Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу

Евакуаційні заходи

     В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах і інших населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин. Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей). Залежно від обстановки, яка склалася на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру. Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров’ю людей, які проживають в зоні ураження); виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі. Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сферах виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, разом з викладачами та вихователями, студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з обслуговуючим персоналом і членами їх сімей.

     Евакуація населення планується на випадок:

• аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території;
• усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;
• загрози катастрофічного затоплення місцевості;
• лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

     Проведення  організованої евакуації, запобігання  проявам паніки і недопущення  загибелі людей забезпечується шляхом:

• планування евакуації населення;
• визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;
• організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;
• організації управління евакуацією;
• всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;
• навчання населення діям під час проведення евакуації.

     Евакуація проводиться шляхом вивезення населення  із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а  також у випадку руйнування транспортних шляхів – організоване виведення населення пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах.

Інженерний  захист

     Під час проектування і експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов’язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру. Вони повинні передбачати:

• врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ;
• раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;
• спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
• розроблення та здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;
• створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об’єктів господарювання від небезпечних природних процесів;
• розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;
• організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;
• реалізацію заходів санітарної охорони території.

Медичний  захист

     Заходи  запобігання або зменшення ступеня  ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру повинні передбачати:

• планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності і господарювання;
• введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру;
• розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;
• завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
• контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;
• контроль за станом атмосферного повітря та опадів;
• завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
• накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
• контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
• підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

     Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від НС техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб. Лікування та психологічне відновлення даних категорій людей проводиться у санаторно-курортних закладах, при яких створені центри медико-психологічної реабілітації.

Біологічний захист

     Захист  від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення  чинників біологічного зараження, залежно  від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

     Біологічний захист передбачає:

• своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
• запровадження режимів карантину та обсервації;
• знезаражування осередку ураження;
• необхідне знезаражування людей, тварин тощо;
• своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;
• проведення екстреної та специфічної профілактики;
• додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

Радіаційний і хімічний захист

     Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної  і хімічної обстановки, організацію  та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

     Виконання вимог радіаційного і хімічного  захисту забезпечується шляхом:

• завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів господарювання і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження навколо них;
• своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання;
• створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю;
• надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;
• завчасного пристосування об’єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
• розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;
• пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки.

Сили  та засоби захисту  населення і територій  від НС техногенного та природного характеру

     До  них входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів  виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

     Професійні  аварійно-рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно-рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

     У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування. Для ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій НС техногенного та природного характеру:

     • планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру;

     • розробляють плани локалізації  і ліквідації аварій (катастроф) з  подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру;

     • підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

     • створюють та підтримують матеріальні  резерви для попередження та ліквідації НС техногенного та природного характеру;

     • забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу  виникнення або про виникнення НС техногенного та природного характеру. Об’єднання громадян можуть брати участь у заходах щодо ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до цього Закону та Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”. Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру зобов’язані: • дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

     • вивчати основні способи захисту  населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

     • дотримуватися відповідних вимог  у разі виникнення НС техногенного та природного характеру. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

     Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій —  це підготовка та реалізація комплексу  правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайна ситуація на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайна ситуація або пом’якшення її можливих наслідків.

Ліквідація  наслідків надзвичайних ситуацій

     Ліквідація  наслідків надзвичайної ситуації проводиться  з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

• розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
• аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
• локалізацію й гасіння пожеж;
• відбудову споруд і шляхів сполучення;
• проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
• проведення спеціальної обробки населення;
• дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

Запобігання надзвичайним ситуаціям  в Україні

     Функції запобігання щодо надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру в Україні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.