Концепція ризику. Індивідуальний і соціальний ризики

  Для того, щоб виключити або зменшити можливість впливу шкідливих речовин на людей та навколишнє середовище в разі аварії, стихійного лиха чи катастрофи, на підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці власником мають бути опрацьовані і затверджені план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).

У плані попередження надзвичайних ситуацій розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів.

У плані (інструкції) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій) мають бути перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обоє 'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

Розробивши всі необхідні організаційні, санітарно-гігієнічні та технічні заходи забезпечення безпеки працівників і узгодивши їх з місцевою інспекцією Комітету по нагляду за охороною праці, виконавши розрахунки ГДВ шкідливих речовин і узгодивши їх з відповідними органами охорони здоров'я та захисту навколишнього середовища, розробивши і узгодивши з органами цивільної оборони план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкцію) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), підприємець, якщо немає інших перешкод, може розпочинати виробництво продукції.

Але йому не слід забувати також про можливість несанкціонованого доступу до шкідливих речовин, наприклад; з метою крадіжки. В деяких випадках, наприклад, яких мова йде про радіоактивні речовини, сильнодіючі отруйні речовини, агрохімікати тощо підприємець несе відповідальність за належне їх збереження транспортування ті контроль за ними.

 

2. Просторові та енергетичні характеристики зорового аналізатора.

Одним з найважливіших показників діяльності людини-оператора є час вирішення виникаючих завдань, пов'язаних з ліквідацією порушення технологічного режиму відхиленням параметрів роботи об'єкта від заданих значень. “Вирішення” розуміється узагальнено, у нього вмикається процес сприйняття інформації, її оцінка, власне розумові процеси вирішення, планування його реалізації і контроль результатів на основі подальшого сприйняття інформації.

Якість зорового сприйняття визначається енергетичними, просторовими, часовими й інформаційними характеристиками сигналів, що надходять до оператора .Сукупність цих характеристик і їхні чисельні значення обумовлюють видимість об'єкта для ока.

Енергетичні характеристики зорового аналізатора визначаються інтенсивністю світлових сигналів, сприйманих оком. До них відносяться: діапазон яскравостей, контраст, світлочутливість.

Світловий потік, прямий чи відбитий, потрапляючи в око спостерігача, викликає зорове відчуття, що буде тим інтенсивніше, чим більше його щільність. Інакше кажучи, світловий сигнал чи освітлений предмет буде видний тим краще, чим більшу силу випромінює кожений елемент поверхні в напрямку ока.

Яскравістю називається величина світлового потоку, відбитого освітлювальною чи поверхнею, що світиться в напрямку ока:

 

,                                                                  (1)

 

де I - сила світла, тобто світловий потік, випромінюваний на одиницю тілесного кута;

    S - площа світної поверхні;

    α - кут, під яким розглядається поверхня.

Одиниця яскравості - кандела (кд). Яскравість є однією з основних характеристик світла, тому що її величиною визначається кількісна характеристика нервової іспульсації, що виникає в сітківці ока. Яскравість об'єкта розрізнення визначається яскравістю випромінювання і яскравістю відображення:

B = B_вип + B_від.                                                       (2)

Яскравість випромінювання характеризується потужністю джерела світла і його світловіддачею.

Яскравість відображення визначається рівнем освітленості даної поверхні і її відбиваючими властивостями:

,                                                        (3)

де Е - освітленість поверхні, лк;

     - коефіцієнт відбиття поверхні (табл. 1).

Коефіцієнт відбиття - відношення світлового потоку, відбиваного від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. Виражається у відсотках або частках одиниці і багато в чому залежить від кольору поверхні.

Можливість влучення в поле зору оператора предметів з різною яскравістю обумовлює поняття  яскравості, що адаптує, (яскравість, до якої зоровий аналізатор у даний момент часу адаптований – В_aд). Для зображення з прямим контрастом  яскравість, що адаптує, дорівнює яскравості фону, а для зображення зі зворотним контрастом - яскравості об'єкта.

Таблиця 1 – Коефіцієнт відображення основних кольорів

Колір	Відтінок
	середній	світлий		темний
Червоний	0,20	0,35		0,10
Жовтогарячий	–	0,38		–
Жовтий	0,52	0,52		0,30
Зелений	0,42	0,58		0,12
Блакитний	0,40	0,55		0,25
Синій	0,20	0,50		0,05
Фіолетовий	–	–		0,09
Бежевий	0,45	0,65		0,25
Коричневий	0,25	0,50		0,08
Бузковий	0,30	0,50		0,15
Сірий	0,35	0,60		0,20
Білий	0,65	0,85		–
Чорний	–	–		0,04

 

Поріг світлової чутливості характеризується мінімальною інтенсивністю світлового впливу, що викликає відчуття світла. Як  міру інтенсивності приймається яскравість сприйманого об'єкта в канделах на квадратний метр (кд/м²).

Абсолютний поріг світлової чутливості зорового аналізатора, що характеризує найбільш високу чутливість, складає 3·10^-8  кд/м².  Найбільш низька світлова чутливість відповідає гранично припустимої яскравості джерел, що викликає ефект осліплення, тобто порушує функціонування зорового аналізатора. Абсолютно сліпуча яскравість – 225 000 кд/м².

Ефект осліплення може наставати і при менших яскравостях (В_ос), якщо яскравість об'єкта значно перевищує В_aд, до якої адаптоване око.

Наближена розрахункова формула сліпучої яскравості

 

                                           .                                                (4)

 

Повний діапазон світлової чутливості складає 3·10^-8 – 2,25·10⁵ кд/м².   Найкращі умови для роботи будуть при рівнях  яскравості, що лежить в межах від декількох десятків до декількох сотень кандел.

Важливим фактором сприйняття багатобарвних засобів відображення інформації є співвідношення яскравостей. Яскравий контраст між об'єктом розрізнення і фоном може бути прямим:

 

                       _,                                                   (5)

 

де В_ф і В_о- відповідно яскравості фону й об'єкта тобто темні знаки на світлому фоні, чи зворотним:

                   (світлі знаки на темному фоні). (6)

 

Тип контрасту істотно позначається не на характері залежності гостроти зору від рівня освітленості засобів відображення інформації.

У випадку прямого контрасту збільшення загальної освітленості приводять до зростання гостроти зору (причому при освітленості вище 50 лк цей ефект виявляється слабко). При зворотному контрасті також спостерігається зростання гостроти зору  зі  збільшенням освітленості, але тільки  до  5-8  лк; при подальшому підвищенні освітленості гострота зору різко падає, що пояснюється явищем іррадіації. Оптимальна величина контрасту вважається рівною 0,6 ± 0,95.

Умови сприйняття знаків на засобах відображення інформації з прямим контрастом при нормальному висвітленні трохи кращі, ніж при зворотному. Однак забезпечення необхідної величини контрасту є необхідною, але ще недостатньою умовою нормальної видимості предметів. Слід знати, як цей контраст сприймається в даним умовах. Для його оцінки вводиться поняття граничного контрасту:

 

                                   ,                                                   (7)

 

де dB_пор- гранична різниця яскравості, тобто мінімальна різниця яскравості предмета і фону, що  виявляється вперше оком;

     В_ф - яскравість фона.

Величина   К_пор визначається диференціальним порогом розрізнення.

Для одержання оперативного порога** необхідно, щоб фактична величина різниці яскравості предмета і фону була в 10-15 разів більше граничної. Це значить, що для нормальної видимості величина контрасту, розрахована за формулами (5) і (6), повинна бути більше К_пор у 10-15 разів.

Великий вплив на умови видимості предметів робить величина зовнішньої освітленості. Однак цей вплив буде різним при роботі оператора із зображеннями, що мають прямий і зворотний контраст. Збільшення освітленості при прямому контрасті приводить до збільшення умов видимості (значення К_пор  збільшується), при зворотному - до погіршення видимості (величина К_об зменшується). Ці явища підтверджуються аналізом формул (5) і (6). При збільшенні освітленості К_пр зростає, тому що яскравість фону зростає більше ніж яскравість об'єкта (коефіцієнт відображення фону більше відображення об'єкта). Величина К_об при цьому зменшується, оскільки яскравість об'єкта практично не міняється (предмет світиться), а яскравість фону збільшується.

При низькій освітленості значення граничного контрасту перевершує в десятки разів аналогічні величини для високої освітленості. Величина контрасту для засобів відображення інформації, що забезпечує досить надійну розрізнення деталей, дорівнює 15–25-кратної граничної (для обраного рівня) освітленості.

Збільшення контрасту між деталями засобів відображення інформації і фоном поліпшує умови зорового сприйняття ефективніше, ніж збільшення освітленості. Наприклад, збільшення надійності зорового сприйняття з 50 до 90 % досягається збільшенням освітленості в 20 разів (від 10 до 200 лк) чи збільшенням контрасту в 2,5 разів (від 0,36 до 0,9).

Величина  граничного контрасту залежить від яскравості й розмірів предметів.Предмети з великими розмірами видні при менших контрастах; зі збільшенням яскравості значення граничного контрасту зменшується.

Колір і ефективність діяльності оператора

 

Надзвичайно великий вплив кольору на діяльність оператора. Оптимальні колірні характеристики засобів відображення інформації можуть сприяти підвищенню ефективності сприйняття інформації і зниженню зорового стомлення оператора.

Відомо, що різні кольори впливають на організм людини залежно від колірного тону, насиченості яскравості, тривалості впливу даного кольору, місця, яке він займає у полі зору. Істотним є сполучення кольорів, що впливають на зоровий аналізатор одночасно. Так, білий колір, що сам по собі відноситься до оптимальних, у сусідстві з чорним утворює різко контрастне за яскравістю сполучення, що при необхідності по черзі переводити очі з білого поля на чорне і назад (а це пов'язано з перебудовою адаптаційного апарату ока) викликає швидке зорове стомлення.

Кольорова композиція довгостроково сприйманого засобу відображення інформації в значній мірі обумовлює емоційний стан оператора. Визначальну роль при цьому може відігравати один переважний колір: колір тла чи колірне сполучення, що визначає характер даної композиції.

Світлі тони поліпшують емоційний стан, що особливо важливо, коли на операторському пункті робота йде цілодобово. У цьому випадку кольорове рішення повинне бути орієнтовано насамперед на найбільш важкі нічні години.

Але емоційний вплив кольорів визначається не тільки характером їх фізіологічного впливу. Явище в цілому більш складне і пов'язане, зокрема, з символікою кольору, в тому числі національної, індивідуальним досвідом оператора і т.д.

Сприйняття колірних сполучень і їхній емоційний вплив залежать не тільки від власних характеристик кольорів, але і від співвідношення площ, займаних кожним кольором. При зміні цього співвідношення змінюється суб'єктивно сприйманий колір, змінюються асоціації, породжувані колірним сполученням. На ці процеси істотно впливають також тривалість сприйняття, психологічна установка і специфіка функцій людини.

Незважаючи на те, що далеко не всі питання психологічного впливу кольору на людину вирішені, виявлені закономірності можуть бути якісною основою для вибору колірних рішень засобів відображення інформації з урахуванням енергетичних характеристик зорового аналізатора. При проектуванні засобів відображення інформації необхідно враховувати наступні вимоги і рекомендації. Не допускається використання на засобах відображення інформації у великій кількості кольорів, що швидко стомлюють око, таких як червоний, фіолетовий, пурпурний. Як фон засобів відображення інформації, що мають велику площу, при використанні загального висвітлення рекомендується застосовувати малонасичені кольори середньої частини спектра з відносно великим коефіцієнтом відображення (0,5 - 0,7).

Читаність знаків залежить не тільки від кольору, але й від їх розмірів, яскравості, контрасту, освітленості й місця розташування. Всі ці характеристики взаємозв’язані, рекомендації до їх вибору наводяться в табл. 2 і 3.