Порядок проведення консервації земель

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Одеська державна академія будівництва та архітектури

 

Кафедра землеустрою та кадастру

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни Земельно-правовий процес

На тему: «Порядок проведення консервації земель».

 

 

 

 

 

Виконала: студентка гр. ЗтК- 504с Бідняжевська Олена Перевірив: доц. к.т.н. Хропот С.Г.

 

 

 

 

 

 

Одеса 2012

Зміст

1. Вступ.
1.   Консервація земель та інші основні поняття і терміни
2.   Земля як об’єкт консервації
3.   Принципи державної політики у сфері консервації земель
2. Законодавче регулювання у сфері консервації земель.
3. Система заходів з консервації земель.
1. Стандарти, норми та правила у сфері консервації земель

  3.2   Інвентаризація земель сільськогосподарського призначення та визначення ділянок, які підлягають консервації

3.3  Розроблення загальнодержавних і регіональних програм із консервації земель сільськогосподарського призначення

3.4    Впровадження економічного стимулювання землевласників, які проводять заходи з консервації земель, що перебувають у їхній власності

5.    Контроль за здійсненням заходів із консервації земель
4. Порядок проведення консервації земель.

4.1.   Право ініціювання проведення робіт із консервації земель

4.2.   Комісія з обстеження земель сільськогосподарського призначення.

4.3.   Прийняття рішень про консервацію земель

4.4.   Проект консервації земель та інша проектна документація з консервації земель

4.5.   Здійснення консервації земель

4.6.   Землі, що перебувають у консервації

5.     Фінансування заходів з консервації земель та їх оподаткування.

6. Відповідальність за порушення законодавства про консервацію земель.
7. Графічний матеріал: схема
8. Висновок по виконаній роботі.

 

 

 

1. Вступ.
1. Консервація земель та інші основні поняття і терміни

Консервація земель – припинення господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно-забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати безпечну продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

Застосовані в цьому Законі інші поняття і терміни вживаються в такому значенні:

• тимчасова консервація земель – проведення залуження деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, господарське використання яких є економічно неефективним та екологічно небезпечним, з метою зупинення подальшої деградації, відновлення родючості ґрунтів та їхнього екологічного стану;
• трансформація земель – виведення із господарського використання та заліснення деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земельних ділянок з метою зупинення подальшої деградації, відновлення родючості ґрунтів, недопущення негативного впливу на довкілля;
• ренатуралізація земель – трансформація сільськогосподарських угідь у природні біогеоценози;
• деградовані землі – землі, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо, а також землі з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші;
• малопродуктивні землі – сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями (засолені, закислені, сильно глейові, малорозвинені, дуже легкі або дуже важкі за механічним складом та інші), низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним;

• техногенно-забруднені землі – землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, природних аномалій чи стихійного лиха, що призвело до негативних екологічних наслідків для родючості ґрунту, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров’я людини;
• проект консервації земель – сукупність організаційний, економічних, технологічних заходів, спрямованих на виведення деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель сільськогосподарського призначення з господарського обігу для відновлення їх родючості та якісного стану.[4,ст.1]

 

 

1.2. Земля як об’єкт консервації

 

Об’єктом консервації  є всі малопродуктивні землі, перш за все, орні земельні ділянки з деградованим чи техногенно-забрудненим ґрунтовим покривом, у межах території України.

Віднесення сільськогосподарських  угідь до деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель проводиться на підставі показників їх агрохімічних паспортів, що характеризують ґрунтові властивості та зумовлюють необхідність вилучення земель з активного обробітку.

Земельні ділянки підлягають консервації  за умови, що при їх інвентаризації, проведеної за результатами агрохімічної паспортизації, встановлено наявність:

• порушення поверхні унаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо, а проведення рекультивації є економічно неефективним;
• малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним;
• еродованих (внаслідок вітрової або водної ерозії), перезволожених, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей, ґрунтів;
• радіаційно-небезпечних, радіоактивно забруднених або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами земель, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров‘я.

 

 

1.3. Принципи державної політики у сфері консервації земель

 

Основними принципами державної  політики у сфері консервації  земель є:

• пріоритет вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності земель при вирішенні питання про їх подальше господарське використання;
• забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних угідь з метою раціонального їх використання та охорони, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які підвищують економічну та соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів;
• планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;
• відшкодування втрат, заподіяних припиненням господарського використання земель внаслідок їх консервації;
• поєднання заходів економічного стимулювання та відповідальності за порушення законодавства у сфері консервації земель.
• публічність використання коштів державного та місцевих бюджетів для економічного стимулювання заходів щодо консервації земель. [4,ст.3]

 

 

2. Законодавче регулювання у сфері консервації земель.

 

Правове регулювання у  сфері консервації земель здійснюється відповідно до:

• Конституції України;
• Земельного кодексу України;
• Закону України «Про охорону земель»;
• Закону України  «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
• Закону України  «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року»;
• Наказом «Про Порядок консервації земель» затверджений наказом Державним комітетом України по земельним ресурсам;
• Та інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

 

 

 

 

 

 

3. Система заходів з консервації земель

 

Система заходів з консервації  земель включає правові, організаційні, економічні, технологічні та інші заходи щодо припинення на цих землях господарської  діяльності та виконання необхідних технологічних процесів, спрямованих  на відновлення родючості ґрунтів, а саме:

• розроблення стандартів, норм і правил, за якими має проводитися консервація земель;
• проведення інвентаризації земель, у першу чергу земель сільськогосподарського призначення, та визначення ділянок, які підлягають консервації;
• розроблення загальнодержавних і регіональних програм з консервації земель;
• впровадження економічного стимулювання землевласників, які проводять заходи з консервації земель, що перебувають у їхній власності;
• здійснення контролю за здійсненням заходів з консервації земель.

 

 

3.1 Стандарти, норми та правила у сфері консервації земель

 

Стандарти, норми та правила  у сфері консервації земель встановлюють комплекс якісних і кількісних показників, що характеризують ґрунтові властивості  з урахуванням природно-сільськогосподарських  зон, та регламентують віднесення сільськогосподарських  угідь до деградованих, малопродуктивних і техногенно-забруднених земель, розробку та реалізацію документації з консервації з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.

Нормативні документи  із стандартизації у сфері консервації  земель сільськогосподарського призначення  розробляються, затверджуються, перевіряються та переглядаються в порядку, встановленому Законом України „ Про стандартизацію ”.[4,ст.6]

 

 

3.2.  Інвентаризація земель сільськогосподарського призначення та визначення ділянок, які підлягають консервації

 

Інвентаризація земель сільськогосподарського призначення та визначення ділянок, які підлягають консервації, проводяться  за результатами їх агрохімічної паспортизації.

Для проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення  центральний орган виконавчої влади  з питань земельних ресурсів надає  центральному органу виконавчої влади  з питань аграрної політики планово-картографічні  та інші інформаційні матеріали щодо земельних ділянок та прав на них, занесені до земельно-інформаційного банку даних.

На основі планово-картографічних та інших інформаційних матеріалів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також матеріалів їх агрохімічної паспортизації центральним  органом виконавчої влади з питань аграрної політики формуються національний, регіональні та місцеві банки  даних про стан ґрунтів сільськогосподарського призначення.

 

 

3.3. Розроблення загальнодержавних і регіональних програм із консервації земель сільськогосподарського призначення

 

Розроблення загальнодержавних  і регіональних програм із консервації  земель сільськогосподарського призначення  проводиться з урахуванням матеріалів, занесених до національного, регіонального  та місцевого банків даних про  стан ґрунтів сільськогосподарського призначення, та відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України та охорони довкілля.

Загальнодержавні програми з консервації земель сільськогосподарського призначення визначають обсяги першочергової  консервації земель, а також обсяги і джерела ресурсного забезпечення виконання робіт з їх реалізації.

Регіональні програми з консервації  земель сільськогосподарського призначення  розробляються відповідно до загальнодержавних  програм з урахуванням місцевих особливостей.

Виконання загальнодержавних  із регіональних програм з консервації  земель сільськогосподарського призначення  забезпечується органами виконавчої влади  та місцевого самоврядування. [4,ст.8]

 

 

3.4.   Впровадження економічного стимулювання землевласників, які проводять заходи з консервації земель, що перебувають у їхній власності