Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2013 в 15:17, реферат
Треба підкреслити, що не всі відмінності є опозицією. Опозиція можлива лише тоді, коли між її членами є не тільки відмінності, але і загальні ознаки. Загальні ознаки називаються — підстава для порівняння, а розрізняльна ознака — диференційною.
Історія
Постановка наукової проблеми та її значення
Класифікація опозицій
І. Опозиції за відношенням до всієї системи опозицій
ІІ. Опозиції за відношенням між членами опозицій
ІІІ. Опозиції за обсягом їх смислорозрізнювальної сили.
Висновок
Отже, ідея протиставлення, здається, набуває універсальності в системному описі мовних явищ. На будь-якому рівні мови її одиниці впорядковуються як елементи у межах своїх підсистем та загальної системи у горизонтальному та вертикальному напрямах, створюючи гармонійний ефект ладу. [7, 9]
Висновки й перспективи подальших досліджень. Узявши до уваги все вище викладене, можна зробити висновок про те, що фонологічна концепція М. С. Трубецького, хоча і спирається на існуючі традиції, насамперед, на вчення Бодуена де Куртене та Л. В. Щерби, є оригінальною й передовою, оскільки продовжує розвиток лише основних положень систем. Для визначення фонологічного змісту фонем та фонемного складу мови М. С. Трубецькой пропонує виходити з того, яке місце вона займає в цій системі, тобто з якими іншими фонемами вона перебуває в опозиції, надаючи таким чином поняттю “опозиція” ключової ролі в фонології. Завдяки ретельному вивченню фактичного матеріалу понад 130 мов, приклади з яких наведено в “Основах фонології”, М. С. Трубецькой підняв історично-порівняльні дослідження на новий рівень, а його класифікація фонологічних опозицій сприяла появі низки нових лінгвістичних досліджень, насамперед в діалектології. [10]
Одним із перспективних напрямів
дослідження є поглиблений
Список літератури
Информация о работе Класифікація фонологічних опозицій М.С.Трубецького