Зміст та тенденції розвитку освіти з питань безпеки людини

     Закон України «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки  життєдіяльності у вищих закладах освіти України» від 02.12.98:

     1. Ректорам  (директорам) вищих закладів  освіти незалежно від форм  власності   та   підпорядкування,   крім   закладів   освіти  Міністерства внутрішніх справ:

     1.1. Проаналізувати  стан  справ   в   організації   навчання студентів з питань  охорони праці в підпорядкованих  закладах освіти та вжити заходів  щодо усунення виявлених  недоліків   і  приведення рівня  навчання  з  охорони  праці  в  повну відповідність до вимог  Державної програми навчання  та підвищення рівня знань  працівників, населення України  з питань охорони праці на 1996-2000 роки,  інших чинних законодавчих  та нормативних актів.

     1.2. Забезпечити, починаючи з 1999/2000 навчального року, при підготовці фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, вивчення  дисциплін з безпеки життєдіяльності та охорони праці в обсягах:

      «Безпека   життєдіяльності»  -  для студентів усіх  вищих закладів освіти на 1-му чи 2-му курсі загальним обсягом 54  години при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і «бакалавр».  Форма підсумкового  контролю  знань - залік;

     «Основи охорони праці» для студентів усіх  вищих закладів освіти  незалежно від рівня акредитації закладу при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший  спеціаліст»  і «бакалавр»  на  3-му  чи  4-му  курсі для студентів:  технічних, будівельних, сільськогосподарських, транспортних, технологічних, а також педагогічних закладів освіти при підготовці фахівців фізики, хімії,  трудового навчання загальним обсягом не менше 54  години; інших закладів освіти,  в тому числі й педагогічних - не менше 27 годин. Форма підсумкового контролю знань - іспит;

     «Охорона  праці  в  галузі»  -  для студентів усіх  вищих закладів освіти 3-го та 4-го рівнів акредитації на 5-му курсі при підготовці  фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр» загальним обсягом не менше 27 годин.  Форма підсумкового контролю знань - іспит.

     1.3. Передбачити   включення  відповідних  розділів   (питань) охорони праці до робочих  навчальних програм профілюючих  дисциплін, контрольно-кваліфікаційних   завдань,   програм   виробничої    та переддипломної  практик,  а   також  до  дипломних проектів  і робіт молодших спеціалістів, спеціалістів і магістрів. До  екзаменаційних білетів  державних   випускних  іспитів  бакалаврів  і спеціалістів включати окремі  питання з охорони праці.

     1.4. Виділяти   для   проведення  викладачами  консультацій  з розділу «Охорона праці» дипломних проектів і робіт (окрім робіт, що  носять  суто  теоретичний характер) не менше 1 години учбового навантаження.

     1.5. Включати  до  складу державних екзаменаційних  комісій при захисті  дипломних   проектів  і  робіт,  а   також  при   прийманні державних  випускних екзаменів, викладачів  охорони праці.

     1.6. Приведена в  пункті  1.2  загальна  кількість   годин  для вивчення  дисциплін   «Безпека  життєдіяльності»,  «Основи  охорони праці» і «Охорона праці в галузі» є обов'язковою і враховується комісіями Науково-методичної Ради Міносвіти при розробці нових та перегляді існуючих освітньо-професійних і навчальних програм і не може     зменшуватись     без     відповідного     погодження    з Держнаглядохоронпраці. 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  IV. Державна концепція безпеки людини в Україні

     Державна  концепція безпеки людини в Україні  базується на основних принципах  безпеки людини, які проголошені  у Концепції ООН про «Сталий  людський розвиток». Метою цієї концепції  є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої  людини сучасності і наступних поколінь. Економіка, стабільність природи, державних  кордонів, суспільні цінності розглядаються  як засоби досягнення цієї мети.

     Країни  Європейської спільноти започаткували  роботу зі створення децентралізованої  системи освіти в сфері ризику як найважливішої складової Частково Відкритої Угоди Ради Європи щодо зменшення негативних ризиків і  взаємодопомоги при запобіганні  та ліквідації наслідків природних  і техногенних небезпек. Понад 400 університетів практично всіх країн  Європи оголосили свою підтримку  цієї програми і серед них – 32 вищі навчальні заклади України. Важливою в цьому є Болонська  конвенція, яку ратифікувала Україна, що повинно сприяти розвитку вищої  освіти, інтеграції в світовий освітній простір.

     Концепція визначила основні тенденції  сучасної науки в галузі освіти з  БЖДЛ: розширення тематики навчальних дисциплін, безпосередньо спрямованих  на певні теми безпеки – безпека  праці, цивільна оборона, безпека дорожнього руху тощо, безпека в побуті, екологічна безпека, безпека здоров`я, основи ергономіки. Цей документ вимагає посилення  інтеграційних процесів з гуманітарними  та фундаментальними дисциплінами і  науковими напрямами – правознавство, соціологія, психологія, суспільствознавство, природничі науки – фізичні, хімічні, біологічні та прикладні – технічні.

     «Екологія», «Основи медичних знань», «Основи ергономіки», «Цивільна оборона», «Економіка, комерція та підприємництво», «Право», «Природничі науки», «Пожежна безпека», «Техногенна безпека», «Інформаційна безпека», «Економічна безпека»,. Освіта та виховання у сфері БЖДЛ спрямовані на одержання фундаментальних знань, умінь і навичок, формування поглядів, цінностей і поведінки з метою запобігання виникнення ризику життю, здоров`ю людей та природі, яка є основою здорового життя.

     Методологічні основи освіти з БЖДЛ становлять: системний та діяльностний підходи, принцип проектування діяльності. Концепція освіти з напрямку «Безпека життя і діяльності людини» визначає освіту з БЖДЛ, виходячи зі стратегії сталого людського розвитку на ХХІ століття, досвіду Європейської спільноти зі створення децентралізованої системи освіти в сфері ризику, з чинних в Україні нормативно-правових актів, досвіду вітчизняних фахівців і особистого досвіду автора.

     Мета  освіти з БЖДЛ – підготовка майбутнього  фахівця до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя та діяльності в суспільстві, яке динамічно  змінюється. Для цього необхідно: забезпечити високий рівень стану  індивідуальної захищеності, пов’язаною з колективною, громадською безпекою; підготувати людину до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, яке динамічно змінюється у зв’язку із процесами глобалізації, інтеграції; розвивати науково-методичну роботу як в закладах освіти, так і поза ними.

     Завдання  освіти з БЖДЛ: формування культури людини щодо безпеки, її відповідних  моральних цінностей, поглядів, поведінки. Важливо забезпечити певний стан індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих її якостей, які сприяють розвитку безпеки, а також необхідних знань та умінь.

     Пріоритети  освіти з БЖДЛ складаються з формування адекватної соціальної позиції особи  щодо власної безпеки, мотивації  безпечної поведінки в усіх сферах життя – побуті, виробництві, природі, суспільстві, засвоєння для цього  певних знань та умінь. Безпека особи  – результат взаємоузгодженої співпраці  державної системи підтримки  безпеки людини та системи освіти. Тому зміст освіти, її структура, технологія навчання формується з позиції, що людина є найголовнішим об’єктом захисту  від чинників ризику. 
 
 
 
 
 
 
 

 Висновки 

     У цій роботі було розглянуто систему  освіти України стосовно питань безпеки  життєдіяльності, методи викладання дисципліни БЖДЛ у різних навчальних закладах, історію та тенденції розвитку дисципліни «Безпека життєдіяльності» в державі, правову сторону питання безпеки  людини щодо освіти, методологію, мету, завдання та пріоритети освіти з БЖДЛ.

     Отже, безпека життєдіяльності людини як дисципліна освіти не стоїть на місці. Можна помітити неабиякий прогрес  у останні роки стосовно розвитку її в Україні і в усьому світі. Дисципліна ефективно вливається у  всі рівні освіти. Її розвиток підкріплюється правовими нормами, держава бере активну участь у кваліфікації робітників стосовно безпеки праці. На даний час Європа є провідною з питань освічення людей щодо безпеки життєдіяльності і Україна намагається не відставати від неї в цьому плані. З роками освіта нашої держави буде ставати все досконалішою з питань безпеки і наступні покоління вже цілком знатимуть всі небезпеки навколишнього середовища, застосовуватимуть методи поліпшення стану довкілля та винаходитимуть досконаліші способи охорони здоров’я і середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Основи охорони праці / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

2. Безпека життєдіяльності людини / Лапін В. М., Навч. посібник – Львів: Львівський банківський коледж, 1998. – 192 с.

3. Закон України «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України»

4. Авдєєва Н., Князєва О., Стеркіна Р. Програма для дошкільних освітніх установ. Основи безпеки дітей дошкільного віку / / Основи безпеки життя. - 1999. - № 9. - С. 23-31.

5. Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія – Львів: Видавнича фірма “Афіша”, 1998. 

6. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2010. Вип. 4. - С. 6-7. 

7. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2010. Вип. 5. - С. 18-19. 

8. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2010. Вип. 6. - С. 28-29.