Моніторинг надзвичайних ситуацій

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, іншими уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади.

З метою своєчасного захисту  населення і територій від  надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання  та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюються:

• створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю;
• організація збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:

• оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
• очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження);
• характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об'єкти);
• агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
• періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;
• визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків.

Вибираючи варіант найбільш ефективних попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати  суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту).

Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:

• попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;
• захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах;
• використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та, роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;
• розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;
• проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
• розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо;
• забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей.

Проблема захисту від небезпечних природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств і т. д.

Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які спрямовані на охорону усієї сукупності об'єктів, що складають середовище життєдіяльності людини.

Єдиним засобом запобігання або пом'якшення лиха може бути тільки ретельний аналіз усіх можливих ризиків, які базуються не стільки на теоретичних дослідженнях, скільки на практичному досвіді. 

З метою запобігання та зменшення  ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть викликати людські  жертви та матеріальні збитки, варто  звернути увагу населення та керівників установ і підприємств на наступне:

• підвищення уваги при експлуатації автомобільного (як комунального, так і приватного) та іншого транспорту ;
• посилення контролю та роз'яснювальної роботи серед населення щодо обережного поводження на льоду в місцях рибної ловлі;
• постійне нагадування населенню щодо неухильного виконання правил пожежної безпеки при користуванні газовими та електронагрівальними приладами;
• контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах тепло- та водозабезпечення, зосередження уваги відповідних служб експлуатації на дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж;
• підтримання в готовності аварійно - рятувальні сили та підрозділи до реагування на природні стихійні явища, особливо в системах енергопостачання. [1]

Порядок ведення  моніторингу

Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань НС та ЦЗН інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом.

Інформація надається  у формі електронного документа  згідно з законодавством або на паперовому носії, в установленому порядку.

Передавання інформації здійснюється за допомогою системи комп'ютерного зв'язку та існуючих технічних засобів зв'язку регіону, області чи міста, а також у формі письмових повідомлень.

Інформація, що має конфіденційний характер, подається виключно за допомогою захищених засобів зв'язку або у формі письмових повідомлень в установленому порядку.

Унесення до відповідної  бази даних підсистеми моніторингу ПНО та оброблення інформації здійснюють фахівці уповноваженого органу з питань НС та ЦЗН.

Уповноважені органи з  питань НС та ЦЗН проводять контроль щодо вірогідності отриманих від відповідальних осіб ПНО інформаційних даних і попередню оцінку змін у стані ПНО.

Про зміни у стані ПНО, які можуть спричинити НС об'єктового або місцевого рівня, уповноважені органи з питань НС та ЦЗН в установленому порядку повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади для прийняття управлінських рішень.

У разі коли зміни у стані ПНО можуть призвести до НС регіонального або державного рівнів, інформація про них негайно подається до МНС України.

Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН своєчасно передають інформацію стосовно результатів моніторингу до Департаменту СФД. [4]

надзвичайний ситуація захист моніторинг

Висновки

Отже, моніторинг надзвичайних ситуацій повинен включати такі складові як: спостереження і контроль, збір та обробку фактичної інформації, прогнозування НС та формування управлінських  рішень.

В цілому вимоги до спостереження  і контролю включають:

• використання носіїв засобів виявлення та контролю факторів НС різного функціонального призначення;
• використання сучасних засобів вимірювання та лабораторних комплексів;
• автономність та надійність функціонування системи спостереження і контролю в умовах виникнення гідрометеорологічних, хімічних, радіаційних та інших небезпек;
• оптимальне територіально-часове розміщення засобів моніторингу у відповідності до щільності населення та розміщення потенційно-небезпечних об’єктів у містах;
• забезпечення нос<span class=