Філософське питання про сенс життя і всемогутність людини у п’єсі М. Метерлінка „Синій птах”

Міністерство  освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка 
 

Кафедра зарубіжної літератури 
 
 
 
 
 

Філософське  питання  про  сенс  життя

і  всемогутність  людини  у  п’єсі

М. Метерлінка  „Синій  птах” 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

з історії  зарубіжної літератури

студентки III курсу, _____ групи

факультету  дистанційно-заочного навчання

Могилів-Подільського НКЦ

Глухівського  національного

педагогічного університету

імені О.Довженка

Рижової Ірини Ігорівни 
 

Науковий  керівник: Чайка О.М. 
 
 
 

м. Могилів-Подільський  -  2010 р.

Зміст 

    Вступ................................................................................................................3 

    Розділ I. М.Метерлінк „Синій птах”: філософське питання про сенс життя і всемогутність людини..............................................................................6

                1.1. Життя та творчість Моріса Метерлінка – бельгійського поета і драматурга.............................................................................................................6

                1.2. „Візитна картка” М.Метерлінка – філософська п’єса-казка „Синій птах” про сенс життя і всемогутність людини.....................................16

                1.3. Уславлення людської доброти, порядності, пам’яті у п’єсі..23 

    Розділ II. Методичні рекомендації до вивчення творчості М.Метерлінка у школі...................................................................................................................25

                2.1. Хронологічна таблиця...............................................................25

                2.2. Опорно-логічна схема у вигляді сходинок, які ведуть до щастя....................................................................................................................27

                2.3. Кросворди...................................................................................28

                2.4. Твір на тему: „Хочу бути  вашим Синім птахом”...................30 

    Висновки........................................................................................................31 

    Список  використаної літератури.................................................................33 

    Додатки 
 
 
 
 

                                                           Вступ

    Актуальність дослідження. П’єса видатного бельгійського драматурга стала ключовим твором і відправним пунктом для літературного і загальнокультурного процесу XX століття.   Багато    найвидатніших   митців    нашого    століття    відчули    вплив і художнього світосприймання. П'єса „Синій птах” — своєрідний гімн людині. Моріс Метерлінк як справжній митець допомагає нам зрозуміти вищу істину — немає ні смерті, ні забуття, тому що в безмежному океані буття минуле, теперішнє і майбутнє зв'язані тисячами нерозривних уз. Ось чому говоримо про "Синього птаха" як про фундаментальний твір в сучасній культурі, який позначив корінну зміну в світогляді людини.

    Питання про роль "Синього птаха" у формуванні філософії діалогу і розвитку поліфонічного дискурсу літератури XX століття залишилось до цього часу відкритим, хоча підходи до нього були (А.В.Градовський, В.Н.Назарець, О.М.Ніколенко, С.В.Рудаківська).

    На  думку А.В. Градовського, слово у  драматургії М. Метерлінка втрачає  своє безпосереднє значення. На перший план виходить символічне значення, яке передбачає показ «внутрішньої дії», стану душі особистості й духовної атмосфери часу взагалі. «Усе, що сказано, водночас і приховує, і відкриває джерела не відомого нам життя, —зазначав він. — Завжди слід пам'ятати, що в людині є сфери глибші й цікавіші, ніж сфери розуму або свідомості» [4; 39].

    «Людина не стане величною й піднесеною тільки тому, що постійно думатиме про непізнане і нескінченне», — зазначав письменник, наголошуючи на потребі «активізації театру», його наближенні до тогочасних проблем. О.М. Ніколенко зазначав, що у драмі-казці «Синій птах» (1908) засобами символізму М. Метерлінк втілив ідею відновлення порушених зв'язків у світі, одухотворення буття. Цей твір став гімном життя, краси, шляхетності, щастя. Драматургія письменника, покликавши глядачів спочатку в Невідоме, змусила звернутися до власних духовних проблем, «висвітливши їх чарівним світом внутрішнього тяжіння до Ідеалу».

    "Коли  Метерлінк прагне збурити в наших глибинах море темнот, заставити нас відчути жахливу таємниию смерті, - він змушує свої постаті говорити тихим голосом речі такі дивні і такі нескінченні, які за природою своєю є тільки натяками на щось, що діється невидиме для нас, чого не в силі охопити наша свідомість, що, одначе, діється, чується і що нічим особливим не зв'язане із зверхньою казкою твору, але нас потрясає, хвилює і заставляє завмерти в тиші й спухати ємність”  (Лесь Курбас) [17; 31].

    Лірична та мудра розповідь про пригоди  брата й сестри, що вирушили на пошуки Синього птаха, символу щастя, наповнена вірою в доброчесність і мужність людини, в її перемогу над непізнаними силами і загадками природи, над тяжкими випробуваннями - голодом, зубожінням, війною. Символістська поетика у цій п'єсі стверджує перемогу добра та істини, вічне прагнення пізнати ідеал, розумну владу людини над природою.

    Та  залишається нерозкритим питання сенсу життя за п’єсою бельгійського драматурга.

    Отже, актуальність дослідження зумовила вибір теми наукової роботи: „Філософське  питання  про  сенс  життя і всемогутність людини  у п’єсі М.Метерлінка „Синій  птах”.

    Предметом дослідження є п’єса Моріса Метерлінка „Синій птах”.

    Об’єктом  дослідження є філософське питання про сенс життя і всемогутність людини у п’єсі.

    Мета  роботи полягає в тому, що нам  необхідно дати відповідь на питання: в чому сенс життя та всемогутність людини за п’єсою М.Метерлінка.

    Для досягнення поставленої мети нам  потрібно виконати такі завдання:

1. дослідити навчально-методичну та наукову літературу;
2. систематизувати погляди літературознавців на дану проблему;
3. розробити методичні рекомендації до вивчення творчості М.Метерлінка у школі.

    Методи  дослідження. В курсовій роботі застосовано  метод філологічного аналізу, порівняння та узагальнення, історико-функціональний метод.

    Наукова новизна визначається пропонуванням нових принципів трактування "Синього птаха" Метерлінка на базі самостійно знайдених і висунутих автором ключових процесів-лейтмотивів.

    Практичне  значення  роботи  полягає  в  тому,  що  її  результати  можуть  бути  використані  на  уроках  зарубіжної  літератури  в  школі.

    Структура нашого дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ I

„Синій  птах”: філософське  питання про сенс життя і всемогутність людини

1. Життя та творчість Моріса Метерлінка –

бельгійського поета і драматурга

    Моріс Метерлінк - бельгійський драматург  і поет, лауреат Нобелівської премії з літератури. «У мене немає біографії», - якось висловився він. Очевидно, мав на увазі, що зовнішні факти життя митця є другорядними, а майбутні історики літератури цікавитимуться еволюціє, тими змінами у світогляді, а також у теорії драми, які склали незабутню сторінку світового театру.

    Моріс Метерлінк – видатний бельгійський теоретик символізму. Писав французькою мовою. Народився 28 серпня 1862 року в місті Гент (Фландрія) в родині нотаріуса. Своє дитинство Метерлінк провів, як він сам згадував, "між двома монастирями, там, повний пошани, слухав розповіді про доброго Господа, про янголів, про Святу Діву і небесне... блаженство" [17; 31]. Потім поступив до ієзуїтського коледжу, де інтенсивно вкорінювалися в душі учнів святість і смиренність. Метерлінк, за його признанням, провів серед батьків-ієзуїтів "найнеприємніші дні" свого життя.

    Закінчивши  в Генті коледж, Моріс поїхав до Франції вивчати право. Повернувшись з Парижа додому, займався адвокатурою, деякий час працював літературним критиком, писав нариси, складав вірші, які були надруковані в журналах "Молода Бельгія" та "Валлонія". У студентські роки захоплювався французьким театром та новелістикою. Поет-символіст, молодий Метерлінк, жваво цікавився природничо-науковими відкритттями.    У березні 1886 року Метерлінк написав оповідання "Побиття немовлят", в якому розповідається про загибель дітей від рук іспанських солдат. Це переплітається з біблійним сюжетом, звучить як тема непереборності долі. Оповідання відкриває перший період творчості письменника, який пов'язаний із формуванням символістської концепції світу і людини, символістської поетики.

    Метерлінк стояв біля витоків символістського  руху. Вже 1886 р. він відвідує літературні  гуртки, близько сходиться з провідними літераторами. Тоді атмосфера «кінця віку» цілком його поглинула. У першім книжці поезій Метерлінка «Теплиці» (1889) відчуваються добре відомі хворобливі настрої песимізму, душевної втоми, розчарування. У збірці "Теплиці" виникає думка про розподіл світу на "теплицю", де живе людина, і недоступну для неї сферу життя природи. Натяки, туманна атмосфера, чарівна влада мовчання, символістська неясність – ось деякі риси світогляду Метерлінка. Скласти про це уявлення допоможе переклад одного з віршів поета.

                                     А якби вернувся він

                                     Що йому сказати?

                                      -Мовте: муку дожидань

                                   Смерть прийшла урвати...

                                    А якщо впізнать мене 

                                    Він в ту мить не зможе?

                                      Будьте з ним ви як сестра,

                                     Він страждає, може.

                                    А якби він запитав, 

                                    Чом порожні зали?

                                      -Лампу згаслу покажіть

                                   І вінки пов'ялі.

                                   А якби про чорний день 

                                   Він спитав недуги?

                                -Мовте: посміхалась я,

                                    Щоб не знав він туги.

    Переклад  М.Ореста

    Збірка  поезій Метерлінка була надто типовою  для свого часу і тому залишилась непоміченою. Проте як драматург він майже одразу став популярний. Уже перша його п'єса «Принцеса Мален» засвідчила, що з'явився ще один видатний діяч театру. Метерлінку здавалося, що він написав твір для читання, а не для постановки, але друзі вмовили його віддати п'єсу режисерам Вільного театру, і час засвідчив, що вони не помилилися.

    Позичивши у матері 250 франків, Метерлінк видав у тому ж 1889 році у Брюсселі свою першу п'єсу "Принцеса Мален". Примірників п'ятнадцять було куплено, з десяток - автор подарував друзям. Громом серед ясного неба була поява в паризькій "Фігаро" 24 серпня 1890 року статті Октава Мірбо, в якій повідомлялось, що невідомий досі Моріс Метерлінк ("Я не знаю, звідки він і хто він, старий чи молодий, багатий чи бідний" [17; 32]) створив "самий геніальний твір нашого часу". Захоплений відгук - надмірно, звичайно, захоплений - паризького критика привернув увагу до нікому не відомого бельгійця. З цього і починається шлях Метерлінка до слави. Драма "Принцеса Мален" є першим значним досягненням символістського театру. Безсилля людини перед волею, яка постає перед нами в образі королеви Анни, втілюється через відповідні художні засоби, головним серед них є створення особливої атмосфери жаху і фантасмагорії. Сюжет драми запозичений у братів Грімм. У п’єсі панує атмосфера кошмарів. Злодійка-королева губить усіх - короля, принца, принцесу. Людина у п'єсі постає слухняною жертвою долі. Подібна тема, мотиви присутні і в наступних драматичних творах цього періоду. "Принцеса Мален" є своєрідним вступом у символістський театр Метерлінка.