Контрольна робота з дисципліни Інвестування

Інвестиційний клімат та фактори, що його утворюють.

 

Інвестиційний клімат формується під впливом політичних, правових, економічних і соціальних чинників. Значимість кожного чинника в окремо взятій країні різна, оскільки це залежить від рівня економічного розвитку, історичних та національних тенденцій.

Для оцінки можна використати такі узагальнюючі синтетичні показники;

• політична і фінансова стабільність;
• рівень загальноекономічного розвитку країни;
• рівень розвитку ринкової та інвестиційної інфраструктури;
• місткість внутрішнього ринку;
• вартість робочої сили;
• купівельна спроможність населення;
• рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Коротка характеристика умов інвестування в  Україні зводиться до такого;

1.Успадкувавши  від адміністративної системи  метод розподільчих принципів,  кошти “не продаються», як  це відбувається при ринкових  відносинах, а далі продовжує  розподілятися Національним банком  через комерційні банки шляхом  надання кредитів, які, в свою  чергу, різко піднімають ставку  процента, штучно стимулюючи інфляцію. Якщо проаналізувати трьох річну  практику надання кредитів, то  можна спостерігати таку тенденцію.  Державні кошти через кредитування  в безготівковій формі надходять  на рахунки приватних підприємств,  які потім потрапляють до приватних  кишень у вигляді готівки. Комерційні  банки надавали кредити державним  підприємствам під великі проценти, а останні здійснювали відшкодування  процентів за рахунок зростання  собівартості, а значить, через  підвищення цін, які, в свою  чергу, відшкодовувалися з кишені  громадян. Такий механізм спрацьовує  і сьогодні, тільки меншою мірою,  оскільки все більше держава  контролює рух фінансових коштів  через Національний банк та  інші засоби.

2. Економічні  процеси в Україні мають кримінальну  направленість, а тіньовий характер  розподільчих і перерозподільчих  відносин підриває всю систему  зацікавленості, надійності і перспективності  розвитку інвестиційної діяльності.

3. Закони  про інвестиційну діяльність  ні формально, ні змістовно  не відповідають вимогам і  потребам потенційних інвесторів  в ринковій економіці. Надто  велика лібералізація економіки  в умовах недостатнього  розвитку  державного регулювання, низької  виконавчої дисципліни і відповідальності  призвела до появи анархії  і невизначеності в економіці.

4. Низький  рівень державного управління  призводить до надмірного втручання  в процес інвестування державних  службовців з метою задоволення  власних потреб.

5. Тіньовий  експорт капіталу, який зменшує  вітчизняні інвестиційні можливості. Основу цього явища складає  недовіра власників капіталів  до економічного режиму, бажання  приховати капітали від непомірного  оподаткування та посягань кримінальних  структур.

6. Акумулювання  вітчизняного капіталу за кордоном  створює головну проблему –  повернення їх у вигляді інвестицій  на Україну. Це явище має  суперечливу властивість. З одного  боку, власники капіталу зацікавлені  в поверненні коштів, оскільки  норма прибутку в Україні з  урахуванням можливостей офіційної  і тіньової економіки значно  перевищує норму прибутку від  використання коштів за кордоном. З другого боку, тіньовий характер  капіталу стримує його повернення  внаслідок високого ступеня ризику, що пов’язане з необхідністю  обгрунтування характеру походження  коштів, які використовуються для  особистих цілей, закупівлю високовартістної  техніки, автомобілів, нерухомості  тощо .

Висновок:

 

Отже, інвестування є процесом такого використання коштів, при якому їх вартість за певний період часу зростає. І цей процес за організаційною формою тісно переплетений з конкретними формами фінансово-господарської діяльності, що використовуються економічними суб'єктами. Якщо у підприємства є прибуток, то обов'язково на якомусь етапі вирішується питання щодо його розподілу, і це є елементом управління інвестиціями.

 

Учасниками інвестиційного процесу є всі юридичні й фізичні особи, об'єднані матеріальними і фінансовими відносинами з інвестором стосовно його проекту нарощування капіталу.

 

Взаємовідносини інвестора та учасників проекту регулюються відповідними договорами між ними. Учасники інвестиційної діяльності можуть бути постачальниками обладнання, сировини та матеріалів, споживачами продукції проекту, позичальниками, посередниками, консультантами, проектною організацією, експертами і тощо.

 

Згідно з українським законодавством повноправними учасниками фондового ринку є банки, які мають право виступати як професійні учасники, інвестиційні консультанти, фінансові брокери.

 

Окрему групу учасників інвестиційного ринку становлять інституціональні інвестори, тобто такі юридичні особи, діяльність яких безпосередньо пов'язана з накопиченням вільних коштів і їх інвестиційним використанням:

 

• страхові фірми;

 

• пенсійні фонди;

 

• інвестиційні фонди;

 

• довірчі товариства.

 

Процес управління інвестиційною діяльністю (планування, організація, прийняття рішень, забезпечення ресурсами, їх раціональне використання, доведення проекту до запроектованих кінцевих результатів) забезпечується інвестиційним менеджментом.

 

Ринкові механізми збалансування попиту й пропозиції сприяють постійному врівноваженню на інвестиційному ринку. Як наслідок, не буває прибуткових проектів з невеликим ризиком. Якщо з'являється такий об'єкт для інвестицій, попит на нього з боку капіталів зростає, збільшується ціна і зменшується дохідність. Ситуація на ринку досягає рівноваги. Можна вважати, що чим більша очікувана дохідність інвестування, тим вищим є ризик інвестування. Інше можливе лише короткочасно, поки інформація щодо перспективності об'єкта не стає доступною більшості учасників ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі

 

Задача №1

Компанія розглядає можливість інвестування в проект, що за 4 роки приесе грошові доходи відповідно 6000, 4000, 3000 та 2000 грн. Чи схвалили б ви цей  проект, якщо його дисконтна ставка становить 10%, а початкові інвестиції 9000 грн.

Розв`язок:

 

Дано:

R1=2000 

R2=3000 

R3=4000

R4=6000

=10%

Розв`язок:

 

NPV= ++9000=1818.18+2479.33+3005.25+4098.01-   9000=

=11400.77-9000=2400.77

2400.770

PI= :i

 

PI==1.271

Якщо 1 ефективний

Задача№2

Знайти майбутню вартість 1200 грн  вкладених на 4 роки, при умові, що відсотки нараховуються поквартально при ставці 16% річних.

Розв`язок:

Дано:

n=4

r=16%

TB=1200

MВ-?

МВ=ТВ(1+r

MB= 1200*(1+0.16=148248.33грн.

Висновок: 14848,33 грн майбутня вартість

Задача№3

Оцінити вартість облігації, виходячи з наступних даних: номінал-140 грн.; термін погашення – 100 діб; купонні  виплати – 10 грн. через кожні 20 діб. Останній купон виплачується в момент погашення разом з сумою основного боргу.  Середня дохідність по облігаціям на ринку цінних паперів терміном 20 діб – 11%.

Розв`язок:

Дано:

N=140грн 

N=100 діб

c= 10 грн

r=11%

V обл.=+ +++=129,84

 

Висновок: 129,84 грн середня дохідність по облігаціям на ринку цінних паперів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність". ВВР України. — 1991. —№47.
2. БланкИ. А. Инвестиционный менеджмент. — К.; 1995.
3. Вінник О. М. Інвестиційне право. Навч. Посібник К.: Атіка, 2001 – 264ст.
4. Мамченко В. Г.  Основи інвестиційної діяльності. – Харків: ХГІ «НУА», 1996 – 28ст.
5. Музиченко А. С. Інвестиційна діяльність в Україні. Навч. Посібник.- К.: Кондор, 2005-406 ст.