Інвестиційна діяльність на фондовому ринку комерційних банків

Необхідно зазначити, що, з нашої точки зору, портфельне інвестування дозволяє поліпшити умови інвестування, надавши сукупності цінних паперів такі інвестиційні характеристики, які недосяжні з позиції окремо взятого цінного паперу і можливі тільки при їх комбінації.

Тільки в процесі формування портфеля досягається нова інвестиційна якість із заданими характеристиками. Таким чином, портфель цінних паперів є тим інструментом, за допомогою якого інвестору забезпечується потрібна стійкість доходу при мінімальному ризику.

Як уже було зазначено раніше, при формуванні інвестиційного портфеля інвестор повинен чітко сформувати свою стратегію управління і визначити майбутній тип портфеля. Зупинимося на цьому детальніше.

На фондових ринках обертається велика кількість цінних паперів і число їх можливих комбінацій - велике. Інвестори можуть формувати портфелі з різним рівнем ризику. Різні інвестори мають відмінні цілі. В економічній літературі зустрічаються такі класифікації і принципи створення інвестиційного портфеля:

- агресивний (ризиковий) - націлений переважно на отримання доходу від приросту курсової вартості цінних паперів (в основному акцій), які

входять у портфель цінних паперів. Власник даного портфеля схильний

до високого ступеня ризику. Такий інвестор прагне якнайбільшої дохідності і вкладає капітал у ризикові папери;

- поміркований (ринковий) - дохід буде складатися за рахунок приросту курсової вартості, процентів за твердодохідними державними цінними облігаціями, а також із дивідендних виплат. Інвестори з поміркованою стратегією у якості основного пріоритету вибирають величину доходу, не обмежуючись жорсткими рамками періоду інвестування;

- консервативний - портфель формується з державних облігацій.

Інвестор схильний до меншого ступеня ризику. Інвестор, який дотримується консервативної стратегії управління портфелем, зацікавлений в отриманні стабільного доходу протягом тривалого періоду часу. Тому для нього кращим є безперервний потік платежів у вигляді процентних виплат по цінних паперах. Він згідний на меншу дохідність, яка компенсується високою надійністю.

Вище наведена класифікація не єдина: інвесторів, можна класи-фікувати і за рядом інших ознак. Найважливішою з них можна вважати статус, тобто інвестори можуть бути індивідуальними (фізичні особи), інституційними (колективними) і професіоналами (професіонали ринку).

Відтак, при здійсненні своєї інвестиційної стратегії банки можуть

орієнтуватися на різні цільові установки: отримання більш або менш високого і стабільного поточного доходу або дивідендів, зростання вартості самих цінних паперів, тобто збільшення вкладеного капіталу. Нарешті, можливе поєднання обох цілей.

Разом із цим, у будь-якому випадку при формуванні стратегії інвестування необхідно виконувати так зване "золоте правило інвес-тування". Воно полягає у тому, що дохід від вкладів у цінні папери прямо пропорційний ризику, на який готовий іти інвестор заради бажаного доходу. Зв'язок між ступенем ризику і нормою прибутку визначається так: мінімально необхідна для інвестора норма прибутку дорівнює нормі прибутку за безризикованими інвестиціями плюс премія за ризик по даній інвестиції.

Портфелі цінних паперів можуть бути двох типів: фіксовані і змінні. Фіксовані портфелі зберігають свою структуру протягом встановленого періоду, тривалість якого визначається терміном погашення облігацій, які входять до нього. Змінні або керуючі портфелі, відповідно до своєї назви, мають змінну структуру цінних паперів, склад яких постійно оновлюється з метою отримання максимального економічного ефекту.

3 ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ“ПРИВАТБАНКУ”

Інвестиційний портфель банку станом на 1.01.2003 та 1.01.2002 років (за ринковою вартістю на звітну дату) представлений в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Інвестиційний портфель “Приватбанку”

Таблиця 3.2

Склад інвестиційного портфелю “Приватбанк”

              Можна відзначити, що ринкова вартість інвестиційного портфелю КБ “Приватбанк” збільшилась на 1,090 млн грн або на 16,1%. При цьому ми можемо відзначити, що за аналізований період змінилась структура портфелю банку в розрізі окремих фінансових інструментів. Так ми можемо побачити, що ринкова вартість векселів та корпоративних акцій зменшилась на 0,068 та 0,08 млн грн відповідно. В результаті змінилась структура інвестиційного портфелю банку. Ми можемо побачити, що збільшилась частка найбільш надійних фінансових інструментів - таких як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та зовнішні державні зобов’язання (в євро), і відповідно зменшилась частка більш ризикованих інструментів – векселів, корпоративних акцій та облігацій. Збільшення в структурі портфелю банку надійних інструментів пов’язане з тим, що в умовах досить нестабільного фондового ринку України банк обрав досить консервативну стратегію управління інвестиційним портфелем, орієнтуючись головним чином на забезпечення надійності вкладень.

На рисунках 3.1 та 3.2. представлена структура інвестиційного портфелю Приватбанку станом на 1.0.08 та 1.01.09.

Рис.3.1 Структура інвестиційного портфелю Приватбанку на 1.01.2008

Рис.3.2 Структура інвестиційного портфелю Приватбанку на 1.01.2009

Динаміка ринкової вартості інвестиційного портфелю банку протягом аналізованого періоду представлена на рисунку 3.3

Рис.3.3 Динаміка ринкової вартості портфелю Приватбанку, млн грн

              Відзначимо, що за аналізований період ринкова вартість інвестиційного портфелю “Приватбанку” зросла з 6,78 млн грн станом на 1.01.2002 року до 7,87 млн грн станом на 1.01.2009 року, абсолютний приріст вартості становив 1,09 млн грн; темп приросту – 16,07%.

За аналізований період Приватбанк здійснив операції з цінними паперами в таких обсягах:

-         придбано цінних паперів на суму 2, 34 млн грн;

-         продано цінних паперів на суму 3,46 млн грн

Серед корпоративних цінних паперів, які знаходяться в портфелі КБ “Приватбанк”, найбільша питома вага належить цінним паперам підприємств енергетичної галузі – 34,6%; на другому місці зі значним відставанням – цінні папери підприємств металургійної промисловості – 18,7%; на третьому – нафтохімічної – 16,5%. Разом цінні папери цих підприємств складають 69,8% портфелю корпоративних цінних паперів банку.  В цілому ж відзначимо, що портфель корпоративних цінних паперів Приватбанку не достатньо диверсифікований за галузями, що певною мірою становить загрозу для інвестицій банку від негативних кон’юнктурних коливань в окремих галузях.

ВИСНВКИ

Дослідження теоретичних та практичних основ інвестиційної діяльності комерційних банків дозволило зробити наступні висновки.

Ключовими характеристиками інвестиційної діяльності комерційних банків виступають очікуваний дохід від інвестування та ризик проведення інвестиційних операцій. Ризик банку-інвестора пов’язаний з тим, що доход може виявитись нижчим, ніж передбачено.

Головним завданням банківського менеджменту виступає вибір ефективної інвестиційної стратегії з наявних альтернативних варіантів – спосіб найбільш вигідного розміщення банківських ресурсів, який дозволяє одержати максимальний дохід при забезпеченні прийнятного рівня ризику.

Головними особливостями управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні в сучасних умовах є: нерозробленість теорії банківського інвестиційного менеджменту; низька частка цінних паперів у загальних активах банку; загрозливий рівень інвестиційних ризиків; нерозвиненість інвестиційних банків; низький рівень капіталізації банків і ринку цінних паперів; розбалансованість активів і пасивів за строками і за валютою; наявність територіальної диспропорційності у розвитку банківського інвестування та інвестиційної анатомії банківської системи; активізація ринку металів та розвиток на цій основі нових банківських інвестиційних продуктів.

З урахуванням змісту банківського інвестування управління банківською інвестиційною діяльністю слід розглядати як процес забезпечення банківського інвестиційного бізнесу всіма необхідними ресурсами та організування технологічного циклу інвестування загалом, включаючи розробку нових і удосконалення наявних банківських технологій, продуктів і послуг, зокрема, забезпечення належного рівня якості обслуговування клієнтів,  використання сучасних технічних засобів і методів зв’язку.

На основі системного підходу до управління банківською інвестиційною діяльністю визначено її основні елементи, центральним з яких є механізм управління. Механізм управління інвестиційною діяльністю банку – це сукупність форм та інструментів, які використовує у своїй діяльності банк для досягнення поставлених інвестиційних цілей. Механізм управління є найбільш активним елементом системи управління, який взаємодіє із чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища банку.

Управління інвестиційним портфелем включає планування, аналіз і регулювання складу портфеля і містить у собі здійснення діяльності по його формуванню і підтримці з метою досягнення поставлених інвестором перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності і мінімізації витрат, пов'язаних з ним. Методи управління інвестиційним портфелем розділяються на активні і пасивні. Пасивне управління припускає створення та диверсифікованість портфеля з визначеним рівнем ризику. Такий портфель розрахований на існування в незмінному стані тривалий час. Активна модель управління припускає відстеження і негайне придбання інструментів, що відповідають інвестиційним цілям портфеля, а також швидку зміну складу фондових інструментів, що входять у нього.