Класифікація небезпечних і шкідливих умов праці

    Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — не більш 36 годин у тиждень (ст. 51 КЗпП). Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

    За  роботу зі шкідливими і важкими умовами  праці працівникам надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів.

    Слід  зазначити, що застосування на виробництві  застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад 700 млн грн .

Виробничі шкідливості

    У трудовій діяльності на працівників  впливають різні шкідливі фактори  виробничого середовища. Тому умови  праці на виробництві значною  мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей (шкідливих факторів виробничого середовища). Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації праці впливають на стан здоров’я працівників та їх працездатність. Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні.

    Залежно від характеру походження виробничі шкідливості поділяються на три групи:

- шкідливості, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо); 
- шкідливості, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;

- шкідливості, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці (нераціональним опаленням виробничих приміщень). 
       Численними дослідженнями гігієністів і фізіологів праці встановлено, що виробничі шкідливості несприятливо впливають на працівників, знижують їх дієздатність та погіршують стан здоров’я. 
Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути: 
професійні захворювання; посилення захворювання, яке вже має працівник та зниження опірності його організму відносно зовнішніх чинників, що зумовлюють підвищення загальної захворюваності; 
зниження працездатності та продуктивності праці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

    Одним із найважливіших нормативно-правових актів про охорону праці є Закон України „Про охорону праці". Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності.

    Закон встановлює пріоритет життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства. На роботодавця покладено обов’язок під час укладання трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

    Працівнику  не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

    Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

    Якщо  створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, працівник має право  відмовитися від дорученої роботи. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література 
 

1. www.uazakon.com\documents\date_bi\pg_gwnbsl.htm
2. httl:\\zakon.now.ua\doc\?uid=1078.13899.0
3. www.minjust.gov.ua\0\4466
4. httl:==posada.com.ua\useful\employer\2\90\