Контроль за охороною праці на підприємстві

 
 
 
 
 
 

План

Вступ

1. Система управління підприємством і контроль за станом охорони праці
2. Зміст та форми контролю за охороною праці на підприємстві
3. Види перевірок
4. Принципи контролю за станом охорони праці
5. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Охорона праці —  проблема складна і багатогранна. Для її вирішення потрібна активна  участь фахівців різних профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Вони визначають економічні наслідки незадовільного стану охорони  праці, нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань; розміри  шкоди, заподіяної працівникам унаслідок  тимчасової непрацездатності й каліцтва.

 Контроль за станом охорони праці є одним із складових елементів системи управління охороною праці підприємства. Контроль спрямований

на виявлення відхилень  від норм в умовах праці та перевірку  виконання 

працівниками своїх  обов’язків у сфері охорони праці. Він також є головною

ланкою профілактичної роботи з попередження технологічних  порушень,

нещасних випадків, аварій, пожеж, професійних захворювань  та інших 

надзвичайних подій  на виробництві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Система управління підприємством  і контроль за станом охорони праці

Контроль за станом охорони праці тісно пов’язаний із управлінням підприємством. Систему  управління підприємством можна умовно поділити на рівні за певною ознакою, для кожного з яких має бути відповідний ступінь контролю.

З огляду на розмір підприємства2 розрізняють п’ять систем управління підприємством. Кількість рівнів у  системах залежить від розгалуженості структури підприємства:

• однорівнева система — у суб’єктів малого підприємництва і  приватних підприємців;
• дворівнева система — на малих підприємствах (приватні підприємства);
• трирівнева система — на великих підприємствах (державні підприємства, акціонерні товариства);
• чотирирівнева система — на підприємствах із розвиненим корпоративним управлінням (дочірні підприємства, відомчі об’єднання підприємств);
• п’ятирівнева система — на підприємствах з розвиненим транснаціональним корпоративним управлінням (характерно
• для міжнародного співробітництва міністерств, транснаціональних об’єднань, компаній, холдингів).

Залежно від системи  управління підприємством та розмірів його підрозділів контроль за станом охорони праці може нараховувати від одного до п’яти ступенів. Наприклад, на підприємствах електроенергетичного комплексу найпоширенішим є трьохступеневий контроль, а на

підприємствах нафтогазового  комплексу — п’ятиступеневий контроль за станом охорони праці. 

2. Зміст та форми контролю за охороною праці  на підприємстві

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко  виконується, залежить стан охорони  праці на підприємстві. Зміст функції  контролю полягає у перевірці  стану умов праці, виявленні відхилень  від вимог законодавства про  працю, від стандартів безпеки праці, правил і норм охорони праці, рішень директивних органів, а також  у перевірці виконання службами й підрозділами своїх обов’язків у сфері охорони праці.

Контроль буває  технічний, якщо його об’єктами є  предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструмент), трудові процеси, а також соціальний, якщо його об’єкт становить діяльність людини.

До основних форм контролю за станом охорони праці  в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони  праці підприємства; адміністративно-громадський  багатоступеневий контроль. Крім цих  видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний  нагляд та громадський контроль за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів  підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками. При цьому служба охорони праці  контролює виконання вимог безпеки  праці у всіх структурних підрозділах  та службах підприємства.

Адміністративно-громадський  багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння  між роботодавцем та профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило – трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським  інспектором профгрупи щоденно  перевіряють стан охорони праці  на виробничій дільниці. На другій ступені  — начальник цеху спільно з  громадським інспектором та спеціалістами  відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два - чотири рази в  місяць перевіряють стан охорони  праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія  підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з  охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти  підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені  контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ  по підприємству. 

3. Види  перевірок

  Залежно від  характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок:

• перевірка нормативних умов — це контроль умов праці на робочих місцях і ділянках, технологічних та виробничих місцях, а також процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: контроль додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченості інвентарем, стану робочих місць і ділянок тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;
• організаційно-технічна перевірка передбачає контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;
• комплексна перевірка — контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналізу статистики травматизму тощо. Реалізується на управлінському рівні;
• цільова перевірка — це контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділів з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

 

4. Принципи  контролю за станом охорони праці

Система контролю повинна  формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів.

До числа основоположних принципів можна віднести такі:

1. Контроль повинен бути безперервним у часі, тобто мати систематичний характер, проводитися в кожному часовому інтервалі (день, тиждень, місяць, квартал, рік), на всіх стадіях організації та здійснення виробничої діяльності, ієрархічних рівнях управління й виконання. В окремих випадках необхідним є постійне і безпосереднє спостереження за виконанням робіт.

2. Контроль має бути повним, всебічним, об’єктивним; охоплювати всі аспекти діяльності підприємства в галузі охорони праці, відображати реальний стан цієї діяльності в контрольованих підрозділах, на ділянках і робочих місцях; забезпечувати одержання на кожному обліковому часовому інтервалі даних, необхідних для оцінки стану охорони праці; бути максимально об’єктивним, незалежним від суб’єктивних оцінок.

3. Контроль повинен бути випереджаючим (чи запобіжним), тобто мати профілактичний характер. Система контролю має бути спрямована на запобігання порушенням, а не лише на їх констатацію. Це необхідно для того, щоб запобігти нещасному випадку, аварії, профзахворюванню. Виявляючи фактори ризику як передумови травм і аварій, ми тим самим знижуємо чи унеможливлюємо реалізацію потенційної небезпеки.

Прикладами запобіжного  контролю є:

діагностика технічного стану технологічного устаткування та механізмів, інвентаря, оснастки;

перевірка наявності  й стану засобів індивідуального  захисту;

первинний та періодичний  медичний контроль працівників тощо.

4. Система контролю має бути пов’язана з економічним механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи. За результатами контролю й оцінки стану охорони праці повинно здійснюватися заохочення (за роботу без травм та аварій), а також покарання (за низький рівень охорони праці) посадових осіб, окремих порушників, виробничих колективів і підрозділів.

5. Контроль повинен бути ефективним. Даний принцип полягає в тому, що наглядові функції здійснюються не заради самого контролю, а для усунення виявлених недоліків з метою приведення умов праці на робочих місцях та ділянках до нормативних вимог, для зниження потенційного ризику, підвищення безпеки трудових і виробничих процесів. Однак при цьому слід враховувати, що ефективним може бути тільки такий контроль, який забезпечить необхідну й своєчасну оцінку стану та перспектив розвитку ситуації за мінімальних затрат часу і зусиль.

Принцип мінімуму причин означає, що істотний вплив на кінцевий результат виробничого процесу  справляє лише невелика кількість факторів.

Принцип точки контролю — це контроль, який здійснюється в точці докладання зусилля та є найефективнішим.

Щодо охорони праці  дані принципи можна інтерпретувати так:

винуватцем більшості  нещасних випадків, помилок та порушень регламентованих правил є невелика частина працівників;

лише деякі операції і незначна кількість колективів регулярно створюють серйозні труднощі. 

5. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні

Забезпечення безпечних  і нешкідливих умов праці є  невід’ємною частиною державної  політики, однією з найважливіших  функцій центральних та місцевих органів виконавчої влади й Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У зв’язку  з цим важливого значення набуває  державний нагляд і контроль за станом охорони праці.

Державний нагляд —  це діяльність уповноважених органів  і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

Державний департамент  з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;

органи, установи і  заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;

Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;

Головна державна інспекція  з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду  за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які  належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.

Певні функції у  сфері контролю за додержанням законодавства  про працю мають органи Державної  експертизи праці. Державна інспекція  умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів  України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до чинного  законодавства основними завданнями органів державного нагляду є:

впровадження у  життя законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, спрямованих  на створення безпечних і здорових умов праці, на захист життя й здоров’я працівників під час роботи шляхом виконання наглядових функцій; надання  роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та іншої  інформації і консультацій щодо найефективніших  засобів та заходів, спрямованих  на додержання положень законодавства;

забезпечення компетентної консультативної й експертної підтримки  рішень, що приймаються на державному та інших рівнях, з питань охорони  праці, безпечності об’єктів підвищеної небезпеки, профілактики техногенних  аварій, пожеж та катастроф.

Поряд з наглядом важливе значення має контроль за станом охорони праці. Контроль —  це система перевірок додержання вимог законодавства про охорону  праці та виконання відповідних  планів, програм, приписів, зобов’язань  колективних договорів і угод та інших профілактичних заходів, що здійснюється на підприємствах, в установах  і організаціях усіх форм власності  уповноваженими посадовими особами, службами або представниками органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій, трудових колективів.