Музыкальная журналистика

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2012 в 14:42, курсовая работа

Описание работы

Історія вітчизняної музичної журналістики XX століття тісно пов'язана з розвитком журналістики взагалі. З моменту виникнення Інтернету відбулися глобальні зміни в суспільно-політичному житті країни, в системі вітчизняних ЗМІ.
Потреби людей в нових формах і способах дозвілля, розвиток нових технологій у сфері масової комунікації, початок цифрової революції у сфері ЗМІ спричинив за собою фрагментацію – дроблення масової аудиторії ЗМІ і індивідуалізацію програмного вибору. Явища глобалізації і демассифікациі, на думку Я.Н. Засурського «відкривають нові горизонти для отримання і розповсюдження інформації, істотно змінюють комунікаційні пейзаж». Музична журналістика наочно демонструє роль технологічного чинника в розвитку медіаїндустрії.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Музична журналістика в Україні……………………………………...6
Музична журналістика на сучасному етапі………………………………6
Музична журналістика – основні поняття, функції, завдання…………13
Розділ 2. Специфіка музичної Інтернет – журналістики……………………...21
2.1. Жанрові особливості музичної Інтернет – журналістики………………..21
2.2. Музична журналістика в мережі Інтернет………………………………...25
Висновки…………………………………………………………………………29
Список використаних джерел…………………………………………………..31

Работа содержит 1 файл

сам курсовик.doc

— 171.50 Кб (Скачать)

Існує різниця в тому, як американці і європейці сприймають ці групи. В США такі колективи можливо абсолютно вписуються в контекст фолкових, практично сімейних традицій. У Європі ж вони здаються декілька екзотичними. Цю обставину накладає ефект на те, як розуміють їх творчість європейці.

Але річ у тому, що все ці фолкові американські традиції необов'язково переносити до Європи. Така сама історія трапилася, наприклад, на зорі джазу і блюзу. У Європі з'явилися послідовники американських бендів. З'явилися тому, що вважали джаз і блюз чимось неординарним. В Америці, ця музика нікому не здавалася незвичайною.

Сенс всього цього в тому, що в природі музики існує певна гнучкість, можливість поміщати різні речі в різні контексти, місця, території. Це робить діалог між країнами куди цікавішим.

Існує стереотип, що люди все менше читають про музику, тільки слухають. Її зараз багато, увага розсівається, ведеться легіон блогів, в яких кожен прагне написати про свій улюблений мільйон груп, і більше ніхто нікому не авторитет. Проте судячи по статистиці відвідин цього сайту, людям все ще подобається читати про музику. Але, звичайно, не кожна людина, що заходить на сайт, повністю проглядає всі свіжі тексти. Тому автори сайту стараються якось так організувати простір сайту, щоб відвідувачі отримували по максимуму хоч би вичавлювання з основної інформації.

Зазвичай в тиждень робиться три великі теми — суміш інтерв'ю, авторських колонок, звітів і так далі. Одне з пріоритетних завдань в тому, щоб постійно забезпечувати швидкий і зручний доступ до наших кращих статей. В значній мірі це стосується дизайну.

Іноді на Pitchfork з'являються  достатньо провокаційні матеріали  на зразок рецензії-картинки на альбом Partie Traumatic групи Black Kids. Проте таке явище, зазвичай, не звичайна практика. Автори сайту намагаються не брати на рецензії відверто погані альбоми. Отже негативна критика проскакує не дуже часто.

Цікавим, хоч і негативним досвідом в області музичної журналістики стало створення Інтернет - журналу «NME», який закрився в серпні минулого року. Велика кількість перекладних статей про маловідомих американських і англійських групах і виконавцях ослабило інтерес до журналу. Аудиторія не сприйняла і перенесений на сторінки «NME» молодіжний, інтернетівський сленг, що так і не прижився серед наших меломанів («плз» — прохання, «нах» — скорочений матерній вираз і ін.). «NME» не зміг налагодити продуктивної співпраці з рекорд-компаніямі, зацікавленими в просуванні своїх артистів, і залишився в комерційному вакуумі.

Інтернет - журналі «НЕОН»: Основоположний принцип формування змістовної частини журналу можна сформулювати таким чином: журнал пропонує читачам достовірну інформацію про професійну сторону життя зірок вітчизняного і світового шоу-бізнесу, а також про всі нові напрями, виконавців і групи, що знаходяться на хвилі популярності. Редакція журналу в рівній мірі позитивно освітлює події, що відбуваються у всіх сферах і жанрах поп-музики. Єдиними критеріями, що визначають формат журналу, є реальні показники актуальності і популярності того або іншого проекту: позиції в чартах, об'єми продажів альбомів і синглів. Аудиторія журналу «НЕОН» — це в основному молоді люди у віці від 15 до 30 років» (http://www.vm-neon.com/).

З'явився також новий  портал Ufokultura.ru, проте він ще сирий по багатьом параметрам і як завжди стоїть проблема подальшого розвитку в грошах.

Отже, як бачимо, явище музичної журналістики в мережі Інтернет має власні традиції якості. Головна відмінність власне Інтернет формату такого типу журналістики — це швидкість. Подій багато, відбуваються вони хвилина за хвилиною, і треба уміти швидко їх осмислювати і вмить про них повідомляти. Інтернет - журналістика фокусується на потоках щоденної інформації. Найкращій з існуючих наразі проектів музичної Інтернет – журналістики є видання Pitchfork - мікс моментальних новин і вдумливої аналітики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Майже тридцять років  в країні не проводилося досліджень музичної журналістики, не захищалися дисертації на цю тему. Книги і статті радянського часу про музику на телеекрані та шпальтах газет присвячені принципово іншій моделі демонстрації музичних творів і можуть бути віднесені, скоріше, до жанру музичної критики, чим до наукового дослідження. До того ж частина цих робіт присвячена особливостям адаптації класичної і фольклорної музики до телевізійних форм, питань музичного театру і естради на телеекрані. Через відсутність фундаментальних наукових робіт по даній темі ми спиралися на проведені дослідження в області телебачення, в тому або іншому ступені проблеми музичного телебачення, що зачіпають.

В умовах нового часу, коли множинність і неоднозначність процесів, що відбуваються в музичному житті, особливо потребують своєчасної оцінки, а оцінка - в «самооцінці» і науковому осмисленні і регулюванні - проблема вивчення музичної критики стає ще очевиднішою. «У сьогоднішню епоху бурхливого розвитку засобів масової комунікації, коли розповсюдження і пропаганда художньої інформації набули тотально-масового характеру, критика стає могутньою і такою, що самостійно існує чинником, — ще в 80-і роки початок цієї тенденції відзначали дослідники, - свого роду інститутом не тільки масового тиражування ідей і оцінок але виступає у вигляді могутньої сили, що надає величезну дію на сам характер подальшого розвитку і видозміни деяких істотних особливостей художньої культури, на виникнення нового вигляду художньої діяльності і прямішого і безпосереднього співвідношення художнього мислення зі всією сферою суспільної свідомості в цілому» [18, 187]. Збільшена роль публіцистики спричиняє за собою зміни у всій системі функціонування музичної критики. І якщо слідувати запропонованому В.Каратигіним розмежуванню критики на «інтрамузичну» (орієнтовану на психологічні основи даного мистецтва) і «екстрамузичну» [12, 263-278] (що витікає з того загальнокультурного контексту, в якому функціонує музика), то процес змін буде очевидним.

Природно, що багато сучасних тенденцій і впливи музичної критики  виявляються загальними, схожими  і для інших видів художньої  критики. Разом з тим, наукове  осмислення музичної критики направлене на збагнення такий її природи і специфіки, яка пов'язана з віддзеркаленням і заломленням явищ музичної культури і самої музики, в якій В.Холопова справедливо убачає «позитивне, таке, що "гармонізує" відношення до людини в найбільш важливих точках його взаємодії з світом і з самим собою» [21,75].

Головна відмінність інтернет-журналістики — це швидкість. Подій багато, відбуваються вони хвилина за хвилиною, і треба уміти швидко їх осмислювати і вмить про них повідомляти. Інтернет-журналістика фокусується на потоках щоденної інформації.

Передній край сучасної музичної журналістики, проходить там же, де знаходиться авангард решти журналістики, яка має справу з інформацією і суспільними медіа-технологіями. Наш особистий погляд на музику — що в ній взагалі відбувається, що там хорошого або поганого — це основа Pitchfork, це те, про що наш сайт. Цікавий, живий виклад думок про все це вимагає якоїсь особливої внутрішньої організації. Словом, в тому, що стосується сучасної музичної журналістики, ми вітаємо активно, глобально і небанально мислячих меломанів, які до того ж володіють хорошим складом. Власне, це та комбінація, яка ніколи не вийде з моди.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Будкин С. Гости из интернета. Музыкальная газета. – Режим доступу: http://www.nestor.minsk.by/mg/2004/23/mg42306.html
  2. Введение в музыкальную журналистику. – Режим доступу: http://www.moshkow.net/school02.htm
  3. Википедия: Музыкальная журналистика. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Музыкальная_журналистика
  4. Горохов А. Кризи музыкальной журналистики. – Режим доступу: http://www.muzprosvet.ru/journalismus.html 
  5. Калмыков А. Інтернет – журналистика. – Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text16/026.htm
  6. Крамер А. К описанию музыкального события: из материалов спецсеминара по музыкальной журналистике. – Режим доступу: http://alexkrm.narod.ru/papers/Journalizm/MJ/seminar_1.htm
  7. Крамер А. Критический подход - основные моменты: из материалов спецсеминара по музыкальной журналистике. – Режим доступу: http://alexkrm.narod.ru/papers/Journalizm/MJ/seminar_3crit.htm
  8. Крамер А. Материалы спецкурса по музыкальной журналистике. – Режим доступу: http://alexkrm.narod.ru/papers/Journalizm/MJ/index.htm
  9. Крамер А. Технология "Зеркала" - основные принципы. – Режим доступу:http://alexkrm.narod.ru/papers/Journalizm/MJ/seminar_2zerk.htm
  10. Куришева Т. Музыкальная журналистика и музыкальная критика. - М.: Владосс – Пресс, 2007. – 295 с.
  11. Май Н. Музыкальная журналистика. – Режим доступу: http://lito.ru/text/57141
  12. Михайлова О. Музыкальная журналистика в Украине – на нуле. – Режим доступу: http://www.intelros.ru/readroom/polithall/ph_40/2075-aleksejj-kogan-muzykalnaja.html
  13. Музыкальная журналистика. – Режим доступу: http://moikrug.ru/circles/476119432/
  14. Островська Е. Музична журналістика. Місце в ніші є // Журналистика и медиарынок. - №3. – 2004. – С.21-25.
  15. С музыкальной критикой в сети беспросвет. – Режим доступу: http://mediart.ru/blog/kiberzhurnalistika/1059-1-s-muzikalnoi-kritikoi-v-seti-besprosvet.html
  16. Сучасна музична критика та її вплив на вітчизняну культуру. – Режим доступу: http://www.mirrabot.com/work/work_74356.html
  17. Троицкий А. Пособие по музыкальной журналистике. – М.: Время, 2009. – 453 с.
  18. Школа музичної журналістики Pitchfork. – Режим доступу: http://www.lookatme.ru/flows/muzyika/posts/87886-shkola-muzykalnoy-zhurnalistiki-pitchfork
  19. Шерстобоєва В. Музичне телебачення: програмні та структурно – функціональні особливості. – Режим доступу: http://www.mediascope.ru/node/257
  20. Янкова М. Проблемы защиты авторского права в сфере веб – журналистики. – Режим доступу: http://www.erudition.ru/referat/ref/id.28751_1.html

 


Информация о работе Музыкальная журналистика