Нормативно-правове регулювання охорони праці: реалії та перспективи

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Автор у своїй роботі дослідив нормативно-правове регулювання питанння охорони праці у правовій системі України та співпраці з даного приводу на міжнародному рівні. Обґрунтував потребу вдосконалення законодавчої нормативно-правової бази з охорони праці.

Завдяки досліджуваній  публікації були вдосконалені поняття охорони праці і соціального діалогу, розроблені рекомендації щодо покращення нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) та щодо дотримання загальновизнаних принципів міжнародного права, тобто, йде мова про рекомендації МОП, котрі якоюсь мірою можуть послужити поліпшенню умов праці і умов життя працюючих та здійснюють міжнародне правове регулювання праці.

Адже загальновідомо, що економічне зростання автоматично  ще не веде до збалансованого економічного і соціального розвитку. Зміни, що відбуваються у структурі зайнятості й попиту на робочу силу, як і до становища працівника на робочому місці, умов його праці, ставлять підвищенні вимоги до безпеки праці.

Тому автор у досліджуіваній публікації доводить, що правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов’язків; систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій трудящих.

Результати дослідженя можуть бути використані під час розробки проектів нормативних актів України, призначених регулюванню питання охорони та умов праці. Це сприятиме вдосконаленню трудового законодавства і практики його застосування. Оскільки вони спрямовані на збагачення загальної та особливої частин трудового законодавства і поліпшення диспозицій чинних норм права.

Використана література

1. Нормативно-правове регулювання охорони праці в Україні: реалії та перспективи / М. В. Грищук // Часопис Національного університету “Острозька академія”. Серія “Право”. – 2012. – № 2(6).
2. Кодекс законів про працю України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
3. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — X.: Фірма “Консум”, 1998. - 480 с.