Облік і оподаткування орендної плати за землю

Сума орендної плати  обумовлюється сторонами у договорі поряд з іншими умовами. Договір  оренди є різновидом договорів майнового  найму, відносини за якими регулюються главою 25 Цивільного кодексу України. Оскільки умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, то сума орендної плати залишається незмінною до кінця строку дії договору, якщо сторони не дійдуть згоди щодо зміни суми орендної плати (у бік збільшення або зменшення).

Порядок бухгалтерського  обліку оперативної оренди регулює  П(С)БО 14 „Оренда”. Згідно з п. 8 П(С)БО 14 облік переданого в оперативну оренду майна ведуть на балансі орендодавця. Суму орендної плати, яку належить отримати за звітний період, включають до складу інших операційних доходів підприємства. Оприбуткування орендарем майна, отриманого в оренду, відображається за дебетом позабалансового рахунка 01 „Орендовані необоротні активи”, тобто облік ведеться на забалансовому рахунку. Сума нарахованої орендної плати буде відображатися за дебетом рахунку обліку витрат звітного періоду залежно від мети використання земельної ділянки.

Якщо орендодавцями  виступають сільські, селищні чи міські ради, які не є платниками ПДВ, то незалежно від податкового статусу орендаря (тобто незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні) під час відображення цієї операції у в обліку орендаря не буде бухгалтерських проводок, пов’язаних із ПДВ.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно з вимогами Перехідних положень Земельного кодексу  України необхідно обов’язково  переоформити суб’єктам господарювання недержавної форми власності права власності або оренди протягом трьох років: 2002–2005 рр.

Нові обставини і  практика оренди вимагають постійного удосконалення її регулювання. До найбільш актуальних із існуючих проблем, на нашу думку, належать:

– чітке врегулювання питань оренди земельних ділянок державної та комунальної власності різними суб’єктами підприємницької діяльності: юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які не належать до суб’єктів підприємницької діяльності;

– обмеження можливості оренди майна неплатоспроможними орендарями;

– забезпечення гарантій виконання умов договору оренди;

– удосконалення методики розрахунку орендної плати;

– розрахунок розміру  та порядок здійснення компенсації, що сплачується орендареві за здійснені ним за свій рахунок поліпшення якості земель, погоджені з орендодавцем.

Вирішення цих проблем  дозволить своєчасно і повною мірою одержувати надходження до бюджету у вигляді орендної плати  за землю. Разом з тим, до значних  втрат місцевих бюджетів призводить відсутність взаємодії між органами, які здійснюють планування бюджетів, надають земельні ділянки у користування і контролюють повноту надходжень орендної плати до бюджетів. Значний вплив також має недосконалість чинного законодавства при стягненні орендної плати з користувачів, у проведенні контрольних заходів з боку виконавчої влади та місцевих органів самоврядування щодо перегляду умов договорів у разі змін земельного законодавства та грошової оцінки землі.

Вагомість орендної плати  за землю в дохідній частині місцевих бюджетів очевидна для всіх. Тому влада на місцях, орендарі і орендодавці повинні серйозно поставитися до проблем, пов’язаних із використанням земель.

Література:

1. Гусар Р. Оподаткування та бухгалтерський облік лізингових (орендних) операцій // Бухгалтерія. – 2001. – № 37/1; Іваненко Л.А. Земля – величезне багатство. Але не те, яке можна розбазарювати // Фінансовий контроль. – 2004. – № 5 (22).

2. Про податок на  додану вартість: Закон України.

3. Про плату за землю:  Закон України.

4. Про оренду землі: Закон України.

5. П(С)БО 14 „Оренда”.

6. Лист ДПА України  від 27.10.2000 № 14312/7/18-0617.

7. Про роз’яснення  Указу Президента України від  3 липня 1998 року № 727: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507.