Пiдстави набуття громадянства України

 

 

Міністерство освіти і науки 
Молоді та спорту України 
Харківського Національного Університету імені Каразіна.В.Н 
Філосовскій факультет, кафедра валеології

 

 

 

Реферат

Тема: «Пiдстави набуття громадянства України»

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Харків-2012

 

 

 

 

 

 

План

 

 

 

 

Вступ........................................................................................3 
1. Загальні поняття про громадянство...............................................4-5 
2. Принципи громадянства України..................................................5-9 
3. Пiдстави набуття громадянства в України…………………….9-13 
4. Державні органи, які вирішують питання громадянства  
в Україні............................................................................................13-16 
Список використаної літератури.....................................17  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Важливим структурним  елементом правового статусу особи є громадянство.

Громадянство створює  єдині взаємні права та обов'язки для людини і держави. Саме з ним  пов'язані найсуттєвіші наслідки для  обох сторін - обсяг прав, обов'язків  і відповідальності держави та громадянина. Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є: 
1. Конституція України. 
2. Закон України «Про громадянство України». 
3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства. 
4. Підзаконні акти. 
Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство, як природного права людини, закріплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь 'у вирішенні питань громадянства та порядок їх вирішення.

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні поняття про громадянство

 

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і  
Україною,  що  знаходить  свій  вияв  у  їх  взаємних  правах   та  
обов'язках.

Громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Ознаками громадянства як певного зв’язку особи з державою є:  
1) Правовий характер;  
2) Необмеженість у просторі та часі;  
3) Максимальний характер взаємних прав та обов’язків  
Цей зв’язок знаходить своє виявлення у поширенні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання – на території держави чи за її межами.[1,с.2,25 ]

Сучасне поняття громадянства історично  пов'язане з французькою революцією XVIII ст. Політико-правова концепція  «вільного громадянина» прислужилася обґрунтуванню ліквідації феодального ладу, розвитку нових політичних та економічних відносин. Ця концепція заступила категорію підданства, яка за часів феодалізму позначала васальні відносини залежності окремого індивіда від держави, персоніфікованої в особі монарха. Громадянство є засобом інституціоналізації принципів взаємовідносин держави і особи. Стан громадянства створює взаємні права і обов'язки. Держава поширює свою владу на громадянина як на своїй території, так і поза її межами, і може вимагати від нього виконання певних дій. Водночас громадянин може претендувати на захист своїх законних інтересів з боку держави або на їх захист від протизаконних дій самих державних органів. Тільки на основі громадянства особа наділяється всією повнотою конституційних прав і свобод.

Характеризуючи поняття громадянства, слід також вказати на сталість відповідного правового зв'язку, що виникає між  особою і державою. Така сталість існує у просторі і в часі. У просторі вона насамперед виявляється в тому, що стан громадянства зберігається за особою і в разі виїзду її за кордон. Разом з тим деякі зумовлені цим станом права і обов'язки особи під час її перебування за кордоном фактично не реалізуються. Це не означає, однак, що особа втратила такі права. Окремі ж права та обов'язки особи реалізуються саме під час її перебування за кордоном.

Особа, зв'язана державною  належністю, політичне підвладна  відповідній державі і має  право на міжнародно-правовий захист з її боку. Але якщо ця особа не є громадянином, держава не зобов'язана гарантувати їй права і свободи у повному обсязі [2,с.734 ]

 

 

2. Принципи громадянства України

Принципи громадянства України — це висхідні засади, керівні ідеї, в яких відображається характер та сутність українського громадянства; вони являють собою певні закономірності, які дістали наукове усвідомлення, закріплюються в Конституції та чинному законодавстві України і становлять своєрідну систему, яка зв'язує воєдино різноманітні сторони громадянства України. Більшість авторів єдині в тому, що принципи громадянства не розрізнені, всі вони у своїй сукупності становлять певну систему. Щодо визначення цієї системи не існує єдиної точки зору. Різні автори по-різному класифікують принципи громадянства і відповідно утворюють різні групи принципів за різними кваліфікуючими ознаками.

Громадянство  в Україні базується за принципами: 1)єдиного громадянства України; 2)запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3)неприпустимості позбавлення громадянина України громадянства; 4)неможливості автоматичногонабуття й втрати громадянства; 5)рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й години набуття ними громадянства України; 6)збереження громадянства незалежно від місця проживання громадянина України; 7)визнання права громадянина на зміну громадянства; 8)захисту й піклування про громадян України, що перебувають за межами України; 9)невидачі громадян України іноземній державі [4, с.44 ].

Принцип єдиного громадянства,закріплений  в ст. 4 Конституції України й  у ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що виключається можливість існування  громадянства адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі громадянства Автономної Республіки Крим. Законодавство  України недопускає існування подвійного громадянства в нашій державі. Сутність цого принципу полягає до того, що громадянин України неможе одночасно мати громадянство і ншої держави. Це конституційне положення спрямоване на забезпечення єдиного правового статусу для всіх громадян України таоднакового правового зв'язку шкірного громадянина із Державою. Не лише безгромадянство, а і подвійне громадянство є негативним явищем. Усвітовій практиці в результаті колізій правових норм, що врегульовують запитання громадянства,можуть виникнути ситуації, коли одна і та ж особа визнається громадянином кількох держав.

Принцип запобігання виникненню випадків безгромадянства, закріплений у ст. 2 Закону «Про громадянство України»,означає недопустимість втрати громадянином України громадянства внаслідок колізій законодавства України з законодавством інших держав,громадянство яких бажає придбати громадянин України. Тому згідно із п. 2 ст. 9 закону особини, котрі є іноземцями,мають взятии зобов'язання припинити іноземне громадянство й подати документ про це,виданий уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття її до громадянства України,протягом року із моменту прийняття їхнього громадянства України.

Принцип недопустимості позбавлення громадянства громадянина України має особливе значення. Він закріплений у Конституції України (частина перша ст. 25), у Законі «Про громадянство України» (п. З ст. 2) й відповідає світовим стандартам,зокрема ст. 15 Загальної декларації прав людини .У Декларації встановлено: «Ніхто неможе бути безпідставно позбавлений  громадянства чи права змінити своє громадянство». У радянські часи позбавлення громадянства широко застосовувалося як форма боротьби із інакомислячими, як своєрідна форма репресії [2].

Принцип неможливості автоматичного набуття й втрати громадянства закріплений у п. 5 ст. 2 Закону «Про громадянство України». У ньому встановлюється,  що громадянство в Україні ґрунтується на принципі неможливості автоматичного набуття  громадянства України іноземцем чи особою без громадянства, шляхом укладення шлюбу із громадянином України чи набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя у результаті припинення шлюбу чи припинення громадянства України іншим із подружжя. [5, с.99]

Принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й години набуття ними громадянства України,закріплений у п. 6 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що кожний громадянин України володіє  однаковими правами, свободами йобов'язками незалежно від підстав набуття громадянства. Немає значення година його набуття. Ця норма випливає із частини  першої ст. 24Конституції України, яка закріплює основоположний принцип конституційного ладу України й світового конституціоналізму:громадяни мають рівні конституційні права й свободи тає рівними перед законом. Принцип рівності громадянства передбачає необхідність застосування однакових стандартів, прав, свобод й обовязків для всіх громадян України, незалежно відбудь-яких ознак й обставин, у томучислі години придбання громадянства.

Принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України,закріплений у п. 7 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що виїзд громадянина за межі територї держави не означає втрати ним громадянства.Згідно із Законом «Прогромадянство України» від 16 апреля 1997 р.однією з підстав втрати громадянства було б те, що особа, котра перебуває за межами України, стала без поважних причин на консульський облік у термін 7 років.Сьогодні такої підстави для втрати громадянства немає [6, с.74].

Принцип визнання права громадянина назміну громадянства,закріплений у п. 4 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що громадянин має право вільно, без особливих перепон,змінити своє громадянство в порядку,встановленому законодавством. У частині першій ст. 25 Конституції України закріплено: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства й права змінити громадянство».

Принцип захисту й піклування про громадян України, що перебувають за межами України,закріплений участині третій ст. 25 Конституції в положенні: «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, котрі перебувають за її межами». Це зобов'язує дипломатичні  представництва й консульські установи України, посадових осіб вживати необхiдних заходів для забезпечення прав українських громадян, котрі перебувають за кордоном, користуватися в повному  обсязі правами, наданими законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна й держави перебування громадянина.

Принцип невидачі громадян України іноземній державі випливає з положення частини другої ст. 25 Конституції про те, що: «Громадянин України не може бути вигнаний за межі України чи виданий іншій державі». З цього принципу є винятки, котрі випливають з міжнародних зобов'язань України. Обмеження щодо невидачі Державою своїх громадян іншим державам містяться у нормах кримінального права. Відповідно, громадянин України, який учинив злочин за межами України, підлягає кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України. Але це не означає, що цей громадянин не може бути притягнутий до відповідальності за місцем учинення злочину,тобто за кордоном.[5, с.110 ]

 

 3. Пiдстави набуття громадянства в України 
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається:

- за народженням. Закон передбачає різні варіанти набуття громадянства за народженням: від батьків — громадян України; коли дитина народжена за межами України, тощо. Визначається, що особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, вважається громадянином України з моменту народження. [3,с.161 ]

- за територіальним походженням;

-  внаслідок поновлення  у громадянстві;

-  внаслідок усиновлення;

-  внаслідок встановлення  над дитиною опіки чи піклування;

- внаслідок встановлення  над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

-  у зв'язку з перебуванням  у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

-  внаслідок встановлення батьківства. Відповідно до ст. 27 Закону, зміну громадянства дітей віком від 16 до 18 років у разі усиновлення, може відбуватись лише за згодою самих дітей. Заява дитини щодо зміни її громадянства має бути викладена у письмовій формі й нотаріально засвідчена. Порядок оформлення документів із питань громадянства визначається  з статтею 34 Закону «Про громадянство».

- за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами  України. Такими підставами можуть бути, наприклад, оптація (вільний вибір громадянства тієї чи іншої держави в зв’язку з переходом частини території від однієї держави до іншої або проголошенням частини території колишньої держави новою незалежною державою) або трансферт (перехід частини території супроводжується зміною громадянства без права вибору).

Громадянство  дитини може змінюватись в наслідок набуття її батьками громадянства України чи у зв'язку із виходом їх з громадянства України. Ці запитання регулюються статтею 21 Закону,відповідно до якої уразі зміни громадянства батьків,внаслідок якої обоє стають громадянами України чи обоє виходять із громадянства України,відповідно змінюється громадянство їхніх дітей.

У тому випадку, коли відомий лише один з батьків дитини, то в разі зміни громадянства цієї особини відповідно змінюється громадянство дитини. Метою цієї норми Закону є прагнення забезпечити однакове громадянство для всіх членів сім'ї. Але слід враховувати, що у зазначеному порядку вирішується запитання щодо громадянства лише тих дітей, котрі не досягли16-річного віку. Зміна громадянства дітей у віці від 16 до 18 років відбувається у іншому порядку [6,с.93 ]

Заслуговує на увагу специфіка  набуття громадянства за територіальним походженням.

Найбільш поширеним способом набуття громадянства вважається так  зване укорінення або набуття  громадянства в порядку натуралізації, тобто надання органами державної влади громадянства особі, яка про це просить. При цьому, прийняття до громадянства даної країни тягне за собою втрату громадянства, набутого за народженням. Це стосується трьох категорій осіб: громадян іноземних держав, осіб без громадянства і осіб з невизначеним громадянством.

Умовами прийняття до громадянства України є:

-  визнання і додержання  Конституції України та законів України;