Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону

За ознакою  податкової ініціативи виокремлюють  податки,  запровадження  яких санкціонується центральною владою  чи  погоджується  з  нею,  і  ті,  що  їх установлюють органи регіонального (місцевого) самоврядування самостійно.

   Чинна система  державного  регулювання  місцевих  бюджетів уможливлює забезпечення регіонів необхідними коштами для виконання  ними  завдань  ДРЕП незалежно від продуктивності місцевих  джерел  доходів,  створює  передумови для вирівнювання рівнів розвитку окремих регіонів, стимулює  місцеві  органи влади  до  виконання  планів  мобілізації  державних  і  місцевих  податків.

   Недоліком цієї системи можна вважати елементи  суб'єктивності  у  формуванні регулюючих доходів, можливе необ'єктивне визначення  нормативів  відрахувань для  різних  регіонів.  Хоч  дотації  та  субвенції  як  джерела  поповнення місцевих  бюджетів  позбавлені  стимулюючого  впливу  на  пошуки  додаткових джерел надходжень, але повністю скасувати їх поки що неможливо, бо  це  може призвести до ускладнення фінансування регіональних програм.

   Видаткова  частина  місцевих  бюджетів  найбільш  яскраво   відображає

економічні й  соціальні процеси, що відбуваються в регіонах.

   Основну діяльність місцевих  органів  влади  пов'язано  з  реалізацією

планів економічного й соціального розвитку підвідомчих  їм  територій.  Понад три чверті бюджетних витрат, як правило, спрямовується  в  соціальну  сферу.

   Витрати на соціальний  захист  становлять  до  сорока  і  більше  процентів,

постійно  зростає  частка  дотацій  з   місцевого   бюджету   на   утримання

комунального  господарства  та  транспорту. Як   порівняти   з   розвинутими

європейськими країнами, то такий рівень  витрат,  пов'язаних  із  соціальним

захистом населення, є високим.

   Бюджетна система України реформується способом її децентралізації,  що

узгоджується  з досвідом інших  європейських  держав.  Кількість  держав, що

розширюють    бюджетно-податкові    повноваження    органів  регіонального

(місцевого) самоврядування, постійно зростає.

   Місцеві бюджети є автономними і не входять до  складу  бюджетів  вищих

рівнів. 
 
 
 
 
 
 
 

   Список використаної літератури.

1. Гош О. Визначальний  фактор відродження продуктивних  сил  України.  //

Економіка України. – К., 2003. - № 6.

2.  //  Стеченко  Д.М.  Розміщення  продуктивних  сил і регіоналістика:

Навчальний посібник. – К., 2001.

3. // Розміщення продуктивних сил України: Підручник. – К., 2001.

4. // Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика.  –

К., 2000.

5. // Розміщення продуктивних сил: Підручник для студентів вузів.  – К.,

2000, 2-ге видання  виправлене і доповнене.