Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2012 в 19:26, дипломная работа
Переклад не можна зрозуміти і дати йому наукове визначення без урахування його соціальної природи, соціальної суті. Переклад не може виникнути, існувати функціонувати поза суспільством. Коло діяльності, що охоплюється поняттям «переклад», дуже широке. Переклад – невід’ємна частина духовної культури кожної країни і її народу, духовної культури всього людства. Переклад не можна зрозуміти, а тим більше науково визначити, якщо його не розглянути з погляду його мовної суті, якщо не розкрити його лінгвістичних основ, його лінгвістичної природи. Адже, безперечно, що переклад – це перш за все мовна діяльність.
Вступ
Розділ І. Специфіка художнього перекладу
1.1 Сутність перекладу та його характерні риси
1.2 Проблема перекладу мовних реалій
1.3 Стилістичні особливості перекладу художніх творів
Розділ ІІ. «Гаррі Поттер і Таємна кімната» Д.К. Роулінґ. Особливості українського перекладу
2.1 Лексичні особливості роману
2.2 Специфіка перекладу стилістичних засобів
2.2.1 Особливості відтворення лексичних стилістичних засобів при перекладі
2.2.2 Збереження індивідуальних рис мовлення персонажів при перекладі
2.2.3 Переклад синтаксичних стилістичних засобів
Висновки
Summary
Література
Тут менш забарвлений стилістично вислів to get rid of him перекладено як „його спекатися”, що має яскраве просторічне забарвлення. Аналогічна ситуація простежується у наступних прикладах:
Трапляються
і протилежні випадки, коли перекладач
замінює слово із більшою стилістичною
забарвленістю нейтральнішим
У наведеному реченні дієслово із чіткою стилістичною маркованістю fuss over (дослівно – метушитися, турбуватися через дрібниці), яке має відтінок іронічності, замінено нейтральним відповідником дбала, що по суті знебарвлює авторський художній засіб. Аналогічним чином відбувається нівеляція авторського образу через переклад його мовною одиницею більш нейтральним відповідником у наступному прикладі:
На наш погляд тут було б доцільніше перекласти близько до тексту: Ельфи були яскраво-сині й завбільшки дванадцять сантиметрів, із гострими личками і такими пронизливими голосами, що здавалося ніби зграї папуг сваряться між собою.
У деяких випадках заміна слова у складі метафори не змінює стилістичного забарвлення контексту, проте створює відмінний від авторського образ, наприклад:
Заміна в даному контексті лексеми «wall» (стіна), що несе в собі значення «щільності, чогось монолітного та єдиного», на лексему «армія», «щось вороже, агресивне» не є рівноцінною і, на нашу думку. Не є обґрунтованою.
Переклад фразеологічних одиниць становить певні труднощі, адже не завжди у мові наявні відповідники того чи іншого фразеологічного звороту. У такому випадку перекладач змушений подавати значення фразеологізму описово, що призводить до неминучої втрати образності:
Досить поширеним явищем у досліджуваному перекладі є заміна стилістично нейтральних словесних формул виразно маркованими фразеологізмами, які надають мовленню персонажу відтінку просторічності:
Отже,
при дослідженні перекладу
2.2.2 Збереження індивідуальних рис мовлення персонажів при перекладі.
Важливим засобам творення образу персонажу в прозовому творі є надання його мовленню індивідуальних рис. Досить часто це досягається за допомогою використання жаргону, сленгу, діалектизмів, просторічних слів та інших стилістично маркованих мовних одиниць. Перед перекладачем у цьому випадку постає складна задача: як адекватно перекласти, наприклад, діалектні або жаргонні явища англійської мови? У перекладі В.Морозова ця проблема розв’язується за допомогою різних засобів. Розглянемо їх на прикладі перекладу мовлення двох персонажів книги: Геґріда та Драко Мелфоя.
Образ Геґріда – незграбного, проте щирого та доброго велетня, якому, можливо, бракує знань, але серце його чесне та любляче – підкреслюється просторічним стилем його мовлення. Для адекватного перекладу В.Морозов використав досить цікавий прийом: в його версії Геґрід розмовляє західноукраїнською діалектною говіркою. Цей прийом є досить суперечливим: з одного боку перекладач передає просторічний характер мовлення персонажу, проте з іншого боку використаний діалект є дуже забарвленим стилістично для українського реципієнта і несе в собі гаму додаткових конотацій, окрім просторічності. Західноукраїнські діалектизми є досить складними для сприйняття, вони мають архаїчні граматичні форми, специфічні лексеми. Тому для пересічного українського читача мовлення Геґріда може певною мірою складним для сприйняття через незвичні лексичні та граматичні форми:
Якщо в тексті оригіналу мовлення Геґріда характеризується просторічністю та неправильним порядком слів, то в українському перекладі, по суті, єдина і головна його риса – належність до західноукраїнської говірки. На наш погляд це не дуже вдале рішення в цьому контексті.
Щодо мовлення Драко Мелфоя, слід відзначити, що яскравої стилістичної забарвленості воно набуває лише в тексті перекладу. В.Морозов намагається глибше розкрити образ зневажливого та норовливого хлопця, додавши до його рис ще одну – зневажливе ставлення до мовлення як такого. Драко розмовляє російсько-українським суржиком:
У наведених прикладах чітко простежується заміна в основному нейтральних словесних формул виразно маркованими відповідниками. Загалом, ці зміни не вступають у суперечність з образом персонажу, підкреслюючи його риси – презирство, брутальність – проте такий ступінь втручання перекладача у внутрішню структуру твору є небезпечним, оскільки у даному випадку ми маємо справу вже не з перекладом як таким , а із певною творчістю на основі іншого твору.
2.2.3 Переклад синтаксичних стилістичних засобів
Синтаксис твору Дж .К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» характеризується переважно простими структурами: простими або складносурядними реченнями. Ускладнення синтаксичних структур відбувається переважно за допомогою дієприкметникових, дієприслівникових або порівняльних зворотів. Складнопідрядні речення з кількома підрядними та складною підрядністю є мало поширеними в тексті. Це зумовлене, очевидно, призначенням книги для дитячої аудиторії. Переклад В.Морозова адекватно відбиває цю специфіку авторського тексту, зберігаючи майже повністю авторське членування речень:
У наведеному прикладі прості речення послідовно передані простими реченнями, а складносурядне речення розбито на два простих, що відповідає загальній тенденції твору.
Серед використаних у творі синтаксичних стилістичних засобів слід відзначити повтори:
Цікавим
стилістичним прийомом, що допомагає
розкриттю образу персонажу Коліна
Кріві є нагромадження
Насиченість тексту твору напруженими емоційними діалогами зумовлює велику кількість окличних речень, нагромадження яких також виступає специфічним стилістичним засобом:
Окличні речення також використовуються для передачі піднесеного настрою, захоплення, здивування:
Особливу
роль відіграли синтаксичні
Нагромадження заперечних конструкцій використовується авторкою для підкреслення безрадісного життя Гаррі Поттера в родині Дурслеїв. Цей прийом адекватно передано в перекладі засобами української мови (заперечні частки ні, не, заперечні займенники ніколи, ніхто):
Информация о работе Особливості перекладу твору Д. Роулінґ «Гаррі Поттер і Таємна Кімната»