Важливим є сам організаційно-економічний механізм
залучення інвестицій в регіон, під яким
варто розуміти сукупність нормативно-правових
державних актів, організаційних й економічних
заходів, засобів, важелів, стимулів, що
застосовуються органами регіонального
управління і місцевого самоврядування
в межах їх повноважень з метою формуванням
на даній території (в регіоні) умов для
розширеного відтворювання і забезпечення
соціально-економічного розвитку.
Можливості
регіону в області законодавства, що істотно впливає на
інвестиційну активність, здебільшого
пов'язані зі встановленням місцевих податків
і податкових пільг, законодавчим регулюванням
(на регіональному рівні) проведення тендерів,
інвестиційних конкурсів, встановленням
правил користування природними ресурсами.
Перелік заходів,
здатних реально сприяти інвестиційним
процесам на місцевому та регіональному
рівнях і таких, що залежать від управлінських
структур, включає першочергово інформаційну
підтримку. Потенційний інвестор повинен
отримати необхідну для прийняття його
рішення інформацію саме в тій формі і
через ті канали, які для нього є найбільш
прийнятними. Від представників місцевої
влади залежить ступінь поширення інформації
про відповідний регіон, зокрема його
конкурентні переваги, особливості тощо.
Важливе значення в цьому відношенні має
й лобіювання інтересів регіону на всіх
управлінських рівнях.
Висновки
- Зовнішні інвестиції є частиною інвестиційної політики держави. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні. Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський соціально-економічний простір. На сучасному етапі одержання прибутку як кінцевої мети процесу інвестування сприяє залученню іноземного капіталу. Інвестори вивчають національну економіку країни, її законодавчу систему, ресурси для визначення об’єкта капіталовкладення з вищою віддачею.
Аналіз інвестиційної привабливості
окремих регіонів вказує на значну територіальну
диференціацію природних, економічних
та соціальних умов, що зумовило значні
територіальні відмінності у структурі,
механізмах й активності інвестиційної
діяльності в регіонах України, які впливають
і на стан залучення інвестицій у їх розвиток.
У безпосередньому залученні інвестицій
в регіони України, як відомо, важлива
роль належить самим регіонам. Їхня інвестиційна
привабливість визначається дією системи
чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного
характеру.
- Сучасний період економіки України характеризується докорінними змінами соціально-економічних відносин на регіональному рівні. Господарський комплекс України має значні відмінності в рівнях розвитку регіонів, що поглиблює сферу застосування множини методів управління органами виконавчої влади. Привабливість та інвестиційний клімат регіону значною мірою визначаються і забезпечуються сформованою регіональною адміністрацією інвестиційною політикою, яка повинна містити комплекс заходів підтримки інвестиційної діяльності та структурних перетворень у виробничій і соціальній сферах, забезпечувати зростання обсягів промислового виробництва. Влада має впроваджувати найпривабливіші для іноземних інвесторів податкові стимули в такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.
Пряме втручання передбачає
державне управління і державне фінансування
інвестицій у пріоритетні напрями
економіки та соціальної сфери.
В цілому
інвестиційний клімат регіону варто розглядати
як комплексну характеристику, що складається
з трьох ключових підсистем: інвестиційного
потенціалу, інвестиційного ризику, законодавчих
умов.
- Важливим є сам організаційно-економічний механізм залучення інвестицій в регіон, під яким варто розуміти сукупність нормативно-правових державних актів, організаційних й економічних заходів, засобів, важелів, стимулів, що застосовуються органами регіонального управління і місцевого самоврядування в межах їх повноважень з метою формуванням на даній території (в регіоні) умов для розширеного відтворювання і забезпечення соціально-економічного розвитку.
Список
використаної літератури.
- Регіони України 2007: Статистичний збірник. - Ч.1. / Держкомстат України; За ред.О.Г. Осауленка. – К.: Вид-во „Консультант”, 2008. – 824 с.
- Пехник А. В. Iноземнi iнвестицiї в економiку України: навч. посiбник: / А. В. Пехник. — К.: Знання, 2007. — 335 с.
- Кулієв Р. Проблеми і особливості реалізації іноземних інвестицій в країнах з перехідною економікою // Банківська справа. -2004. -№ 2. - С. 65-70
- Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності : навч. посібн. / А.П. Дука. - К.: Вид-во "Каравела", 2007. - 236 с.
- Гаврилюк О.В. Іноземні інвестиції. – К.: Ін-т світової екон. і міжнар. відносин НАН України, 1998. – 200 с.
- Досінчук Х.В. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / Х.В. Досінчук // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SWMN_2010/Economics/58522.doc.htm
- Танько К. С. Особливості розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні // Формування ринкових відносин в Україні. –2011. – №1.– С. 17–20.
- Державна програма заохочення іноземних інвестицій в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 6. - С. 29-49.
- Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005.-406 с.
- Кузьмін О.Є., Комарницький І.М. Нова парадигма оцінки інвестиційної привабливості регіонів: від конкретного до загального // Регіональна економіка. — 2002. — №4. — С. 36–43.
- 1. Index of Economic Freedom 2007.–Washington: The Heritage Foundation, 2007.