Інформаційне суспільство

- відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва й керування;

- відбуваються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких виявляється розширення сфери інформаційної діяльності й послуг. [17]

Але, на думку дослідників, необхідна серйозна соціально-психологічна адаптація індивіда до сприйняття інновацій. Недостатньо надати у розпорядження людству нову техніку, нехай навіть найрозумнішу і найзручнішу. Наскільки б вона не полегшувала життя і не розширювала коло можливостей індивіда, але доки кожна людина не прийме технологію як частку саме свого життя, а не чужого довколишнього світу – багато значних зрушень у суспільстві не відбудеться.

Знання й індивідуальний підхід перетворюється на основну цінність інформаційного суспільства. Більш того, головним фактором для людини стає не абсолютний прибуток, а, як зазначає Р.Інглегарт, ступінь безпеки, статус та якість життя. На зміну прагненням до матеріальних цінностей приходять прагнення до самовираження, пошуку сенсу життя, бажання залишити свій слід у ньому, «щоб їх сутність як вільних та етичних людей була визнана іншими людьми» – як сказав Ф.Фукуяма. Все більша кількість людей на Заході віддає перевагу не найбільш високодохідним роботам, а творчим інтересам, що дозволяють самореалізуватись у контакті з близькими. [8]

Потрапивши до електронного суспільства, стаєш не лише робітником розумової праці, але й її споживачем. В новому суспільстві освіта є важливою часткою щоденного життя. Знання стають складовою частиною товарів, виробництва, послуг і розваг. Інформація і знання стають важливим ресурсом і справжньою рушійною силою соціально-економічного, технологічного і культурного розвитку інформаційного суспільства. Інформацію використовують в усе більших масштабах для підвищення ефективності роботи, зміцнення конкурентоспроможності. Інформація стає предметом масового споживання серед населення. Рух до інформаційного суспільства стає загальною тенденцією для розвинутих країн і країн, що розвиваються.

Можна розглядати як інформаційну ситему і людину. Аналіз людини як інформаційної системи приводить до висновку, що перебіг фенотипової та генотипової інформації створює енерго-інформаційне поле особистості як форми існування її сутнісних сил. Зміна у структурі особистості призводить до поступового збільшення обсягів інформації, залучених до інформаційного обміну, та прискорення темпів його здійснення, що викликає зростання напруженості енерго-інформаційного поля особистості. [14]

Однією з ключових ознак інформаційного суспільства є інформатизація. Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особли­вість якого полягає у тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, накопичення, продукування, обробка, зберігання, передача й використання інформації, що здійснюються на основі сучасних засобів мікропро­цесорної й обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інфор­маційного обміну. [15]

Для вільної орієнтації в інформаційних потоках сучасний фахівець будь-якого профілю повинен уміти одержувати, обробляти і використовувати інформацію за допомогою комп'ютерів, телекомунікації та інших засобів зв'язку. Знання і розуміння процесу інформатизації становиться нагальною потребою часу.

Отже,інформатизація, як процес, незворотна і неминуча, породжує для держави обов'язок забезпечити стан захищеності інтересів громадян, суспільства, а також створити умови для якісного й ефективного забезпечення громадян, розвивати регіональні інформаційні системи й мережі, забезпечувати їх взаємодію в єдиному інформаційному просторі.

Нинішні світові глобалізаційні процеси відбуваються у час, коли основним ресурсом стає інформація, а стимулюючим фактором – знання. Концепція формування суспільства знань з'явилася на рубежі століть, коли інформація стала набувати якісно нової форми гармонізованих, осмислених знань, а важливого значення, окрім типу «як діяти?», набуло знання типу «як співіснувати?», з урахуванням інтересів оточуючих, залагодженням внутрішніх та зовнішніх суперечностей суспільства. [16]

Важливість ролі знання в тому, що перетворення в суспільстві дедалі більше визначаються динамікою знань.

Прикметною рисою сучасного історичного етапу є, зокрема те, що інтелектуальні чинники розвитку, виникнення принципово нового типу розширеного виробництва, яке базується на інноваційних знаннях, набувають першорядного значення. В доіндустріальну епоху домінували «живі» знання: досвід, фахові навички, кваліфікація. В індустріальну епоху на чільне місце за значущістю вийшли матеріалізовані знання у вигляді основного капіталу На базі форми інноваційних знань (інформаційних ресурсів) виникли специфічні галузі соціальної практики (інформаційна індустрія, ринок знань, інформаційний менеджмент), а також новий, невідомий у минулому тип суспільних відносин – інформаційні відносини. [11]

Підсумовуючи, можна сказати, становлення інформаційного суспільства тривало десятки тисяч років, видозмінюючись і удосконалюючись. Інформація таки є одним із найпотужніших ресурсів, якими користується людина. В цей час інформація формує не тільки матеріальне, але й духовне середовище людини.

РОЗДІЛ. 2 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Інтенсивна інформатизація більшості сфер людського життя та обмін інформацією набуває глобального характеру. Державні кордони та відстані вже не є суттєвою перешкодою для руху інформаційних потоків. Суттєво зросло і продовжує зростати значення доступу до інформації для розвитку різних сфер людської діяльності. Інформація є нині одним з визначальних глобальних чинників для подальшого соціального, економічного та інтелектуально-духовного розвитку людства. Та разом з тим потрібно враховувати складність, багатогранність, суперечливість упровадження нових технологій у суспільне життя. З новими технологіями з’явилося і багато нових проблем.

Інформаційна революція дуже швидко міняє світ, відкриваючи людству нові рішення і можливості в усіх сферах життєдіяльності. Але разом з очевидним благом, яке вона вже дала людям, і ще з більшими надіями в майбутньому, інформаційна революція приносить з собою зовсім нові проблеми. Серед них – цифрова нерівність країн і регіонів, проблема правового регулювання в мережі Інтернет, електронної комерції, питання інтелектуальної власності, забезпечення безпеки і конфіденційності інформації, можливість психологічної дії на індивідуальну і суспільну свідомість з метою нав’язування свого бачення характеристик суперника, його образу, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології Успішність їх вирішення залишається одним з основних факторів, які впливають на розвиток глобального інформаційного суспільства. [9,8]

Якщо розглядати причини проблем вільного доступу до інформації, то багато людей не можуть користуватися останньою через незнання достатньої кількості мов.

Одним із найважливіших перешкод на шляху становлення в і розвитку інформаційного суспільства і рішення, які виникають в ході його проблем розвитку є мовний бар’єр. Тому важливої цінності набуває розвиток можливості міжмовної комунікації.

У зв’язку з розвитком сучасних комп’ютерних технологій проблема інформації активно обговорюється в українській і зарубіжній літературі. Багатоаспектність і суперечливість її природи привертає до неї найпильнішу увагу науковців, які намагаються пізнати її природу і дати пояснення багатьох проблем. Сучасні технології створили багато благ суспільству, але потрібно пам’ятати, що кожна медаль завжди має дві сторони.

Усвідомлюючи всі переваги інформаційного суспільства, не можна не враховувати, що воно несе з собою не лише нові рішення й можливості, а й нові проблеми та ризики, наприклад, неможливість інтелектуального осмислення великого обсягу інформації і, як наслідок – втрата стабільності; інформаційне маніпулювання і супутні йому стреси; монополії в інформаційних технологіях як спосіб експлуатації країн, що розвиваються; тотальний інформаційний контроль і обмеження на поширення інформації і новітніх інформаційних технологій. [7,35]

У людей, котрі спостерігають за становленням інформаційного суспільства, за його розвитком виникає безліч запитань. Наприклад, чи зможуть вони пристосуватися до змін і як ці зміни в подальшому вплинуть на їхнє життя.

Можна сказати, що перехід до масового використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій неминуче призводить до певних соціальних стресів. В нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє. Перехід до способу життя, яке забезпечує різноманітна техніка і машини може нанести травму нашому культурному і психологічному життю. Роботи та інші форми автоматики на заводах і в офісах часто послаблюють вплив монотонної праці, що руйнує дух людини. [5]

У зв’язку з покращенням функціонування техніки може применшуватися значення самої людини, як особистості і найвищої істоти. Ефект інформатизації на суспільство є надзвичайно сильним і впливовим.

На економічному, політичному й культурному рівнях ефект інформатики видається досить глибоким. Її впливом на індустріальні відносини (як прямий, так і опосередкований) не можна нехтувати. Зростаюче усвідомлення моніторингу (часто небажаного) за особистим життям з боку комп'ютеризованих служб може стимулювати у відповідь нові види соціальних рухів. І, судячи з минулої історії, ті засоби передачі інформації й ті типи людської подоби, що передані на зберігання до “думаючих машин”, здатні спричинити зміни в нашому культурному досвіді. [12] Лайон

Також виникає проблема, що прошарок людей, оволодівши певними інформаційними ресурсами віддаляється від інших людей, використовуючи цю інформацію виключно у власних потребах, ігноруючи потреби інших, а інколи в цьому випадку мають місце і маніпуляції. Сьогодні існує тенденція до збільшення інформаційних потоків. І з кожним днем людині стає все важче орієнтуватися у великій кількості новин та коментарях до них. Але найбільші труднощі виникають при виборі найважливішої та найнеобхіднішої інформації.

Інформаційне суспільство відрізняється від суспільства, в якому домінує традиційна промисловість і сфера послуг тим, що інформація, знання, інформаційні послуги, і всі відростки, пов’язані з виробництвом( телекомунікаційна, комп’ютерна телевізійна) ростуть більш швидкими темпами, є джерелом нових робочих місць, стають домінуючими в економічному розвитку. Найбільшою загрозою перехідного періоду до інформаційного суспільства є різниця між людьми, які вміють користуватися інформаційними технологіями і людьми, які не мають таких навичок. Поки інформаційні технології будуть залишатися в розпорядженні невеликої соціальної групи, залишається загроза для механізму функціонування суспільства. Нові інформаційні технології:

- розширять права громадян шляхом дозволу доступу до різнобічної інформації

- збільшать можливість людей брати участь в процесі прийняття політичних рішень і слідкувати за діями політиків

- забезпечать способи захисту особистого життя і анонімності особистих послань і комунікацій. [13] Мелюхін

Розвиток інформаційних технологій має переважно характер науково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й честі, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності. Прикладом може бути мережа Інтернет. Але система спілкування Інтернеті є незахищеною. У ній порушено соціально-психологічний баланс правильного – неправильного, морального – аморального тощо.

Крім того, незважаючи на превентивні заходи, Інтернет не може захистити авторські права та заборонити доступ до конфіденційної інформації, оскільки так звані словникові технології дозволяють хакерам за одну секунду перебрати величезну кількість паролів та імен користувачів, що ставить під загрозу секретні документи, банківські рахунки та свідоцтва з особистого життя людей. До того ж, крім зламу конфіденційних сайтів та файлів існують інші вади в роботі Інтернету: комп’ютерні віруси, електронно-поштові бомби, віртуальне блокування. [2]

Інколи буває так, що матеріали, які подаються на сайтах можуть бути недостовірними і ніхто не несе за це відповідальність. Відповідно, споживач інформації отримує безкоштовно певний ексклюзив, унікальну інформацію, яка може не підтвердитися. Ми можемо реєструватися анонімно в мережі, що з часом негативно відбивається на рівні самоідентифікації.

У глобальному інформаційному світі розвиваються багатонаціональні ринки, корпорації. Це, з одного боку, сприяє єднанню людей, народів, з іншого боку, нівелює їхні етнічні особливості. І країна, яка спеціально буде стримувати себе у входженні у цей глобальний світ, сама ж себе і загубить у ньому, оскільки примусово буде поглинута глобальною інформаційною системою. Вихід один: якомога швидше сягати високого рівня розвитку інформаційних технологій і комунікаційних систем, щоб на рівних увійти у глобальний світ.

Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами. В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробки великих об'ємів інформації. Людина повинна мати певний рівень культури щодо використання інформації. Для вільної орієнтації в інформаційному потоці особа повинна володіти інформаційною культурою як однією із складових загальної культури. Критеріями нової інформаційної культури має бути вміння людини адекватно формулювати свою потребу в інформації, знаходити її, переробляти, відбирати, оцінювати і створювати якісно нову.

Треба також сказати, що інформаційна сфера є найменш захищеним елементом державного механізму. Недостатня увага до проблем інформатизації може поставити одні країни у свідомо залежне положення від тих країн, які мають переваги в інформаційній сфері.

В умовах існування й розвитку глобального інформаційного простору, неймовірної насиченості інформацією та постійними змінами дедалі актуальнішою стає проблема інформаційної культури. В інформаційному суспільстві людина повинна мати інформаційну культуру. В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробки великих об'ємів інформації, оволодінню сучасними засобами, методами і технологіями роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно опанувати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури щодо використання інформації.