Поняття "дипломатичний корпус"

2. Функції та обов’язки дуаєна дипломатичного корпусу.

Дуаєн виконує деякі  протокольні та організаційні функції [1]. Переважна більшість функцій дуаєна має протокольний характер. Він представляє дипломатичний корпус як певну єдність у відносинах з вищими органами приймаючої держави, як primus inter pares (перший серед рівних), а не як глава самодіяльної організації. А тому, перш ніж звернутись до компетентних органів держави перебування, дуаєн дипломатичного корпусу має попередньо узгодити позицію глав дипломатичних представництв з цього приводу. Однаковою мірою, якщо питання стосується конкретного члена дипломатичного корпусу, він також повинен мати попередню їх згоду на це [2].

З метою вироблення якоїсь загальної позиції в дипкорпусі він може час від часу організовувати консультаційні наради з главами  диппредставництв, які мають неофіційний  характер і проводяться, як правило, під час сніданків чи обідів. Дуаєн організовує прийоми здебільшого у зв’язку з від’їздом глави диппредставництва та вручення йому пам’ятного подарунка. Ці заходи проводяться за кошти внесків диппредставництв.

Від імені дипломатичного корпусу дуаєн виступає на урочистих церемоніях в країні перебування, висловлює поздоровлення чи співчуття офіційним особам, але при цьому він повинен мати повноваження дипкорпусу або, принаймні, бути впевненими, що його підтримають [1].

Дуаєн виступає консультантом  колег з питань місцевого протоколу та етикету, і особливо тих, хто прибув як глава дипломатичного представництва. У їх взаємовідносинах з державними органами країни перебування. Для виконання цієї функції він має в своєму розпорядженні всю потрібну інформацію. Крім цього, він підтримує постійний контакт з урядовими колами та місцевим протоколом. У своїй діяльності дуаєн дипломатичного корпусу не повинен допускати жодних дискримінаційних дій серед дипломатичних представництв і не надавати з будь-яких міркувань старшинство тому чи іншому дипломатичному представнику на шкоду старшинству інших дипломатичних представників [2].

Однією з важливих функцій дуаєна є турбота про  те, щоб члени дипломатичного корпусу  могли належним чином використовувати  надані їм привілеї та імунітети. Особливо це має важливе значення у випадках, коли приймаюча держава перебуває у важкій економічні ситуації, стані війни, в державі відбуваються внутрішні заворушення і т. ін. [4]

При необхідності дуаєн  може виступати на захист привілеїв  дипломатичного корпусу протокольного (церемоніального) характеру (старшинства членів дипкорпусу щодо представників місцевої влади, участі та місця дипкорпусу в церемоніях тощо).

Тут названі, так би мовити, основні типові функції дуаєна, в  які можуть вноситися корективи залежно від особливостей кожної країни [1]¹¹.

 

Висновок.

Дипломатичний корпус це інститут який існує de facto, на основі широкого застосування міжнародного звичаю. Поняття „дипломатичний корпус” можна розглядати як сукупність глав дипломатичних представництв, які акредитовані у країні перебування.

На чолі дипломатичного корпусу стоїть дуаєн, глава одного із акредитованих у державі дипломатичних  представництв. Ним відповідно до існуючої традиції стає старший по класу, і  перший за часом свого перебування у приймаючій державі глава одного з акредитованих у ній дипломатичних представництв. Тут також існують і винятки, в деяких католицьких країнах дуаєном дипломатичного корпусу є папський нунцій, який завжди посідає перше місце у плані старшинства.

Однією із функцій дуаєна є представницька функція, яка полягає в тому, що дуаєн представляє дипломатичний корпус як певну єдність у відносинах з вищими органами приймаючої держави. Дуаєн також виконує консультаційну функцію, котра полягає у наданні консультацій з питань місцевого протоколу та етикету. Контроль за наданням належним чином привілеїв та імунітетів членам дипломатичного корпусу також відноситься до функцій глави дипломатичного корпусу.

 

Додаток №1

 

1. Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”

Навчальний посібник -К.: „Знання”, 2005

2. Репецький В.М. «Дипломатичне і консульське право»

Львів: ВАТ  „Бібльос”, 2002

3. Дипломатический словарь

М.: Наука, 1986

4. Сандровский К.К. „Право внешних сношений”

К.: Вища школа,1986

5. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р.

 

Список використаної літератури:

 

1. Наукова література:

 

1. Дипломатический словарь

М.: Наука, 1986

2. Репецький В.М. «Дипломатичне і консульське право»

Львів: ВАТ  „Бібльос”, 2002

3. Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”

Навчальний посібник – К.: „Знання”, 2005

4. Сандровский К.К. „Право внешних сношений”

К.: Вища школа,1986

 

 

2. Нормативно-правові акти:
1. Віденська конвенція „Про дипломатичні зносини” від 18 квітня 1961 р.

¹Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”. Навчальний посібник -К.: „Знання”, 2005

² Сандровский К.К. „Право внешних сношений”. К.: Вища школа,1986

³ Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”. Навчальний посібник -К.: „Знання”, 2005

⁴ Репецький В.М. «Дипломатичне і консульське право». Львів: ВАТ „Бібльос”, 2002

⁵ Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”. Навчальний посібник -К.: „Знання”, 2005

⁶ Сандровский К.К. „Право внешних сношений” .К.: Вища школа,1986

⁷ Репецький В.М. «Дипломатичне і консульське право». Львів: ВАТ „Бібльос”, 2002

⁸ Сандровский К.К. „Право внешних сношений”. К.: Вища школа,1986

⁹ Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р.

¹⁰ Сагайдак О.П. „Дипломатичний протокол та етикет”. Навчальний посібник -К.: „Знання”, 2005

¹¹ Дипломатический словарь. М.: Наука, 1986