Хімічны фактори та їх вплив на життєдіяльність людини

План 

1. Вступ
2. Поняття та класифікація факторів навколишнього середовища.
3. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин.
4. Токсична дія шкідливих речовин на організм людини.
5. Характеристика ХНР (хімічно небезпечних речовин).
6. Хімічна зброя.
7. Висновок

 Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     У процесі життєдіяльності людина постійно стикається з великою кількістю  шкідливих речовин, які можуть викликати  різні види захворювання, розлади  здоров’я, а також травматизм як у процесі контакту, так і через певний проміжок часу. На сьогодні відомо близько 7 млн. хімічних речовин та сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На міжнародному ринку кожного року з’являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей.

     Важливим  завданням цієї роботи є наведення  класифікації шкідливих хімічних факторів небезпеки; дати характеристику небезпечних хімічних факторів;  пояснювати сутність дії на організм людини токсичних хімічних речовин; проаналізувати якість навколишнього середовища за вмістом шкідливих хімічних речовин. Метою робоити - навчити студент виявляти загальні закономірності виникнення хімічних факторів небезпек, впливу їх на життєдіяльність людини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Поняття та класифікація факторів навколишнього середовища 
 

       Життєдіяльність сучасної людини, на відміну від  більшості інших живих організмів, протікає в різних умовах біосфери Землі і навіть за її межами. В  системі навколишнього середовища його взаємодії з людиною та взаємовпливів  на неї призводить до змін здоров’я людини або стану навколишнього середовища. Саме ці дії та впливи ми називаємо факторами.

       Отже  фактори навколишнього середовища – це умови, дії, властивості навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини та його життєдіяльність, на елемент довкілля.

       Негативні фактори, які викликають негативний вплив на живий або неживий  об’єкт також називають вражаючим фактором, тобто такі, що завдають шкоду людям, їх життєвому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

         Класифікація вражаючих факторів-різноманітна. За ознакою походження з боку навколишнього середовища його вражаючі фактори поділяються на три групи.

• Біотичні фактори - це дійї та вплив з боку живих організмів, які своєю життєдіяльністю впливають на живу природу та людину. Наприклад, дія вірусу грипу, укус собаки, алергія на пилок.
• Абіотичні фактори - це сукупність фізико-хімічних чинників неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на живі організми. Наприклад, отруйні гази, спека та ін.
• Антропогенні фактори - це ті, що обумовлені діяльністю людини. Джерелами факторів є елементи техногенного та соціального середовища мешкання людей. Наприклад, отруйні викиди в атмосферу з виробництв, вплив воєнних дій та ін.

    Існує ще й інший поділ вражаючих  факторів залежно від наслідків впливу на організм:

1. Шкідливі фактори - це такі чинники, що призводять до погіршення здоров’я, зниження працездатності, виникнення хвороб і навіть до смерті внаслідок тяжкої хвороби.
2. Небезпечні фактори - це такі чинники або дії навколишнього середовища, які призводять до травм і навіть до раптової смерті внаслідок ушкоджень.

    Відповідно  до характеру реалізації вражаючі фактори  можуть бути

• Первинними, обумовленими прямою, безпосередньою реалізацією небезпеки.
• Вторинні, обумовлені дією та впливом на людину наслідків, що виникають в результаті реалізації небезпеки.

    За  природою впливу розглядають фізичні, хімічні і біологічні, психологічні фактори. [4]

    Хотілося  б зазначити що на здоров я людей вражаючі фактори можуть нести високий рівень небезпеки. Деяка частка, а саме 50% здоров’я людини залежить від власних звичок, які дуже часто провокують вражаючі фактори. Візьмемо до уваги схему на якій показано систему факторів впливу на людське здоров’я. Наводжу деякі приклади впливу вражаючих факторів на людське здоров’я. (Рис.1) 

      Нездоровий спосіб

     Недостатне забезпечення                життя низька якість медичної

     продуктами харчуванн допомоги

                                                             

          Людське здоров’я

    

    

     Негативні наслідки урбанізації антропогенне забруднення

    і технічної революції погіршення природного середовища

          генетичного фонду  суспільства

Загальна  характеристика шкідливих  хімічних речовин. 

       Основними показниками хімічних факторів середовища мешкання людини є газовий склад  атмосфери (повітряного середовища населених об'єктів) і наявність у повітрі, воді і ґрунті шкідливих для організму людини речовин.

       Газовий склад повітря в приземних  шарах атмосфери, як відомо, містить  азот (79% за обсягом), кисень (20,93%), вуглекислий  газ (0,03%) і інші гази (аргон, неон, метан, радон і т.д.)

       Особливу  значимість для життєдіяльності  людини та інших живих організмів має кисень. Кисень споживається в  процесах дихання, окислювання і  горіння. У стані спокою людина робить 16...20 подихів за 1 хвилину, споживаючи при цьому в 1 годину близько 25 літрів кисню.

       Середні показники споживання людиною кисню  і виділення вуглекислого газу і  води при різних фізичних навантаженнях  приведені в табл.1. 

       Середні показники споживання кисню 

       і виділення вуглекислого газу і води

 

       Таким чином, у процесі життєдіяльності  організм людини постійно споживає кисень і виділяє в навколишнє середовище вуглекислий газ і воду, створюючи при цьому дискомфортні мікрокліматичні умови в населених об'єктах (житло, робоче місце і т.д.).[3, 19]

     Протягом  свого життя людина постійно стикається з безліччю шкідливих речовин  будь то в побуті чи на виробництві, які можуть вткликати ряд небезпечних  захворювань, розладів здоровя, а також  травм як у момент ураження так  і через деякий час після контакту з речовиною.

     Залежно від  практичного застосування шкідливі хімічні речовини можна розділити  на:

     - промислові отрути, що використаються у виробництві, які спричиняють гострі і  хронічні інтоксикації (органічні розчинники, барвники);

      - отрутохімікати, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з бур'янами, гризунами, комахами(гербіциди, пестициди);

     - лікарські препарати;

     - побутові хімічні речовини, що вживаються як  харчові добавки, засобів санітарії, особистої гігієни, косметичних засобів;

     - біологічні отрути: рослинного і тваринного походження;

     - отруйні речовини: зарин, іприт, фосген і ін.;

     - хімічна зброя. [1, 142]

        Вплив шкідливих речовин на організм людини залежить від кількості речовини, що потрапила в нього, її токсичності, тривалості надходження і механізму взаємодії. Крім того, він залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей організму, метеорологічних умов навколишнього середовища, хімічної структури і фізичних властивостей речовини. 
Токсичність – це ступінь фізіологічної активності шкідливої речовини. Фізіологічну активність шкідливих речовин вивчає наука токсикологія, яка є однією з галузей медицини. Токсикологія називає шкідливими такі речовини, які в умовах різної діяльності людини можуть викликати погіршення здоров’я або смерть. 
Дія шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних отруєнь. 
Гострі отруєння характеризуються короткочасною дією відносно великої кількості шкідливих речовин і яскравим проявом безпосередньо в момент дії через невеликий проміжок часу. 
Хронічні отруєння виникають при тривалій дії шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликій кількості. 

     Залежно від характеру дії хімічних сполук на організм їх розрізняють на:

• токсичні речовини, впливають не на організм вцілому, а на окремі його системи. Найнегативніший вплив здійснюється на систему постачання кисню в крові ( концентровані речовини кислот, лугів, чадний газ).
• подразнюючі речовини, речовини, які викликають подразнення слизових оболонок, очей, верхніх дихальних шляхів, шарів шкіри( пари кислот, лугів, аміак);
• канцерогенні речовини, які викликають злоякісні пухлини та новоутворення( азбест, нікель, хром)
• мутагенні речовини, які призводять до порушення генетичного коду людини) свинець, радіоактивні речовини);
• наркотичні речовини, які впливають на центральну нервову систему;
• задушливі речовини, які викликають токсичний набряк легенів (оксид азоту, отруйні речовини);
• такі речовини, що діють на репродуктивну систему( радіоактивні, ртуть, свинець);
• сенсибілізатори, які діють як алергени( розчинники формаліну,лаки на основі нітросполук тощо). [4]

     Усі шкідливі речовини за ступенем небезпеки  для людини поділені на чотири класи. Як показник небезпеки, прийнятий коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння – КМІО. 
 
,  
 
де, С50 – концентрація речовини, що викликає загибель 50 % піддослідних тварин при 2–4 г інгаляційної речовини (мг/м3); 
С20 – насичена концентрація при t = 200С. 
Даний коефіцієнт залежно від числового значення дозволяє поділити хімічні речовини за інгаляційною небезпекою на чотири класи: 
1-й (надзвичайно небезпечні) КМІО = 300; 
2-й (дуже небезпечні) КМІО = 30–300; 
3-й (помірно небезпечні) КМІО = 3–30; 
4-й (малонебезпечні) КМІЛ = < 3. [5]

     Серед небезпечних хімічних речовин виділяється  особлива група речовин, що є найбільш небезпечними для людей у випадку  потрапляння в навколишнє середовище. Речовини цієї групи називаються  сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). 
         Прийняті два критерії добору в групу СДОР: перший – належність токсичної речовини до 1–2 класу небезпеки за КМІО; другий – імовірність і масштаби можливого зараження повітря, води, місцевості при виробництві, транспортуванні та зберіганні НХР. Введення другого критерію зумовлено тим, що з досить великої кількості відомих і запланованих на майбутній випуск хімічних сполук, віднесених за величиною КМІО до 1–2 класу небезпеки, реальну загрозу масового ураження людей становить лише та їх частина, яка характеризується великим масштабом виробництва, споживання, зберігання і транспортування.