Особливості перекладу твору Д. Роулінґ «Гаррі Поттер і Таємна Кімната»

     Ставлення родини Дурслеїв до Гаррі яскраво передане у манері розмовляти з ним за допомогою переважно коротких окличних речень:

• «Get in here! And walk on the newspaper!»
• Ходи їсти! І ступай по газетах!
• «Eat quickly! The Masons will be here soon!»
• Швиденько їж! Скоро прийдуть Мейсони!
• «Well, I've got news for you, boy... I'm locking you up... You're never going back to that school ... never ... and if you try and magic yourself out - they'll expel you!».
• Ну що ж, маю, хлопче, для тебе новину. Я замкну тебе, і ти ніколи не повернешся до тої школи! Ніколи, а якщо спробуєш звільнитися з допомогою магії — тебе виженуть!

     Як  ми бачимо з останнього прикладу у  деяких випадках переклад є навіть емоційнішим за текст оригіналу, є більш насиченим окличними  реченнями як одним із засобів  передачі напруженості розмови. 

      Висновки 

     Аналіз  українського перекладу книги Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» у порівняні з текстом оригіналу на лексичному та стилістичному рівням дозволяє зробити наступні висновки.

     Книга Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» зображує світ чарівників, тому текст насичений лексемами на позначення магічних та фантастичних реалій. Ці лексеми передаються або за допомогою дослівного перекладу (wizard – чарівник), або замінюються контекстуальними відповідниками (Banshee – Баба-Яга). Досить часто спостерігається розбіжність між семантичним та стилістичним навантаженням окремих лексем оригіналу та перекладу, що пов’язане з відмінностями семантичного обсягу цих лексем в різних мовах (witch – відьма) або відсутністю адекватних відповідників через неосвоєність українською мовою певних реалій англомовної картини світу ( змішування pixy, elf – в одній лексемі ельф).

     Додатковою  складністю цього тексту для перекладу  є наявність великої кількості власних назв на позначення реалій магічного світу (назви вулиць, різних закладів та предметів), які залежно від прозорості етимології, семантичної навантаженості та суб’єктивного підходу перекладача або перекладаються, або транскрибуються. Причому вибір способу передачі є досить непослідовним, що є недоліком перекладу. Так, назви з досить прозорою етимологією, які можна було б передати за допомогою еквівалентів або авторських новотворів з вже існуючих у мові елементів, передаються В.Морозовим за допомогою транскрипції (Flourish and Blotts – Флоріш і блотс). Для україномовного читача ця назва постає лише як набір звуків, що має англійське забарвлення, але не несе ніякого змісту, тому образність твору звичайно втрачає багато від такого способу передачі назв.

     Треба відзначити вдалу передачу перекладачем співзвучностей та гри слів, на якій побудовано чимало висловів та образів  книги, переважно назв магічних книг та об’єктів: Whomping Willow – Войовнича Верба, Charm Your Own Cheese – «Як виворожити власні вареники». У ряді випадків це призводить до докорінної зміни змісту, проте перекладач вважає цю заміну необхідною заради збереження стилістики оригіналу. До того ж він вводить в мовну картину світу книги реалії, властиві українській дійсності (наприклад, вареники, дід мороз, баба-яга), очевидно, з метою адаптації та полегшення сприйняття магічного світу дитячою аудиторією. На наш погляд таке введення українських реалій не є виправданим, оскільки в книзі змальовується яскраво виражена англійська дійсність (яка проявляється зокрема в шкільній системі, зображенні магазинів та побуту), тому включення в цю картину чужорідних елементів спотворює авторський задум та порушує цілісність зображення.

     Яскравість  образної системи твору досягається  за рахунок використання стилістичних засобів, зокрема епітетів, порівнянь, метафор, фразеологічних зворотів. Як правило, В.Морозов передає їх за допомогою еквівалентних або близьких за формою стилістичних засобів українською мовою. Проте на стилістичному рівні перекладач вдається до замін частіше , аніж на рівні власне лексики. Причина цього – намагання надати текстові яскравості, стилістичної забарвленості, хоча це іноді і не відповідає авторському задуму.

     Важливе значення у творі має мовлення персонажів як засіб творення образу. Слід відзначити досить вільну трактову перекладачем специфіки мовлення окремих героїв, надання їхньому мовленні рис окремих шарів сучасної української мови (діалектні говірки, суржик і т. ін.)

     Твір  має досить простий синтаксис, що викликано передусім орієнтацією на дитячу аудиторію. Найпоширенішими синтаксичними стилістичними засобами тут виступають повтори, анафори, нагромадження запитань, заперечних або окличних речень. Ці засоби не зазнали відчутної трансформації при перекладі, було в основному збережено авторське синтаксичне членування мови твору та його інтонаційно-стилістичне забарвлення.

      Summary 

     Translation is a specific communicative act. Its main task is to promote interlinguistic and intercultural communication. Translation is rather difficult and responsible process as the translated text should transmit the same intentions as the original. Translation demands not only linguistic knowledge but also competence in numerous spheres of people’s life. So the basis of translation is not only vocabulary and grammar rules but the whole culture.

     Literary translation is a very specific kind of translation as it is connected with aesthetic and expressive functions of the literary text. Translator should not only transmit the information given in the text but to produce the same emotional and aesthetic impression to the reader as the original text. So the most important problem of literary translation is to find ways to translate stylistic means, to find or create equivalents in another language. That is why translator is often considered as co-author.

     The Diploma work researches the peculiarities of the Ukrainian translation of the work by J.K.Rowling “Harry Potter and the Chamber of Secrets”.

     The specific subject of the book which is the world of magic sets additional tasks in translation of fantastic things and phenomena, author neologisms. Every element of this world of sorcerers is used in the original text as a means of characterization of a personage and their world, thus becoming a significant part of the whole aesthetic scheme of the author. In this case the most effective methods of translation are: intratextual explanations / additions, generalization, concretization and contextual correspondence.

     The expressive means of the work are translated with the different degree of adequacy. This is caused by the difference in semantic and structural systems of English and Ukrainian language. It must be said that the translator did a lot of unjustified substitutions especially in case of expressive means and character’s speech.

     The detailed comparison of the original text and translation text is carried out, in particular the semantic functions of separate elements, situational and cultural factors are analyzed.

     The findings of the Diploma work can be contributory to the theory and history of literary translation, especially in the context of Ukraine’s culture, and to the studies and further development and translation of modern English literature in Ukraine.

     Key words: literary translation, culturally-marked sign, contextual substitution, lingostylistic peculiarities. 

      Література 

1. Антонов Н. Г. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978.
2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. – М., 1960.
3. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – М., 1975.
4. Березинский В. Украинско-английские семантико-стилистические параллели на морфологическом уровне. – Львов, 1972.
5. Бреева Л. В., Бутенко А. А. Лексико-стилистические трансформации при переводе. – М., 1999.
6. В.Коптілов. Першотвір і переклад. – К., 1972.
7. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. – М., 1963.
8. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1986.
9. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978.
10. Дюришин Д. Межлитературные формы художественного перевода // Проблемы особых межлитературных общностей. – М., 1993.
11. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987.
12. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. – М., 1989.
13. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе // Проблемы Особых межлитературных общностей. – М., 1993.
14. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Львів, 1989.
15. Казакова Т. А. Практические основы перевода. – М., 2000.
16. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. – М., 1999.
17. Коптилов В. И вширь и вглубь // Мастерство перевода. – М., 1973.– Вип.9.
18. Коптілов В. Першотвір і переклад. – К., 1972.
19. Краткая литературная энциклопедия. – М., 1968. – Т.5.
20. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987.
21. Лильева К. А. Введение в общую теорию перевода. – М., 1998.
22. Николаева Е. Несколько вступительных слов. Поэтика перевода: Сборник. – М., 1998.
23. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. – К., 1991.
24. Радчук В. На жертовнику мистецтва // “Хай слово мовлено інакше…”. Проблеми художнього перекладу. – К., 1982.
25. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. – Т.16. – К., 1987.
26. Россельс В. Перевод и национальное своеобразие подлинника/ Вопросы художественного перевода. – М., 1955.
27. Семенец Р.В. История перевода. – М., 1989.
28. Топер П. Перевод и литература: творческая личность переводчика // Вопросы литературы. – 1998. – №6.
29. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М., 2002.
30. Чужакин А.К. Мир перевода. – М., 2000.
31. Чуковский К., Федоров А. Искусство перевода. – Л., 1930.
32. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.
33. Эткинд Е. Поэзия и перевод. – М.-Л., 1963.
34. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1962.
35. Русско-английский словарь /Под ред. Ахмановой О.С. – М., 1965.
36. Джоан К. Роулінґ. Гаррі Поттер і таємна кімната./ Пер. В.Морозова. – К., 2004.
37. Joan K. Rowling. Harry Potter and the Chamber of Secrets // http://lib.aldebaran.ru/series/Harry_Potter