Міжнародна торгівля товарами: динаміка, товарна і географічна структура, тенденції розвитку

 

 

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської  справи

Національного банку  України»

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

Курсова робота на тему:

Міжнародна торгівля товарами: динаміка, товарна і географічна  структура, тенденції розвитку

 

 

Студентки 3 курсу групи МЕ - 71

Жакун Олени Сергіївни

 

Науковий керівник

Кандидат економічних  наук, доцент

Костюк О.В.

 

 

 

Суми 2010

ЗМІСТ   ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА СТАНОВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ……………...…………..…....…...5
1.1	Міжнародна торгівля як елемент міжнародних відносин........................5
1.2	Показники в міжнародній  торгівлі…. ……………………………..…...8
1.3	Періодизація розвитку міжнародної торгівлі товарами……….….…...12
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ…………………...………....………………..............19
2.1	Аналіз товарної і  географічної структури міжнародної торгівлі...………………………………………………………….…..….19
2.2	Динаміка та тенденції  світової зовнішньої торгівлі товарами……………………………………………..……………...…...22
2.3	Вплив світової фінансової кризи на динаміку розвитку міжнародної  торгівлі товарами………………………… …..………………….….….28
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ………….………………….……...….32
3.1	Динаміка та теперішній стан зовнішньої торгівлі України ……………………………………………………….…………32
3.2	Напрямки удосконалення  експортно - імпортного потенціалу України ………………………………………………………………….36
3.3   Вплив членства України в СОТ на розвиток торгівлі товарами …….41  ВИСНОВКИ……………………………………………………………………45
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………..........46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...........47
ДОДАТКИ…………………………………………………………..………….50

 

ВСТУП

 

 

У загальному вигляді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що не в змозі самі ефективно робити.

Системна трансформація  в Україні, основним змістом якої є формування ринкового середовища та демократизація усіх ланок соціального  життя, справедливо розглядається як важлива передумова розширення та підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності. Важливим напрямом розвитку України є її ефективна інтеграція до світового економічного простору. Від успіху зовнішньоекономічної діяльності України залежить її дальший економічний і соціальний розвиток як підсистеми світової економіки, що і визначає актуальність даної теми.

Дане дослідження присвячене традиційній та найбільш розвинутій формі міжнародних економічних зв’язків — зовнішній торгівлі товарами. Саме тому не буде розглянута торгівля послугами та науково технічними досягненнями. По вартісним масштабам в загальному комплексі світових господарчих зв’язків зовнішньоторговельний обмін продовжує зберігати ведучі позиції. Теперішнє становище України потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце системі нетарифних бар’єрів.

Суттєвий внесок в аналіз проблем зовнішньої торгівлі внесли класики економічної думки А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, шведські вчені Хекшер і Олін, американські економісти П. Самуельсон, В. Леньтьєв. Загальну рівновагу в міжнародній торгівлі досліджували Р. Хеберлер, А. Маршал. Аналіз теоретичних і прикладних проблем розвитку міжнародної торгівлі знайшов віддзеркалення в працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених. Це праці вчених-економістів: І. Бураковського, А. Філіпенка, В. Сіденка, О. Тимченка, Ю. Борко, І. Іванова, В. Соколова та інших. Проте у працях цих дослідників основна увага приділяється швидше прикладному вивченню міжнародної торгівлі, без урахування взаємовпливу деяких економічних, політичних, соціальних, науково-технічних та культурних факторів. Тож залишається ще широка сфера, яка потребує більш глибокого і детального дослідження. Так інформаційною базою є дослідження вище зазначених вчених та економістів у розрізі міжнародної товарної торгівлі в світі та Україні. Отже ціллю, яка поставлена перед даним дослідженням є більш глибоко розкрити товарну торгівлю в Україні, шляхи та перспективи її розвитку. Адже саме про це в останні роки говориться дуже багато, а робиться насправді мало.

Мета роботи – дослідити  сутність міжнародної торгівлі, розглянути форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання,  а також дослідити зовнішню торгівлю України.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

• дослідження поняття торгівля товарами;
• характеристика міжнародної торгівлі як елементу міжнародних відносин;
• дослідження впливу фінансової кризи та членство України в СОТ на динаміку розвитку міжнародної торгівлі товарами.
• місце України на світовому ринку торгівлі товарів та пропозиції щодо підвищення ефективності ведення міжнародної торгівлі.

Об’єктом роботи є  міжнародна торгівля і зовнішньоторговельна політика.

Предметом дослідження даної курсової роботи є розвиток міжнародної товарної торгівлі та місце України у ній.

Методи дослідження — пошуковий, описовий та порівняльний аналіз, індукція та дедукція, метод історичного і логічного.  

 

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА СТАНОВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ

 

 

1.1 Міжнародна торгівля як елемент міжнародних відносин та її показники

 

У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова  торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.

Світова (всесвітня) торгівля товарами – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту). Все сказане вище і зумовлює актуальність дослідження даної курсової роботи.

Що ж до товару, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, то він виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних  операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов'язково спеціалізованими). Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.

Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є  група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі. [18]

Експорт (від. лат. exportare —  вивозити) — вивезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввезення.

За визначенням статистичної комісії ООН, експорт — це вивезення  з країни товарів:

1) вироблених, вирощених  або добутих у країні;

2) раніше ввезених  з-за кордону та:

• перероблених на митній території;

• перероблених під митним контролем;

Імпорт (від лат. importare — ввозити) — ввезення товарів на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Дані показники розраховується у вартісних одиницях за певний період, найчастіше, за рік.

Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США (за нинішніх умов можуть використовуватись інші валюти) для їх порівняння та зіставлення. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB – Free on Board ("вільний на борту судна"), за якою продавець зобов'язаний доставити товар у порт і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (CIF – Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків.

За таких умов вартість світового експорту завжди менша  від вартості світового імпорту  на розмір витрат для перевезення  і страхування вантажів.

Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одиницях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимірювання (барелях, бушелях, мішках) тобто натуральних одиницях в яких вимірюється даний товар.

Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного товарообороту  виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. Ці індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів. На вартісні ж показники впливають ціни. Тому вартість, наприклад, експорту може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товарообігу може відображати не фізичне збільшення торгівлі, а зростання товарних цін.

Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту і  імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому: [15, с. 61]

Світовий товарообіг — сума вартості експорту та імпорту  всіх країн світу (вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість світового експорту завжди менша (приблизно на 3—6 %) за вартість імпорту на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни оцінюють експорт за цінами ФОБ, а імпорт більшості країн обліковується за цінами СІФ (FOB < GIF). Різниця між сукупним експортом та імпортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна.

Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів. [12, с. 163]

Спеціальна торгівля — експорт  та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі:

• спеціальної системи  обліку для деяких видів товарів;

• загальної системи, що застосовується до всіх товарів. Спеціальний експорт  включає:

1. національний експорт;
2. вивезення товарів після переробки під митним контролем;
3. націоналізовані товари.

Загальний експорт складається  зі спеціального експорту та реекспорту.

Спеціальний імпорт включає:

• товари, ввезені для  внутрішнього споживання або переробки; товари, ввезені для переробки  під митним контролем;

• товари, ввезені для  переробки на приписних митних складах.

Загальний імпорт складається  зі спеціального імпорту та вартості товарів, що знаходяться на приписних складах.[2, с. 64]

 

1.2 Показники в міжнародній торгівлі

 

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або  імпорту товарів у незмінних  цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

I ф.о — індекс фізичного  обсягу;

p — ціна товару  в базисному періоді;

q1 -— кількість товару  в періоді, що вивчається;

q0 — кількість товару  в базисному періоді. [12, с. 175]

       (1.1)

Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного балансу, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі. Існує багато методів визначення стану зовнішньої торгівлі, а єдиного, який використовується найбільше немає.