Організація охорони праці в поштовому відділенні

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

факультет прикладної математики

кафедра прикладної математики

 

Організація охорони праці в поштовому відділенні

(ІНДЗ)

 

 

 

 

Виконав:

студент ФПМ, 502 групи

Остафійчук  М.В.

 

 

 

 

Чернівці  – 2011

Зміст

• Вступ
• Характеристика функцій основних відділів та служб підприємства
• Види послуг, які надаються підприємством
• Види технологічного обладнання на підприємстві
• Технологічні характеристики технічного процесу обробки письмової кореспонденції в транзитних об’єкти зв’язку, поштамти ( вузлах поштового зв’язку)
• Характеристика технологічних процесів на підприємствах
• Охорона праці на підприємстві
• Висновок
• Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Історія виникнення вітчизняної  пошти сягає часів Київської  Русі, коли в 885 році з’явилася перша  згадка про вісника листоношу, який доставляв письмові повідомлення Київському князю Олегу.

У 18 столітті на основних дорогах  держави почалися з’являтися спеціальні станції, де гінці обмінювали коней. Пізніше ці станції почали використовуватися  для обміну поштою. Економічний розвиток держави сприяв створенню постійно діючого поштового зв’язку.

У 19 столітті з’являється  єдина система організації та перевезення пошти. У 1667 році у системі  організації поштового зв’язку  введено нове поняття «пошта». У 1858 році водяться обіг перші поштові  марки.

9 жовтня 1874 в місці Швейцарія  відбувся конгрес який об’єднав 189 країн світу. В період між  конгресами стосунки між країнами  підтримує Адміністративна Рада, яка вибирається у складі 40 країн  – членів ВПС, останній конгрес  відбувся у місці Пекіні, де  була прийнята Пекінська конвенція,  офіційною мовою було обрано  французку.

У 1918 році виходить декрет про  організацію управління поштовим зв’язком. У якому було викладено єдині  загальні вимоги, що до приймання, транспортування  та вручення поштових відправлень, а  також передбачалися умови приймання  на роботу працівників зв’язку та їх звільнення. У 30 роках 20 століття з’являється  поштова індексація.

До 1994 поштовий зв'язок діяв, як єдина народно господарський  комплекс разом з електрозв’язком. Виконання поштових операцій було дуже досить трудомісткім і потребувало  великих затрат ручної праці, а рівень автоматизації та механізації не відповідав необхідному рівню.

Нині система поштового  зв’язку майже повністю автоматизована, що дозволяє водити нові послуги такі, як електроні перекази, електроні повідомлення, тощо…

Перспектива розвитку зв’язку  передбачають:

• забезпечення всіх робочих місці по наданню послуг зв’язку АРМ.
• забезпечення нової зональної системи сортування поштових відправлень.
• створення автоматизованого інформаційного обміну між підприємствами зв’язку .
• перевезення пошти з метою схоронності.
• Взаємозв’язки з зарубіжними країнами.

Поштовий зв'язок має велике значення в культурно просвітницькому  житті людей, за допомогою нього люди пізнають культуру не тільки своєї держави, а й народів інших держав. За допомогою поштового зв’язку люди можуть навчатися заочно. Поштовий зв'язок надає послуги всіх категорій.

Головною задачею поштового  зв’язку є повне задоволення  потреб споживача у послугах зв’язку  на основі розвитку мереж поштового  зв’язку та застосування новітніх технологій організації виробництва.

Закон України «Про зв'язок»  прийнятий Верховною Радою в 1995 році, який встановлюють правові, економічні, організаційні питання діяльності підприємства зв’язку.

 

 

Характеристика  функцій основних відділів та служб  підприємств

 

Об’єктами поштового зв’язку  є :

Поштамт створений в великих  містах, обласних центрах. До функцій  поштамту входить:

Організація перевезення  пошти;

Надання послуг населенню, установам, підприємствам поштового та електрозв’язку;

 

 

Обробка вхідної  пошти.

 

Районний вузол зв’язку  – це підрозділ об’єднаного типу, який знаходиться в районних центрах  та містах обласного походження.

Центри обробки та перевезення  пошти – організуються в великих  містах. Забезпечує перевезення та обробку транзитних, вихідних та вхідних  поштових відправлень.

Центри оброблення переказів  та міжнародних розрахунків –  це підприємства спеціального типу, є  структурними підрозділом поштового  зв’язку.

Зональні вузли – здійснюють оброблення вхідних та вихідних відправлень, які проходять між зонами, а  також оброблення транзитних поштових відправлень, які надходять з  підпорядкованих обласних вузлів.

Документи, якими повинні  користуватися працівники зв’язку:

Закон України «Про зв'язок»  прийнятий Верховною Радою у 1995 році. Цей закон встановлює правові, економічні, організаційні питання  діяльності підприємства зв’язку та визначає відносини між підприємством  зв’язку та споживачами.

Документ «Поштові правила» відмінно від старих правил затверджених міністерством зв’язку СРСР від 13.03.1984 вони складалися з 2 частин:

1 частина Загальна частина  – в ній викладаються основні  положення прийому та видача  поштових відправлень.

2 частина Технологічна  – в ній викладається правила  прийому, обробки та вручення  поштових відправлень.

Нормативні документи, що регламентують функції робітника:

Правила перевезення пошти;

Правила надання послуг;

Інструкція по видачі пенсії;

Діючи накази.

 

Види послуг, які  надаються підприємством

 

Послуги – це результати безпосередньої взаємодії виконавця  і споживача та внутрішньої діяльності виконавця, щодо задоволення потреб споживача. Сьогодні Укрпошта надає населенню, організаціям понад 70 видів послуг, які поділяються:

Основні – до них відносяться  послуги приймання, обробки, перевезення  та вручення всіх видів поштових відправлень;

Факультативні – передбачають додатковий сервіс надання послуг поштового  зв’язку, пересилання та перекази шляхами  електоро зв’язку, кур’єрська пошта, розвиток EMS ( Міжнародна прискорена пошта ).

Додатково передбачається:

Упаковка поштових відправлень;

Доставка до дому пошти;

Написання адрес.

До письмової кореспонденції відносяться:

поштові картки;

листи;

секограми;

бандеролі;

посилки.

Прийом листів здійсняється від відправників 3 способами:

виймання листів зовнішніх  поштових скриньок;

міською службовою поштою;

безпосередньо у відділені  зв’язку (рекомендовані і відправлення з оголошеною цінністю).

Найбільш зручним для  клієнтів є відправка листів –  поштові скриньки, але існують  недоліки такого способу збору письмової  кореспонденції:

Деформація листів при  вивантажені їх з поштових скриньок.

Деформація листів при  перевантажені.

Вся письмова кореспонденція яка надійшла до об’єкту поштового  зв’язку розсортовується по групам і розрядам.

До категорії відносяться: прості і рекомендовані.

До розрядів відносяться: службові, військові, урядові, іногородні, місцеві, міжнародні.

Кожна відсортована група  упаковується в окремий постпакет  і приписується до Ф.11. Прости листи  зазначаються загальною кількістю, а рекомендовані по вихідним номерам  зазначеному у касовому чеку або  на кв. Ф.1, що видається відправнику. Постпакети складаються у мішки  з приписом до зведеного реєстру, мішки запаковуються під перев’язь  і заповнюється ярлик у якому  зазначається підприємство зв’язку  на адресу якого відправляється пошта, підпис особи яка зароблювала  мішок та календарний штемпель. Мішки  з поштою відправляються з відділення зв’язку до вузлових підприємств  зв’язку, а з них на зовнішній  транспорт.

Прості листи, бандеролі, поштові картки та секограми доставляються  адресатам листоношами в поштову  скриньку. Рекомендовані поштові  відправлення вручаються адресатам  під розпис в книзі Ф.8 . Рекомендована  кореспонденція може бути вручена одержувачу або членам його сім’ї чи уповноваженій  особі при умові, що не стоїть відмітка «особисто», якщо адресата немає дома йому залишається повідомлення Ф. 22 ( де зазначається адреса та час роботи відділення) про надходження йому рекомендованого поштового відправлення.

 

 

Види технічного обладнання на підприємстві

 

Домкрати застосовуються при ремонтних роботах при  підоймі, вантажу не більше 1 метра. Домкрати бувають: пневматичні, рейкові, гвинтові.

Лебідки – машини, які  застосовуються для підйому вантажу  і переміщення вантажу в необхідне  місце. Лебідки розрізняються за різними ознаками, по числу робочих  барабанів:

Одно барабані;

Багато барабані;

по приладу:

Механічний

Ручний

по механізму:

Ланцюговий;

Черв’ячний;

Зубчастий.

 Ліфт – це пристій циклічної дії і використовується для підйому та спуску людей і вантажів. Ліфти бувають таких типів:

Пасажирські (350 – 500 кг.)

Вантажно пасажирські ( до 5 тонн)

Вантажні с провідником

Вантажний без провідника

Машини для обробки  письмової кореспонденції ЛШМ 4 призначена для операції розсортування листів по габаритам, лицювання і штемпелюванню, машина використовується, якщо кількість  листів перевищує 20 тисяч на добу, машина обробляє 12 тисяч за годину, потужність машини 4 кВт. Машина обробляє вхідну і  вихідну кореспонденцію. Машина працює в 2 етапи:

1 етап – штемпелювання  приблизно 50% листів, які знаходяться  в машині, і в яких надпис  знаходиться знизу ;

2 етап – листи, які  машина може від лицювати.

Машина МПСУ- 2 ( полу автоматична) обробляє 10 тисяч листів за годину, машина керується ЄОМ, потужність машини 17,5 кВт.

Шафа – використовується для розміщення механізмів і для  збереження товарів.

Пломбіратор – використовується для опечатування спеціальними пломбами відправлень, складів.

Внутрішньовиробничий колісний транспорт – використовується для  перевезення поштових відправлень  між цехами.

Є 3 види транспорту:

Електровізки;

Автотранспорт;

Несамохідні візки.

ТПД 2 – 150 – використовується для перевезення поштових відправлень  вантажність 150 кг.

Т 30 – 2 – використовують для перевезення газет, журналів.

ТР 4 – 250 – використовується для перевезення посилок, вагою  не більше 200 кг.

Т 4 – 100 для перевезення  поштових відправлень прикріпляється до тягачів, але не більше 1000 кг.

Ваги – використовуються для визначення ваги поштових відправлень  прийнятих та вихідних.

 

 

Технологічні  процеси рекомендованих відправлень

 

На прийняте рекомендоване  відправлення відправнику видається  касовий чек або квитанція  з квитанційної книжки форми 1 (далі – квитанція Ф.1 ), яка виписується  під копіювальний папір.

У квитанції Ф.1 зазначається вид поштового відправлення ( лист, поштова картка, бандероль, секограми), його маса, місце призначення та найменування адресата, сума плати  за пересилання, крім секограми. Якщо рекомендоване  відправлення подається з повідомленням  про вручення, з відміткою “  Судова повістка“, “ Вручити особисто“  тощо, крім того, зазначається відповідна відмітка. На зворотному боці квитанції  ставиться відбиток календарного штемпеля дня приймання.

Касовий чек має містити  таку саму інформацію.

Поштові марки, наклеєні на прийняте рекомендоване поштове  відправлення, гасяться відбитком календарного штемпеля. На вільному місці адресного  боку відправлення, вгорі, ліворуч ( у  разі відсутності місця – під  адресою відправника) працівник  зв’язку наклеюється ярлик або  ставиться відбиток штампа для рекомендованих відправлень, на якому вказується номер  відправлення за касовим чеком ( квитанції  Ф.1 ) та найменування об’єкту поштового  зв’язку місце приймання.