Безпека життєдіяльності

Предмети особистої гігієни, включаючи косметику, лак для волосся, дезодоранти, лаки для нігтів, їх розчинники містять широкий спектр летючих речовин і твердих частинок, а багато з них містять також пропеленти аерозолів (хлоровані вторвуглецеві сполуки, закис азоту, хлорметил, бутан).

Необхідно врахувати, що в силу певних соціально-економічних обставин нині в Україні у побутових умовах здійснюється багато виробничих процесів. Майже всі види розчинників, клеїв, багато мономерів, пластифікаторів, фарб, припоїв, матеріалів для паяння та зварювання використовують у домашній технології часто без тих засобів захисту, які обов’язкові для виробничих умов.

4.6. Основні правила безпеки в побуті

Всі засоби побутової хімії, навіть звичайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатись таким чином, щоб до них не могли дістатися діти. Ці засоби необхідно обов’язково зберігати окремо від будь-яких харчових продуктів.

Всі хімічні речовини, що зберігаються в будинку чи в квартирі повинні бути у відповідних ємностях з чіткими написами. Не варто зберігати в квартирі невідомі хімічні речовини, або такі, у яких вийшов термін використання. Засоби, що містять в значних кількостях агресивні хімічні речовини (кислоти, луги, тощо) повинні щільно закриватися і мати етикетку. При роботі з ними потрібно надягати гумові рукавички, захисні окуляри, халати, а після закінчення роботи необхідно добре вимити теплою водою з милом і рукавички, і руки.

Засоби небезпечні в пожежному відношенні (бензин), ацетон, гас, деякі засоби для виявлення плям та ін.) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано, що не б’ються, подалі від джерел тепла та вогню.

При роботі з пожежонебезпечними засобами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, включати електронагрівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рідин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням.

Перед тим як застосувати будь-який засіб необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції, щодо використання і суворо дотримуватися їх (особливо ретельно – при роботі з отрутохімікатами). Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції.

Не можна нахилятися низько на ємностями з хімічними речовинами (і тим більше нюхати їх, сильно втягуючи повітря) і над рідиною, що кипить, особливо при вливанні в неї нової порції рідини чи всипання порошку. Гарячі рідини не можна вливати в скляний посуд.

Правила безпеки стосуються і аерозольних балончиків. Вони повинні зберігатися у вертикальному положенні, подалі від джерел тепла. При розпиленні з балончика не можна палити, запалювати газові горілки. Балончики ні в якому випадку не можна давати дітям. Їх не можна розбирати і не рекомендується викидати до повного використання вмістимої речовини.

При використанні отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками на присадибний ділянці, а також для знищення комах та гризунів в помешканні, необхідно виконувати встановленні правила безпеки. Всі роботи з отрутохімікатами необхідно проводити в спеціальному одязі – халаті, комбінезоні, надягати гумові рукавички. Рекомендується також користуватись захисними окулярами та марлевою пов’язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при оприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки і лице з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати.

Якщо після роботи залишились невикористані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна змивати у каналізацію, водоймище, чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці.

При обробці отрутохімікатами приміщення, необхідно винести з нього всі харчові продукти, кухонний посуд, домашніх тварин та птахів, а також акваріуми.

Слід пам’ятати, що не варто створювати в квартирі значних запасів побутових хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів в жилих приміщеннях.

4.7. Місто – як джерело небезпеки.

Нині мешканці розвинутих країн світу в основному міські жителі . Як пише у своїй книжці "Виживання в місті" відомий мандрівник Яцек Палкевич, "часто перебування в місті більш небезпечне, ніж у диких безлюдних місцях. Місто - це скупчення контрастів. Поряд з цивілізованим життям можуть існувати і напівварварські явища." Тож як поводитись у цих кам'яних джунглях?

              Яцек Палкевич радить:

              по-перше, передбачити небезпеку;

              по-друге, по можливості уникнути її;

              по-третє, при необхідності - діяти.

Отже, щоб у кожному конкретному разі діяти правильно, треба знати, як а небезпека підстерігає і чому вона виникає.

Вулиці - один з найнебезпечніших об'єктів сучасного міста, де людину можуть очікувати різні неприємності. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад 30 тис. осіб. Майже в усіх випадках це відбувається через неуважність і порушення Правил дорожнього руху. Добре знаючи дорогу від дому до коледжу, треба знати місця, що потребують підвищеної уваги. Велике скупчення людей. Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах - не втрачати тверезого погляду на подію і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважному в незнайомому місці - слід взяти за правили.

                              4.8. Витік газу

Можливі причини аварії:

-         необережність мешканців - не до кінця закритий кран газової плити, протяги на кухні, викіпання води та ін.;

-         витік газу з труб, що підходять до газової плити чи зі самої плити.

При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна, провітрити приміщення.

Для усунення  витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити. Для студентів, які проживають у гуртожитку: необхідно терміново повідомити про несправність чергового і коменданта гуртожитку.

Викликати робітників аварійної служби міськгазу телефоном 01.

У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити.

Унаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини окису вуглецю (чадного газу).

Першими ознаками отруєння окисом вуглецю є: головний біль, сильне серцебиття, шум у вухах, головокружіння, загальна слабість. Сильне отруєння супроводжується нудотою, задухою, раптової втратою здатності рухатись.

При отруєнні окисом вуглецю необхідно винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт, тепло вкрити, але не давати заснути, викликати лікаря телефоном 03. У разі відсутності у потерпілого дихання до прибуття лікаря необхідно робити штучне дихання.

4.9. Руйнування помешкання внаслідок землетрусу,

вибуху іноді через недоліки будівництва.

Передусім потрібно терміново покинути помешкання, не користуючись при цьому ліфтом, не торкаючись електропроводів і не запалюючи вогню. Візьміть зі собою необхідні речі і документи. Якщо небезпека застала вас у приміщенні, бережіться обвалу штукатурки, тримайтесь подалі від вікон, дзеркал, світильників. Стійте біля внутрішньої стінки одвірка. Перебуваючи на вулиці, тримайтесь її середини, біжить на площу, пустир - подалі від будинків і споруд, стовпів та ліній електромережі.

                4.10. Надзвичайні ситуації на транспорті

(автобус, тролейбус, трамвай)

Дотримуйтесь правильної поведінки у міському транспорті.

На зупинці, коли під'їжджає автобус, тролейбус, не слід поспішати і виходити на дорогу, де рухається автотранспорт. Можна оступитися і впасти, а під’їжджаючий транспорт миттєво не зупиниться. Він обов'язково проїде за інерцією ще кілька метрів. Що станеться далі, легко спрогнозувати.

При виході з автотранспорту, щоб перейти на другий бік вулиці, треба зайти автобус ззаду, а трамвай - спереду.

Що робити при пожежі в транспорті?

                  Не гайно повідомити про це водія (він слідкує за дорогою).

                  Відчинити двері кнопкою аварійного відчинення дверей. Якщо це не вдалося, а салон наповнюється димом, треба розбити бокові вікна чи відкрити їх як аварійні виходи згідно з інструкцією.

                  По можливості гасити вогонь за допомогою вогнегасника, який повинен бути у салоні.

                  Дуже небезпечна в цій ситуації паніка біля дверей (пробка)., краще вибиратися через вікна. Треба захистити рот і ніс хусткою, шарфом, рукавом.

4.11. Аварія автомобіля

Безпечною вважається швидкість до 90 км/год. При ній водій встигає загальмувати, вивернути руль у будь-якій ситуації.

Найважливіше у будь-якій аварії - це перешкодити переміщенню свого тіла вперед і захистити голову. Пасажир повинен закрити голову руками і завалитися на бік, напружити всі м'язи і не розслаблятися до цілковитою зупинки машини. Найнебезпечніше місце для пасажира - переднє сидіння. Необхідно користуватися ременем безпеки. Без ременів безпеки зіткнення автомобіля при швидкості 50 км/год. з нерухомою перешкодою можна порівняти зі стрибком обличчям униз з четвертого поверху. Після удару, в першу чергу, потрібно зорієнтуватися, де ти перебуваєш. Усвідомивши ситуацію, потрібно рухатися до виходу через двері чи вікно. Машину слід покинути якомога швидше, тому ще є небезпека її загорання. Якщо двері відразу не відкрилися, треба відчинити чи розбити вікна.

4.12. Аварія поїзда і пожежа

Аварії на залізничному транспорті трапляються не часто. За рік в Україні при аваріях на всіх залізничних дорогах гине в середньому від 20 до 30 чоловік. Залізничний транспорт вважається найнебезпечнішим.

Можливість залишитися живим при аварії залежить від дій самого пасажира. По-перше, важливо закріпитися, щоб нерухатись уперед і в сторони. Потрібно триматись за поручні, а також упертись у щось ногами. Безпечніше бути на нижній полиці і спиною до напрямку руху поїзда. Як вибиратися з вагона, залежить від обставин. Звичайний шлях евакуації - це через два виходи в бік, де немає рейок зустрічного руху. Можна використовувати вікна - аварійні виходи. Найчастіше це вікна 3-го та 6-го купе.

                                      4.13. Аварія літака

Найчастіше трапляються аварії при зльоту та посадці літака. Потрібно вживати попередні заходи особистої безпеки. По-перше, старанно підігнати ремені безпеки. По-друге, при аварії треба прийняти безпечну фіксовану позу, зігнутися і щільно зчепити руки під колінами; ногами впертися у підлогу. В момент удару слід максимально напружитись і підготуватися до значних перевантажень. Якщо сталася пожежа? Найчастіше вона починається зовні літака. Але за 2-3 хвилини може спалахнути в салоні. Тому перш за все необхідно захиститися від диму та отруйних газів. Для цього необхідно прикласти до рота, носа вологу серветку чи носовичок. Захист від температури забезпечується щільним одягом та головним убором. Після зупинки літака слід негайно покинути його через найближчий вихід. Опинившись за бортом, допоможіть іншим. Після цього не залишайтесь поблизу аварійного літака. Безпечною за правилами авіації вважається відстань від 100 метрів.

Лекція 5. Безпека життєдіяльності

в умовах надзвичайних ситуацій

5.1 Причини виникнення та класифікація

надзвичайних ситуацій

Територія України складає 603,7 тис. кв. км. Середня щільність населення складає 86 чоловік на 1 кв. км., а в східних, більш промислово розвинених регіонах, це число складає близько 200 чоловік на 1 кв. км. Загальна кількість населення України складає близько 50,5млн.чоловік.

Таблиця 5.1

Надзвичайні ситуації в Україні