Інвестиції В Україну і за кордон

     Загальний обсяг прямих  іноземних  інвестицій,  ураховуючи  позичковий  капітал,  на  1 квітня 2009 р. становив 42132,4 млн дол.

     У  І  кварталі  2009  р.  з  України  в  економіку  інших  країн  світу  спрямовано  8,8  млн  дол.  прямих  інвестицій.  Інвестування  здійснювалося  переважно  у  вигляді грошових  внесків.

     Прямі  інвестиції з України здійснено  до  51  країни  світу,  переважна  їхня частина  спрямована  до Кіпру.

     Сума  кредитів  та  позик,  наданих українськими резидентами підприємствам прямого  інвестування, на 01. 04. 2009 р. становила 123,3 млн  дол.

     Загальний  обсяг  прямих  інвестицій  в економіку  інших  країн  світу,  ураховуючи позичковий  капітал,  становив  6348,3  млн дол. США.

     Інвестиції в основний капітал за I півріччя 2010 року відображено в таблиці 8. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Інвестиційна політика і створення спільних підприємств 

     Аналіз  інвестиційної політики свідчить: для  залучення в Україну інвестицій необхідні чіткі й прозорі дії в оподаткуванні, у системі мита, в ліцензуванні окремих видів діяльності.

     Харчова промисловість України — один з найбільших реципієнтів інвестицій. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків. Іноземні інвестори вже вклали кошти у розвиток тютюнової (120 млн. доларів) та кондитерської галузей. У системі харчової промисловості створено 20 спільних підприємств. Серед них — акціонерні товариства: "Дніпропетровський олійноек-стракційний завод", "Роси Буковини", "Крафт Якобс Сушард Україна" (Тростянецька шоколадна фабрика), "Реємтсма Київ-тютюнова фабрика", "Рейнолдс тобакко-Львів", "Цукринка-2" (на базі Коровинецько-го цукрового заводу), "Чумак" (на базі Каховської харчосмакової фабрики), "Бен'є Україна" (на базі Миколаївського молкомбінату).

     Ділові  стосунки харчових підприємств України  налагоджено з фірмами США, Англії', Італії, Австрії, Данії. Особливе місце  належить німецьким фірмам:

     "ХІПП" — співпраця з підприємствами  Закарпатської, Тернопільської областей, міст Києва та Ужгорода щодо створення спільних підприємств по виробництву продуктів дитячого харчування; "БАСФ" — щодо поставки пестицидів і гербіцидів в обмін на патоку;

     фірми "КРОНЕС", "ШТАЙНЕКЕР", "ЗЕНТУ", "ХУПП-МАНН" постійно співпрацюють з українськими пивоварами.

     Фірма "ВІЛЬД" на умовах товарного лізингу  подала допомогу Київському заводу безалкогольних напоїв "Росинка" в придбанні  ліній розливу та фасування безалкогольних напоїв і мінеральної води. Фірма "КН8" поставила сучасне технологічне обладнання на 11 млн. марок, з них на 3 млн. марок по лізингу на 32 місяці Миргородському заводу мінеральних вод. Фірма "Вальтер-Рау" разом з Ужгородським маргариновим заводом створила спільне підприємство — німецька сторона вклала 1,5 млн. марок у придбання обладнання для виробництва наливного маргарину.

     У харчовій промисловості розроблено бізнес-плани, які задовольняють  вимоги ЮНІДО, визначено підприємства, найбільш привабливі для інвесторів. У травні цього року в рамках щорічних зборів ЄБРР проведено круглий стіл щодо презентації інвестиційних можливостей у харчову промисловість. Було представлено ЗО інвестиційних проектів. Це — початок великої творчої роботи, яку слід проводити для залучення інвестицій.

     Як  свідчить аналіз діяльності підприємств  харчової промисловості, уповільнення та невпорядкованість інвестиційного та інноваційного процесів — головна причина сучасних кризових явищ у розвитку галузі, стримування активного реформування й забезпечення сталого її функціонування в перехідний період до розвиненої соціальне орієнтованої ринкової системи господарювання.

     Дефективна  інвестиційна, інноваційна і в  цілому екомічна політика щодо розвитку вітчизняної харчової промисловості  призвела до значного зменшення виробництва  продукції, обсяги якої знизилися в  середньому за 2008-2009 роки на 20 %.

     Один  з головних стратегічних напрямків  виходу харчової промисловості з  кризового стану, стабілізації та прискорення  їі розвитку — знаходження джерел залучення інвестицій з урахуванням  галузевих особливостей, прийняття  ефективних управлінських рішень щодо розробки й реалізації інвестиційних проектів, бо від масштабів та спрямування інвестицій залежить ефективність діяльності харчових підприємств.

     Інтенсифікація  інвестиційних процесів, спрямованих  на оновлення виробництва з метою  підвищення якості, конкурентоспроможності продукції й прибутковості підприємств не лише важливий фактор забезпечення продовольчої незалежності України, виходу її на світовий і регіональні продовольчі ринки, а й формування ефективної структури народногосподарського, агропромислового та промислового комплексів, зростання економічного й соціального розвитку та підвищення життєвого рівня населення.

     Основні напрямки стимулювання вітчизняних  та іноземних інвестицій у харчову  промисловість розробка регіональних програм стимулювання приватних інвестицій, розвиток ринку цінних паперів, створення вільних економічних зон, придбання іноземними інвесторами акцій вітчизняних підприємств харчової промисловості, страхування інвестицій від некомерщйних ризиків, концентрація внутрішніх ресурсів при централізованій підтримці з метою реалізації пріоритетних інвестиційних проектів.

     Розрахунки  показують для створення сучасної високо-розвиненої індустрії харчування в країні необхідно 20-25 мільярдів  гривень капіталовкладень Фінансування може здійснюватись за рахунок іноземних та внутрішніх інвесторів, амортизаційних відрахувань на відтворення виробничого потенціалу, банківських і податкових кредитів та інших джерел Капітальні вкладення треба спрямовувати передусім у стратегічні галузі, зокрема, в цукрову, олійножирову, плодоовочеконсервну, лікеро-горілчану, виноробну, соляну та інші, які можуть виробляти конкурентоспроможну продукцію для внутрішнього й зовнішнього ринків 3 метою створення економічної заінтересованості в інвестуванні харчової промисловості України доцільно на два-три роки впровадити систему пільгового оподаткування нових реструктурованих підприємств галузі, що сприятиме прискореному зростанню обсягів виробництва високоякісних харчових продуктів.[6]  
 

     Висновки і пропозиції

     Аналіз інвестиційного середовища України як приймаючої країни має виняткове значення для створення ефективного механізму залучення прямого іноземного капіталу: по-перше, поглиблює оцінку загальної економічної ситуації в країні, по-друге, дає системне уявлення про мотивацію поведінки іноземного партнера, по-третє, віддзеркалює напрями впливу цього середовища на іноземного партнера.

     Такий аналіз потребує творчого осмислення теоретичних надбань західної економічної науки з урахуванням міжнародної практики іноземного інвестування, адаптованої до сучасних умов розвитку господарської системи України.

     Досвід показує, що на чинники, що визначають привабливість України для іноземного інвестування, викладені у статті, має спрямувати  свій першочерговий позитивний вплив державна політика регулювання інвестиційної діяльності.

     На сучасному етапі розвитку економіки ця діяльність не відтворює в розширеному масштабі виробництва суспільного продукту, технологій і виробничих відносин, отже потребує нагальної уваги з боку держави. Система інноваційних стимулів, розробка і впровадження сучасних технологій, знань і навичок працівників стають вирішальними в інвестиційній політиці держави.

     Світова практика переконує, що без широкого залучення іноземного капіталу неможливо структурно перебудувати економіку країни, зменшити технічну та технологічну відсталість її, домогтися конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.

     Крім того, продуктивне використання іноземних інвестицій — органічна частина світового процесу руху капіталів, яку реалізовано переважно за рахунок капіталів приватних інвесторів, зацікавлених в одержанні більших прибутків на вкладені кошти .

     Особливо потребує зовнішніх інвестицій економіка, що перебуває у стані трансформації, коли найбільше відчутний брак приватних і державних інвестиційних ресурсів. Це здебільшого — результат відсутності адекватної ринкової економічної системи стимулювання інвестування та чіткого розуміння ролі держави у створенні сприятливого клімату для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

     Для успішного залучення іноземних інвестицій необхідно спочатку сформувати інвестиційну привабливість економічної системи країни-реципієнта. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які ще не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу, оцінки інвестиційної привабливості країни зокрема її макроекономічного інвестиційного середовища.

     Важливою в цьому плані стає правильна оцінка результатів, отриманих від інвестиційної діяльності. Така інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показникові багато різних за назвою, одиницею виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників і це спрощує визначення доцільності конкретної інвестиційної пропозиції, причому стає інколи єдиним можливим варіантом її прийняття з об'єктивними остаточними висновками.

     У цьому зв'язку необхідно створити таку систему відносин органів влади та бізнесу, що мінімізує можливості чиновницьких зловживань посадовими обов'язками і забезпечує виконання відповідних актів та ін.

           Потребує вдосконалення законодавство, що в правовому полі регулює діяльність іноземних інвесторів у країні. Слід забезпечити стабільність її економіки відповідно до вимог сталого розвитку. Коли інвестор буде впевненим у завтрашньому дні, коли він отримає прибуток від інвестицій, тоді можна чекати на значний їх приплив в Україну. 
 
 
 

     Список використаних джерел  

1. Багрова І. В. Складові та фактори конкурентоспроможності // Вісник економічної науки України. — 2007. — № 1. — С. 11-16.
2. В.С. Марцин  Організація та оцінювання інвестиційного середовища в Україні // Проблеми науки. -2009.- №2.- с.2-8. 
3. С.В. Захарін Перспективи активізації  інвестиціної та інноваційної взаємодії суб'єктів господарювання в Україні та Росії// Проблеми науки.-2009.- №11.- с.7-14.
4. Статистичний щорічник України за 2006 р. За ред. ОТ. Осаулюка — К: Консультант, 2007. -551с.
5. http://5ka.su/ref/inostranniy
6. http://www.ukrstat.gov.ua