Заходи захисту туристів від небезпек

 Пошуково-рятувальна  служба повинна мати повну  взаємодію з органами охорони  здоров'я, зв'язку, внутрішніх справ,  цивільної авіації, лісового та  водного господарства, гідрометеорологічної  служби.

6. Хімічні чинники.

Хімічні чинники: токсичні, подразнювальні (дратівливі), сенсибілізуючі. Запобігати дії цих  чинників ризику в обслуговуванні туристів можна, за допомогою таких заходів захисту:

    •    регулярно контролювати  вміст шкідливих хімічних речовин  у повітрі, воді, ґрунті, продуктах  харчування й інших біологічних  середовищ; 

    •    будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у середовищі, де відсутні ризики небезпечної дії хімічних чинників;

    •    застосовувати препарати  для дезінфекції і дезінсекції  згідно з інструкцією щодо  використання, усунувши можливість  контакту туристів з цими          засобами.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

Закон України "Про туризм" у розділі  VIII надає гарантії безпечного перебування туристів на території України і зобов'язує органи влади та суб'єктів туристичної діяльності розробити комплекс заходів з безпеки туристів. Зокрема, в статті 26 сказано: "Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму розробляють і організовують виконання регіональних програм забезпечення захисту та безпеки туристів, особливо в місцях туристичної активності.

 Суб'єкти  туристичної діяльності розробляють  конкретні заходи щодо забезпечення  безпеки туристів, екскурсантів, які  беруть участь у туристичних  подорожах, походах, змаганнях,  запобігання травматизму та нещасним  випадкам і несуть відповідальність  за їх виконання".

 В  Україні діє міждержавний стандарт (ГОСТ 28681.1-95) "Туристично-екскурсійне  обслуговування", який передбачає  порядок проектування туристичних  послуг, включаючи розгляд можливих  ризиків, які можуть викликати  негативні наслідки і спричинити  шкоду здоров'ю туриста та його  майну.

 Згідно  із Законом України "Про  туризм" із метою забезпечення  безпеки туристів суб'єкти туристичної  діяльності зобов'язані здійснювати:

 підготовку  безпечних умов для перебування  туристів, облаштування трас походів,  прогулянок, екскурсій, місць проведення  змагань, забезпечення туристів  справним спорядженням та інвентарем;

 навчання  туристів засобам профілактики  і захисту від травм та нещасних  випадків, інструктаж із надання  першої медичної допомоги, а також  інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;

 контроль  за підготовкою туристів до  подорожей, походів, змагань, інших  туристичних заходів;

 надання  оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування  потерпілих;

 розробку  та реалізацію спеціальних вимог  безпеки під час організації  та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного,  водного, мотоциклетного, пішохідного  туризму та спелеотуризму .

 Найбільш  поширеним нещасним випадком  серед туристів є травматизм. Ризик отримання травми може  виникнути в різноманітних умовах, але найбільша вірогідність події  виникає при переміщенні механізмів, предметів і безпосередньо туристів, зі складним рельєфом місцевості, при зсувах, сходженні лавин та  інших атмосферних і природних  явищ. Важливими у запобіганні  травматизму є справне туристичне  та спортивне спорядження, одяг, взуття тощо.

 З  метою запобігання травматизму  використовуються захисні облаштування, огородження туристичних стежок  і маршрутів, захисне обладнання  канатних доріг, гірськолижних  трас, підйомників, індивідуальні  страхові мотузки, шлеми тощо.

 Один з небезпечних етапів подорожі - етап перевезення (проїзд до місця відпочинку та зворотний проїзд, транспортування під час подорожування та інші). Оскільки транспортні засоби є джерелами підвищеної небезпеки, питання безпеки туристів повинні бути центральними у всіх варіантах перевезень.

 Значний  вплив на життя і здоров'я  туриста має навколишнє середовище. Основними факторами впливу навколишнього  середовища є висока або низька температура повітря, вологість і рухомість повітряних мас, опади, перепади тиску, недостатність кисню та ін.

 При  проектуванні туру необхідно  брати до уваги вибір сприятливої  пори року, вечірнього чи денного  часу, раціонально обрати трасу  туристичного маршруту, врахувати  погодні умови, забезпечення відповідної  екіпіровки, засобів індивідуального  захисту, повне і своєчасне  інформування туристів про можливу  небезпеку та ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу. Навчальний посібник –Київ: Центр навчальної літератури, 2004
2. Маринин М. М. Туристские формальности и безопасность в туризме. — М., 2002.
3. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні К.: Вища школа, 2002.