Поняття ліквідації наслідків стихійних лих

Тому не можна розводити  вогнище в лісах, особливо хвойних, на торфовищах, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволено  курити у лісі (можна на спеціально обладнаних площадках), біля скирт скошеного  хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах, автомобілях. Всі машини повинні бути обладнані іскрогасниками. Небезпечна не тільки сама пожежа, а  і продукти горіння, які містять  надзвичайно отруйні речовини: бензопирени, диоксини - канцерогени, мутагени, тератогени.

Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів людей. За даними ООН, за цей період майже один мільярд  жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих. 

Основні правила  поводження при надзвичайних ситуаціях

У випадку попредження про сель, зсув, снігову лавину треба швидко залишити приміщення і вийти в найнебезпечніше місце (узвишшя), надати допомогу людям, використовуючи дошки, палки, мотузки, виводячи їх в напрямку руху потоку, із наближенням до краю потоку. При захопленні сніговою лавиною плавальними рухами зробити все, щоб опинитися на її поверхні, звільнившись від вантажу. При неможливості цього за допомогою одягу створити повітряну подушку, щоб сніговий пил не забив дихальні шляхи.

При повідомленні про сильний  вітер, ураган слід щільно закрити двері  та вікна, з дахів та балконів прибрати предмети, що можуть при падінні  травмувати людину. У помешканні подалі триматися від вікон. Найбезпечнішими місцями є підвали, метро, внутрішні приміщення перших поверхів будинків. Якщо ураган застав людину на відкритій місцевості найбезпечніше місце – западина, улоговина, канава. Коли ураган супроводжується грозою, необхідно зменшити вірогідність ураження блискавкою – не стояти під деревом, не наближатися до окремо стоячих предметів, особливо металевих конструкцій, ліній електропередач.

При повені відключіть електрику, газ, воду та займіть найвище місце – горище, дах. Якщо людина опинилася у воді, то скиньте важкий одяг, взуття і використайте підручні плаваючі засоби – дошки, бочки і подавайте сигнали на допомогу.

В разі землетрусу перед  усім не панікувати. На відкритій місцевості триматися подалі від стін будинків, перебуваючи у приміщенні займіть найнебезпечніше місце – пройоми відчиненої двері, кути між капітальними стінами, сховатися під стіл, ліжко. Необхідно бути подалі від вікон, важких предметів, що можуть перекинутися чи зрушити з місця. Не поспішайте до ліфту та сходів, бо вони часто обвалюються. Не слід вибігати з будинку, коли землетрус у розпалі, бо уламки, що падають, є серйозною небезпекою. Виходьте з будинку після припинення поштовхів. Опинившись в уламках подавайте сигнали голосом, стуком.

Головне в будь-якій ситуації – не панікувати, зберігати ясний розум, надавати допомогу оточуючим.

Наслідки стихійних  лих

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак  надзвичайної ситуації та небезпечних  наслідків. Наприклад, землетрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно  не призводить до загрози життю людей, порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття  рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків  є:

• загибель людей;
• захворювання людей;
• травматизм;
• матеріальні збитки населення;
• руйнування житла;
• знищення запасів продовольства;
• руйнування підприємств, систем зв'язку, транспортних магістралей, енерго- та комунальної систем;
• прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств;
• витрати з держаного та регіональних бюджетів;
• радіоактивне забруднення місцевості;
• хімічне забруднення місцевості;
• забруднення води, в першу чергу, питної;
• біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур'янами та шкідниками;
• знищення сільськогосподарських посівів;
• захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;
• руйнування грунтів;
• порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйнування.

Для адекватного реагування на надзвичайну ситуацію необхідно  оцінити прямі, непрямі та віддалені  її наслідки, спрямувати зусилля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних  наслідків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші.

Економічні збитки від  надзвичайних ситуацій поділяються на прямі та непрямі.

Прямі збитки - пошкодження  та руйнування будівель, доріг, тимчасова  зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних  фінансових втрат.

Непрямі збитки можуть бути пов'язані з простоями підприємств, що не знаходяться безпосередньо  в зоні надзвичайної ситуації, проте  залежать від підприємств чи транспортних магістралей, які розташовані у  зоні дії НС. Таким підприємствам  завдаються збитки в зв'язку з недоодержання  сировини, комплектуючих, напівфабрикатів  та через затримку доставки вантажів тощо. Для виконання умов контрактів це вимагає від підприємства оперативного пошуку інших партнерів.

Соціальні збитки пов'язані  з тимчасовим погіршенням забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров'я, прямими  матеріальними та економічними втратами населення. Більшість соціальних збитків  не може бути піддана економічній оцінці

Попередній прогноз наслідків  надзвичайних ситуацій та економічних  і соціальних збитків від них  потребує аналізу великої кількості  факторів (від густоти заселення  регіону до виробничих зв'язків підприємств). На основі прогнозу наслідків можна  розрахувати економічну ефективність капітальних вкладень, наприклад  у будівництво захисних споруд чи проведення інших заходів, направлених  на запобігання та зменшення негативних наслідків надзвичайної ситуації.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Рятувальні роботи включають:

• розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
• локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
• пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
• розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
• подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
• надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
• виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
• санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Рятувальні та невідкладні  роботи при ліквідації наслідків  стихійного лиха і аварії проводять  рятувальні формування, а також залучене працездатне населення.

Роботи, які потребують спеціальної  підготовки і залучення потужної техніки, виконують інженерні загони, створені на базі будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних  організацій і відділів комунального господарства.

При стихійних лихах, які  не є катастрофічними, всі заходи організовують керівники районів, об'єктів, населених пунктів і  начальники загонів служби порятунку.

Начальник цивільного захисту (району, населеного пункту чи об'єкта) приймає рішення про проведення рятувальних і невідкладних робіт, в якому визначає: де зосередити основні зусилля, завдання рятувальних  загонів і порядок введення їх на об'єкти робіт, початок і тривалість робіт, управління силами, які ведуть роботи, і порядок забезпечення їх дій.

Рятування людей і матеріальних цінностей є основним завданням  при стихійних лихах. Послідовність  виконання цього завдання залежить від характеру лиха, його наслідків, наявності та підготовки сил цивільного захисту, періоду року, стану погоди та інших факторів.

У завчасно розроблених планах ЦЗ на об'єктах господарювання визначають порядок приведення у готовність і дію рятувальних формувань  при стихійних лихах. Плани складають  на основі прогнозування можливих стихійних  лих.

Ліквідація наслідків  будь-яких стихійних лих полягає  в таких діях: оповіщенні формувань  і населення про небезпеку  стихійного лиха; організації управління рятувальними силами в районі лиха; веденні розвідки, встановленні ступеня  і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших даних; виявленні об'єктів і населених  пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха; визначенні складу, чисельності  сил і засобів, які залучаються  для рятувальних та інших робіт; організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні; забезпеченні громадського порядку в районі лиха; організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення; проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт; ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Успіх дій формувань при  стихійних лихах значною мірою  залежить від своєчасної організації і проведення розвідки. Завдання для розвідки ставить начальник цивільного захисту об'єкта. Він визначає мету розвідки, які відомості та на який час необхідно одержати, де і на виконанні яких завдань слід зосередити основні зусилля, які для цього використати сили і засоби.

У районі стихійних лих  розвідка визначає: межі району лиха і  напрямок його поширення; об'єкти і  населені пункти, яким загрожує небезпека; місця знаходження людей і  ступінь загрози їм; шляхи підходу  формувань і техніки до місць  роботи; стан пошкоджених будівель і споруд; наявність у них потерпілих, яким необхідна допомога у першу  чергу; місця аварій на технологічних  лініях, комунально-енергетичних мережах  і розміри руйнувань на них; обсяги робіт, умови їх ведення; можливість використання техніки; найбільш зручні місця для розбирання завалів  і звільнення потерпілих, а також  для прокладання шляхів їх евакуації; стан вододжерел і можливість використання їх для господарських, питних потреб і гасіння пожеж; умови і доцільну черговість ведення робіт. Зібрані дані про характер і обсяг майбутніх робіт розвідники доповідають начальнику в намічені строки.

Після землетрусу потрібно знати, скільки людей необхідно  розшукати і врятувати, кількість  поранених, сімей, що залишилися без  житла, які сили і засоби необхідні  для відновлення роботи господарства, підприємства, чисельність людей, яких можна додатково залучити для  проведення рятувальних і відновних робіт.

Оскільки під руїнами  можуть бути люди, за допомогою населення  потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу.

Під час роботи забороняється  без потреби ходити по руїнах, заходити у зруйновані будівлі та споруди, перебувати поблизу будов, які можуть обвалитися. Підходити до зруйнованої  будівлі чи споруди дозволяється з найбільш безпечного боку. Під  час огляду внутрішніх приміщень, підвалів забороняється використовувати  для освітлення відкриті джерела  вогню — факели, свічки, газові лампи і ліхтарі.

Заходячи в дуже задимлене  і захаращене приміщення, потрібно обв'язатися мотузкою, вільний кінець якої передати людині, що знаходиться при вході, і періодично подавати сигнал про себе.

Забороняється палити і користуватися  іскроутворюючими інструментами, пускати двигуни, машини і механізми поблизу загазованої території або всередині загазованих приміщень.

У будівлях зі зруйнованою  або пошкодженою електричною  мережею забороняється без гумових  рукавиць торкатися електричних  проводів і з'єднаних з ними металевих  предметів. Роботи проводять тільки після знеструмлення електромережі.

За наявності отруйних чи сильнодіючих ядучих речовин роботи проводять тільки в індивідуальних засобах захисту органів дихання  і шкіри. В умовах запилення (будівельний  пил та ін.) для захисту органів  дихання використовують ватно-марлеві  пов'язки, протипилові тканинні маски  і респіратори.

Населення потрібно інформувати  про режими поведінки. Інформація має  бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно  зазначити: хто, коли і що повинен  зробити. Від цього буде залежати успіх проведення рятувальних і  невідкладних робіт у районі небезпечного стихійного лиха.

Для врятування населення  необхідно терміново залишити зону можливого поширення зсуву чи селевого потоку. З оповіщенням про  наближення зсуву чи селевого потоку або при появі перших ознак  потрібно погасити печі, вимкнути освітлення та електроприлади, перекрити газові крани, попередити сусідів і направитися в безпечне місце.

Якщо у селевий потік  потрапили люди, їм надають допомогу із застосуванням засобів, які є поблизу: канатів, дощок, вірьовок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком руху з поступовим наближенням до його краю.