Зміст та тенденції розвитку освіти з питань безпеки людини

Автор: 0*********@edu.tatar.ru, 26 Ноября 2011 в 19:53, реферат

Описание работы

Розглядаючи найпопулярніші та найголовніші глобальні проблеми світу, можна помітити, що проблема охорони безпеки життєдіяльності людини знаходиться далеко не на останньому місці серед них. Вона включає в себе багато різноманітних проблем, що так чи інакше пов’язані з безпекою людини. Це різні забруднення навколишнього середовища, негативний вплив на планету, вплив на людину шкідливих звичок, розвиток небезпечних захворювань та інші. Людство намагається вирішити ці проблеми протягом тривалого часу.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ I. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти………………....4-7
Розділ II. Еволюційний шлях навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» в Україні…………………………………………………………………………8-10
Розділ III. Правові норми та врегулювання питань езпеки життєдіяльності людини в освіті України......................................................................................11-12
Розділ IV. Державна концепція безпеки людини в Україні…………………13-14
Висновки……………………………………………………………………………15
Список використаних джерел …………

Скачать полностью (38.07 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

Зміст та тенденції розвитку освіти з питань безпеки людини.docx

— 41.18 Кб (Скачать)

Міністерство  освіти та науки України 
Національний університет «Києво-Могилянська академія» 
кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПИСЬМОВА РОБОТА 
З курсу «Безпека життєдіяльності»

На тему: Зміст та тенденції розвитку освіти з питань безпеки людини

 
 

Виконав студент 1 р.н. 
2 групи ФЕН 
Герасимович Микола Володимирович 
Викладач доц. кафедри екології

Пашков А.П. 
 
 
 
 

Київ 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ  I. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти………………....4-7

Розділ  II. Еволюційний шлях навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» в Україні…………………………………………………………………………8-10

Розділ  III. Правові норми та врегулювання питань езпеки життєдіяльності людини в освіті України......................................................................................11-12

Розділ  IV. Державна концепція безпеки людини в Україні…………………13-14

Висновки……………………………………………………………………………15

Список  використаних джерел ……………………………………………………16

Додатки…………………………………………………………………………17-23

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Розглядаючи найпопулярніші та найголовніші глобальні  проблеми світу, можна помітити, що проблема охорони безпеки життєдіяльності  людини знаходиться далеко не на останньому місці серед них. Вона включає  в себе багато різноманітних проблем, що так чи інакше пов’язані з  безпекою людини. Це різні забруднення навколишнього середовища, негативний вплив на планету, вплив на людину шкідливих звичок, розвиток небезпечних захворювань та інші. Людство намагається вирішити ці проблеми протягом тривалого часу.

       Одним з найбільш діючих методів  подолання проблеми охорони безпеки  життєдіяльності людини визнано  навчання та пояснення всіх  аспектів цієї проблеми наймолодшим  прошаркам суспільства. Починаючи з того, що в дошкільному віці дітям батьки пояснюють сутність шкоди різних небезпечних приладів в побуті, та закінчуючи поясненням небезпеки психотропних речовин та венеричних захворювань у вищих закладах освіти.

     Такий метод є дуже дійним через те, що через декілька поколінь вже всі  освічені люди будуть розуміти важливість проблем безпеки життєдіяльності  людини та зможуть боротися з ними повноцінним суспільством. Буде створено більше організацій, які займатимуться  цим питанням. Також буде легше  включити до вже існуючих проблем  і інші,які неодмінно з’являться у зв’язку із розвитком людства. 

     Щоб зрозуміти зміст та тенденції  розвитку освіти з питань безпеки  людини, розглянемо історію впровадження питань безпеки людини в систему  освіти, їх сучасний стан в освіті, деякі  закони, що стосуються цього питання. 
 
 
 
 

 
Розділ I. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
       Одним із головних завдань сучасної школи  є створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого становлення  до свого життя, оволодіння навичками  здорового способу життя. Здорове  молоде покоління – це запорука стабільного розвитку держави,один із чинників її позитивного іміджу.

     Аналіз  статистичних даних останніх років  свідчить, що, на жаль, зберігаються тенденції  до погіршення здоров’я та фізичної підготовленості  дітей та учнівської молоді. Актуальним питанням також залишається проблема безпеки життєдіяльності дитини, її вміння захистити себе в навколишньому  середовищі.

     Навчальні плани закладів освіти всіх рівнів, незалежно від їх галузевого підпорядкування і форм власності, повинні передбачати вивчення питань охорони праці. Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами, які затверджуються Міністерством освіти України за погодженням з Держнаглядохоронпраці. У підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах та ін. із спеціальних дисциплін повинні передбачатись розділи з охорони праці за відповідною тематикою.

     Навчання  учнів навчальних закладів області  проводиться за програмами «Основи  здоров’я», «Основи безпеки життєдіяльності» та «Захист Вітчизни».

     Програми  дозволяють дати підростаючому поколінню  необхідний обсяг знань і практичних навичок щодо вміння діяти за екстремальних  обставин, розпізнавши загрозу, забезпечити  власну безпеку, зберегти себе і надати допомогу тим, хто потрапив у біду.

     У дошкільних закладах освіти вихованці  вивчають питання охорони життя, здоров'я та норм поведінки, що повинно  передбачатися планом навчально-виховної роботи дошкільних закладів освіти.

     У середніх закладах освіти учні вивчають питання охорони життя, здоров'я  та безпеки праці, що повинно передбачатися  навчальним планом і програмою середніх закладів освіти. Щорічно вивчення учнями питань охорони життя, здоров'я  та безпеки праці в середніх закладах освіти повинно завершуватися перевіркою знань з відповідними записами про  їх результати в класному журналі.

     При вивченні загальноосвітніх дисциплін, спецкурсів та факультативів, при проведенні практичних і лабораторних занять, на уроках трудового навчання повинні  вивчатися питання охорони праці, пов'язані з тематикою цих дисциплін  і робіт.

     У позашкільних закладах освіти в планах навчально-виховної роботи повинно  передбачатися вивчення питань охорони  життя, здоров'я та безпеки праці, пов'язаних з профілем, напрямами  та конкретною тематикою навчально-виховної роботи позашкільних закладів освіти. В дошкільних, середніх та позашкільних закладах освіти необхідно передбачити  відповідний облік проведеного  навчання з вищезазначених питань.

     Учні  професійно-технічних закладів освіти на базі раніше набутих знань у  процесі дошкільної і загальної  середньої освіти вивчають дисципліну «Охорона праці». При підготовці працівників за професіями специфічні питання охорони праці для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін з метою поєднання технологічної підготовки з підготовкою з охорони праці.

     При підготовці в професійно-технічних  закладах освіти працівників за професіями, що застосовуються на роботах з шкідливими, небезпечними і важкими умовами  праці, навчання проводиться з урахуванням  вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 «Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими та небезпечними умовами праці».

     У вищих закладах освіти незалежно  від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», а також окремі питання (розділи) з охорони праці та безпеки життєдіяльності в загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, які органічно пов'язані з їх тематикою.

     Щоб викликати зацікавленість та активність студентів у процесі опанування екологічних знань, використовуються різноманітні форми і методи навчання:

     - семінари-бесіди щодо сучасного екологічного стану довкілля України, аналіз причин екологічної кризи і визначення шляхів її подолання;

     - виконання науково-пошукових розробок, у яких кожний студент творчо  само реалізується;

     - вирішення ситуаційних завдань  і написання біорегіональних тестів, які дають змогу самоперевірки та визначення інформованості студентів про екологічні особливості місцевості, де вони народилися і проживають. Саме так найширше і найглибше пізнається рідний край;

     - студентські науково-практичні конференції  із залучення провідних фахівців, під час проведення яких обговорюються  найболючіші проблеми екологічного  стану не тільки України, а  й усієї планети Земля. Такі  конференції є могутнім мотиваційним  стимулом, що спонукає студентів  до активної творчої діяльності, розвиває пізнавальний інтерес,  активізує вирішувати екологічні  проблеми;

     - конкурси стінних газет, плакатів  і листівок у вигляді індивідуальних  творчих робіт, які присвячені  дню довкілля зі здоровим способом  життя;

     - показові студентські вистави,  головною темою яких є екологія  людини, зв’язок здорового довкілля  зі здоровим способом життя.

     Кількість годин, передбачених для вивчення нормативних  навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», не може зменшуватись при розробці та перегляді освітньо-професійних програм без погодження з Держнаглядохоронпраці. За рішенням вищих закладів освіти обсяги навчання в годинах з цих дисциплін можуть збільшуватися залежно від небезпечності професії, за якою здійснюється підготовка фахівців.

 До  початку колективної трудової діяльності (студентські загони, табори праці  та відпочинку, виробничі учнівські  бригади) учні і студенти вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти про охорону праці  в своїх закладах освіти, а за місцем колективної трудової діяльності вони проходять навчання з питань охорони праці згідно з чинним на підприємстві положенням про навчання.

     У закладах післядипломної освіти, незалежно  від рівня акредитації закладів післядипломної освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня слухачів, навчальні плани  повинні передбачати вивчення дисциплін  з охорони праці. Крім того, робочі навчальні програми профілюючих  дисциплін повинні передбачати  вивчення питань охорони праці. пов'язаних з тематикою цих дисциплін. Формою підсумкового контролю знань після вивчення дисциплін з охорони праці в закладах післядипломної освіти є іспит. Дипломні проекти і роботи випускників повинні містити розділи, а білети випускних іспитів — питання з охорони праці.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Розділ  II. Еволюційний шлях навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» в Україні

     Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є відносно новим предметом в українській вищій школі, яка пройшла певний шлях свого становлення.

     Уперше  дисципліну «Безпека життєдіяльності» почали викладати у МВТУ ім. Баумана (Росія) у 1989 році. З програми, яку розробили фахівці цього університету, випливало, що метою безпеки життєдіяльності є захист людини, яка перебуває у техносфері, від негативної дії чинників антропогенного та природного походження. Тоді ж у Ленінграді (Санкт-Петербург) створено власну школу фахівців з цієї галузі, які дотримувались концепції, що безпека життєдіяльності — це новий науковий напрямок, зміст якого полягає у виявленні закономірностей появи різного роду небезпек та розробленні відповідних методів і засобів захисту людини у будь-яких умовах її життя, і яка є фундаментом загальної освіти спеціалістів різних спеціальностей і професій.

     На  той час в Україні не існувало окремої школи з безпеки життєдіяльності. Першою програмою нової дисципліни стала «Програма для педагогічних інститутів». Програма була складена на основі рекомендації Науково-методичної ради з безпеки життєдіяльності Держкомосвіти СРСР.

     Після розпаду СРСР у Росії процес становлення  безпеки життєдіяльності як навчальної дисципліни, розпочатий наприкінці 80-х  — початку 90-х років XX століття, інтенсивно тривав. Окрім того, почали розроблятися теоретичні засади безпеки життєдіяльності  та становлення її як наукової галузі. Перші п'ять років після проголошення незалежності України (1991—1995 роки) характеризуються як період становлення освітянського  напряму «Безпека життєдіяльності» у вищій школі. У цей час було розроблено і видано низку навчальних посібників для вищих закладів освіти та підручників для середньої школи.

     Державною програмою навчання та підвищення рівня  знань працівників, населення України  з питань охорони праці на 1996—2000 роки передбачалося здійснювати  підготовку населення з питань охорони  праці, починаючи з дошкільного  віку, через мережу навчальних закладів усіх рівнів. Варто зазначити, що у 1999/2000 навчальному році згідно з наказом  Міністерства освіти України від 18.08.1999 року № 300 у загальноосвітніх закладах був запроваджений курс основ  безпеки життєдіяльності (ОБЖД).

     Спільним  наказом Міністерства освіти України  та Штабу цивільної оборони України  від 20.06.1995 року № 182/200 у навчальні  плани вищих навчальних закладів України введено нормативну дисципліну «Безпека життєдіяльності».

     Безперечно, що програма відіграла позитивну  роль у навчальному процесі. Але  як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин неодноразово піддавалася справедливій критиці, оскільки майже увесь час  відводився на розгляд питань безпеки  життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій і не було поставлено акцент на вивчення теоретичних знань з  БЖД.

     Друга програма нормативної дисципліни "Безпека  життєдіяльності" для вищих закладів освіти була затверджена 04.12.1998 року. У  ній з'явилося багато теоретичних  положень, часто відірваних від реального  життя. На сьогодні навчальною програмою  з безпеки життєдіяльності є  навчальна програма з нормативної  дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів вищих навчальних закладів освітніх рівнів «неповна вища освіта» та «базова вища освіта» всіх спеціальностей. У програмі відображені сучасні тенденції розв'язання проблем безпеки людини, врахований досвід європейської системи освіти у сфері ризику, Концепції ООН «Про сталий людський розвиток», інших міжнародних та національних документів. Зусиллями фахівців Міністерства освіти і науки України у 2001 році розроблені блоки змістовних модулів з БЖД.

     На  сьогодні БЖД — нормативна (обов'язкова) дисципліна для студентів ВНЗ, що включена в освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців будь-якої спеціальності  та напряму спеціалізації.

     За  короткий термін її існування виникло  два, зовсім різних, підходи щодо її викладання у вищих навчальних закладах. Один з них розроблений науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності  науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (НМК з  БЖД НМР МОНУ). Голова цієї комісії  В. М. Заплатинський дає чітку  концепцію вивчення блоку дисциплін  з питань безпеки людини на різних етапах навчально-виховного процесу: знання з нормативних дисциплін  БЖД, «Екологія», "Основи охорони праці" здобуваються на етапі підготовки студентів за програмою «Бакалавр», а дисциплін «Цивільна оборона» й «Охорона праці в галузі» — на етапі підготовки за програмою «Магістр».

     Інший підхід полягає в об'єднанні вищезазначених навчальних дисциплін в одну нормативну навчальну дисципліну під назвою «Світологія». Такий підхід відповідає стратегії входження України в європейський освітянський простір (Болонський процес) і, безперечно, має право на існування.

     Сьогодні  у розвитку знань про безпеку  людини можна визначити дві тенденції: з одного боку, відбувається подальша диференціація дисциплін, а з  іншого — посилюються інтеграційні зв'язки з іншими дисциплінами, тобто  з'являються ознаки науки «на стику».

     Це  пояснюється виникненням міждисциплінарних  проблем, вирішення яких забезпечується відразу кількома навчальними дисциплінами. Наприклад: проблемами безпеки людини займаються не тільки БЖД і цивільна оборона, але й охорона праці, ергономіка, валеологія та основи медичних знань. Тому, на наш погляд, повністю виправдано те, що внутрішньо-системна структура БЖД може бути представлена кількома дисциплінами: БЖД, цивільною  обороною й окремими проблемами з  охорони праці, валеології та основ  медичних знань.

     Це  дозволяє, по-перше, звести всю проблематику з питань безпеки людини в якісно однорідну площину; по-друге, визначити  основні відмінності між дисциплінами; по-третє, виразити специфіку цих  дисциплін і окреслити коло їх знань.

     Вивчення  дисципліни за таким підходом передбачає застосування кредитно-модульної системи  організації підготовки спеціалістів, що дає можливість ефективніше оволодіти  знаннями і вміннями в рамках кожного  окремого модуля (автономного блоку) навчального матеріалу дисципліни, а також забезпечити високий  рівень теоретичних і практичних знань майбутнього фахівця у  сфері безпеки своєї професійної  діяльності.

     Отже, безпека життєдіяльності — це галузь науково практичних знань про збереження життя і здоров'я людини, яка покликана формувати світоглядні засади гармонійних стосунків людини з природою, технікою та суспільством, виявляти, ідентифікувати і прогнозувати ризик виникнення різного роду не без пек, розробляти системи захисту від них.

     Сьогодні  БЖД як галузь наукових знань глибоко  вивчає проблеми безпеки життєдіяльності, намагаючись охопити всі сфери  життя і діяльності людини. Вона сміливо розширює свою «територію» досліджу вальних проблем і вже довела свою життєздатність. А нинішні тенденції подальшого її розвитку і вдосконалення лише продовжують її еволюційний шлях.

     Розділ III. Правові норми та врегулювання питань езпеки життєдіяльності людини в освіті України

     Відповідно до статті 3 Конституції України, життя і здоров’я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями, за забезпечення яких держава відповідає перед нею. Безпека людини і навколишнього середовища, їх захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних факторів є неодмінною умовою сталого розвитку суспільства.

Информация о работе Зміст та тенденції розвитку освіти з питань безпеки людини