Заходи захисту туристів від небезпек

ЗМІСТ

                                                                                                                           Стор

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. НЕБЕЗПЕКИ (ФАКТОРИ РИЗИКУ) ДЛЯ ЗДОРОВЯ ТУРИСТІВ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД НИХ……………………………………………………………………..4-10

1. Небезпека травмування та заходи захисту………………………….4-5
2. Вплив довкілля………………………………………………………..5-6
3. Пожежна безпека……………………………………………………..6-7
4. Біологічні чинники……………………………………………………..7
5. Небезпечні випромінювання…………………………………………..8
6. Хімічні чинники……………………………………………………..9-10

ВИСНОВОК……………………………………………………………...….11-13

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ………………14 
 
 
 
 
 
 

 

ВСТУП

Відправляючись  в туристичну чи екскурсійну поїздку, на відпочинок або оздоровлення, на маршрут вихідного дня або  у всесвітню подорож, турист стикається з цілою низкою проблем, які при  збігу обставин можуть призвести  до негативних наслідків для його здоров'я та майна, погано вплинути на настрій та враження від поїздки.

 Перебуваючи  в незнайомому середовищі, яке  відрізняється від місця постійного  проживання, активно відпочиваючи, турист постійно знаходиться  під впливом ризикових обставин. Він не знає досконало звичаїв,  мови, традицій, побуту, не має імунітету  від хвороб, поширених у даній  місцевості, не пристосований до  проживання та інтенсивних навантажень  у гірських районах, в пустелі  або на воді.

 Серед  інших виділяються головні фактори  небезпечності: травмонебезпека,  небезпечна дія навколишнього  середовища, в тому числі виробничі  джерела - шум, вібрація, пожежонебезпека,  хімічні, радіоактивні, біологічні, психофізичні, природні, особиста безпека  в умовах криміногенного стану,  а також специфічні фактори  ризику, притаманні особливим видам  туризму. Різні несприятливі для  туризму фактори мають неоднакову  вірогідність їх настання, неоднакову  інтенсивність дії та наслідки.

  
 
 
 
 
 

ФАКТОРИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВЯ  ТУРИСТІВ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД НИХ.

Відправляючись  у подорож, турист зіштовхується  з низкою проблем, що при збігові  обставин можуть призвести до несприятливих  наслідків для його здоров'я і  майна, зробити туристичну поїздку  неможливою або негативно вплинути на туристичне враження.

Турист  постійно перебуває під впливом  обставин підвищеної небезпеки в  незнайомому довкіллі, яке відмінне від звичайного довкілля його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості тощо.

У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно уважно вивчити усі можливі чинники  ризику та їхні джерела, дослідити можливість і ймовірність вияву джерела  на небезпечному для людини рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки  і передбачити комплекс заходів  для захисту здоров'я, життя туриста та його майна.

Шкідливі  чинники (чинники ризику) у туризмі  можна класифікувати так:

    •    небезпека травмування;

    •    вплив довкілля;

    •    пожежонебезпека;

    •    біологічні впливи;

    •    психофізіологічні навантаження;

    •    небезпека випромінювань;

    •    хімічні впливи;

    •    етап перевезення;

    •    підвищена запиленість  і загазованість;

    •    специфічні чинники ризику;

    •    інші чинники. 

Різні несприятливі чинники мають різноманітну ймовірність настання та інтенсивність  впливу і важкість наслідків. Розгляньмо деякі з них.

1. Небезпека травмування

Небезпека травмування може виникнути в  результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу  місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих  ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентаря, що спричиняють  травми (незручне взуття - потертості шкірних  покривів у туристів тощо), небезпечних  атмосферних та інших природних явищ.

Небезпеку травмування можна знизити  за допомогою таких заходів:

    •   захисними пристроями й  огородженнями рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок  території (підйомників, канатних  доріг, ділянок          осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);

    •    використанням засобів  індивідуального захисту (страхувальних  мотузок, обв'язок при перетинанні  складних ділянок туристського  маршруту,          головних шоломів, льодорубів, „карабінів" та іншого страхувального спорядження);

    •    дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентаря;

    •    дотриманням вимог будівельних  норм, правил до житлових і  громадських будинків, вимог відповідних  нормативних документів до технічного          стану транспортних засобів, що  використовуються для перевезень  туристів (екскурсійних автобусів,  плавзасобів тощо);

    •    попереджувальним інформуванням  туристів про чинники ризику  і заходи із запобігання травмам.  Туристи повинні бути інформовані  про те, як          уникнути можливих травм, яких  заходів вжити і що зробити у випадку одержання травми.

2. Вплив довкілля.

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або  зниженням температури, вологістю  і рухом повітряних мас, опадами  в зоні обслуговування туристів, різкими  перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам.

Шкідливим впливам цих чинників ризику можна  запобігти за допомогою таких заходів:

    •    вибором сприятливої  пори року, часу доби для проведення туристського заходу;

    •    раціональним проектуванням  траси туристського маршруту;

    •    врахуванням погодних умов району;

    •    спорудженням на трасах  туристських маршрутів укриттів  від негоди;

    •    оснащенням приміщень  і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря,  опалення, автоматичного контролю і     •   сигналізації;

    •    забезпеченням відповідного  екіпірування туристів, включаючи  засоби індивідуального захисту;  

    •    своєчасним інформуванням  туристів про реальні й прогнозовані  умови на маршруті (про кліматичні  умови, перепади висот на маршрутах).

Особливо  небезпечні чинники виявляються  при переміщенні в інший часовий  пояс та кліматичні умови, що різко  відрізняються від звичних. Оскільки туристська подорож короткочасна, то організм туриста не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Турист не висипається і погано почуває  себе при невідповідності місцевого  часу, погано сприймає інформацію на екскурсіях, і для нього навіть є визначення „червоне око". Потрапляючи у  спекотний клімат, організм піддається підвищеному тепловому впливу і, якщо, наприклад, в Ізраїлі влітку не споживати достатню кількість  води (до 5 літрів на день), то може настати  зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здоров'я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням  фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, давати туристам час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.

3. Пожежна безпека.

Туристові слід точно дотримуватися вимог  нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів  розміщення, щоби захиститися від  впливу чинників ризику цієї групи.

4. Біологічні чинники

Біологічні  чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні  рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних  захворювань), викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції. Щоб запобігти впливу цих чинників ризику на туристів, слід дотримуватись таких заходів захисту:

    •    дотримуватися установлених  санітарних норм і правил обслуговування;     •    застосовувати устаткування  і препарати для дезінфекції,  дезінсекції, стерилізації, дератизації,  автоматизації виробничих процесів;

    •    використовувати знаки  безпеки та маркування на предметах  оснащення і спорудах, що використовуються  в обслуговуванні туристів (посуду,          кухонного інвентаря, у т.ч.  для приготування їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);

    •    проводити попередні  й періодичні медичні огляди  персоналу обслуги; 

    •    інформувати туристів  про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення  яких збігаються з туристичним  маршрутом, про те, як          уникнути небажаних контактів,  яких невідкладних заходів слід  вжити, що зробити у випадку одержання травми (контакту).

5. Небезпечні випромінювання.

Небезпечними  випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання. Запобігти небезпеці  ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах можна за допомогою таких заходів захисту:

    •    інформувати туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);

    •    використовувати засоби  індивідуального захисту (захисні  маски, креми, одяг, що закриває  тіло, руки, ноги туристів, сонцезахисні  окуляри).

Слід  враховувати дію цього чинника  ризику у плануванні графіка руху за маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).

Туристські  маршрути можна прокладати і експлуатувати  тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану. Важливим фактором, що згубно впливає на здоров'я туристів, є ультрафіолетове випромінювання, підвищений рівень радіоактивності. Можуть мати місце також хімічні фактори, які впливають на організм людини.

 Існує  також велика загроза інфекційних  захворювань, харчових отруєнь  та інших біологічних факторів.

 В  багатьох випадках туристи самі  порушують регламентовані правила  поведінки і потрапляють в  складні ситуації, відстають через  неуважність від груп на екскурсіях, відправляються в райони, не рекомендовані  для відвідування туристів, беруть  участь у ризикових заходах,  купаються у заборонених місцях, відвідують сумнівні розважальні  заклади та ін.

 З  метою здійснення практичної  роботи по забезпеченню безпеки  туристів, наданню їм допомоги  і захисту в екстремальних  ситуаціях, туристичні підприємства, що спеціалізуються на організації  туристичних подорожей з використанням  активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби  або укладають угоди на обслуговування  з відповідними службами.