Соціальні небезпеки, їх характеристика та роль в суспільстві

Міністерство освіти та науки  України

Національний університет  «Києво-Могилянська академія»

кафедра екології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПИСЬМОВА РОБОТА

з курсу «Безпека життєдіяльності»

на тему: Соціальні небезпеки, їх характеристика та роль в суспільстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 1 р.н.

5 групи ФЕН

Гафарова Алла Сергіївна

Викладач доц. кафедри  екології

Пашков А.П.

 

 

 

 

Київ – 2010

Зміст

 

1. Соціальні небезпеки,  їх сутність………………………………………………3

2. Причини соціальних  небезпек…………………………………………………4

3. Класифікація соціальних  небезпек……………………………………………5

4. Бандитизм, зґвалтування, розбій, шантаж, шахрайство – вулиця сповнена               несподіванок……………………………………………………………………5

5. Тероризм та утримання  заручників – неоголошена війна  без кордонів……7

6. Бродяжництво, проституція,  суїцид…………………………………………..9

7. Наркоманія та венеричні  хвороби – чума ХХІ століття……………………10

8. Нікотинізм та алкоголізм – побутова наркоманія…………………………..12

9. Захист від соціальних  небезпек………………………………………………16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Соціальними називаються  небезпеки, що широко розповсюджуються  в суспільстві і загрожують  життю і здоров’ю людей.

Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні  групи. Особливість соціальних небезпек полягає в тому, що вони загрожують великій кількості людей. Розповсюдження соціальних небезпек зумовлено особливостями  поведінки людей окремих соціальних груп. Соціальні небезпеки вельми численні. Наприклад, до соціальних належать всі протиправні (незаконні) форми насилля, вживання речовин, що порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики тощо), паління, шахрайство, шарлатанство, самогубство тощо, що здатні принести шкоду здоров’ю людей.

Суть соціальних небезпек полягає в тому, що вони відображають, які проблеми безпеки життєдіяльності  адаптуються в суспільстві. Соціальні небезпеки, викликані проблемами життєдіяльності, мають дуже складну природу. Суть цієї природи складає накопичення наслідків постійно діючих, конфліктних, стресових та інших негативних ситуацій.

В основу визначення соціальних небезпек, що викликані низьким духовним рівнем, кладуться цінності і компоненти суспільства та людини.

Існують два ціннісні компоненти, співвідношення між якими характеризує стан суспільного життя.

Перший ціннісний компонент  – цінності культури суспільства. Другий ціннісний компонент – ціннісна орієнтація особистості. Зв’язок між  цими двома крайніми компонентами культури – найважливіший цементуючий  і стимулюючий початок всього суспільного життя. І навпаки  – порушення цього зв’язку  визначає глибоку духовну кризу. В сучасному суспільстві у  поєднанні будь-яких складових суспільного  життя і в усвідомленні його цілісності велика роль належить інтелігенції. Вона виконує роль духовного і інтелектуального посередника в системі суспільних зв’язків. Але інтелігенція може справитися з цією роллю за умови, коли її усвідомлення не порушено, коли воно само засновується на відповідних посиланнях світоглядного характеру. Одна з цих особливостей сучасної духовної кризи інтелігенції є різкий поворот від атеїстичного світо усвідомлення до релігійного. І тому криза в світоглядній орієнтації інтелігенції теж є небезпекою соціального стану суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

2. В основі своїй соціальні небезпеки породжуються соціально-економічними процесами, що відбуваються у суспільстві. В той же час треба відзначити суперечливий характер причин, наслідком яких є соціальні небезпеки.

Недосконалість людської природи – головна передумова появи соціальних небезпек. Наявність  адекватної правової системи може бути основною умовою попередження і захисту  від соціальних небезпек.

Розповсюдженню соціальних небезпек сприяє інтенсивний розвиток міжнародних зв’язків, туризму, спорту.

Види причин небезпек суспільства:

а) наявність конфлікту, що може перейти в негативні для суспільства наслідки в межах проблем безпеки життєдіяльності:

- наявність екологічної деградації середовища;

- загроза деградації продукції  сільськогосподарського виробництва  (продукції харчування);

- існування деградації  самого суспільства;

- наявність (чи можливість) воєнного конфлікту;

- деградація національних  відносин та ін.;

б) загроза розподілу суспільство  – людина:

- наявність протиріч суспільство  – людина;

- наявність протиріч суспільство  – натовп;

- існування протиріч суспільство  – партія;

- існування протиріч суспільство  – система управління та ін.;

в) загроза виникнення конфлікту  між окремим групами (колективами) суспільства:

- керівництво – колектив;

- колектив – людина;

- мешканці – мешканці;

- колектив – колектив;

- юрба – юрба.

На фоні змінених орієнтирів суспільство потерпає від соціальних небезпек, які викликали зміни  і втрати загальнолюдських цінностей  і орієнтацій значної кількості  населення.

Результатом зміни світу  цінностей і орієнтирів частини  суспільства є бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, захворювання на СНІД тощо.

Визначені соціальні небезпеки  формують в людському середовищі «групи ризику». «Групи ризику» впливають  на стан суспільства шляхом підвищення чисельності кримінальних злочинів, втягування в свої лави все нових  представників здорової частини  суспільства, впливу на стан здоров’я оточуючих їх людей, погіршують генофонд нації.

Вищезгадані негативні явища  в суспільстві (бродяжництво, проституція  та ін.) створюють негативне коло, причини якого, в більшості випадків, пов’язані між собою.

Насамперед слід зазначити  наявність ряду моральних факторів, які розподіляють суспільство на робітників комерційних структур, сумісних підприємств та робітників державного сектору економіки. Неспіввідношення платні в обставинах низьких заробітків і нерегулярних виплат викликають незадоволення  роботою у працівників державного сектору.

Загостреність обставин викликають також незадовільний стан умов праці, проживання і побуту. Вся сукупність обставин збільшує ступінь соціального  напруження.

Це може стати передумовою  виникнення страйку, а за розвитком  відповідних негативних явищ і умов піти в своєму розвитку аж до повстання  чи революції.

Такий розвиток подій завжди, навіть в ретельно організованих  суспільних змінах, супроводжується  виникненням стихійних угруповань, які здійснюють свої плани наживи за рахунок мародерства і вандалізму серед населення, що в своєму подальшому розвитку закінчується тяжкими наслідками актів тероризму.

 

3. Соціальні небезпеки  можуть бути класифіковані за  певними ознаками:

а) за походженням можуть бути визначені такі групи небезпек:

- небезпеки, пов’язані  з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки тощо);

- небезпеки, пов’язані  з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, гвалтування,  утримання заручників тощо);

- небезпеки, пов’язані  з вживанням речовин, що руйнують  організм людини (наркоманія, алкоголізм, паління тощо);

- небезпеки, пов’язані  з хворобами (СНІД, венеричні захворювання  тощо);

- небезпеки самогубства;

б) за масштабами подій соціальні  небезпеки можна розділити на:

- локальні;

- регіональні;

- глобальні;

в) за статевовіковими ознаками поділяють соціальні небезпеки, що характерні для людей, молоді, жінок, людей похилого віку;

г) за організацією соціальні  небезпеки можуть бути випадковими  і навмисними. 

 

4. Часто перебування в місті більш небезпечне, ніж у диких і безлюдних місцях.

Місто – осередок контрастів, і поряд із цивілізованим життям тут можуть мати місце і напівварварські  явища. Люди, які живуть на межі цивілізації  і дикості, легко звикають до насильства, що у їхньому житті є звичайним  і найбільш поширеним засобом  вирішення проблеми. У таких індивідуумів немає психологічних і моральних  бар’єрів, що стримують застосування насильства, а темрява і відсутність  свідків надають їм впевненості  у своїй безкарності. На жаль, злочинці нерідко діють, не чекаючи ночі. Чим пояснюється така нахабність?

Повсякденне життя часто  настільки ізолює людей, що кожен  змушений займатися лише своєю справою. Байдужість до людей із ділової звички стає рисою характеру городян. Той, хто просить допомоги посеред  вулиці, навряд чи її одержить від кого-небудь. Газети регулярно публікують повідомлення про злочини, що чиняться як у великих, так і в малих містах, коли в  навколишніх не вистачило сміливості втрутитися. Мимоволі хочеться запитати себе: як же поводитися в цих кам’яних джунглях?

Вулиця сповнена несподіванок: бандитизм, зґвалтування, розбій, шантаж.

Бандитизм – це організація  збройних банд з метою нападу на державні та громадські установи або  на окремих осіб, а також участь в таких бандах і здійснених ними нападах.

Зґвалтування – статеві  зносини з застосуванням фізичного  насильства, погроз з використанням  безпорадного стану потерпілої. Кримінальне  право передбачає суворе покарання  за зґвалтування.

Розбій – злочин, що полягає  в нападі з метою оволодіння державним, громадським або особистим майном із застосуванням насильства або  загрозою насильства небезпечного для  життя і здоров’я осіб, що зазнали  нападу.

Шантаж – злочин, що полягає  в загрозі розкриття, розголошення ганебних відомостей ганебних відомостей з метою отримати які-небудь вигоди (зиск, користь). Шантаж, як небезпека, негативно  впливає на нервову систему.

Останнім часом на вулицях, особливо у вечірній та нічний час, почастішали випадки нападу на перехожих  агресивно налаштованих молодиків, які супроводжуються насильницьким  відбиранням чи крадіжкою цінних речей, грошей, мобільних телефонів.

Шахрайство (польс. – крутійство, нім. – спекулювати, давньоєвр. –  займатися ремеслом мандрівного  торгівця) – злочин проти власності, який полягає у заволодінні чужим  громадським, державним, особистим  майном або придбанні прав на майно  шляхом обману чи зловживання довірою (вчиняють його шахраї, дурисвіти). Відповідальність за шахрайство передбачена ст.190 Кримінального  Кодексу України. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства зазнає сильний психофізіологічний струс.

Шахрайство, на жаль, сьогодні досить популярне в усіх сферах нашого повсякдення. Навряд чи знайдеться людина, яка не була хоча б раз ошукана. Інколи жертвами обману ми стаємо, навіть не помічаючи цього. І лише коли стикаємося з відвертим нахабним шахрайством, починаємо обурюватися.

Шахраї свідомо зловживають  людським довір’ям. Це аксіома. Але  від того нам не легше. В усі  часи шахраїв зневажали, не подавали їм руки, сторонилися. Разом з тим, вони ніколи не переводилися. Завжди знаходилися  пройдисвіти, кредо яких: «Доки є  на світі простаки, обманом жити нам з руки».

 

5. Зараз, як страшна  епідемія, поширюється у всьому  світі неоголошена війна без  кордонів – тероризм.

Терор – фізичне насильство аж до фізичного знищення.

В умовах терористичної війни  проводиться глибока межа між  людьми різних національностей. Починаються  сумнозвісні пошуки ворога, які сьогодні значно полегшуються. З вуст окремих  політиків, державних діячів уже  лунають конкретні рецепти боротьби з терористами: від тотальної  блокади до нанесення «килимових»  бомбових ударів по території, яка, на їхню думку, є дійсною або уявною базою терористів. Тобто проводиться  чітке визначення національно-терористичного вогнища, по відношенню до мешканців  якого проводяться антитерористичні акції, що в свою чергу призводить до жертв серед мирних мешканців, загибелі невинних людей.

Терористичні акти – вбивства, поранення, викрадення, погрози та деякі  інші акти насильства, які готуються  організаціями й здійснюються окремими особами стосовно державних або громадських діячів, здавна супроводжують розвиток суспільства.