Охорона праці вгалузі

     4) безоплатно  створювати  всі  необхідні умови для роботи на підприємстві  представників  Фонду  соціального  страхування   від нещасних випадків.

3.Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві

Одним із основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності. Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за І півріччя 2011 року свідчить про наступне.

У І півріччі 2011 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло близько 6700 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 6835 осіб, в т.ч. 817 - із смертельним наслідком, та 2749 повідомлень про професійні захворювання. За звітний період страховими експертами (іншими представниками Фонду, які виконують їх обов'язки) взято участь у роботі комісій з розслідування:

- 125 групових нещасних випадків;

- 424 нещасних випадків із смертельним наслідком;

- 504 випадків смерті на підприємстві;

- 1172 нещасних випадків з можливою інвалідністю;

- 5032 інших випадків;

- 2767 професійних захворювань.

У І півріччі 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 13,6% (з 6460 до 5562). Кількість смертельно травмованих осіб знизилась на 8,7 % (з 289 до 264).

Кількість страхових нещасних випадків на виробництві зменшилась у всіх регіонах України. Однак, в деяких регіонах відмічається незначне збільшення смертельно травмованих осіб, а саме: Донецька область на 20% (з 50 до 60), Київська область на 71,5% (з 7 до 12), Херсонська область на 5 випадків (з 2 до 7).

Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається по таким регіонам України: Сумська область – на 42,4% (з 144 до 83), Полтавська область - на 35,1% (з 174 до 113), Черкаська область - на 34,5% (з 87 до 57), Харківська область – на 29,5% (з 268 до 189), Хмельницька область – на 24% (з 96 до 73).

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (35,8%), Луганській (14,6%) і Дніпропетровській (7%) областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 57,4% від загальної кількості травмованих по Україні.

На підприємствах України травмовано 79,5% (4422) чоловіків (в т.ч. 246 – смертельно) та 20% (1140) жінок (в т.ч. 18 - смертельно) від загальної кількості травмованих по Україні.

Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп'яніння 81 особа (біля 1,5% від загальної кількості травмованих по Україні), при цьому 28 осіб отримали травми із смертельним наслідком.

До найбільш травмонебезпечних галузей та видів робіт відносяться:

- добування та збагачення кам'яного вугілля – кількість травмованих складає 35,2% від загальної кількості травмованих по Україні (1961 особа, в т.ч. 45 - смертельно);

- вирощування зернових та технічних культур – 2,5% (144 травмованих осіб, в т.ч. 15 - смертельно);

- діяльність лікарняних закладів – 2,6% (143 травмовані особи, в т.ч. 1 - смертельно);

- будівництво будівель – 2,4% (134 травмовані особи, в т.ч. – 23 смертельно).

Кількість травмованих осіб у цих галузях складає близько 50% від їх загальної кількості травмованих по Україні.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 79% (4406 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 13% (740) нещасних випадків, психофізіологічні – 8% (419) нещасних випадків.

Найпоширенішими організаційними причинами, як і в минулому році, стали:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 45,% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (2 510 травмованих осіб);

- невиконання посадових обов'язків – 8,9% (496 травмованих осіб);

- порушення правил дорожнього руху – 4,8 % (270 травмованих осіб).

Найпоширенішими технічними причинами стали:

- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території – 4,9% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (273 травмовані особи);

- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки – 1,5% (82- травмовані особи).

Найпоширенішою психофізіологічною причиною стала:  травмування внаслідок протиправних дій інших осіб – 2,3% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (128 травмованих осіб).

До основних подій, які призвели до нещасних випадків, відносяться:

- падіння потерпілого – близько 32% (1799 осіб) травмованих осіб від загальної кількості травмованих по Україні;

- обвалення, обрушення – 22% (1209 осіб);

- дія предметів, що розлітаються, – 17% (948 осіб);

- дорожньо-транспортні пригоди - 7% (379 особа).

Нещасні випадки на виробництві частіше трапляються при використанні наступного устаткування:

- автомобілів – 4% (229) – травмованих осіб від загальної кількості травмованих по Україні;

- гірничошахтного устаткування – 17% (250) травмованих осіб;

- автомобілів спеціалізованих, автопоїздів, тролейбусів, мотоциклів – 16% (110) травмованих осіб.

Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, за характером та анатомічною локалізацією травм розподіляються так:

- 165 осіб отримали струс головного мозку;

- 107 осіб отримали відкриті переломи пальців кісті;

- 99 осіб отримали травматичну ампутацію пальців кісті.

До найбільш травмонебезпечних професій належать:

- гірник очисного забою – травмовано 573 особи;

- прохідник – 426 осіб;

- гірник підземний – 270 осіб;

- електрослюсар підземний – 166 осіб;

- водій автотранспортних засобів – 115 осіб;

- слюсар ремонтник – 107 осіб;

- гірник з ремонту гірничих виробок – 93 особи;

- машиніст гірничих виїмкових машин – 91 особа.

4.Аналіз професійної захворюваності

У І півріччі 2011 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, кількість професійних захворювань збільшилось на 5,3% (з 2535 до 2669).

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (30%), Луганській (24,8%), Дніпропетровській (19%) і Львівській (12,7%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 87% від загальної їх кількості по Україні.

Ріст професійних захворювань відмічається у Львівській області – на 59,6% (з 213 до 340 ), у Донецькій області – на 12,1% (з 726 до 814), Запорізькій області – на 38,2% (з 34 до 47), Кіровоградській області – на 24,3% (346 до 37).

В структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання 68% від загальної кількості по Україні (понад 1839 випадків). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату – 19% (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артози – понад 522 випадки). Третє місце залишається за вібраційною хворобою 5% (133 випадки), четверте за хворобами слуху – 3% (86 випадків).

Найбільше професійних захворювань відмічається у таких галузях та видах робіт:

- добування та збагачення кам'яного вугілля – кількість професійних захворювань 71,5% від загальної кількості по Україні (1910 осіб);

- підземне видобування залізної руди – 6,1% (165 осіб);

- відкрите видобування залізної руди – 2,1% (56 осіб);

- будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості - 2,3% (62 особи).

Кількість осіб, яким встановлено професійні захворювання у цих галузях, складає близько 82% від їх загальної кількості по Україні.

Висновки

Головне завдання обов’язкового соціального страхування - забезпечення соціального захисту постраждалих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, відшкодування шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю при виконанні трудових обов'язків. Крім того, він передбачає забезпечення запобіжних заходів зі скорочення виробничого травматизму та професійних захворювань.

Несприятливі умови праці, що обумовлюють виникнення виробничого травматизму, в основному є результатом: старіння основних виробничих фондів, скорочення об’ємів капітального та профілактичного ремонтів, промислових будівель, машин та устаткування; обмеження інвестицій, направлених на створення нової, більш безпечної техніки, технологій, технічного обновлення виробництва; послаблення контролю за технікою безпеки на виробництві, руйнування галузевої системи управління охороною праці, скорочення служб охорони праці на підприємствах; послаблення відповідальності роботодавців та керівників виробництв за стан умов праці та техніки безпеки; погіршення виробничої та технологічної дисципліни та ін.

Сьгодні, в рамках системи обов'язкового соціального страхування створений ряд механізмів, у тому числі економічних, що спонукають і змушую роботодавців займатися саме превентивними заходами з охорони праці. Тільки використовуючи дані механізми на всю міць можливо докорінно змінити умови праці працюючих і домогтися зниження травматизму і професійної захворюваності, що є не просто одним з найважливіших завдань Фонду соціального страхування, а однією з найважливіших завдань держави і суспільства. Саме шляхом здійснення превентивних заходів повинні створюватися підприємствам умови, в тому числі економічні, які сприяли б подальшому вдосконаленню умов і охорони праці, посиленню заходів, що сприяють безпеки людини в процесі його виробничої діяльності, зниження травматизму і професійної захворюваності.