Концепція ризику. Індивідуальний і соціальний ризики

 

Таблиця 2 – Висота букв і цифр у надписах, мм

Відстань до очей, м	Освітленість, лк
	200-500				більше 500
	надписи
	важливі			звичайні	важливі		звичайні
0,7	4-8			2,5-5	2,5-5		1,2-4
1,0	5-10			3,3-6, 6	3,3-6,6		1,5-4,5
2,0	10-20			6,6-12	6,6-12		3,3-10
5,0	33-65			22-43	22-43		11-33

 

Таблиця 3 – Яскраві характеристики знаків в надписах

Характеристика	Розміри буквено-цифрових знаків, кут. хв.
	10-25				25-40
Яскравість фону, кд/м2	Не менше 30			Не менше 30	Не менше 10		Не менше 10
Коефіцієнт відбиття фону	Більше 0,4			0,2 - 0,4	Більше 0,4		0,2 - 0,4
Освітленість надпису, лк	200-400			Більше 400	100-200		Більше 200
Контраст надпису з фоном	Не менше 0,65

Рідкі елементи і деталі можуть фарбуватися в кольори всіх частин спектра, але з відносно високим коефіцієнтом відображення. На засобах відображення інформації не повинне бути різких постійних контрастних (за тоном і яскравістю) колірних плям великої площі.

При необхідності підтримувати готовність оператора в умовах "інформаційного голоду", монотонності й відносної бездіяльності для фарбування засобів відображення інформації найбільше підходять малонасичені, нейтральні й теплі кольори з високим коефіцієнтом відображення.

У ряді сигнальних кольорів на засобах відображення інформації не слід застосовувати жовтогарячий як попередній сигнал поряд з жовтим ("увага") і червоний ("аварія), оскільки жовтогарячий колір при зниженій яскравості може іноді сприйматися як червоний, а при підвищеній - як жовтий.

За помітністю, за інших рівних умов, кольори розташовуються так: теплі кольори (кольору довгохвильової частини спектра: червоний, жовтогарячий, жовтий) помічаються швидше, ніж холодні (зелений, блакитний, синій, фіолетовий), що мають такі ж насиченість і світлість; світлі кольори помічаються швидше, ніж темні.

Негативне збудливий і дратівний вплив окремих кольорів і сполучень можна використовувати як додатковий стимул для реакції оператора, спрямований на усування порушень у роботі об'єкта, якщо між появою таких кольорів на засоби відображення інформації і подіями на об'єкті встановлена просторово-тимчасова відповідність.

При виборі фактури покрить зовнішніх поверхонь засобів відображення інформації варто враховувати можливості появи блиску при взаємодії світла з поверхнею, що відбиває. Досвід підказує, що площини засобів відображення інформації звичайно мають складну форму і різноманітну орієнтацію поверхонь, як правило, не вдається вибрати таке розташування джерел світла, що цілком усувало би блиски на глянсових поверхнях у полі зору оператора. Унаслідок цього для обробки поверхонь слід застосовувати матові й напівматові матеріали і покриття, що мають глянець не більше 10…15 % (за блискоміром ФБ-2).

Найбільш контрастні співвідношення сигнал - фон (у порядку убування колірного контрасту) наступні: синій на білому, чорний на жовтому (і навпаки), червоний на білому, червоний на жовтому, зелений на білому, зелений на червоному, жовтогарячий на чорному, чорний на пурпурному, жовтогарячий на білому, червоний на зеленому.

 

Методика дослідження енергетичних характеристик

 зорового аналізатора

 

Вибір типу засобів відображення інформації повинен ґрунтуватися на аналізі систем оперативного контролю і керування, функцій і умов діяльності операторів, характеристик керованого об'єкта (правил технічної експлуатації, технологічної схеми, швидкості протікання технологічних процесів), урахування психофізіологічних можливостей (у тому числі аналізаторів) операторів щодо прийому, переробки та збереження інформації тощо.

Урахування енергетичних характеристик зорового аналізатора при побудові засобів відображення інформації може бути показано на наступному прикладі. Відображення інформації на пульті керування, пофарбованому в ясно-зелений колір, здійснюється за допомогою транспаранта білого кольору. Напис на транспаранті виконаний буквами темно-синього кольору. Яскравість випромінювання джерела підсвічування транспаранта 40 кд/м², освітленість у приміщенні 150 лк. Треба перевірити чи будуть забезпечені необхідні умови для прийому інформації оператором.

Умовою нормальної роботи буде гарна видимість палаючого транспаранта на фоні пульта керування (зворотний контраст) і читання напису на транспаранті (прямий контраст).

У першому випадку фоном є пульт керування, а предметом - світний транспарант. Відповідно до  формул (2), (3) і (5) їхня яскравість

 

 

Величина зворотного контрасту

 

 

У другому випадку фоном є світловий транспарант Вф₂ =Вп₁ = 83 кд, а предметом - надпис на транспаранті, яскравість якого

 

кд.

 

Величина прямого контрасту

 

.

 

Як бачимо, величини К_об і К_пр знаходяться у припустимих межах. Але для нормального сприйняття  інформації  необхідно  забезпечити  достатнє (у 10-15 разів) перевищення фактичного контрасту над граничним.

Просторові характеристики зорового аналізатора визначаються сприйманими оком розмірами предметів і їх розташуванням в просторі. До них відносяться: гострота зору, поле зору, об’єм зорового сприйняття.

До тимчасових характеристик зорового аналізатора відносяться: латентний період реакції, тривалість інерції відчуття, критична частота мигтінь, час адаптації, тривалість інформаційного пошуку.

Велику роль в процесі зорового сприйняття мають руху очей: пошукові (настановні) і гностики (пізнавальні).

 

 

3. Задача

Визначити індивідуальний ризик для жителя А, що мешкає в селі з кількістю населення 200 чол. За статистичними даними з числа мешканців села за 10 років загинуло 5 чол. і 50 чол. отримали травми. Відомо, що мешканець А 40 годин на тиждень працює в найближчому місті, на 4 тижня на рік виїздить із села на відпочинок, 2 тижня кожного року проводить в відрядженнях, 56 днів на рік працює на дачі, а решту часу знаходиться в селі.

Дано:

Nn = 5 чол.

Nmp = 50 чол.

t = 40 тиж.

T = 10 років

No = 200 чол.

d = 52 тиж.

td = 168 год.

Індивідуальний ризик загинути для жителя А визначається за формулой:

 

Rn =

 

где Nn - число загиблих жителей;

D – кількість тижднів, які проводить житель А у місті або у селі        (по місцю проживання);

t -число годин на тиждень, коли житель знаходиться у небезпеці;

T – відрізок часу обліку статистичних даних;

No – кількість проживаючих у місті або у селі;

d - кількість тижднів на рік;

td - кількість годин на тиждень;

 

D =52-4-2-8=38

 

Rn = = = 0,0004349 або 43,49*10

Індивідуальний ризик стати жертвою нещастного випадку для жителя А визначається за формулою:

 

Rж =

 

где Nmp – кількість жителів отримавших травми.

 

Rж = = =0,004784 або 47,84*10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використанної літератури

 

1. Основи безпеки життєдіяльності людини. – К., 2001.

2. БЖД. Підручник. – К., 2009.

3.Безопасность жизнедеятельности; Учебник / Под ред. проф. Э.А. Арустамова. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд. дом "Дашков и К", 2000.

4.Безопасность жизнедеятельности. Уч. пособие / Под ред О.Н. Русака. – ЛТА, С- Пб., 2005.

5.Белов С.В. Безопасность жизнедеятельности. М.: Высш. шк. 2001 г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

1. Концепція ризику. Індивідуальний і соціальний ризики.

2. Просторові та енергетичні характеристики зорового аналізатора.

3.Задача

Список використанної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 
Національний технічний університет 
«Харківський політехнічний інститут»

 

 

 

 

 

Кафедра охорони праці

 

Безпека життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

 

Варіант 7

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Виконала: Сухорукова А.Ф.

                                                                          Група ЭКЗ -30

 

                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харьків 2012