Моніторинг ґрунтів

План

Вступ

1. Моніторинг ґрунтів

1.1Основна мета та завдання моніторингу ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення

1.2Порядок проведення моніторингу ґрунтів на землях  сільськогосподарського призначення

1.3Виконавці моніторингу ґрунтів на землях  сільськогосподарського призначення та їхні повноваження

2.Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

2.1Основні завдання державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.2Принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з проведенням державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.3Державнерегулювання у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.4Система заходів з державної агрохімічної паспартизації земель сільськогосподарського призначення

2.5Відальність за порушення законодавства у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Спостереження за станом ґрунтів  у чинному законодавстві має  назву моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Це один із заходів у галузі охорони  земель, позаяк основними завданнями моніторингу земель є прогноз  еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою  запобігання або усунення дії  негативних процесів.

Система моніторингу ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення  є складовою державної системи  моніторингу довкілля і являє  собою систему спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про зміни  показників якісного стану ґрунтів, їх родючості, розроблення науково  обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття  рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів.

Система     моніторингу      ґрунтів      на      землях  
сільськогосподарського  призначення є складовою частиною державної  
системи моніторингу довкілля і являє собою  систему  спостережень,  
збирання,   оброблення,   передавання,   збереження   та   аналізу  
інформації  про  зміни  показників  якісного  стану  ґрунтів,   їх  
родючості,  розроблення  науково  обґрунтованих  рекомендацій щодо  
прийняття  рішень  про   відвернення   та   ліквідацію   наслідків  
негативних процесів.

Об'єктами      моніторингу      ґрунтів      є     землі  
сільськогосподарського призначення (рілля, багаторічні насадження,  
сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації).

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення  проводиться  відповідно   до   загальнодержавної   та  
регіональних програм моніторингу ґрунтів.

Створення  і  функціонування системи моніторингу ґрунтів  
базуються на принципах:

     узгодженості  нормативно-правового,  організаційно-методичного  
та   метрологічного    забезпечення    проведення    спостережень,  
аналітичних  досліджень та опрацювання даних,  використання єдиних  
засобів інформаційного та програмного забезпечення, єдиної системи  
класифікації та кодування адміністративно-географічної,  ґрунтової  
і еколого-агрохімічної інформації;

     науково обґрунтованого  узгодження пропозицій щодо розроблення  
та впровадження програм  із  збереження,  відтворення  та  охорони  
родючості ґрунтів;

     використання  даних   дистанційного    зондування,    сучасних  
геоінформаційних технологій для геокодування в міжнародній системі  
координат з метою інтеграції, узагальнення та комплексного аналізу  
еколого-агрохімічної інформації;

     наукового  обґрунтування рекомендацій  щодо  прийняття  рішень  
про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів;

     інформаційної  взаємодії  між  суб'єктами  державної   системи  
моніторингу земель;

     єдиного методичного  керівництва. 

1.Моніторинг ґрунтів

 

1.1Основна мета та завдання моніторингу ґрунтів  
           на землях сільськогосподарського призначення

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення проводиться з метою своєчасного виявлення  змін  стану  
ґрунтів,  їх  оцінки,  відвернення  наслідків негативних процесів,  
розроблення   науково   обґрунтованих   систем   землеробства    і  
агротехнологій.

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення передбачає виконання таких завдань:

     проведення  спостережень,    збір,    аналіз   і   опрацювання  
інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії,  
стан  структури ґрунту,  підкислення,  засолення,  солонцюватість,  
заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення),  
забруднення ґрунтів важкими металами,  радіонуклідами, залишковими  
кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами;

     здійснення  комплексного  аналізу  агроекологічної  ситуації на  
землях  сільськогосподарського  призначення,  оцінки  та  прогнозу  
можливих  змін  стану  родючості ґрунтів з урахуванням природних і  
антропогенних факторів,  еколого-меліоративного стану зрошуваних і  
осушуваних земель;

     розроблення  і впровадження науково обґрунтованих  рекомендацій  
щодо  прийняття  рішень  про  відвернення  та ліквідацію наслідків  
негативних  процесів  та  заходів  щодо  забезпечення  відтворення  
родючості ґрунтів;

     визначення  зон  виробництва  сільськогосподарської   продукції  
для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;

     створення  та ведення  інформаційних   банків  даних  про  стан  
ґрунтів    на   землях   сільськогосподарського   призначення   та  
інформаційно-аналітичної системи для розроблення заходів  у  сфері  
охорони родючості ґрунтів;

     надання (на      договірній      основі)      землевласникам,  
землекористувачам та суб'єктам оціночної діяльності у сфері оцінки  
земель інформації про сучасний стан ґрунтів;

     участь у      здійсненні     природно-сільськогосподарського,  
еколого-економічного,  протиерозійного та інших видів  районування  
(зонування) земель;

     підготовка  та видання  щорічної  (періодичної)  доповіді  про  
стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення проводить Міністерство  аграрної  політики  України  у  
взаємодії    з    іншими    виконавцями:   Міністерством   охорони  
навколишнього природного середовища України, Держкомземом України,  
Держводгоспом   України   та  науково-дослідними  установами  УААН  
землеохоронного профілю.

 

Залежно  від  територіального   поширення   та   завдань  
здійснюються  національний,  регіональний  і локальний моніторинги  
ґрунтів:

     національний -     охоплює    землі    сільськогосподарського  
призначення в Україні;

     регіональний -     охоплює    землі    сільськогосподарського  
призначення  в  межах   фізико-географічних   і   адміністративних  
одиниць, великих масивів зрошення та осушення;

     локальний  - проводиться на території окремих  землеволодінь та  
землекористувань.

1.2Порядок проведення моніторингу ґрунтів на землях  
                сільськогосподарського призначення

Моніторинг  ґрунтів  на  землях   сільськогосподарського  
призначення здійснюється шляхом:

     аналізу та  узагальнення архівного (базового) фонду даних;

     ґрунтово-агрохімічного  та еколого-меліоративного (суцільних  і  
вибіркових) обстежень ґрунтів,  агрохімічної паспортизації  земель  
сільськогосподарського призначення;

     функціонування  мережі  стаціонарних   ділянок   та   польових  
дослідів,  на  яких  ведуться  спеціальний,  кризовий  та науковий  
моніторинг  ґрунтів  і  забезпечуються   комплексні   дослідження,  
контроль   за  властивостями  ґрунтів,  розроблення  прогностичних  
моделей та ґрунтозахисних технологій;

     використання  даних  дистанційного  зондування  та  глобальної  
системи визначення місцезнаходження досліджуваних ділянок.

Агрохімічна паспортизація  орних земель проводиться раз  у  
5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні  
5-10 років,  а також на бажання землевласника,  землекористувача,  
при зміні власника земель сільськогосподарського призначення.

Дані  агрохімічної   паспортизації   земельних   ділянок  
надаються  у  вигляді  агрохімічного  паспорту,  форму  та порядок  
ведення якого встановлює Міністерство аграрної політики України.

Проведення     моніторингу     ґрунтів     на     землях  
сільськогосподарського призначення здійснюється в такому порядку:

     проведення  ґрунтово-агрохімічного  обстеження  та агрохімічної  
паспортизації земельних ділянок;

     проведення  вибіркових еколого-меліоративних  обстежень ґрунтів  
на зрошуваних і осушуваних землях;

     проведення  комплексних   та   спеціальних   спостережень   на  
стаціонарних  контрольних  ділянках  за  станом  ґрунтів  з  метою  
вивчення  процесів  трансформації та міграції біогенних і хімічних  
речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностичних моделей;

     ведення польових  дослідів,  на яких забезпечуються  комплексні  
дослідження властивостей  ґрунтів,  їх  родючості  (з  урахуванням  
кількості   та   якості   рослинницької  продукції),  ефективності  
застосування мінеральних добрив,  хімічних  меліорантів  та  інших  
агрохімікатів, а також розробляються ґрунтозахисні технології;

     створення  та ведення  інформаційних   банків  даних  про  стан  
ґрунтів    на   землях   сільськогосподарського   призначення   та  
інформаційно-аналітичної   системи   для    розроблення    науково  
обґрунтованих  рекомендацій  щодо прийняття рішень про відвернення  
та   ліквідацію   наслідків   негативних   процесів,    планування  
ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;

     проведення  комплексного аналізу та оцінки  змін якісного стану  
ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

     виявлення  негативних    явищ    і     кризових     територій,  
обґрунтування,  планування  заходів щодо їх усунення та підвищення  
родючості ґрунтів;

     підготовка  доповіді    про    стан    ґрунтів    на    землях  
сільськогосподарського призначення.

Результати   моніторингу   ґрунтів    та    агрохімічної  
паспортизації     земель     сільськогосподарського    призначення  
використовуються в процесі регулювання  правових  основ  земельних  
відносин,  при  проведенні економічної та грошової (нормативної та  
експертної) оцінки земель,  визначенні розмірів  плати  за  землю,  
плануванні   заходів   щодо   відтворення   родючості  ґрунтів  та  
підвищення урожайності сільськогосподарських культур,  коригуванні  
агротехнологій,   проведенні   еколого-агрохімічного   районування  
(зонування)     території,     визначенні     зон      виробництва  
сільськогосподарської  продукції  для  виготовлення  продуктів для  
дитячого та дієтичного харчування,  розробленні рекомендацій  щодо  
раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.

1.3Виконавці моніторингу ґрунтів на землях  
     сільськогосподарського призначення та їхні повноваження

Система     моніторингу      ґрунтів      на      землях  
сільськогосподарського   призначення   базується  на  використанні  
існуючих організаційних структур суб'єктів системи  моніторингу  і  
функціонує   на   основі  єдиного  організаційного,  нормативного,  
науково-методичного,  метрологічного та  інформаційно-аналітичного  
забезпечення.

До  складу  виконавців  моніторингу  ґрунтів  на  землях  
сільськогосподарського  призначення   відповідно   до   визначених  
завдань належать:

     Міністерство  аграрної політики України,  Міністерство  охорони  
навколишнього  природного середовища України,  Держкомзем України,  
Держводгосп України та УААН.

Комплекс   робіт   щодо   організації   та    проведення  
моніторингу  ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення  
здійснюється  на   основі   програм   моніторингу   ґрунтів,   які  
розробляються і затверджуються згідно з чинним законодавством.

Центрдержродючість здійснює:

     науково-методичне  керівництво  ведення  моніторингу   ґрунтів  
разом  з Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та  
агрохімії ім. О.Н.Соколовського", науковим центром "Агроекологія",  
Інститутом    землеустрою    Держкомзему    України,    Інститутом  
гідротехніки  і  меліорації  УААН  та  іншими   науково-дослідними  
установами УААН землеохоронного профілю;

     організацію  та      контроль      проведення       державними  
проектно-технологічними   центрами  охорони  родючості  ґрунтів  і  
якості   продукції   Автономної   Республіки   Крим   і   областей  
(регіональні   центри  "Облдержродючість")  ґрунтово-агрохімічного  
обстеження  ґрунтів  (суцільного  і   вибіркового),   агрохімічної  
паспортизації земель сільськогосподарського призначення;