Хімічні і біологічні фактори небезпеки

У комплексі заходів, спрямованих  на проти біологічний захист, обов'язковими складовими є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.

Дезінфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікробів з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дезінфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

Дезінсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.

Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.

 

 

 

 

 

 

 

4. Розрахункова частина

 

Внаслідок аварії на водоочисній  споруді концентрація хлору в  повітрі досягла величини С=20 мг/. Обрати засіб індивідуального захисту органів дихання і зробити висновки.

 

        Хлор - сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), яка характеризується високотоксичною  і подразнювальною дією, а також  викликає хімічні опіки. Потрапляє  в організм людини через органи  дихання і шкіру. За ступенем  дії на організм людини хлор  належить до шкідливих речовин  2 класу небезпеки (“високонебезпечні”), за ступенем токсичності - до 2 групи (“високотоксичні”), за характером  токсичності - до групи “припікаючі”.

Хлор викликає різке подразнення  слизових оболонок очей, верхніх і  глибоких дихальних шляхів і легенів.

 Мінімально відчутна  концентрація хлору в повітрі  – 2 мг/.

Отже, концентрація хлору  в повітрі після аварії перевищує  мінімально відчутну в 10 разів.

         Необхідно скористуватися ізолюючими  протигазами, прогумованими костюмами,  гумовими чобітьми та рукавицями.

Якщо людина не встигла  чи просто не змогла захистити себе і отруїлася хлором, треба надати таку першу допомогу: негайно винести потерпілого на свіже повітря, вкрити. Шкіру та слизові оболонки промити 2-відцотковим содовим розчином не менше 15 хвилин. В разі відсутності дихання, треба зробити штучне дихання. 

 

 

 

5. Висновок

Протягом свого життя  людина постійно стикається з великою  кількістю шкідливих речовин, які  можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу.

Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на  промислові отрути,отрутохімікати, лікарські препарати, хімічні речовини побуту, хімічна зброя.

Дуже негативні наслідки має  вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, ґрунт, воду тощо. Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'я та працездатність людей, на їх майбутнє покоління.

Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності  рослини поділяють на отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо), дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо), смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).

Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках еволюційного розвитку.

Біологічна зброя - дуже небезпечний вид зброї, призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), а також для пошкодження військових об'єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) та токсини, що виробляють бактерії.

Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями навіть в умовах мирного  часу у багатьох випадках необхідне  здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.

У наш час існує велика кількість  захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотиків та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.

 

Перша медична допомога — комплекс негайних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її доставки у медичний заклад.

Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Своєчасне надання  та правильне проведення медичної допомоги не тільки рятує життя постраждалому, але й забезпечує подальше успішне  лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження  крові), зменшує втрату працездатності. Будь-який медичний працівник зобов'язаний за першим викликом прийти на допомогу постраждалому на вулиці, у дорозі, громадських місцях, на дому та вміти  правильно надати першу медичну  допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях. Медичні працівники, які порушили професійні обов'язки, несуть встановлену законом дисциплінарну  відповідальність, якщо ці порушення  не призводять до кримінальної відповідальності.

 

При наданні першої допомоги слід дотримуватися наступних принципів:

• Усі дії людини, що надає допомогу повинні бути доцільними, обміркованими, рішучими, швидкими та зосередженими.
• Перш за все потрібно оцінити обставини та здійснити заходи з усунення дії ушкоджуючих факторів (витягти з води, палаючого приміщення, або приміщення, де накопилися гази, погасити палаючий одяг і т.д.).
• Швидко та правильно оцінити стан постраждалого. Сприятиме цьому прояснення обставин, в яких відбулося травмування або виникло раптове захворювання, часу та місця виникнення ушкодження. Це особливо важливо, якщо постраждалий непритомний. При огляді його встановлюють, живий він чи мертвий, визначають вид та тяжкість травми, наявність кровотечі.
• На підставі огляду постраждалого визначають спосіб та послідовність надання першої допомоги.
• З’ясовують, які засоби необхідні для надання допомоги, виходячи з конкретних умов, обставин і можливостей, та забезпечують ними.
• Надають першу допомогу та готують постраждалого до транспортування.
• Організують транспортування постраждалого у лікувальний заклад.
• Доглядають за постраждалим або хворим до відправлення у лікувальний заклад.
• Перша допомога у максимально доступному обсязі повинна надаватися не тільки на місці пригоди, але й дорогою до лікувального закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Список використаної літератури

 

1. Білявський Г.О., Падун М.М, Фурдуй  Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 340 с. 

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999. – 448 с. 

3. Основи екології та охорона  навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. – Львів, 1999. – 238 с. 

4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – 2-ге видання. – Л.: Банк. Коледж; К.: Т-во “ Знання ”, КОО, 1999. – 186 с. 

5. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества / Под ред. Л.А. Ильина, В.А. Филова. – М.: Химия, 1990. – 463 с.