Медичний захист населення під час НС

Чорноморський державний університет ім.. П.Могили

Факультет післядипломної освіти

Реферат

«Медичний захист населення під час НС»

з дисципліни «Цивільний захист»

студентки групи 546в

Пономаренко Л.М.

Миколаїв 2012

Зміст:

1. Вступ ....................................................................................................................2

2. Медична служба цивільної оборони. …………………………………………4

3. Сутність системи лікувально-евакуаційного забезпечення уражених .........6

3. 1. Перша медична допомога …………………………………………………..7

3.2. Перша лікарська допомога .............................................................................7

3.3. Спеціалізована медична допомога …………………………………….8

3.4. Медична евакуація ..........................................................................................8

4. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в комплексі медичного захисту населення при надзвичайних ситуаціях ................................................9

Висновок ................................................................................................................10

Список використаної літератури …………………………………….................11

1. Вступ.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або певній території чи акваторії, спричинене аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом (епізоотія, епіфітотія), застосуванням противником сучасних засобів ураження, який призвів або може призвести до людських і матеріальних втрат.

Катастрофа - аварія з людськими жертвами, з руйнуванням або знищенням об'єктів та інших матеріальних цінностей, з нанесенням шкоди навколишньому середовищу.

Стихійні лиха - руйнівні природні явища, в результаті яких може виникнути або виникає загроза життю і здоров'ю людей, відбувається руйнування або знищення матеріальних цінностей та елементів навколишнього природного середовища.

Екологічні лиха - аномалії, що виникають в природі в результаті стихійних лих і техногенних аварій або впливу господарської діяльності людини на природні процеси, що призводять до несприятливих змін природного середовища, до загрози життю і здоров'ю людей, а також до збитку народного господарства.

Епідемія - прогресуюче в часі і просторі масове інфекційне захворювання людей у межах певного регіону, значне підвищення зазвичай реєструються на даній території захворювань.

Епізоотія - одночасне поширення інфекційних захворювань серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин.

Епітофітотія - широке поширення інфекційних хвороб рослин і сільськогосподарських культур на значній території в протягом певного часу [1, c. 9-10].

У надзвичайних ситуаціях ймовірне виникнення складних умов обстановки, які будуть визначальним чином впливати на організацію та проведення заходів охорони здоров'я з надання медичної допомоги та лікування постраждалих. Основними з цих умов є:

-масовість, одномоментність (у короткий період часу) виникнення втрат серед населення, різноманітний характер і тяжкість ураження;

-порушення працездатності медичних установ;

-можливе зараження великих районів місцевості, продовольства, води бактеріальними засобами, сильнодіючими і отруйними речовинами;

-складність санітарно-епідіміологічної обстановки в осередках масового ураження та в районах розміщення населення в ході евакуаційних заходів цивільної оборони;

-невідповідність потребам в силах і засобах охорони здоров'я їх наявності;

-складність управління силами і засобами при ліквідації наслідків нападу супротивника.

Разом з тим кожна область має свої, тільки їй притаманні особливості умов, які також можуть вплинути на організацію та проведення заходів охорони здоров'я у осередках масового ураження і районах стихійних лих. Серед них найбільше значення мають наступні:

1.Клімато-географічні особливості (пора року і погода, рельєф місцевості, наявність перевалів, гірських річок і т.д.). Вони можуть впливати на уражаючу дія ядерного та інших видів зброї, організацію евакуації уражених, надання їм медичної допомоги та їх лікування. Наприклад, на шляхах евакуації уражених через гірські перевали навіть в теплу пору потрібно утеплювати транспортні засоби, розгортати зігрівальні пункти та ін.

2.Наявність в деяких областях місцевої патології у вигляді ендемічних вогнищ інфекційних захворювань, наприклад, осередки кліщового енцефаліту, чуми та ін.. При плануванні медичних заходів це вимагає включення комплекса протиепідемічних заходів.

3.Наявність джерел сильнодіючих і отруйних речовин. Вони можуть бути осередками вторинного хімічного зараження з специфічним ураженням робітників і службовців цих підприємств і населення прилеглих до них житлових кварталів. Виникає необхідність у планах передбачати виділення медичних формувань та установ, їх підготовку та оснащення з урахуванням роботи в можливих вторинних осередках зараження відповідного профіля.

4.Характер і якість дорожніх, водних та інших шляхів сполучення. Їх стан буде в значній мірі визначати організацію евакуаційних заходів, зокрема обсяг необхідних робіт транспортних засобів для евакуації уражених (поліпшення амортизації автомобілів, використання підстилкового матеріалу та ін.)

Організувати медичне забезпечення населення в таких досить складних умовах, використовуючи існуючу мережу медичних закладів охорони здоров'я мирного часу вкрай важко. Це зумовило створення в системі охорони здоров'я спеціальної організації - медичної служби цивільної оборони (МС ЦО) і розробку відповідних форм і методів роботи її формувань, установ та органів управління [2, c. 56-57].

2. Медична служба цивільної оборони.

МС ЦО - це спеціальна організація в системі охорони здоров'я, призначена для медичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуаціях.

Ця служба є функціональною системою в охороні здоров'я для вирішення завдань в особливих умовах, що виникли в країні або окремих її районах.

МС ЦО країни створює Міністерство охорони здоров'я РФ, вона є загальнодержавною службою в системі цивільної оборони.

На місцях її створюють територіальні органи управління. На підприємствах, установах, організаціях начальник МС ЦО - головний лікар медико-санітарної частини (поліклініки). Начальники МС ЦО підпорядковуються відповідним начальникам цивільної оборони області, а за фахом - начальнику МС ЦО, що стоїть вище.

Крім сил і засобів територіальної охорони здоров'я для медичного забезпечення населення використовуються сили і засоби медичної служби інших міністерств і відомств, а також широко залучається місцеве населення.

Основні завдання МС ЦО:

- якнайшвидше відновлення здоров'я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності та летальності;

- попередження виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань;

- забезпечення санітарного благополуччя населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров'я особового складу установ цивільної оборони.

Виконання цих завдань забезпечується проведенням комплексу заходів (підготовка сил і засобів служби, підтримання їх у постійної готовності, проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів). Характер, організація та порядок здійснення цих заходів має свої особливості, обумовлені змістом кожної з основних завдань МС ЦО.

Успішне виконання першого основного завдання МС ЦО - якнайшвидше відновлення здоров'я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності та летальності - в умовах надзвичайної ситуації може бути досягнуте при правильній організації і проведення комплексу наступних науково обґрунтованих заходів.

1. Підготовка сил і засобів МС ЦО, підтримка їх готовності для медичного забезпечення населення при проведенні заходів цивільної оборони і правильна організація їхньої роботи. Важливе місце серед них займає підготовка необхідної кількості формувань, установ та органів управління ними. З огляду на вкрай високу потребу лікарських кадрів для виконання першого основного завдання, важливо забезпечити готовність середнього медичного персоналу взяти на себе проведення ряду досить складних медичних заходів, звільнивши від них лікаря (переливання крові і кровозамінників, виконання новокаїнових блокад, підготовка операційного поля та ін.). Великого значення набуває також використання сучасних досягнень медичної науки і техніки, підвищення продуктивності праці медичного персоналу з тим, щоб мінімальними силами і засобами виконувати більший обсяг роботи, використовуючи прогресивні методи організації праці (бригадні методи роботи та ін.), здійснюючи раціональний маневр обсягом медичної допомоги, а також наявними силами і засобами з урахуванням що складається медико-тактичної обстановки.

Особливе місце відводиться своєчасному і якісному наданню медичної допомоги та подальшому лікуванню уражених. Важливе значення набувають заходи з підготовки населення, особового складу формувань цивільної оборони до надання першого медичної допомоги у вогнищах масового ураження. Велике значення має також спеціальна підготовка медичного складу формувань та установ МС ЦО по питань патогенезу, клініки та лікування постраждалих від зброї масового ураження; вміння лікарів нехірургічних спеціальностей надавати медичну допомогу при невідкладних станах у уражених (шок, кровотеча та ін.)

2. Проведення комплексу заходів МС ЦО щодо захисту населення від зброї масового знищення (використання коштів, попереджувальних або послаблюють ураження населення радіоактивним випромінюванням, сильнодіючими отруйними речовинами).

3. Організацій взаємодії сил і засобів МС ЦО з іншими службами цивільної оборони, а також відомчими медичними службами.

Друге основне завдання МС ЦО - попередження виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань. Успішне її виконання потребує проведення наступного науково обґрунтованого комплексу заходів:

1. Проведення заходів протибактеріологічного захисту населення в першу чергу на випадок аерогенного інфікування (бактеріологічної розвідки, екстреної профілактики заражених, своєчасного використання індивідуальних і колективних засобів захисту, організації карантину та ін.);

2. Виявлення хворих, їх ізоляція і госпіталізація, розгортання інфекційних стаціонарів, перепрофілювання лікарень МС ЦО в інфекційні стаціонари, забезпечення протиепідемічного режиму роботи в усіх лікувальних закладах та ін.;

3. Посилення контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів серед населення;

4. Організація і проведення дезінфекційних заходів в бактеріологічних вогнищах;

5. Підготовка сил і засобів МС ЦО для виконання всіх перерахованих заходів протибактеріологічного захисту.

Виконання третього завдання МС ЦО - забезпечення санітарного благополуччя населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров'я особового складу установ цивільної оборони - вимагає участі не тільки сил МС ЦО, але й охорони здоров'я в цілому, а також ряду служб цивільної оборони. Серед заходів, напрямки на виконання цього завдання, важливе значення набувають наступні:

1. Лабораторний контроль зараження питної води та продуктів отруйними та шкідливими речовинами;

2. Санітарно-гігієнічний контроль за умовами розміщення населення, за санітарною обробкою людей, а також за прибиранням і похованням трупів людей і тварин у вогнищах масового ураження;

3. Участь у розробці відповідних рекомендацій по режиму роботи і життя населення на території, зараженій отруйними та шкідливими чинниками;

4. Проведення масової санітарно-освітньої роботи серед населення та ін.

Таким чином, виконання основних завдань МС ЦО потребує планомірного проведення складного комплексу лікувально-евакуаційних, протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів. Ці заходи складають зміст поняття "медичний захист населення" в системі цивільної оборони [2, c. 60-62].

3. Сутність системи лікувально-евакуаційного забезпечення уражених.

Під лікувально-евакуаційним забезпеченням уражених прийнято розуміти систему науково обґрунтованих заходів з надання ураженому населенню медичної допомоги і його лікування, пов'язаного з евакуацією за межі осередків масового ураження. Воно є одним з найважливіших видів діяльності МС ЦО, спрямованим на виконання її першого основного завдання. У системі лікувально-евакуаційного забезпечення уражених передбачається надання трьох видів надання медичної допомоги: перша медична допомога, перша лікарська та спеціалізована медична допомога.

3. 1. Перша медична допомога.

Перша медична допомога виконується безпосередньо на місці ураження чи поблизу від нього з використанням табельних і підручних засобів надання допомоги. Вчасно і правильно надана перша медична допомога рятує життя ураженому і попереджає розвиток несприятливих наслідків. Вона виконується самим ураженим (самодопомога) або іншою особою (взаємодопомога). У зв'язку з тим, що формуванням цивільного захисту для висування в осередок потрібен певний час, своєчасність надання першої медичної допомоги ураженим може бути забезпечено в порядку само- та взаємодопомоги. При організації першої медичної допомоги особливу увагу необхідно звертати на своєчасність її надання при травмах, супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, втратою свідомості, отруєнням окисом вуглецю, на зменшення або повне припинення дії на потерпілого вражаючих факторів РВ, ОВ та інші, а також у підготовці уражених до евакуації.