Контрольна з обж

    Варіант 7

    План

1. (7) Керівництво організацією робіт з охорони праці в структурних підрозділах галузі
2. (17)Вимоги атестацій і переатестацій робітників зайнятих на роботах і підвищеною небезпекою в умовах галузі.
3. (27)Права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах праці.
4. (37)Санітарно-технічні заходи покращення стану умов праці в галузі.
5. (47)Оцінка умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну і теплу пору року
6. (57)Оцінка характерних видів діяльності в умовах галузі, що супроводжується пилоутворенням.
7. (67)Яке спеціальне взуття рекомендується працівникам галузі.
8. (77)Виробничі небезпеки та першочергові напрямки робіт щодо профілактики виробничого травматизму у галузі
9. (87)Які загальні вимоги безпеки ставляться до машин в умовах галузі.
10. (97)Система організаційно-режимних заходів з пожежної безпеки у галузі.

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. (7) Керівництво організацією робіт з охорони праці в структурних підрозділах галузі.

    Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією здійснює служба охорони праці, безпосередньо підпорядкована керівнику.

    Спеціалісти з охорони праці мають право  видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи шодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Тобто керівництво організацією робіт з охорони праці в структурних підрозділах підпорядковується службі охорони праці. В обов’язки керівництва входить перевіряти і передавати інформацію службі охорони праці про кількість працівників, які пройшли медичний огляд, навчання, перевірку знань і мають допуск до відповідних робіт і виконують нормативи з охорони праці. Керівництво також несе відповідальність за створення безпечних умов праці на кожному робочому місці в підрозділах.

    Нормативною основою є кодекс законів про  працю, система стандартів з безпеки  праці, норми, правила, положення, вказівки. До основних організаційних документів належать:

    - Положення про відділ, в якому  повинні бути відображені питання  охорони праці за які несе  відповідальність цей відділ;

    - Посадові інструкції керівників  та інженерно-технічних працівників; 

    - Інструкції з охорони праці для робітників по професіях;

    - Накази, постанови і розпорядження  з охорони праці та інші  інформаційні документи (матеріали).

    Особи, які порушують вимоги щодо охорони  праці притягуються до відповідальності. Керівництво організацією робіт  з охорони праці в структурних підрозділах надсилає керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності таких осіб. 
 
 

    2. (17) Вимоги атестації і переатестації робітників.

    Атестація робочих місць за умовами праці, проводиться в установах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що несприятливо впливають на стан здоров’я робітників.

    Основна мета атестації – регулювання  відносин між керівником і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

    Атестація проводиться атестаційною комісією в строк не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації несе керівник установи. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці. До проведення атестації можуть залучатися проектні і науково-дослідні організації, технічні інспекції. Атестація передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу на робочому місці, виробничого середовища і на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці будівельним та санітарним нормам, встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характери за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесеного робочого місця до категорії із шкідливими, важкими умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників зберігається протягом 50 років і затверджується наказом по установі. 
 
 

    3. (27) Права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах праці.

    Згідно  зі ст.13  Закону  України  “Про пенсійне забезпечення” пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими та важкими, особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, за  Списком  № 1  і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету  Міністрів  України   від 16.01.03, і за результатами атестації робочих місць.

    Постановою  Кабінету Міністрів України від 01.08.92  №442 затверджено  Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, установі та організації в терміни, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років.

    Відповідальність  за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника  підприємства, організації.

    За  Списком №1  з особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці,

    -  чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

    -   жінки -  після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; 

    Працівникам, які мають не менше половини стажу  роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються з уменшенням віку, передбаченого статтею  12 зазначеного Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяця – жінкам.

    За  Списком №2   із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці,  

    – чоловіки – після досягнення 55 років  і при стажі роботи не менше 25 років, з них  не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

    -    жінки -  після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років  на зазначених роботах.

    Працівникам, які мають не менше половини стажу  роботи з шкідливими та  важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються з уменшенням віку, передбаченого статтею   12  зазначеного Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

    Перелік посад працівників, які мають  право на пільгове забезпечення, передбачене  законодавством, підписується головою  комісії і затверджується наказом  по підприємству, витяги з якого додаються до трудової книжки такого працівника.

    4.(37) Санітарно-технічні заходи покращення стану умов праці в галузі.

    Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують  дію шкідливих виробничих чинників. До організаційних заходів належать: правильна організація праці на робочих місцях, дотримання режиму праці, організація і проведення навчання та інструктажів з питань правильного застосування різних речовин, що можуть забруднювати навколишнє середовище, організація постійного контролю за дотриманням санітарних норм, і правил при зберіганні і застосуванні речовин і матеріалів, суворе дотримання спеціальних правил при будівництві виробничих споруд і організації робочих місць. До технічних належать засоби, що застосовуються для боротьби з шкідливими виробничими чинниками, включаючи розробку спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту населення.

    Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, який безпечний з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини. Шляхом гігієнічного нормування встановлюються гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок в повітрі робочої зони гранично-допустимого рівня (ГДР) і гранично-допустимої дози (ГДЗ) шкідливо діючих на людину чинників.

    Гранично  допустимі норми, дози, рівні, концентрації при щоденній роботі протягом 8 годин  або іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати змін у стані здоров’я працівників та їх нащадків.

    Допустимі норми, дози, рівні, концентрації шкідливих  виробничих чинників встановлюються гігієнічним  нормуванням і зводяться в  спеціальні документи, що називаються  санітарними нормами. Санітарні  норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, контролі стану  охорони праці на виробничих місцях для розробки конкретних заходів щодо нормалізації умов праці тощо. 

    5.(47) Оцінка умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну і теплу пору року.

    Трудова діяьність людини проходить у  відповідних метеорологічних умовах, які прямо чи побічно можуть несприятливо діяти на організм. Метеорологічні умови на виробництві залежать від характеру технологічних процесів, часу дня і року, кліматичних умов. Якщо робота виконується на відкритих територіях, метеорологічні умови визначаються кліматичним поясом і порою року, однак і в цих випадках в робочій зоні створюється відповідний мікроклімат. Залежно від виробничих умов домінують окремі елементи мікроклімту або їх комплекс. В одному випадку це може бути висока температура повітря, в другому – інтенсивна інфрачервона радіація, в третьому – різноманітне їх поєднання.

    В процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. За нормальних мікрокліматичних умов в організмі, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,6^о С). Кількісне співвідношення виробленої людиною теплоти, завдячуючи хімічній терморегуляції і загубленні теплоти в результаті терморегуляції визначає стан теплового балансу. Коли людина виконує роботу в умовах теплого мікроклімату, а тепловіддача мала, тоді спостерігається позитивний баланс теплоти, в результаті якого може настати перегрів організму. Різне перегрівання може призвести до сонячного удару при роботі на відкритому повітрі.

    Крім  високих температур повітря людина часто піддається впливу низьких  його температур. При роботі в умовах охолоджуючого мікроклімату, в організмі  людини тимчасово збільшується теплоутоврення і зменшується тепловитрата. Це може призвести до переохолодження. Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.

    Особливе  значення для створення у виробничих умовах відповідного мікрокліматичного режиму має рухомість повітря. При роботі на відкритих просторах зменшується ступінь дії на організм людини сонячних променів. Залежно від температури швидкість руху повітря по-різному впливає на людину. В жаркий період вітер сприяє звільненню організму від надлишків теплоти, а за низьких температур – може бути переохолодження організму.

    Можливості  організму пристосуватись до метеорологічних  умов не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у стані  спокою, прийнято вважати 30-31^о С при відносній вологості 85% чи 40^о С при відносній вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа нижча. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища t_сд. При t_сд < +10^о С – холодний період, t_сд => +10^о С – теплий.