Нормативно-законодавча база охорони праці

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА  СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

Реферат

з курсу: «Охорона праці в органах ДПС та основи режимної роботи»

на тему: «Нормативно-законодавча  база охорони праці»

 

 

 

 

 

                                                     Виконала

 студентка групи ФМАЗ – 51

                                                                   Козодой Наталія

 

 

 

 

 

 

Ірпінь - 2012 

Зміст

 

1. Кодування нормативних актів з охорони праці……………………..3

2. Класифікація нормативних актів з охорони праці…………………..5

3. Характеристика Закону України «Про охорону праці»…………..…8

4. Основні джерела законодавства з охорони праці, їх характеристика……………………………………………………….…12

Список використаної літератури…………………………………........14

 

1. Кодування нормативних актів з охорони праці

 

      Після виходу Закону України «Про охорону праці» введена система кодування законодавчих актів з охорони праці з метою їх машинної обробки. 

До нормативних актів, які входять до законодавства, відносяться: 

- Міждержавні нормативні акти - ГОСТи системи стандартів безпеки праці (ССБТ), 

- Державні міжгалузеві (ДНАОП) і галузеві (НАОП) нормативні акти з охорони праці, 

- Нормативні акти з охорони  праці відомств, міністерств, інших державних органів. 

ГОСТ ХХ. Х. ХХХ - ХХ - міждержавний нормативний  акт. 

I II III IV 

де I - шифр у державній системі  стандартів (для ССБТ - 12; для охорони природи - 17); 

ССБТ - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, які націлені на забезпечення безпеки  праці. 

ІІ - шифр групи стандартів ССБП; 

ІІІ - номер у порядкової підсистемі; 

IV - рік реєстрації стандарту. 

ССБТ складається з 10 підсистем, які мають шифри від 0 до 9: 

Шифр 0 означає організаційно-методичні  стандарти (основні положення, терміни, визначення). Наприклад: ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. 

Шифр 1 означає стандарти  вимог і норм для видів небезпечних  і шкідливих виробничих факторів. Наприклад: ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. Електробезпека; ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальнісанітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. 

Шифр 2 - стандарти вимог  безпеки до виробничого обладнання. Наприклад: ГОСТ 12.2.009-80 ССБТ. Верстати металообробні. Загальні вимоги безпеки. 

Шифр 3 - стандарти вимог  безпеки до виробничих процесів. Наприклад: ГОСТ 12.3.025-80 ССБТ. Обробка металів різанням. Вимоги безпеки; ГОСТ 12.3.026-81 ССБТ. Роботи ковальсько-пресові. Вимоги безпеки. 

Шифр 4 - стандарти вимог  до засобів захисту працівників. Наприклад: ГОСТ 12.4.003-76 ССБТ. Засоби захисту обличчя. Захисні щитки; ГОСТ 12.4.001-80 ССБТ. Окуляри захисні. Терміни та визначення. 

Шифр 5 - стандарти вимог  безпеки до будівель, споруд і будівельних  об'єктах. 

Шифри 6 ... 9 - резервні. 

     Зазначені стандарти діють на території України тимчасово до прийняття нових стандартів. 

    Державні нормативні акти - міжгалузеві та галузеві законодавчі акти з охорони праці - ДНАОП і НАОП.

    Їх кодування наступне:  ДНАОП - Х. ХХ - Х.ХХ-ХХ - міжгалузевий нормативний акт, I II III IY 

де ДНАОП - державний нормативний акт про охорону праці; 

I - група нормативного  акту (визначається організацією, яка затвердила і видала нормативний акт): 0.00 - Держнагляд з охорони праці (ДНОП), 0.01 - МВС, пожежна безпека, 0.03 - МОЗ, 0.04 - Держатомнагляд, 0.05 - Міністерство праці та соціальної політики; 

II - вигляд нормативу: 1 - правила, 2 - ОСТи, 3 - норми, 4 - положення, 5  - інструкції, 6 - керівництва, вказівки, рекомендації, вимоги, 7 - технічні умови безпеки, 8 - переліки, інші; 

III - порядковий номер; 

IY - рік видання. 

Приклад: ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації

посудин, що працюють під  тиском. 

НАОП Х. Х. ХХ - Х. ХХ - ХХ - галузевий нормативний акт, I II III IY  
де НАОП - нормативний акт про охорону праці; 

I - група нормативних  актів (по галузі): 1.1.10 - енергетика, 1.0.00 - промисловість, 1.2.00 - металургія, 1.2.10 - чорна металургія, 1.2.20 - кольорова металургія, 1.4.00 - машинобудування і металообробка, 1.4.10 - машинобудування, хімічна і нефтемашіностроеніе, 1.4.17 - електротехнічна промисловість, 1.4.20 - верстатоінструментальної та інструментальна промисловість, 1.4.90 - ремонт машин і устаткування, 9.0.24 - пожежна охорона тощо; 

II, III, IY - ті ж, що  і до ДНАОП. 

Приклади: НАОП 1.1.10-1.01-85. Правила техніки безпеки при  експлуатації електроустановок; НАОП 1.2.10-1.02-70. Правила безпеки в доменному виробництві; НАОП 1.4.10-1.02-83. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів.

 

2. Класифікація нормативних актів з охорони праці

 

     Державні нормативні акти - це правила, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових до виконання. Вони обов'язкові, але прямої дії не мають, на їх основі розробляються нормативні акти для підприємств з урахуванням специфіки і затверджуються керівником (Положення про розробку інструкції з охорони праці, затверджене Наказом Держнагляду № 9 від 21.09.98). 

     Розробка та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці ведуться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.  
Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.  
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.  
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці та технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. 

     У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це до відповідного органу державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.  
Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці. 

     Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити зацікавленим працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці.  
    Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, обладнаних у будь-яких навчальних закладах. 

    Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки за погодженням з відповідним профспілковим органом. 

    До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці в такому ж порядку, що й до працівників підприємства. 

    Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії нормативні акти можуть бути міждержавними, міжгалузевими і галузевими. 

    Міждержавні нормативні акти - стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР, застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними актами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. 

    Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці (ДНАОП) - це нормативний акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України, незалежно від їх відомчої належності і форм власності.  
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці (НАОП) - це нормативний акт, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, які належать до певної галузі.  
Порядок розробки і прийняття нових, перегляду та скасування чинних державних нормативних актів про охорону праці встановлено Положенням про опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 16.03.94 № 19. 

      Вимоги з охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами виходячи з галузі їх дії. Держнагляд охорон праці підготував і видав окремою книгою державний реєстр нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який містить перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці.  
Всі інструкції з охорони праці можна розділити на 3 групи:  
- Інструкції, пов'язані з міжгалузевим нормативним актам, розробляються, приймаються та переглядаються Держнаглядом, приклади: правила для персоналу, що проводить вибухові роботи, обслуговуючого ЕУ, вантажопідйомні крани та ліфти, посудини під тиском та ін  
- Примірні інструкції (типові інструкції), розробляються і затверджуються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, науковими, виробничими об'єднаннями, яким надано таке право, узгоджуються з Держнаглядом. Присвоюється державний реєстраційний номер, включаються до реєстру.  
- Інструкції, які діють на підприємстві, розробляються на основі примірних інструкцій (при цьому необхідний перелік професій на підприємстві у відповідності з державним класифікатором) керівниками структурних підрозділів і служб, узгоджуються зі службою охорони праці, технічним відділом і юристом і затверджуються наказом керівника (з профспілками не узгоджуються). Реєструються в журналі підприємства, називаються вже не приблизна інструкція, а інструкція № ... Їх розмножують, видають на руки, вивішують або зберігають у легкодоступних місцях. Розробляються зазвичай інструкції за професіями або за видами робіт.

 

3. Характеристика  Закону України «Про охорону  праці»

 

     21 листопада 2002 Верховна Рада України затвердила Закон «Про внесення змін до Закону України« Про охорону праці ». Цей закон розроблено з метою вдосконалення механізму реалізації конституційних прав громадян на належні безпечні і здорові умови праці, посилення профілактичної роботи щодо збереження життя і здоров'я людей під час їх трудової діяльності і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.  
Закон, прийнятий Верховною Радою, приведено у відповідність з Конституцією України, чинним законодавством (Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності »). 

    Необхідно відзначити, що введена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» єдина система соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, забезпечення державної політики щодо соціального захисту працюючих знайшли відображення у даному Законі. 

     Динамічні перетворення в економічній сфері вимагали також вдосконалення і в сфері законодавства. Саме тому в новій редакції Закону «Про охорону праці» були враховані також умови ринкових взаємовідносин.  
Сьогодні держава не є єдиним роботодавцем, як це було раніше. Постійно зростає питома вага приватного сектору економіки. Дія Закону поширюється на всіх, хто використовує найману працю, і не має значення, юридична це чи фізична особа. 

    Крім того, відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом, безпеку праці визнана пріоритетним напрямком. Тому всі нормативні акти розробляються з урахуванням вимог європейських директив. Можна стверджувати, що новий Закон на сьогодні є одним з прогресивних передових законів, максимально наближених до вимог міжнародного законодавства. 

     У новій редакції Закону розширена сфера його дії, визначені поняття «роботодавець» і «працівник», а також підвищені вимоги до цих основних суб'єктів трудових відносин. Закон зобов'язує дбати про особисту безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі будь-яких робіт. А роботодавець несе персональну відповідальність за порушення вимог, визначених законодавством про охорону праці. При цьому створення на підприємстві в достатній кількості служб охорони праці не знімає персональної відповідальності з роботодавця за створення безпечних умов праці на робочому місці. Працівник зобов'язаний не тільки знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а й дбати про особисту безпеку, безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі будь-яких робіт.