Контрольная работа по "Инвестиционной деятельности"

Стандартна форма подання  календарних планів — спеціальна шахова таблиця-матриця, у лівій  частині якої (по рядках) перелічу-ються  ті види продукції (кінцевої і на проміжних  етапах виробництва), що мають випускатися протягом, наприклад, тижня, місяця. У правій частині (по стовпцях) наводиться перелік одиниць часу (день, зміна), для яких плануються обсяги виробництва. На перетині кожного рядка (вид продукції) і стовпця (день чи зміна) записується за-планована до виробництва кількість продукції в натуральних оди-ницях. Такі календарні плани готуються для кожного структурного підрозділу із самостійною системою керування: цех, ділянка, бригада.

Частина проекту, що пов’язана  з технічними засобами його реалі-зації, називається інжинірингом проекту. До нього відносять набір дій з планування й обслуговування виробничого апарату проекту:

 

- вибір місця розташування  виробництва з урахуванням місцевої  інженерної й транспортної інфраструктури;

- вибір і обґрунтування технології;

- вибір, придбання  й монтаж устаткування;

- вибір і підготовка  приміщень для монтажу устаткування;

- технологічна схема  розміщення устаткування у виробничих  при-міщеннях;

- технічне забезпечення  системи приймання матеріальних  ресур-сів і відправлення готової продукції;

- підготовка й освоения  виробничих процесів;

- забезпечення якості  продукції технічними засобами;

- устаткування складського  господарства;

- організація транспортних  перевезень;

- підготовка технічних  фахівців для обслуговування устаткування.

 

Типове подання технічних  питань у бізнес-плані: перелік і опис необхідного устаткування, опис його переваг, умови роботи й продук-тивність устаткування, запланований режим роботи, організація тех-нічного обслуговування і його вартість.

Особливе значения мае етап вибору технології. Прийняте рішення мае бути обґрунтоване порівнянням з альтернативними варіантами. Порівняння технологій здійснюється за багатьма критеріями. Зважа-ючи на те, що зазвичай кращі технологи зосереджені у виробників із розвинених країн, до цієї роботи на стадії аналізу і вибору доцільно залучати іноземних фахівців з фірм технічного консалтингу. Це дорого, але результата будуть надійнішими.

Привабливість іноземних  технологій мае бути скоригована  на вплив місцевих умов: умови налагодження устаткування, вартість регуляр-них технічних оглядів, запчастин, спецпідготовки обслуговуючого персоналу і т. ін. При оцінці технології важлива прив’язка до конкретних умов проекту:

 

- сировина, що використовується, можливість використання місцевих видів сировини й матеріалів, присутність у регіоні необхідних для даної технології сировини й матеріалів, доступність матеріалів за якістю і ціною;

- практична відпрацьованість  і перевіреність технологи у  місце-вих умовах, наявний позитивный  досвід використання обраної технології;

- стійкість до морального  зносу;

- безпека праці (потенційна  можливість травматизму персоналу)  при даній технологи, її екологічна  безпека, відповідність нормам  екологічного навантаження на  навколишнє середовище;

- можливість нарощування потужності (блокова побудова устат-кування і технологи) приєднанням нових блоків замість повної заміни устаткування більш потужним;

- сумісність з існуючим  устаткуванням проекту;

- наявність у виробника  документованих авторських прав  на дану технологію (ліцензій, патентів);

- супроводження (хоча  б протягом року) виробником технічної  експлуатації устаткування;

- сумісність з місцевими  умовами: підключення до інженерних  мереж, клімат, виробничий режим;

- відносна простота  в освоєнні технологи, можливість швидкого освоения особливостей технології як з боку ії виробничої експлу-атації, так і з боку ії технічного супроводження (профілактика і ремонта);

- надежна кваліфікація  обслуговуючого персоналу, можливості  навчання персоналу, відповідність  рівню кваліфікації місцевих трудових ресурсів, що будуть зайняті в проекті;

- оптимальне співвідношення  автоматизованих процесів і руч-ної  праці;

- оптимальне співвідношення  капітальних (вартість устаткування) і поточних (вартість щоденних  витрат на обслуговування технологи) витрат при обраній технологи.

 

При переході від технології до устаткування важливими є юридичні аспекта оформления контракту на закупівлю, транспортуван-ня й монтаж устаткування та умови оплати. Ці економічні та юридичні параметри отримання устаткування можуть істотно скорегувати чисто технічні переваги. Слід ураховувати вартість експлуатації устаткування та його надійність.

Проблеми з устаткуванням  можуть значно підвищити поточні  ви-трати, погіршити якість продукції, як наслідок, проект стае збитко-вим, хоча на ринку матимемо приклади прибутковості виробництва аналогічної продукції.

Технічна база проекту  щодо продуктивное^ мае бути узгоджена  з маркетинговими прогнозами збуту  через виробничий план. Він пе-редбачає розробку деталізованих за номенклатурою продукції кален-дарних графіків виробництва і завантаження устаткування. Не варто купувати устаткування більш потужне за обсягами виробництва, ніж це потрібно за прогнозами обсягів продажу. Водночас треба подумати і про можливі резерви потужності, якщо виникне потреба у збільшенні обсягів виробництва. Адже заміна одного устаткування потужнішим може бути дуже невигідна. Варто віддавати перевагу устаткуванню, яке можна нарощувати блоками, не замінюючи вже існуючого, а при-єднуючи нові блоки до тих, що працюють.

 

Стосовно конкретного  виду устаткування, що вибираеться  для проекту, слід виокремити такі параметри:

 

- термін служби;

- продуктивність і  питома продуктивність (на одиницю  вартості устаткування);

- технічна надійність  в експлуатації (час роботи без відмови, се-редня вартість ремонту, частота і вартість профілактичного об-слуговування);

- умови гарантійного  і можливість післягарантійного  обслуго-вування;

- ремонтопристосованість  техніки й можливості забезпечення  зап-частинами;

- виробнича площа, що потрібна для розміщення обладнання, компактність техніки;

- необхідні умови для  установки (клімат, температура в  цеху, на-явність фундаментів, пожежонебезпечність  приміщення чи інже-нерних мереж,  звукоізоляція, вологоізоляція, пилоізоляція  тощо).

 

Процес визначення оптимальної партії для транспортування супроводжує розробку місячного плану відвантаження готової продукції (вигіднішими є великі партії відвантаження і менші обсяги зберігання на своїх складах). Плани постачань споживачам формуються для кожної позиції номенклатури готової продукції на кожен місяць.

Система контролю якості продукції вбудовується безпосередньо  у виробничий процес на кінцевих технологічних  етапах перед здачею готової продукції  на склад. До неї входять технічні засоби контролю, спеціальні робочі місця для контролю якості та засоби мотивації (роз-поділ відповідальності й механізм стимулювання) якісної роботи для всього персоналу і для кожного робочого місця.

 На основі календарных  планів виробництва розробляються  плани використання персоналу з деталізацією: для кожного працівника і кожного робочого дня планується обсяг робіт. 3 урахуванням календарного фонду робочого часу, виробничого персоналу і фактично необхідного на планову виробничу програму місяця визначається про-дуктивність праці й змінність роботи персоналу (з урахуванням змінності роботи устаткування).

Для підтримки технічних  засобів проекту в постійному робочому стані відповідно до технічних  рекомендацій з експлуатації устаткування організовується система технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів устаткування. 3 цією метою розроблюються відповідні плани ТО і ППР у помісячному режимі, що мають бути враховані при плануванні терміну роботи устаткування і змінності роботи для забезпечення календарних планів виробництва.

На завершения необхідно  зазначити, що виробничий план проекту  в масштабних багатономенклатурних процесах припускав досягнення високої узгодженості щодо обсягів виробництва, можливостей матеріально-технічного забезпечення, терміну роботи устаткування і фонду робочого часу персоналу. План мае бути також оптимальним щодо поточної вартості його обслуговування: мінімізація запасів, мак-симальне використання устаткування, зростання продуктивності пра-ці, багатозмінність роботи.

Важливими узагальнюючими показниками організації виробництва є коефіцієнти завантаження устаткування, використання вироб-ничих потужностей, продуктивності праці та фондовіддачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 1.

Ви зайняли на п'ять років $10000 під 8% річних , що нараховують за схемою складних відсотків на непогашений залишок. Повертати потрібно рівними сумами наприкінці кожного року. Визначите загальну суму відсотків до виплати.

 

Рішення.

 

Составим таблицу порядка  погашения данного кредита.

 

Год	Начальный баланс долга	Погашение долга	Проценты	Годовая выплата	Конечный баланс долга
1	10000	2000	800	2800	8000
2	8000	2000	640	2640	6000
3	6000	2000	480	2480	4000
4	4000	2000	320	2320	2000
5	2000	2000	160	2160	0

 

800+640+480+320+160=3200 грн.

Відповідь: загальна сума відсотків до виплати 3200грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2

Підприємство планує випустити облігації номінальною  вартістю 1000 грн. із соком погашення 20 років і ставкою відсотка 9%. Витрати по реалізації облігацій складуть у середньому 3% номінальній вартості. Для підвищення привабливості облігацій вони продаються на умовах дисконту - 2 % номінальної вартості. Податок на прибуток та інші обов'язкові відрахування від прибутку становлять 35 %. Потрібно розрахувати ціну цього джерела коштів.

 

 

 

Рішення.

 

где

 

Kоб – ціна джерела коштів;

 

Р – ставка відсотка;

 

СН – номінальна ватість;

 

СР – реалізована  ціна облігацій;

 

К – строк займу ;

 

Н – податок на прибуток .

 

Реалізована ціна облігацій:

 

1000 + 20 = 1020 грн.

 

К об = 1000∙0,09 +(1020+1000)/20    .  (1- 0.35) = 0,122

               (1000+1020)/2

 

 

 

Відповідь: ціна цього джерела коштів  12,2%.