Державна політика управління охороною праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2013 в 22:47, доклад

Описание работы

Державна політика управління охороною праці визначена в Законі України "Про охорону праці" і ґрунтується на принципі пріоритетності життя людини відносно результатів виробничої діяльності.
Відповідно до Указу Президента України від 24.05.2000р. №717/2000 "Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" головною метою державної політики в галузі охорони праці на 2001-2004 р. є суттєве зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word (2).docx

— 30.79 Кб (Скачать)

• розробляє  проекти національних та інших державних  науково-технічних програм з проблем  охорони праці, а також заходи щодо їх реалізації;

• опрацьовує проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, стандартів з безпеки праці;

• вивчає, узагальнює досвід щодо організації навчання та пропаганди охорони праці, розробляє  заходи щодо їх удосконалення;

• проводить  науково-технічні роботи для вирішення  завдань і створення безпечних  і нешкідливих умов праці, зниження рівня виробничого травматизму  і професійної захворюваності, зменшення факторів шкідливого впливу на організм працівників тощо;

 • розробляє економічні методи управління охороною праці;

• створює  автоматизовані інформаційні системи  охорони праці, відповідні бази й  банки даних;

• виконує  аналіз випадків виробничого травматизму, профзахворюваності та аварійності;

• здійснює інформаційне забезпечення в галузі охорони праці, готує аналітичні огляди про стан і перспективи  галузі, наукові, методичні й інформаційні видання;

• організовує  й проводить конференції, симпозіуми, семінари, виставки, конкурси тощо.

Управління  охороною праці на регіональному  рівні здійснюють:

• в Автономній Республіці Крим - Рада .міністрів Автономної Республіки Крим;

• в областях, містах Києві та Севастополі - обласні  Київська й Севастопольська міські державні адміністрації;

• у районах - районні державні адміністрації;

• у селах, селищах, містах - виконавчі органи відповідних рад. Рада міністрів  Автономної Республіки Крим, місцеві  державні

адміністрації реалізують державну політику у сфері  охорони праці у межах своїх  повноважень та на відповідних територіях, враховуючи пріоритетність рішень Національної ради з питань безпечної життєдіяльності  населення та Держнаглядохоронпраці. Повноваження регіональних органів управління охороною праці та безпечної життєдіяльності стосовно підприємств території необхідно чітко визначити і функціонально розмежувати з повноваженнями інших органів державного управління охороною праці шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів.

До сфери  діяльності регіональних органів управління охороною праці та безпечної життєдіяльності  належать об'єкти комунальної власності, інші об'єкти господарювання недержавної  форми власності, в першу чергу  підприємства малого та середнього бізнесу, розташовані на відповідній території.

Функції регіональних органів управління охороною праці  та безпечної життєдіяльності стосовно суб'єктів підприємницької діяльності, в першу чергу стосовно малих  та інших підприємств з недержавною  формою власності полягають у  наданні організаційно-методичної допомоги та забезпеченні контролю за додержанням вимог законодавства  про охорону праці і здійснюються у взаємодії з регіональними  управліннями Фонду соціального  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання.

З метою допомоги невеликим підприємствам, для яких створення служб охорони праці  зі штатними працівниками є неможливим, слід забезпечити належні правові  та організаційні передумови для  залучення на договірних засадах  сторонніх фахівців для вирішення  проблем охорони праці. Необхідно  сформувати ринок відповідних послуг, зокрема розширити мережу добровільних об'єднань фахівців з охорони праці, які на підставі одержаних ними ліцензій могли б забезпечити якісне обслуговування невеликих підприємств на їх замовлення.

Органи місцевого  самоврядування проводять такі заходи з управління охороною праці:

• реалізують державну політику у сфері охорони  праці;

• затверджують і забезпечують реалізацію цільових регіональних програм поліпшення стану  безпеки, умов праці та виробничого  середовища, а також заходи з охорони  праці у складі програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів у межах відповідних територій;

• відстежують  ефективність дії чинного законодавства  з охорони праці, здійснюють контроль за його додержанням і подають  пропозиції щодо його вдосконалення; запроваджують  механізм соціального моніторингу  з цих питань;

• забезпечують формування та реалізацію додаткових соціальних гарантій стосовно охорони  праці в колективних договорах  шляхом надання методичної допомоги;

• беруть участь у розробці регіональної угоди, сприяють прийняттю сторонами угоди зобов'язань  із забезпечення додаткових соціальних гарантій охорони життя і здоров'я  працівників, їх соціального захисту  в цій сфері.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад  забезпечують додержання вимог щодо охорони праці на об'єктах житлово-комунального господарства, побутового, торговельного  обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній  власності відповідних територіальних громад, а також іншими суб'єктами господарювання, які зареєстровані  або розташовані на території  відповідних рад, крім суб'єктів  державної форми власності.

Управління  охороною праці на галузевому рівні  здійснюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади стосовно підприємств, що належать до сфери їх управління. У міністерствах та інших центральних  органах виконавчої влади мають  створюватися служби охорони праці, завдання й функції яких визначаються відповідним положенням.

Управління  охороною праці на рівні підприємств" організацій, установ. На підприємствах, в організаціях, установах служби охорони праці створюються й  функціонують відповідно до вимог Типового положення про службу охорони  праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 р. №73, яке підлягає перегляду з урахуванням затверджених Концепцією управління охороною праці засад щодо подальшого вдосконалення управління охороною праці на всі

 

Завдання  та функції управління охороною праці

Основними завданнями управління охороною праці є:

1) опрацювання  заходів щодо здійснення державної  політики з охорони праці на  регіональному та галузевому  рівнях;

2) підготовка, прийняття та реалізація заходів,  спрямованих на забезпечення:

- належних, безпечних і здорових умов  праці;

- утримання  в належному стані виробничого  устаткування, будівель і споруд, інженерних мереж, безпечного  ведення технологічних процесів;

- необхідних  засобів індивідуального захисту  для працівників;

- організації  і проведення навчання працівників  з питань охорони праці;

- пропаганди  охорони праці;

- обліку, аналізу  та оцінки стану умов і безпеки  праці; -професійного добору працівників окремих спеціальностей;

- страхування  працівників від нещасного випадку  на виробництві та профзахворювань;

3) організаційно-методичне  керівництво на регіональному  та галузевому рівнях;

4) стимулювання  інтеграції управління охороною  праці в єдину систему загального  управління організацією виробництва;

5) широке  впровадження позитивного досвіду  у сфері охорони праці.

Основні функції  управління охороною праці:

а) організація  та координація робіт у галузі охорони праці;

6) облік,  аналіз та оцінка показників  стану умов та безпеки праці;

в) планування та фінансування робіт;

г) контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Нормативно-правове  забезпеченя управління охороною праці має вдосконалюватися у таких напрямках:

• необхідно  продовжити перебудову чинної нормативно-правової бази з охорони праці з урахуванням  сучасних умов, вимог законодавства  України, міжнародних або європейських норм;

• після  прийняття нової редакції Закону України "Про охорону праці" слід переглянути відповідні нормативно-правові  акти;

• проаналізувати стан нормативно-правової бази, визначити  пріоритети щодо черговості перегляду  нормативно-правових актів з охорони  праці;

• необхідно  забезпечити розробку та реалізацію в кожній галузі перспективних і  поточних планів нормотворчої діяльності та опрацювання проектів ДНАОП на рівні сучасних вимог;

 • на допомогу суб'єктам малого й середнього бізнесу ННДІОП опрацьовує довідково-методичні матеріали з питань охорони праці.

Навчання  працівників охорони праці. Першочерговим  у системі управління охороною праці  є забезпечення органів державного управління охорони праці та служб  охорони праці підприємств, установ, організацій кваліфікованими фахівцями  з охорони праці.

Належна кваліфікація й обізнаність усіх працівників  із питань охорони праці є запобіжником ризику отримати виробничу травму чи професійне захворювання. Тому у процесі  реформування управління охороною праці  одним із найбільш пріоритетних напрямів є підвищення рівня знань працівників  із цих питань, що має забезпечуватися  у закладах освіти і безперервно  шляхом навчання працівників у процесі  їх трудової діяльності.

Для підвищення рівня знань фахівців із питань охорони  праці необхідно:

• удосконалити навчальні програми з питань охорони  праці, впровадити нові форми і методи навчання, зокрема навчання за модульною  системою;

• опрацювати проект положення "Про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників системи Держнаглядохоронпраці";

• розробити  й реалізувати комплекс заходів  щодо визначення пріоритетних питань у навчальних програмах при підготовці та підвищенні кваліфікації державних  інспекторів з охорони праці  з урахуванням наукових досліджень, досягнень та технічних рішень щодо створення безпечних умов праці  в галузях виробництва.

Інформаційне  забезпечення в галузі охорони праці. Воно має здійснюватися органами управління охороною праці на всіх рівнях і потребує вдосконалення  шляхом визначення та поширення міжнародного й вітчизняного досвіду щодо пропаганди безпечних методів і засобів  праці, вирішення інших актуальних питань у цій сфері із залученням сучасних інформаційних технологій, ЗМІ, оперативного розповсюдження посібників, пам'яток, методик, листівок відповідного спрямування.

ННДІОП має  забезпечити збирання, обробку й  доведення до кожного підприємства незалежно від сфери управління (галузевого чи регіонального рівня) інформації з питань управління та нагляду за охороною праці.

Забезпечення  безпечності виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель і  споруд тощо. Для зниження ризиків, пов'язаних із виробничим устаткуванням, технологічними процесами, будівлями  й спорудами, необхідно:

• переглянути  нормативну базу, що регламентує безпечність  виробничого устаткування, технологічних  процесів, будівель і споруд, привести її у відповідність до вимог директив Європейського Союзу;

• удосконалити порядок проведення експертизи устаткування, технологічних процесів, будівель і  споруд на їх відповідність вимогам  безпеки з урахуванням міжнародних  та європейських норм;

• ужити  заходів щодо виведення з експлуатації (поетапно) морально застарілого і  фізично зношеного виробничого  устаткування, будівель, споруд тощо.

Забезпечення  працівників засобами індивідуального  захисту (ЗІЗ). Враховуючи те, що протягом останніх років організація виробництва  ЗІЗ в Україні не дає очікуваних результатів, необхідно докорінно  переглянути підхід до вирішення  цієї проблеми, використовуючи досвід Білорусі, Литви, Латвії, Росії. Для  цього слід упровадити на території  України ЗІЗ, які вже отримали відповідний міжнародний сертифікат, виробників 313 у державі зорієнтувати виключно на ті, впровадження у виробництво  яких є економічно вигідним. Доцільно вивчити питання щодо заснування в Україні спільних з іноземними представництвами підприємств із виробництва  таких ЗІЗ, які б відповідали  вимогам європейських норм і мали відповідні міжнародні сертифікати.

Крім того, необхідно:

• переглянути  норми забезпечення працівників  засобами індивідуального захисту, врахувати при цьому появу  нових професій, видів робіт і  технологій;

• посилити контроль за забезпеченням працівників  засобами індивідуального захисту;

• сприяти  поширенню інформації щодо розробок нових видів ЗІЗ, забезпечення інспекторського  складу сучасними зразками засобів  захисту з метою пропаганди їх використання.

Професійний відбір. У цьому напрямі діяльності необхідно:

• розробити  і впровадити у провідних галузях  суспільного виробництва системи  професійного психофізіологічного  добору фахівців, зайнятих на роботах  підвищеної небезпеки;

• розробити  списки професій із відповідними критеріями й показниками щодо професійної  придатності;

Информация о работе Державна політика управління охороною праці