Медичний захист населення під час НС

В обсязі першої медичної допомоги особливого значення набуває виконання таких заходів, як зупинка зовнішньої кровотечі за допомогою подушечок перев'язувального пакету, давлячої пов'язки, накладення джгута (закрутка з підручних засобів), введення знеболюючих засобів, усунення асфіксії, проведення штучного дихання, непрямий масаж серця з метою відновлення серцевої діяльності, закриття ранової поверхні пов'язкою та ін.

З огляду на сказане, перша медична допомога повинна бути надана якомога раніше в порядку само-та взаємодопомоги та особовим складом цивільної оборони.

Для надання першої медичної допомоги ураженим в складі рятувальних (зведених) загонів (команд) об'єктів цивільної оборони в осередок вводяться санітарні дружини. Командир загону ставить їм завдання, визначаючи місце і час виконання роботи з надання ураженим першої медичної допомоги, виділяє з загону носіїв для виносу уражених до місця їхнього перенесення на транспорт і перевезення.

Безпосереднє керівництво санітарної дружиною з питань надання медичної допомоги здійснює начальник МС ЦО потерпілого об'єкта через начальника медичного пункту рятувального (зведеного) загону. Допомогу їм

здійснює заступник начальника загону першої медичної допомоги (ОПМ) з масовим формуванням, який забезпечує також поповнення санітарних дружин засобами надання медичної допомоги [3, c. 90-91].

3.2. Перша лікарська допомога.

Перша лікарська допомога - комплекс лікувально-профілактичних заходів, що виконується лікарями на першому етапі медичної евакуації з метою усунення наслідків ураження, що безпосередньо загрожують життю ураженого, попередження розвитку в подальшому ранової інфекції та підготовки уражених до евакуації. Її надають лікарі, які мають загальнолікарську підготовку, і лікарі-хірурги загальному профілю.

Надання першої лікарської допомоги в найближчі години з моменту ураження постраждалим, які прибули до пункту першої лікарської допомоги,  забезпечить ефективну боротьбу за врятування життя більшості з них. Вони прийдуть із першим етапом медичної евакуації на шляхи виносу і вивозу уражених за межі вогнища масових втрат, що забезпечує першу лікарську допомогу з виконанням хірургічних втручань з невідкладними життєвими показниками (остаточна зупинка серця тощо)

Поряд з наданням ураженим медичної допомоги за життєвими показниками їм забезпечується проведення заходів з підготовки до евакуації (виправлення дефектів пов'язок, засобів іммобілізації, введення знеболюючих та інших лікарських засобів), а також профілактики ранової інфекції (введення антибіотиків, протигангренозної сироватки та ін.) Первинну хірургічну обробку ран. Місцеве застосування антибіотиків у вигляді аерозолю при лікуванні ран у 2,5 рази зменшує ймовірність виникнення ранової інфекції.

Перша лікарська медична допомога повинна бути надана якомога раніше з моменту ураження.

3.3. Спеціалізована медична допомога.

Спеціалізована медична допомога - комплекс лікувально-профілактичних заходів, що виконуються лікарями-фахівцями в у лікувальних установах МС ЦО заміської зони з використанням спеціального медичного обладнання та устаткування. Вона є вищим видом медичної допомоги та її наданням завершується повний обсяг медичної допомоги, тобто вона носить вичерпний характер з подальшим лікуванням уражених до остаточного результату.

Спеціалізована медична допомога в прийнятій системі лікувально-евакуаційного забезпечення організовується за межами осередку масового ураження в лікарнях МС ЦО заміської зони, розгорнутих на базі лікувально-профілактичних закладів сільської місцевості та евакуйованих з міста.

3.4. Медична евакуація.

Етап медичної допомоги постраждалому населенню доповнюється етапом медичної евакуації уражених з вогнища надзвичайної ситуації. Етапи медичної допомоги і етап медичної евакуації складають лікувально-евакуаційні заходи медичного захисту населення при надзвичайній ситуації.

Медична евакуація - це система заходів щодо евакуації з районів (осередків) виникнення санітарних втрат уражених (хворих), які потребують медичної допомоги та лікуванні за їх межами.

Медична евакуація починається з організованого вивезення і винесення уражених з об'єктів (ділянок) поразок, з районів стихійних лих і великих аварій, де забезпечується надання їм першої медичної допомоги, і завершується з надходженням їх у лікувальні установи, де їм надають повний обсяг медичної допомоги та забезпечують остаточне лікування. Швидка доставка уражених на кінцеві етапи медичної евакуації є одним із головних засобів досягнення своєчасності в наданні медичної допомоги та об'єднання розсереджених на місцевості у часі лікувально-евакуаційних заходів в одне ціле. У той же час будь-яка транспортування несприятливо впливає на стан уражених.

Залежно від умов для евакуації уражених використовується спеціальний, пристосований і непристосований автомобільний, залізничний, водний та авіаційний транспорт, виділений для цього начальниками цивільної оборони об'єктів народного господарства, районів, областей.

4. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в комплексі медичного захисту населення при надзвичайних ситуаціях.

Руйнування, велика кількість потерпілих, виконання в повному обсязі евакуаційних заходів при надзвичайних ситуаціях призводить до скупчення великих мас населення в заміських зонах. У місцях розосередження робітників і службовців підприємств і розміщення евакуйованого міського населення складаються несприятливі санітарно-побутові умови, в результаті чого створюються передумови для виникнення шлунково-кишкових та інших інфекційних захворювань серед населення, особливо в літній час.

Для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовуються:

- інфекційні лікарні (відділення);

- медичні працівники санітарно-гігієнічного і протиепідемічного профілю, що працюють в медичних та інших установах;

- дезінфекційні (стаціонарні та пересувні) камери і санітарний пропускник незалежно від відомчої приналежності, лазні, пральні та інші комунальні установи [4, c. 23-24];

- гідрометеорологічні станції, ветеринарні агрохімічні лабораторії.

При організації протиепідемічних заходів серед населення особлива увага приділяється наступним питанням:

- проведення безперервної протиепідемічної розвідки з метою виявлення в можливо ранні строки інфекційних хворих;

- організації вибіркового бактеріологічного контролю за водою та продуктами, які надходять на постачання населенню;

- активного виявлення та ізоляції (госпіталізації) інфекційних хворих підозрілих на ці захворювання осіб;

- організації і проведенні профілактичної та поточної дезінфекції, а також дезінфекції в епідемічних осередках із залученням до цієї роботі особового складу санітарних дружин і населення [5, c. 143-145].

Висновок

Надзвичайні ситуації як правило торкаються великої маси населення на великих територіях, і велика ймовірність появи великої кількості уражених, які потребують екстреної допомоги. У цій ситуації запобіганню жертв може сприяти тільки комплекс заходів з медичної захисту населення, що включає в себе лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи. При цьому ці заходи повинні виконуватися в максимально стислі терміни і спеціальними, професійно підготовленими формуваннями, якими і є формування медичної служби цивільної оборони. Але окрім цього велику роль в наданні допомоги постраждалим грає саме населення уражених територій (само-і взаємодопомога), тому зростає необхідність в навчанні населення основ цивільної оборони.

Список використаної літератури

1. Гражданская оборона/под ред. А.Т. Алтунина .- М: Воениздат, 1980, 192с.

2. Гражданская оборона/под ред. В.И. Завьялова .- М: Медицина, 1989.

3. В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширше, Н.І. Акимов Гражданская оборона, М: Высшая школа, 1986.

4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 487с.

5. Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист): Навчальний посібник. – 2-ге видання, виправлене і доповнене – Львів: «Магнолія плюс»; видавещь СПД ФО «В.М.Піча», 2006. – 360 с.