Можливості виходу акцій українських емітентів на міжнародні фінансові ринки

     Якщо депозитарні розписки випускаються за спільним договором емітента цінних паперів і емітента депозитарних розписок, при цьому останній не є власником цінних паперів, можна говорити про трансформацію зобов'язань емітента цінних паперів у нове зобов'язання. Емітент депозитарних розписок сприяє трансформації зобов'язального права емітента цінних паперів, виступаючи представником (агентом) цього емітента. При цьому випускається об'єкт майнового права - депозитарні розписки. Депозитарні розписки й у даному випадку є цінними паперами.

     Відповідальність по зобов'язанням несуть спільно емітент цінних паперів і емітент депозитарних розписок. При цьому емітент цінних паперів несе зобов'язання, що випливають із права власності на цінні папери, а емітент депозитарних розписок може приймати на себе додаткові зобов'язання, що супроводжують даний випуск депозитарних розписок (трансформація прибутків, інформування про права й операції з цінними паперами, обслуговування обігу депозитарних розписок тощо).

     Реалізація випуску депозитарних розписок іноземною депозитарною установою, яка не є власником цінних паперів українських емітентів, повинна дотримуватися нормативно - правових актів України. Законодавством встановлюється, що тільки Національний депозитарій України встановлює кореспондентські відношення з депозитарними установами інших країн і укладає з ними договори щодо обслуговування розміщення і продажу за межами України цінних паперів українських емітентів, у тому числі, американських депозитарних розписок (American Depositary Receipts) і глобальних депозитарних розписок (Global Depositary Receipts).

     Таким чином, вищенаведений аналіз правовідносин дає підставу стверджувати: депозитарні розписки є цінними паперами, а не похідними цінними паперами, що мають інший характер правовідносин. Підставою для підтвердження слушності такого висновку можуть служити багаторазові консультації з представниками іноземних депозитарних установ та відповідні законодавчі акти цих держав.

     Крім реалізації програм депозитарних розписок є інший шлях виходу цінних паперів емітентів на закордонні фондові ринки. Полягає він у безпосередньому виході цінних паперів емітентів на іноземні фондові ринки цінних паперів.

     Реалізується цей “вихід” через встановлення кореспондентських відношень між центральними депозитаріями двох країн або між центральним депозитарієм країни емітента цінних паперів із міжнародними депозитарними центрами (Еuroclear, Cedel). Встановлення таких кореспондентських відношень визначається правовими умовами і відповідає європейському шляху обігу цінних паперів за межами держави. Враховуючи вимоги українського законодавства вихід цінних паперів українських емітентів на іноземні фондові ринки цінних паперів можливо реалізувати через укладання Національним депозитарієм України договору про кореспондентські відношення з закордонним депозитарієм (центральним депозитарієм).

     Можливість встановлення таких кореспондентських відношень визначається не тільки технологічними умовами. При цьому повинна також враховуватися правова можливість підтвердження прав власності на цінні папери українського емітента у країні депозитарію, із яким Національний депозитарій України укладає договір. Вирішення правових питань базується на двосторонніх або багатосторонніх договорах з урахуванням законодавства України та норм міжнародного права.

     Встановлення кореспондентських відношень між центральними депозитаріями - добре відома стандартна європейська практика обігу іноземних цінних паперів на внутрішніх ринках цінних паперів У випадку встановлення кореспондентських відношень між центральними депозитаріями не тільки зобов'язальні (як у реалізації програм депозитарних розписок), але і майнові права (право власності на цінні папери українського емітента) передаються іноземному власнику. Встановлення кореспондентських відношень між центральними депозитаріями цілком відповідає міжнародним нормам і рекомендаціям ECSDА (European Central Securities Depositories Association), ISSA (International Securities Services Association).

     Обіг цінних паперів на закордонних ринках (включаючи США) можливо також реалізувати і в міжнародній депозитарній мережі (global custody).

     До шляху залучення іноземного капіталу за допомогою цінних паперів відноситься випуск цінних паперів у країнах, стосовно яких емітент цих цінних паперів є нерезидентом. Випуск цінних паперів у країні, стосовно якої емітент цих цінних паперів є нерезидентом, визначається законодавством такої країни щодо реєстрації цінних паперів іноземних емітентів. Процедура реєстрації і розміщення таких цінних паперів визначається правовими особливостями країни, де здійснюється така емісія. До таких цінних паперів можна віднести як комерційні, так і державні. До них відносяться і евробонди - зобов'язання, випущені поза межами країни позичальника і, як правило, деноміновані у певну валюту. Депозитарне обслуговування і розрахунки за такими цінними паперами здійснюються через міжнародні депозитарно - клірингові системи. Це найбільше складний і дорогий для іноземної корпорації (компанії) засіб виходу на закордонний фондовий ринок. Для українського емітента така процедура достатньо складна з погляду його відповідності вимогам країни, де здійснюється така емісія цінних паперів.

     Вихід цінних паперів емітентів на закордонні фондові ринки впливає не тільки на процес притягнення капіталу в економіку країни. Стагнація українського ринку корпоративних цінних паперів та децентралізація торгівлі цінними паперами має негативні наслідки для найбільшого власника корпоративних цінних паперів - держави. При виході цінних паперів українських емітентів на іноземні фондові ринки з'являється можливість (нехай навіть на іноземних торгових майданчиках) визначити справедливу ціну на цінні папери. 

Висновки:

Існують щонайменше п'ять можливостей виходу цінних паперів українських емітентів  на іноземні фондові ринки:

1. Вивіз цінних паперів українських емітентів за межі України. Такий шлях можливий для документарних цінних паперів на пред'явника з урахуванням валютного і митного законодавства України.
2. Випуск депозитарних розписок на цінні папери українських емітентів власником цих цінних паперів. Такий шлях вже використовується для документарних знерухомлених цінних паперів або бездокументарних цінних паперів.
3. Випуск депозитарних розписок реалізується шляхом установлення відношень між емітентом українських цінних паперів, емітентом депозитарних розписок і Національним депозитарієм України.
4. Вихід цінних паперів українських емітентів безпосередньо на закордонні фондові ринки цінних паперів шляхом установлення Національним депозитарієм України кореспондентських відношень із закордонним депозитарієм (центральним депозитарієм).
5. Випуск цінних паперів у країні, стосовно яких емітент цінних паперів є нерезидентом. Процедура реєстрації і розміщення таких цінних паперів визначається правовими особливостями тієї країни де проводиться ця емісія.

Вибір шляху реалізації виходу цінних паперів  українських підприємств на іноземні фондові ринки піддається економічному аналізу. Реалізація такого виходу буде сприяти додатковому притоку  інвестицій забезпечуючи при цьому мінімізацію вартості капіталу для українських підприємств. Для реалізації цих шляхів (крім першого) необхідний розвиток і надійне функціонування Національної депозитарної системи і Національного депозитарію України, як системоутворюючого елементу депозитарної системи України.

4.Використана література

1. Калина А. В., Корнеев В. В., Кощеев А. А. Рынок ценных бумаг (теория и практика): Учеб. пособие. —К.: МАУП, 1999.
2. 3. Жуков Е.Ф. Ринок ценних бумаг. - М.: Финансы й статистика, 2009.- 224с.
3. Чайка О. Стан, проблеми та перспективи ринку державних цінних паперів України.// Вісник НБУ. -2002. - № 1.
4. Мозговий О.М. Фондовий ринок України.// Фінанси України,-1999.