Травматизм та професійні захворювання в організації і установі

18

До технічних заходів  належать:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;
• перепланування розміщення обладнання;
• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
• раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;
• створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;
• проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;
• розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.
• засоби сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш  безпечні,  вдосконалення   конструктивних   характеристик

машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.

Неабияке значення для  забезпечення безпеки праці і  запобігання виробничому травматизму мають основні технічні засоби безпеки: огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування.

Санітарно-виробничі  заходи включають:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів тощо;
• влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

19

• модернізація штучного і природного освітлення;
• централізоване питне водопостачання;
• забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища;
• заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку;
• реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

• придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;
• організація профілактичних медичних оглядів;
• організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів  належать:

• проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки.
• застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення, що значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;
• робота з професійного відбору;
• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
• організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання;
• дотримання трудової та технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, проведення планово-запобіжних ремонтів, рівень кваліфікації штатних працівників, відомчий та громадський контроль за виконанням робіт, та ін.

У кожному підприємстві щорічно розробляються заходи щодо профілактики виробничого  травматизму  й  професійних   захворювань   які

20

включаються в колективні договори, забезпечуються технічною  документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні  фактори впливу на охорону праці  охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні  травматизму на виробництві є  також такі фактори  особистого   характеру – знання  керівником

робіт особистості кожного  працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення  до праці, дисциплінованості, задоволеності  працею,     засвоєння    навичок   безпечних

методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і  пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних  установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.

 

 

21

ВИСНОВОК

Необхідно знати, що цілковито  безпечних та нешкідливих умов праці  немає. Реальним виробничим умовам притаманна, як правило, наявність певних шкідливостей та небезпеки, наслідком яких є профзахворювання та травматизм.

Травматизм на виробництві  не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він завдає не лише багато горя і страждань конкретним людям, їхнім рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо ці особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати, негативно позначаються на рівні життя народу.

За даними Міжнародної  Організації Праці (МОП), щороку в  світі фіксується близько 125 млн нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн з тяжкими і 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогоднішній день зареєстровано близько 60—150 млн випадків захворювань, пов’язаних з працею, 60 млн працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн працівників непрацездатні з причин невідповідності умов і стану безпеки праці санітарним вимогам.

В Україні спостерігається  щорічне зниження рівня виробничого  травматизму. Проте стан справ, що склався  з охороною праці на підприємствах, вимагає удосконалення профілактичної роботи з боку всіх зацікавлених сторін.

Так, у 2008 році, порівняно  з аналогічним періодом 2007 року, кількість випадків травматизму  на виробництві зменшилась на 12,2% (з 18 982 до 16 671 травмованих осіб), в т.ч. зменшилося на 7,4% випадків із смертельним наслідком (з 925 до 857 травмованих осіб).

Проте, кількість випадків професійного захворювання на виробництві  збільшилась на 14,2% (з 5 947 до 6 793), хоча зменшилась кількість випадків смерті від професійного захворювання на 4,9% (з 467 до 445).

Найнижчий рівень травматизму  зареєстровано у м. Севастополі  та Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській областях.

 

22

Найбільша кількість  нещасних випадків зареєстрована у  Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 53,6% від їх загальної кількості по Україні. Також у цих областях зареєстрована найбільша кількість професійних захворювань, що складає близько 86% від загальної їх кількості по Україні.

Незважаючи на заходи, що вживаються роботодавцями щодо створення  безпечних та нешкідливих умов праці  на кожному робочому місці, центральними та місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд за станом охорони праці в різних галузях економіки, рівень виробничого травматизму та профзахворюваності залишається ще досить високим. 

 

                                                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                

 

Список використаних літературних джерел

1. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.
2. Грищук М. В. Основи охорони праці: Підручник. -К.: Кондор, 2005. -238 с.
3. Лапін В. М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. -Львів: ЛБІ НБУ, 2004. -142 с.
4. Охорона праці в Україні: Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. - К.: КНТ, 2004. -436 с.
5. опорний конспект лекцій / уклад.: Н.Л. Авраменко, В.Г. Жданова, О.М. Кочергін ; Держ. податк. адмін. України, Нац. ун-т держ. податк. служби України, Каф. техногенно-екол. безпеки. - Ірпінь : [Нац. ун-т ДПС України], 2009. - 306 с. - 24.00 р.
6. Охорона праці: Запитання та відповіді/ Ред. Ю.Зубенко. -К., 2000. -404, с.
7. Основи охорони праці: Підручник для студ. вуз./ За ред. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка -К.: Основа, 2000. -12 с.
8. Охорона праці: Вступний інструктаж з охорони праці/ Укл. Георгій Георгійович Лесенко. - К., 2000. -122 с.
9. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 5-те вид./ За ред. М. П. Гандзюка – К.: Каравела, 2010. – 384 с.   
10. О.Г. Вільсон. Охорона праці. Навчально-методичний посібник. – Видавництво КНУБА, 2002. – 364 с.
11. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням» від 13.07.2001р. №515/2001
12. Шедецький. Охорона праці. Ресурси Інтернету: http://bamper.info
13. Березуцький В.В. Основи охорони праці. Ресурси Інтернету: http://pidruchniki.com.ua

Ірпінська фінансова-юридична академія

Кафедра техногенної  і екологічної безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З курсу «основи охорони праці»

На тему

«Травматизм та професійні  захворювання в організації  і установі»

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала

Студентка групи  ПБа-41

Бондар Наталія

Перевірив д. х. н. професор

 Желібо Є.  П. 

 

Ірпінь 2013