Аварiя на ЧАЕС: причини та наслiдки

^{тривала від 20 секунд до 1 хвилини, багато хто з них, безсумнівно  піддалися}

^{впливу  радіаційного випромінювання.}

      ^{Після очищення  даху 3-го  енергоблоку,  почалися  роботи  з  зачищення}

^{території  станції  і  прилягаючих  районів.  Частина   робіт   виконувалася}

^{спеціальною  технікою  з  дистанційним  керуванням,  але  на  частині  робіт}

^{використовувалися люди, знову в основному  військовослужбовці.}

      ^{Ділянки ЧАЕС  забруднені  дрібними  викидами  і   радіоактивним   пилом,}

^{очищалися спеціальною адсорбуючою  плівкою.  Після  розпилення  на  повехні, вона  застигала,  схоплюючи  пил  і  інше  сміття,  а  потім  зверталася   і вивозилася  для  поховання.  Широко  застосовувалася  пожежна  і   військова техніка,  за  допомогою  якої  обмивалися  стіни   і   дахи   будинків.   Не відмовлялися від звичайних зборів з  території радіоактивного  бруду.  Його знімали бульдозерами,  скреперами,  вивозили  і  ховали.  Потім  ці  ділянки покривалися бетоном, асфальтом і іншими видами  покрить.  Ділянка  соснового лісу, по якому пройшов радіоактивний слід ( так називаний “рудий ліс”),  був цілком прибраний, і також вивезений  для  поховання.  Радіоактивна  вода  що затопила підреакторні приміщення була відкачана  в  спеціально  приготовлені ємності.  Для  запобігання  радіоактивного  зараження  ґрунтових  вод,  були зведені відповідні гідротехнічні спорудження під корпусом 4-го  енергоблоку.}

^{Одночасно з  цим  велися  роботи  з  радіаційного  контролю  і  дезактивації}

^{радіаційних плям у межах тридцятикілометрової зони від місця  аварії.  Роботи}

^{з дезактивації продовжувалися аж до жовтня-листопада 1986 року,  після  чого}

^{радіаційне  тло було знижено  настільки, що в експлуатацію знову  ввели  першу чергу атомної станції.}

       ^{Для  повної  безпеки  роботи  ЧАЕС,  було  прийняте  рішення  закрити}

^{ушкоджений  реактор спеціальним  укриттям.  У  район  4-го  енергоблоку,  при ліквідації аварії згрібався весь радіоактивний бруд, радіоактивні осколки  і конструкції., заздалегідь розраховуючи улаштувати на цьому  місці  могильник радіоактивних  відходів.  Проект  одержав  інженерну  назву “Укриття”,  але широкій публіці він більш відомий за назвою “Саркофаг”.}

      ^{Його висота склала 61  метр,  найбільша   товщина  стін  -  18  метрів.}

^{Зведення  "саркофага"  здійснювалося   за   допомогою   самохідних   кранів,}

^{оснащених телевізійними засобами спостереження. У ньому передбачена  система витяжної вентиляції з очищенням повітря, система примусового охолодження,  а для недопущення підвищення нейтронної активності на даху встановлені баки  з розчином бора.}

      ^{Суть проекту полягала  в  тім,  щоб  залити  ушкоджений  реактор  шаром}

^{покритих  у  визначених  місцях  свинцем  металевих  конструкцій  заповнених  бетоном. Особлива складність   у  цьому  проекті   представляла  стіна  3-го нергоблоку суміжна з 4-м енергоблоком.  Раніш  обоє  реакторних  цеху  були з'єднані між собою різними комунікаціями й устаткуванням. В  даний  час  між енергоблоками зведена стіна  зі  свинцю  сталі  і  бетону  називана  “стіною біологічного захисту”. Після її установки були початі роботи з  дезактивації третього енергоблоку.}

      ^{15 травня 1986 р. була  прийнята Постанова  ЦК  КПРС  і   Ради  Міністрів}

^{СРСР, у якому  основні  роботи  з  ліквідації  наслідків  аварії  доручалися}

^{Минсредмашу.   Головною   задачею   було   спорудження   об'єкта   "Укриття"}

^{("Саркофаг") четвертого енергоблоку ЧАЕС. Буквально в лічені дні,  практично на порожнім місці, з'явилася могутня організація ВУС-605, що включає в  себе шість будівельних районів, що зводили різні елементи "Укриття", монтажний і бетонний заводи, керування  механізації, автотранспорту,енергопостачання, виробничо-технічної   комплектації,   санітарно-побутового   обслуговування, робітника  постачання  (включаючи  їдальні),  а  також  обслуговування   баз проживання  персоналу.   У   складі   ВУС-605   був   організований   відділ дозиметричного   контролю   (ОДК).    Підрозділу    ВУС-605   дислокувалися безпосередньо на території ЧАЕС, у м.Чорнобилі, у м.Іванполі  і  на  станції Тетерів Київської області. Бази проживання і  допоміжних  служб розміщалисяна відстані 50 - 100 км від місця проведення  робіт.  З обліком складної радіаційної обстановки  і  необхідності  дотримання  вимог,  норм  і  правил радіаційної безпеки був  установлений  вахтовий  метод  роботи  персоналу  з тривалістю вахти 2 місяці. Чисельність однієї вахти досягала 10000  чоловік.}

^{Персонал  на території ЧАЕС працював цілодобово в 4 зміни. Весь персонал ВУС- 605 комплектувався з фахівців  підприємств і організацій Мінсередмашу,  а також військовослужбовців  (солдата,  сержантів,  офіцерів),  покликаних  із запасу для проходження військових зборів  і  спрямованих  у  Чорнобиль  (так званих "партизанів"). Задача поховання зруйнованого енергоблоку,  що  стояла перед ВУС-605, була  складна  й  унікальна,  оскільки  не  мала  аналогів  у світовій інженерній практиці. Складність  створення  подібного  спорудження, крім   значних   руйнувань,   істотно   збільшувалася   важкою   радіаційною  обстановкою в зоні зруйнованого  блоку,  що  робило  його  важкодоступним  і вкрай обмежувало використання звичайних інженерних рішень.  При  спорудженні "Укриття" реалізація  проектних рішень  у настільки складній  радіаційній обстановці  стала  можливої   завдяки   комплексу   спеціально   розроблених організаційно - технічних заходів, у  тому  числі  використання  спеціальної техніки з дистанційним керуванням. Однак  позначалася  відсутність  досвіду.}

^{Один  дорогий робот  так і залишився  на стіні "Саркофагу", не виконавши  свого завдання: електроніка вийшла з ладу через радіацію.}

      ^{У  листопаду  1986  року  "Укриття"  було  споруджено,  а  ВУС-605   -}

^{розформований.  Cпоруда  "Укриття"  було  здійснено  за  рекордно   короткий}

^{термін. Однак, виграш у часі і вартості будівництва  спричинив  за  собою  і}

^{ряд істотних труднощів.}

      ^{Це - відсутність  скільки-небудь повної інформації про міцність  старих}

^{конструкцій, на які спиралися  нові, необхідність  застосовувати  дистанційні}

^{методи  бетонування, неможливість у ряді випадків використовувати  зварювання і т.д. Усі  труднощі  виникають  через  величезні  радіаційні  поля  поблизу зруйнованого блоку. Під шаром бетону залишилися сотні тонн ядерного  палива.}

^{Зараз нікому невідомо, що відбувається з ним.  Є  припущення,  що  там  може}

^{виникнути ланцюгова реакція, тоді можлива  тепловий  вибух.  На дослідження процесів, що відбуваються,  як  завжди  немає  грошей.  Крім  того,  дотепер частина зведень приховується.}

      ^{При будівництві  “Саркофагу” було  покладено близько  300 тисяч  кубічних}

^{метрів  бетону, змонтовано  понад  6  тисяч  тонн  різних  металоконструкцій.}

^{Таким чином, у жовтні 1986 року “Укриття”  щільно  запечатало  те,  що  було}

^{раніш 4-м  енергоблоком ЧАЕС. У той же час  “Укриття”  не  цілком  герметичне.}

^{Воно  має спеціальні вентиляційні канали для охолодження  реактора,  постачені спеціальними фільтрами, великий комплекс  діагностичного  і  радіометричного устаткування,  систему   активного   ядерного   захисту,   для   запобігання виникнення ланцюгової реакції в  колишньому  реакторі.   Таким  чином,  була забезпечена надійна консервація  зруйнованого  реактора,  відвернений  вихід аерозолей у навколишнє середовище, забезпечена ядерна безпека об'єкта.}

      ^{Міністерство охорони  здоров'я  України   підвело  підсумки:  понад  125}

^{тисяч померлих до  1994  року,  тільки  торік  із  впливом  аварії  на  ЧАЕС}

^{зв'язані 532 смерті  ліквідаторів;  тисячі  км2  забруднених  земель.  Через}

^{тринадцять  років після аварії  виявляється  вплив  ефектів  опромінення,  що}

^{наложилось  на загальне погіршення демографічної  ситуації  і  стан  здоров'я}

^{населення постраждалих держав. Уже сьогодні понад 60%  обличчя,  що  були  в той час дітьми і підлітками і проживали на забрудненій території,  складають групу ризику занедужати раком щитовидної залози. Дія  комплексних  факторів, характерних для Чорнобильської катастрофи, привело до  росту  захворюваності дітей, особливо хворобами  крові,  нервової  системи,  органів  травлення  і дихальних  шляхів.  Пильної  уваги  вимагають  зараз  обличчя,  що  приймали особисту участь у ліквідації аварії. Сьогодні  їх  нараховується  понад  432 тисяч чоловік. За роки спостереження загальна їхня захворюваність зросла  до 1400%. Утішатися залишається лише  тим,  що  результати  впливу  аварії  на населення, могли б бути набагато гірше, якби  не  активна  робота  вчених  і фахівців. За останнім часом розроблено біля ста  методичних,  нормативних  і інструктивних документів. Але на їхню реалізацію не вистачає засобів...}

                            ^{Поширення радіації}

 

 

      ^{Як  уже  говорилося,  процес  викиду  радіонуклідів   зі   зруйнованого}

^{реактора  був  розтягнутий у часі і складався з декількох стадій.}

      ^{На I стадії було  викинуто  діспергіроване   паливо,   у   якому   склад}

^{радіонуклідів  відповідав  такому   в   опроміненому    паливі,   але    був}

^{збагачений  летучими ізотопами  йоду телуру, цезію  і шляхетних газів.}

      ^{На  II   стадії   завдяки   мірам,  що   починаються,   по  припиненню}

^{горіння  графіту  і  фільтрації   викиду   потужність   викиду   зменшилася.}

^{Потоками  гарячого  повітря  і  продуктами  горіння   графіту   з   реактора}

^{виносилося радіоактивне дрібнодіспергіроване паливо.}

      ^{Для  III  стадії  характерним   було   швидке   наростання  потужності}

^{виходу  продуктів  розподілу  за  межі   реакторного    блоку.   За  рахунок}

^{залишкового   тепловиділення    температура   палива    в    активній   зоні}

^{перевищувала  1700°С,  що у  свою чергу   обумовлювало  температурно-залежнуміграцію  продуктів  розподілу   і    хімічних   перетворень  оксиду   урануякі  з паливної   матриці  виносилися   в  аерозольній  формі  на  продуктахзгоряння  графіту.}

      ^{З  останньої  IV  стадією витік   продуктів розподілу    швидко  початку}

^{зменшуватися  що  з'явилося   наслідком  спеціальних   мір.  До   цього  часу}

^{сумарний  викид  продуктів  розподілу  (без  радіоактивних шляхетних  газів)}

^{склав близько 1,9 Ебк (50 Мкі),  що відповідало приблизно 3,5%  загальної}

^{кількості радіонуклідів у  реакторі  до моменту  аварії.}

      ^{Первісне  поширення   радіоактивного  забруднення  повітряних   потоків}

^{відбувалося в західному і  північному напрямках, у наступного два-три дня -}

^{у північному, а з 29 квітня в  плині декількох  днів - у  південному  напрямку}

^{( убік  Києва).}

      ^{Значна частина  площ водозбору  Дніпро Прип'яті  піддалися   інтенсивному}

  ^{радіоактивному    забрудненню.    Нижні   ділянки    Прип'яті,   Дніпра  і}

^{верхня  частина  Київського  водоймища  ввійшли  в  З0-ти  кілометрову  зону}

^{відселення.}

      ^{Відповідно  до  метеорологічних   умов  переносу  віз  задушливих   мас}

^{радіонукліди, що вийшли за межі реактора, поширювалися на площі  водозбору  й акваторії Дніпра, його  водоймищ припливів і Дніпровсько-Бугського лиману.}

          ^{Вже в перші   дні  після   аварії  радіоактивні   аерозолі  надійшли   у}

^{водойми а  потім дощем  змивалися з  забруднених  водозборів.}

        ^{Рівні  радіоактивного   забруднення   природних    вод   визначалися}

^{відстанню  від   ЧАЕС  і   інтенсивністю  випадання   аерозолей,  змивом   з}

^{території водосбору  а  в   дніпровських  водоймищах   -  часом  "добігання"}

^{забруднених мас води.  Радіонукліди, що надійшли  у  водойми,  включилися  в абіотичні (води,  суспензії,  донні  відкладення)  і   біотичні   компоненти}

^{(гідробіонти    різних  трофічних   рівнів).   При    розпаді  коротко   живучіх}

^{радіонуклідів визначилася гідроекологічна  значимість  найбільше  біологічно}

^{небезпечних      довго      живучіх      стронцію-90      і       цезію-137.}

      ^{Радіоактивне  забруднення    донних  відкладень   Київського  водоймища}

^{досягло максимуму до середини літа 1986  р.,  коли  характерні  концентрації}

^{цезію-137   на  різних   ділянках  знаходилися  в межах 185-29  600  Бк/кг}

^{природної  вологість    Максимальний   зміст   цезію-137   у   представниках}

^{іхтіофауни  спостерігалося  в зимовий період 1987 - 1988 р. -  (3,70  -  ~29)}

^{10~ Бк/кг  сирі маси.}

      ^{Забруднені повітряні  маси  поширилися  потім  на  значні  відстані  по}

^{території Білорусії, України  і Росії, а також  за межі Радянського  Союзу.  У}

^{ряді  країн були зафіксовані  незначні  підвищення  рівня  радіації,  виявлені}

^{деякі нукліди, викид  яких  в  атмосферу  відбувся  в  результаті  аварії  в}

^{Чорнобилеві.  Насамперед  це  було  зареєстровано  відповідними  службами  у}

^{Швеції ( у 6 годин ранку 1986г), потім у Фінляндії, Польщі. Усього  надійшла}

^{інформація  про радіологічні зміни і вжиті  захисні  заходи  від  23  держав.}

^{Дані  показали, що в результаті погодних умов під час самої аварії  на  ЧАЕС,}

^{у Європі відбулося визначене  радіаційне забруднення  територій.  Крім  того,}

^{первісний викид з ушкодженого  реактора ( висота якого  складала близько  1200 метрів) привів до переносу невеликих  кількостей  радіоактивних речовин за мережі Європи, включаючи Китай, Японію і США.}

      ^{Незважаючи на  масштаби поширення  радіоактивного забруднення,  керівник секції безпеки МАГАТЕ пані Анелі Сало, оцінюючи положення в цілому  заявила:}

^{“За винятком постраждалих районів на території СРСР рівні зараження в  даний час є досить низькими, для того щоб  вимагати  ретельного  розгляду  питання про тім, ли існує взагалі і при  яких  обставинах  необхідність  у  вживанні захисних заходів по радіологічних причини.}