Рельєфно-грунтова характеристика території

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 21:55, курсовая работа

Описание работы

Кадастри природних ресурсів — систематизовані зведені дані, які якісно і кількісно характеризують визначені види природних ресурсів, містять фізико-географічні характеристики, класифікації, відомості про динаміку, ступінь вивченості, еколого-економічної значимості тих чи інших об'єктів і ресурсів. Додатково кадастри налічують картографічні і статистичні матеріали, подають рекомендації з використання природних ресурсів, заходи щодо їхньої охорони та іншу інформацію.

Содержание

Вступ

1. Загальна характеристика об'єкту (географічне положення, склад і співвідношення земель, виробничі напрямки)

2. Геоморфологічна характеристика території.

3. Фізико-хімічна характеристика ґрунтів території

4. Взаємовплив екологічних компонентів території

Висновки

Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Моя курсовая.docx

— 58.25 Кб (Скачать)

  Зміст

      Вступ

1.   Загальна характеристика об'єкту (географічне положення, склад і    співвідношення земель, виробничі напрямки)

2.   Геоморфологічна характеристика території.

3.   Фізико-хімічна характеристика ґрунтів території

4.   Взаємовплив екологічних компонентів території

      Висновки

      Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Кадастри  природних ресурсів — систематизовані зведені дані, які якісно і кількісно характеризують визначені види природних ресурсів, містять фізико-географічні характеристики, класифікації, відомості про динаміку, ступінь вивченості, еколого-економічної значимості тих чи інших об'єктів і ресурсів. Додатково кадастри налічують картографічні і статистичні матеріали, подають рекомендації з використання природних ресурсів, заходи щодо їхньої охорони та іншу інформацію.

      З  метою забезпечення збору, обробки,  збереження та аналізу інформації  про стан навколишнього природного  середовища, прогнозування його  змін і розробки науково обґрунтованих  рекомендацій для прийняття ефективних  управлінських рішень в Україні  створюється система державних  кадастрів природних ресурсів.

     Раціональне і ефективне використання земель вимагає забезпечення відповідною  інформацією про земельну територію, як об'єкту природного продукту, яка  являється просторовою базою  розміщення всякого виробництва  і основним засобом виробництва  в сільському та лісовому господарствах

     Крім  того інші природні компоненти, такі як водні, мінеральні та другі ресурси, тісно пов'язані з земельними ресурсами.

З метою адаптації  виробництва до екологічних умов території, ефективного його розміщення по території, необхідна достовірна і повна інформація про екологічні умови території, яка забезпечується складанням рельєфно-грунтової характеристики на землі господарського або адміністративно-територіального  утворення. Це дає змогу розмістити окремі галузі аграрного виробництва  в найкращих для них екологічних  нішах.

     Рельєфно-грунтова характеристика утримує якісні показники  території за наявністю елементів  рельєфу, абсолютною висотою, стрімкістю схилів, експозицією, складом грунтів, їх фізико-хімічними характеристиками.

Виконання розрахунково-графічної  роботи дозволить студентам краще  засвоїти теоретичний матеріал з  дисципліни "Кадастр природних  ресурсів", привити їм практичні  навики, необхідні для уміння характеризувати і у чи іншу територію, як об'єкт державного земельного кадастру, землевпорядкування, розміщення виробничих сил тощо.

     Організаційне і науково - методичне забезпечення розробки регіональних кадастрів природних ресурсів (РКПР) здійснюється Міністерство екології та природних ресурсів України, регіональними органами державного управління і органами Міністерства екології та природних ресурсів України разом із відповідними підрозділами Державного Комітету України по земельних ресурсах, Комітету України з питань геології та використання надр, Державного Комітету лісового господарства України, Державного комітету рибного господарства України, Головного управління геодезії, картографії та кадастру, Мінагрополітики України й інших міністерств і відомств.

     Обліку  й оцінці в регіональних кадастрах  природних ресурсів (об'єктів) підлягають:

  1. ресурси земель, використовувані в господарській діяльності і соціальній сфері, резервні і не використовувані земельні площі;
  2. ресурси надр     корисні копалини мінерального й органічного походження;
  3. поверхневі і підземні води, природні і штучні водні об'єкти;
  4. ресурси рослинного і тваринного світу  (у тому числі лісові : ресурси і лісові масиви, мисливськогосподарські ресурси й

мисливські угіддя, промислові ресурси внутрішніх водойм, Промислові ресурси морів і шельфу); '  ресурси   (природні  об єктн)   рекреаційного   і  соціально-культурного призначення;

5.особливо охоронні природні  території (заповідники, заказники,

національні парки і пам'ятники природи) і  біологічні об'єкпіи (рідкісні і ті, що зникають види тварин і рослин).

     Кадастрова  інформація формується на підставі облікових  матеріалів органів державного управління, підприємств і організацій, яку отримують при статистичному контролі запасів і стану природних ресурсів, інструментальним шляхом і за допомогою спеціальних технічних засобів (аерокосмічних, геодезичних і т.п. методів), натурних досліджень та інвентаризаційними заходами і моніторинговими обстеженнями стану навколишнього середовища. 

     Регіональний  кадастр природних ресурсів (об'єктів) містить достовірні дані про правовий етап, кількісну, якісну і економічну оцінку, а також моніторингово-прогнозну інформацію об'єктів.

     Облік кількості і якості природних  ресурсів (об'єктів) ведеться по їхньому фактичному стану і використанню в межах адміністративних одиниць (для територіальних кадастрів) і в межах природно-ресурсних об'єктів (басейнів рік, озер, морів, шельфу, родовищ і проявів корисних копалин, ареалів тварин і рослинних співтовариств для галузевих кадастрів).

     Економічна  оцінка природних ресурсів (об'єктів) являє собою систему натуральних показників (бали, класи, коефіцієнти) і вартісних показників у грошовому вираженні, що повинні враховувати чинники попиту і пропозиції, процеси інфляції, а також необхідність резервувати частину засобів для компенсаційних і природоохоронних заходів.

     КЛАСИФІКАЦІЯ  ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

     Великий теоретичний інтерес становить  класифікація природних ресурсів, яка  дає змогу оцінити масштаби їх запасів, можливість використання і  комплекс необхідних охоронних заходів (рис. 3). Невідновлювані ресурси характеризуються обмеженими запасами, використовувати  їх можна лише раз. Поповнення цих  ресурсів на Землі практично неможливе  через відсутність умов, в яких вони виникли багато мільйонів років  тому, або відбувається надзвичайно  повільно. До таких ресурсів належать насамперед багатства надр.

       Охорона цих ресурсів зводиться  до економного витрачання і  розвідки нових запасів, заміни  більш дефіцитних ресурсів менш  дефіцитними. Причому економне  витрачання передбачає не зменшення  видобутку, а його раціоналізацію  — запобігання втрат під час  видобутку, транспортування і  при переробці. При раціональному  використанні ресурси надр можуть  служити людині практично безконечно. Останнім часом навіть переглядається  питання про вичерпність цих  видів ресурсів. Завдяки прогресу  в техніці геолого-розвідувальних  робіт і технології видобутку  і обробки руд, а також повторному  використанні металів в майбутньому  вони, очевидно, зможуть класифікуватись  як невичерпні.

       До відновлюваних ресурсів належать: грунт, рослинний і тваринний  світ, деякі мінеральні ресурси,  наприклад солі, які осідають  в озерах і морських лагунах. Вони можуть відтворюватись у природних процесах і підтримуватись у деякій постійній кількості, що визначається рівнем їх щорічного відтворення і споживання.

       Однак іноді при безгосподарному  використанні деякі види відновлюваних  ресурсів можуть перейти в  розряд невідновлюваних або їх  відновлення потребує порівняно  більше" часу. Наприклад, родючість  грунтів, яка підвищується при  Їх раціональному використанні, може значно погіршитися при  неправильних методах обробки,  а ерозія, яка при цьому виникає,  часто фізично зменшує ґрунтовий  покрив. Те ж саме можна сказати  і про ресурси рослинного і  тваринного світу. При хижацькому  використанні порушується здатність  біологічних систем до самовідтворення,  і тоді ці ресурси стають  практично невідновлюваними.

     Рельєфно-грунтова характеристика утримує якісні показники  території за наявністю елементів  рельєфу, абсолютною висотою, стрімкістю схилів, експозицією, складом грунтів, їх фізико-хімічними характеристиками.

Виконання розрахунково-графічної  роботи дозволить студентам краще  засвоїти теоретичний матеріал з  дисципліни "Кадастр природних  ресурсів", привити їм практичні  навики, необхідні для уміння характеризувати  і у чи іншу територію, як об'єкт  державного земельного кадастру, землевпорядкування, розміщення виробничих сил тощо.

     Послідовність і хід виконання розрахунково-графічної  роботи приведені в послідовному виконанні окремих завдань. 

1.Загальна характеристика об'єкту (географічне положення, склад і      співвідношення земель, виробничі напрямки) 

Комарашевська сільська рада розташована в Миколаївському районі Одеської області. Загальна площа  сільської ради складає 1523,01 га.Миколаївський   район розташований у південній частині Одеської області.

     Рельєф. Геоморфологічні  і ґрунтоутворюючі  породи.

      Рельєф  території є спокійним з переважаючою  стрімкістю схилів   0 о -1о, незначно частиною 1о -3 о , що сприяє вирощуванню польових культур. Також дана територія пересічена декількома балками та невелику територію займають схили, стрімкістю 3 о-5 о ,5°-7°. 

     Характер  рельєфу, наряду з кліматичними умовами, в значній мірі визначають географічні  закономірності.

     В цілому, рельєф території відноситься до переважно рівнинному типу, де площа рівнинних ділянок переважає площу схилів. Значення рельєфу в формуванні ґрунтів і розвитку ґрунтового покрову велике і різноманітне. Рельєф виступає, перш за все, як фактор перерозподілу сонячної радіації та опадів в залежності від експозиції і крутизни схилів, впливає на водний і тепловий режим.

Клімат.

      Клімат  має великий вплив на ґрунтоутворення  і є одним з умов розвитку  ґрунтів. Клімат Миколаївського району жаркий, посушливий з короткою і теплою зимою.

      Кліматичні  умови формуються під впливом  атлантичних і середземноморських  повітряних мас, які утворюють  умови для теплого клімату  із середньорічного температурою  повітря +10. Позитивні температури  спостерігаються майже на протязі  9,5 місяців. Безморозний період  триває 200 днів. Кількість днів із  температурою +10   - 195. Середньорічна  місячна температура повітря  самого теплого місяця +22   .

       Особливістю річного температурного  режиму є повітря і м’яка  зима з частими відлигами. Сніговий  покрив зберігається не тривалий  час і є не стійким. Середня з максимальних денних висот снігового покриву за зиму складає 5 см.

        Річна кількість атмосферних  опадів складає 360 м, характеризуюча теплозабезпеченість рослин складає 3400.

      Характерною  особливістю клімату є засухи. Головним напрямком вітру для  всіх пор року є північний  і північно – східний. Таким  чином при формуванні ґрунтів  велику роль відіграє розподіл  опадів по порам року, інтенсивність  випадання опадів, відносна вологість  повітря і сила вітру.

      Глибина  промерзання ґрунту в середньому  досягає 41-44 см. Температура ґрунту знижується до 5-6°С, що обумовлює нормальне зимування усіх сільськогосподарських культур, в тому числі і багаторічних насаджень.

      Таким  чином, при формуванні ґрунтів  велику роль відіграє вологозабезпеченість - розподіл опадів по сезонам  року, інтенсивність їх випадання,  відносна вологість ґрунту і  сила вітру по сезонам. Всі  ці явища впливають на багато  особливостей біологічних ґрунтових  процесів і спричиняють розвиток  водної і вітрової ерозії.

        

Рослинність.

     Рослинності належить одне із найголовніших місць  серед факторів ґрунтоутворення, в  утворенні органічної частини ґрунту і закріплені її у вигляді гумусу.

     Дана  територія знаходиться в сухостеповій підзоні. Тут і різні сільськогосподарські культури, сади. Деревно – чагарникова  рослинність зустрічається у  вигляді штучних насаджень полезахисних лісосмуг. Головними породами є клен, ясен, акація, горіх, абрикос, вишня, та інші.

     На  оброблювальних масивах зустрічаються  бур’яни, серед яких розповсюджені  в’юнок польовий, осот, щириця, суріпка.

           

       Характеристика ґрунтового покриву.

     Ґрунтовий покрив території господарства представлений  чорноземами звичайними. Дерновий процес ґрунтоутворення проходив без участі ґрунтових вод. Недостатня кількість  вологи значно обмежила не тільки ботанічний склад рослин, але і їх склад  на території, а також накопичення  органічної маси.

          Відмирання рослин, їх гуміфікація  і мінералізація проходить в  сухому ґрунті, в результаті в  чого в ньому накопилося багато  різних мінеральних солей і  мало гумусу.

Информация о работе Рельєфно-грунтова характеристика території