Джерела трудового права

     Перелік робіт, які не вважаються сумісництвом. До них належать літературна робота, яка оплачується з фонду авторського гонорару; технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці; педагогічна робота з почасовою оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік; робота без обіймання штатної посади на тому ж підприємстві; інша робота, яка виконується в тому випадку, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці на основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи та ін. Не є сумісництвом робота, що виконується за цивільно – правовими договорами доручення, підряду тощо. 
 
 
 
 

Тема 5: Укладання трудового договору. Зміна трудового договору

1.  Що таке трудовий  договір і які  умови його укладення?

Працівники  реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про  роботу на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи.

Трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні  трудового договору його сторонами  є працівник; власник або уповноважений  ним орган. Стороною трудового договору може бути також фізична особа, що уклала трудовий договір з працівником. Укладення трудового договору означає, що працівник і власник підприємства, установи або організації набули прав та взяли на себе обов’язки, встановлені для сторін трудового договору законодавством про працю.

Щодо  умов укладення трудового договору, доцільно зазначити, що відповідно до Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання  письмової форми  є обов’язковим у  таких випадках:  

1. при організованому наборі працівників;
2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
3. при укладенні контракту;
4. у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6. при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7. в інших випадках, передбачених законодавством України.

При прийнятті  на роботу працівник зобов’язаний подати трудову книжку. Подання трудової книжки є обов’язковим і тоді, коли наймачем є фізична особа. Без трудової книжки може бути прийнята особа лише за сумісництвом. Крім трудової книжки при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати також паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.  

2.У  чому полягають  особливості контракту  як форми трудового договору?

Згідно із ч. З ст.21 КЗпП України контракт визначається, як особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Специфіка контрактної форми як підстави виникнення трудових відносин полягає у тому, що він має широкий порівняно з іншими видами індивідуальних угод зміст, що охоплює умови, які стосуються не тільки питань організації та оплати праці, а й соціально-побутової сфери.

Контрактна форма  трудового договору є також регулятором  не тільки трудових, а й тісно  пов'язаних з ними інших суспільних відносин. Це стосується житлових прав громадян, соціального захисту останніх, відшкодування моральної шкоди та інших питань. Порівняно зі звичайним трудовим договором контракт охоплює більш широке коло правовідносин, оскільки з переходом до ринкової економіки роль регламентації трудових і господарських відносин на основі угоди сторін, що беруть в них участь, значно зростає.

Виділяють необхідні (обов’язкові) та факультативні (додаткові) умови контракту.

Необхідні (обов'язкові) умови трудового договору вважаються істотними ще до моменту проведення переговорів та укладення самого договору, їх істотність зумовлена тим, що незалежно від волі і бажання сторін вони повинні включатися до змісту трудового договору. Договір не можна укласти не домовившись щодо місця роботи, не визначивши трудову функцію працівника, не обумовивши розмір оплати праці останнього та не узгодивши інші необхідні умови трудового договору. Факультативні умови на відміну від необхідних умов трудового договору мають ту особливість, що вони не є обов'язковими для їх погодження при прийнятті на роботу. Тому у кожному конкретному випадку такі умови стають об'єктом переговорів лише в разі, коли одна зі сторін наполягає на включенні їх до змісту трудового договору.

Контрактна  форма трудового договору застосовується лише щодо працівників, які влаштовуються на роботу за трудовими договорами, укладеними:

• на визначений сторонами строк;
• на час виконання певної роботи.

Аналіз чинної нормативно-правової бази серед суб’єктивного  складу дозволяє виділити коло осіб, з  якими можуть укладатися контракти. Це:

• керівники підприємств, а також керівники навчальному закладі і професорсько-викладацький склад, педагогічні  працівники загальноосвітніх шкіл інших установ освіти;
• наукові працівники науково-дослідних  установі;
• творчі працівники телерадіокомпаній і засобів масової інформації, кіностудії і театрів;
• державні службовці;
• тренери і професійні спортсмени;
• особи, що працюють на забруднених територіях Чорнобильської зони, вільних (спеціальних) економічних зон.

 

3. Дайте коротку характеристику видів трудового договору

Згідно ст. 21 КЗпП трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений  строк; 

2) на визначений  строк, встановлений за погодженням  сторін;

3) таким,  що укладається на час виконання  певної роботи. 

Трудовий  договір на невизначений строк (безстроковий) укладається з дотриманням загальних положень, викладених вище. Це звичайний трудовий договір між роботодавцем і найманим працівником. Він укладається у всіх випадках, якщо законодавством не передбачені спеціальні норми для конкретного виду робіт або категорій працівників.

Трудовий договір на певний строк.

При переході до ринкових відносин розповсюдилась практика укладення строкових трудових договорів. Але Законом України  від 19 січня 1995р. Були внесені зміни в ст.23 КЗпП. Законодавець чітко висловив свою позицію відносно звуження такої практики: ууказав, що строковий трудовий договір може укладатися лише у випадках, встановлених у законодавстві, а також у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника. І так за загальним правилом трудовий договір повинен укладатися на невизначений час.

Разом з  тим слід відзначити, що формулювання в ст. 23 КЗпП випадків, коли може укладатися строковий трудовий договір, є незадовільним.

     Пленум  Верховного Суду України в постанові  №9 від 6 листопада 1992р. (зі змінами і  доповненнями) роз'яснений судам, що при укладенні трудового договору на певний строк, цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тілбки конкретним періодом, але також і настанням певної події, наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; працівника, який звільнився з роботи в зв'язку з призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; обранням народним депутатом або на виборну посаду (п. 7). Також строковий договір може укладатися для заміни тимчасово відсутнього працівника. У КЗпП не міститься вказівки на те, що строковий трудовий договір повинен укладатися у письмовій формі.

Трудовий договір на час виконання певної роботи є різновидом строкового трудового договору, однак його припинення пов'язане із закінченням обумовленої договором роботи.  

4. Відмінність між  сумісництвом та  суміщенням професій  та їх особливості.

     У трудовому законодавстві робота за сумісництвом та суміщення професій (посад) — два різних поняття. На практиці їх часто плутають. Відрізняються  вони між собою тривалістю робочого часу і оплатою праці.

     Сумісництво— це виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина по найму. Тобто працівник не може одночасно (наприклад, з 9-ї до 18-ї год.) виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом.

     Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою (у межах робочого часу за основним місцем роботи).

Слід відрізняти роботу за сумісництвом із суміщенням професій (посад) або з виконанням робіт. Сумісництво від суміщення професій (посад) відрізняється за наступними критеріями:

- за порядком  документального оформлення. Робота  за сумісництвом оформляється  трудовим договором. Суміщення  професій (посад) не вимагає укладення  трудового договору, оскільки додаткова  робота виконується поряд з  роботою, визначеною трудовим договором, у того ж роботодавця й оформляється письмовою згодою працівника й наказом (розпорядженням) роботодавця;

- за часом,  протягом якого працівник виконує  свої обов'язки. При сумісництві  працівник виконує іншу роботу  у вільне від основної роботи час. При суміщенні професій (посад) працівник виконує додаткову роботу протягом основного робочого часу;

- за порядком  оплати праці. Оплата праці  по сумісництву провадиться за  фактично виконану роботу. При  суміщені професій (посад) працівник  одержує не другу заробітну плату як сумісник, а доплату, розмір якої встановлюється за згодою сторін трудового договору з урахуванням змісту і (або) обсягу додаткової роботи.

Разом із тим  необхідно враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП зміна істотних умов праці, у тому числі введення суміщення професій (посад), є можливим при дотриманні таких умов:

- воно викликане  змінами в організації виробництва  і праці;  
- працівник був повідомлений про введення суміщення професій (посад) не пізніше, ніж за два місяці. 

5. Назвіть підстави  припинення трудового  договору.

Підставами  припинення трудового договору є  такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37, 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

Класифікація  підстав припинення трудового договору. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв:

1) виду юридичного  факту, який є причиною припинення;

2) волевиявлення  яких саме суб'єктів спричинило  припинення трудового договору.

За  угодою сторін може припинятись трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору можливе у будь-який час, коли між власником або уповноваженим ним органом та працівником досягнуто угоду про припинення трудового договору. В даному випадку така пропозиція може надходити як від власника або уповноваженого ним органу так і від працівника.

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на визначений строк чи строковий договір.Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.