Аварiя на ЧАЕС: причини та наслiдки

 

 

 

                                  ^{Наслідкі аварії}

 

 

      ^{Викид  радіонуклідів  (вид  хитливих  атомів,  що   при   мимовільному}

^{перетворенні  в інший  нуклід  випускають  іонізуюче  випромінювання(це  і  є}

^{радіоактивність) за межі аварійного блоку ЧАЕС  являв  собою розтягнутий у}

^{часі  процес, що складався  з декількох стадій.}

      ^{27 квітня 1986  року  висота  забрудненої   радіонуклідами  повітряного}

^{струменя, що виходить з ушкодженого  енергоблоку, перевищувала  1200м,  рівні адіації в ній на видаленні 5-10 км від місця аварії складали 1000 мР/год.}

       ^{Фахівці  розрахували   сумарний   викид   продуктів    розподілу   (без}

^{радіоактивних шляхетних газів). Він склав 50 МКі,  що  приблизно  відповідає}

^{3,5% загальної  кількості радіонуклідів  у реакторі на  момент аварії.}

      ^{До 6 травня 1986 року  викид радіоактивності  в основному завершився.}

       ^{Первісне  поширення   радіоактивного  забруднення  повітряних  потоків}

^{відбувалося в західному і  північному напрямках, у наступного  два-три  дня(у}

^{північному, а з 29 квітня 1986 року  протягом  декількох  днів(у  південному}

^{напрямку (убік Києва).}

      ^{Забруднені повітряні  маси  поширилися  потім  на  значні  відстані  по}

^{території БССР, УРСР, РСФСР, а  також за межами Радянського  Союзу.}

      ^{Через 15 днів після   аварії  рівень  фона-гамма-тла в 5  мР/год був}

^{зафіксований  на відстані 50-60 км до заходу і 35-40 км до півночі  від  ЧАЕС.}

^{У Києві  рівні  радіації  в  травні  1986  року  досягали  декількох  десятих}

^{мілірентгена  в годину.}

       ^{Радіоактивному  забрудненню   значною  мірою  піддалися  Гомельська  і}

^{Могилевська області  Білорусі,  райони  Київської  і  Житомирської  областей}

^{УРСР, що примикають до 30-кілометрової зони  коло  ЧАЕС,  частина  Брянської бласті Росії. Ці  території  складають  нині  так  називану  зону  твердого конролю. Усього  ж у тім чи  іншому  ступені   виявилися   забрудненими радіонуклідами 11 областейСРСР,у яких проживає 17}

^{мільйонів чоловік.}

       ^{Учені  виділили  у  викидах   з  аварійного   реактора   23   основних}

^{радіонукліда. Велика частина з  них  розпалася  протягом  декількох  місяців}

^{після аварії і небезпеки  вже не представляє. У перші хвилини  після вибуху  й}

^{утворення  радіоактивної  хмари  найбільшу  погрозу   для   здоров'я   людей}

^{представляли  ізотопи  так  званих  шляхетних  газів.  Атмосферні  умови,  що}

^{склалися  в районі ЧАЕС у  момент аварії, сприяли  тому, що радіоактивна хмарапройшла мимо м.Припяті іпоступово розсіялася в атмосфері, утрачаючи  своюактивність.  Надалі  серйозну  тривогу  лікарів  викликали  коротко   живучі радіоактивні компоненти,  які  випали  на  землю,  у  першу  чергу  йод-131.}

^{Незважаючи  на те, що період його  напіврозпаду,  а,  отже,  і  нейтралізації}

^{загрозливих властивостей менш восьми  доби,  він  має  велику  активність  і}

^{небезпечний тим, що передається по  харчових  ланцюгах,  швидко  засвоюється}

^{людиною і накопичується  в організмі. У  зв'язку з цим вводилися  обмеження  на вживання деяких харчових продуктів (наприклад,  молока),  проводилася  йодна рофілактика. Крім того, всім, що знаходилися в  найбільш  небезпечній  зоні ред'являлася вимога про обов'язкове використання респіраторів.}

      ^{Після розпаду  більшої частини  радіоактивного йоду  увагу  радіохімиків}

^{і медиків  залучив плутоній. Він  не  настільки  радіоактивний,  однак  довго}

^{живучій. Його нагромадження навіть у малих дозах(небезпечно для легень.}

      ^{У результаті досліджень  з'ясувалося,  що  довжина  зон   з  підвищеною}

^{концентрацією плутонію була незначної, а хімічні форми  і розміри  часток,  у}

^{яких  він виявився, легко  затримувався респіраторами.}

       ^{Наступною проблемою  стали уже довго  живучі ізотопи  стронцію і   цезію,}

^{особливо  цезій-137. Їхня  наявність  на  той  чи  іншій  території  сьогодні}

^{викликає  необхідність проведення додаткових дезактиваційних  робіт,  а  також визначає рішення питань реевакуації населення, його проживання у  визначених районах,  сільськогосподарських  робіт  режиму  харчування  людей і інших проблем.}

 

 

 

 

                                   ^{Медичні аспекти аварії}

 

 

      ^{Які ж медичні  аспекти аварії?}

      ^{Радіаційне випромінювання відбувається не тільки внаслідок яких-небудь}

^{неполадок у ядерних чи установках після вибуху атомних  бомб.  Усе  живе  на землі, так чи інакше є під впливом радіаційного тла. Він складається з  двох складових: природного тла і так  називаного  техногенного,  що  є  наслідком технічної діяльності людини. Природне тло формується за  рахунок  космічного випромінювання і  процесів,  що  відбуваються  в  надрах  землі.  Техногенні джерела радіаційного  тла  формуються  за  рахунок  медичних  рентгенівських обстежень, перегляду телепередач, перебування в сучасних будинках, участі  у виробничих процесах  і  інших  факторах.  У  підсумку,  кожен  житель  землі одержує в середньому в рік радіаційну дозу  рівну  300-500  мілібер  (мбер).}

^{Бер - одиниця опромінення еквівалентна 1 рентгену застосовується для  оцінки}

^{небезпеки  іонізуючого  випромінювання  для  людини.  Учені  визначили,   щоклінічно  визначаються  незначні  короткочасні  зміни   складу   крові   при}

^{опроміненні дозою 75 берів. Розглянемо, які дози можуть  бути  отримані  при}

^{різних  умовах, і яке їхня дія на людину.}

^{0,5 мбер - щоденний тригодинний  перегляд телевізора  в плині року}

^{100 мбер - фонове опромінення  за рік}

^{500 мбер - припустиме опромінення  персоналу в нормальних  умовах}

^{3 бер ( 1 бер = 1000 мбер) - опромінення при рентгенографії зубів}

^{5 бер  - припустиме опромінення  персоналу атомних  станцій за рік}

^{10 бер  - припустиме аварійне  опромінення населення  (разове)}

^{25 бер  - припустиме опромінення  персоналу (разове)}

^{30 бер  - опромінення при рентгеноскопії шлунка (місцеве)}

^{75 бер  - короткочасна незначна  зміна складу крові}

^{100 бер  - нижній рівень  розвитку легкого  ступеня променевої  хвороби}

^{450 бер  - важкий ступінь  променевої хвороби  (гине 50% опромінених)}

^{600-700 бер - однократно  отримана  доза вважається абсолютно смертельною.}

      ^{Несприятливі наслідки  опромінення можуть  виникнути  в   двох  випадках.}

^{Перше - у результаті короткочасного інтенсивного опромінення, і друге  -  як}

^{підсумок   щодо   тривалого   опромінення   малими   дозами.   На   площадці}

^{Чорнобильської  АЕС відбувся перший випадок, де  частина  персоналу,  пожежні}

^{виявилися в зоні саме високого опромінення. У  результаті  в  деяких  з  них}

^{виникла променева хвороба, у тому числі й  у  важкій  формі.  Як  відомо,  28}

^{чоловік померло від гострої променевої хвороби  .   З  підозрою  на  діагноз}

^{гостра  променева хвороба  різного  ступеня  ваги  був  госпіталізований  237}

^{чоловік. 4-я  ступінь променевої хвороби був відзначений  у 21 чоловік ( 20  з}

^{них умерли, один живий), 3-я  ступінь - у 21 чоловік (7 умерли 14 - живі),  2}

^{ступінь - у 53 чоловік (один умер 52 - живий), 1-я ступінь - у 50 чоловік  (}

^{усі живі). Серед населення 30-ти кілометрової зони й  інших районів  випадків}

^{захворювання  гострою променевою хворобою  не  відзначалося.  Але  інтенсивне випромінювання обмежене в просторі.  Досить  видалитися  від  радіоактивного джерела буквально на лічені метри, як воно швидко зменшується.}

      ^{При опроміненні  малими дозами  виникають ефекти, що виявляються  лише  вневеликої  частини  людей.  Проте,  потенційне  збільшення   росту   ракових}

^{захворювань у  районах найбільшого  радіаційного забруднення,  по розрахунках Міністерства охорони здоров'я оцінюється в 1 -  1,5%,  а  рівень  негативних генетичних наслідків відповідно - 0,5%. Також прогнозувався рівень  розвитку лейкемії в уражених районах.}

      ^{Разом з опроміненням  одержуваною людиною  ззовні,  радіонукліди  можуть попадати в організм людини,  наприклад  з  їжею,  повітрям  і  ін.  У  цьому випадку говорять про внутрішнє опромінення. У нього свої особливості.  Кожен радіонуклід поводиться по своєму, має свої  крапки  додатка.  Наприклад  при надходженні  в  організм  радіоактивного  йоду,  30%  його  накопичується  в щитовидній залозі. Стронцій концентрується в  кістах,  цезій  розподіляється рівномірно  в  м'язовій  тканині.   Крім   нагромадження   радіонуклідів   в організмі, радіобіологією враховується період напіввиведення - час,  за  яке кількість радіоізотопу, що потрапив  в  організм,  скорочується  наполовину.}

^{Для цезію-137 цей  період дорівнює 110 доби, а,  наприклад,  для  йоду-131  -}

^{7,5 доби. Радіаційну  обстановку в Чорнобилеві  в  основному   визначав  цезій-}

^{137. Але існували  звичайно й інші, довго живучі радіонукліди, що попадали  в}

^{організм людини.}

 

                                               ^{Висновок}

 

 

      ^{У результаті катастрофи  на Чорнобильської  АЕС було евакуйовано  близько116   тисяч   чоловік    із   Прип'яті,    Чорнобиля,   більш  70  населених пунктів   тридцятикілометрової   зони,   а   також   за     її    межами   в Поліському  районі Київської  області. У  1990   і  1991   роках  приймалися}

^{заходи  для подальшого   відселення   людей   із     забруднених    територій}

^{Київської і Житомирської   областей,   родин   з   дітьми     і    вагітними}

^{жінками насамперед,   особливо   з   уже   названого Поліських і Народичей}

^{Житомирської  області.  Усього   за   ці    роки   евакуйовано  близько  130}

^{тисяч чоловік, але на  радіаційно -  забруднених   територіях,  не  вважаючи}

^{Києва (хоча  він  відноситься  до   зон  забруднення),   живе   близько  1.8}

^{мільйона  чоловік,  питома  вага  здорових  у  даних   районах  зменшився  за}

^{ці  роки з  50  до  20  відсотків.}

      ^{Медичне обстеження  пройшло все   евакуйоване  населення.  Усі  нужденні}

^{були  госпіталізовані   для   проведення   всебічного   обстеження   і   при}

^{необхідності  проходження курсу  лікування. Дані про  цих людей  були}

^{поміщені в ЕОМ для подальшого контролю. Був складений регістр всіх облич, що  так  чи інакше могли відчути на собі вплив аварії на  Чорнобильської АЕС.  У нього усього ввійшло понад 660 тисяч чоловік...}

^{660 тисяч  чоловік що піддалися   опроміненню,  величезний  матеріальний}

^{збиток  був понесений  країною під час  ліквідації аварії. Така ціна  злочинної}

^{недбалості  ряду посадових осіб Чорнобильської АЕС. Їх судили,  присудили до ізних термінів позбавлення волі... Але чи можна оцінити  збиток, нанесений}

^{аварією, нашій планеті? Чи можна оцінити  всю згубність  впливу  радіації  на}

^{величезні території? Як визначити  збиток, нанесений  усієї екосистемі  району}

^{аварії? Лісу, води, земля - усі  зробилося на довгі  десятиліття  непридатним}

^{до  нормальної  життєдіяльності.  У  районах  уражених  радіацією   минулого}

^{відзначені  випадки   мутацій  деяких  видів  тварин  і  рослин  ...  Це   -}

^{Чорнобиль. Це важка спадщина для майбутніх поколінь ...}

 

 

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           ^{Список використаної літератури}

 

 

     ^{1. “Чорнобиль: події  й уроки” Під  ред. Е. І. Ігнатенка,  М., 1989}

     ^{2. В. С. Губарєв  “Заграва над  Прип'яттю”, М., 1987}

     ^{3. “Беларусь”, №4 (96:–  А. Люцко “Парасткi надзеi i трывогi”}

                                          ^{– “Дзесяць палынных  гадоy”}

      ^{4.  Чорнобиль. Питання  і відповіді. Довідник. М., 1990р.}

      ^{5.  Атомна енергетика. Історія і сучасність. М., Наука. 1991р.}