Міжнародне право

Дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцеві, який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Слід зазначити, що дія Порядку поширюється також на іноземців, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів, укладених між українським та іноземним суб'єктами господарської діяльності.

Відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців" іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, користуються в нашій державі національним режимом щодо працевлаштування і трудової діяльності. Іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, можуть працювати: 1) за контрактом, укладеним відповідно до одержаного дозволу; 2) за контрактом, укладеним між суб'єктами господарської діяльності України та іноземної держави. Іноземці можуть перебувати в Україні у відрядженнях, працювати в змішаних товариствах, посольствах, консульствах, представництвах тощо. Не можуть займатися трудовою діяльністю іноземці, які перебувають в Україні тимчасово у приватних справах.

Як зазначалося, іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо, відповідно до законодавства України, призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язуються з належністю до громадянства України.

Слід зазначити, що встановлених у свого часу у законодавстві вибуття із прав іноземних громадян були нечисленні, і є підстави було зведено до двом групам.

До першої групи ставляться вилучення щодо змогу іноземців обіймати певні посади або здійснювати заняття тієї чи іншого діяльністю однакові засадах до наших громадян.

Наприклад, землі особливо охоронюваних територій та іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичних осіб не пред’являються.

Другу групу вилучень становлять правила, встановлюють особливий режим прав іноземців, визначається характером охоронюваних прав, особливостями їх юридичної природи. Так було в силу територіального характеру авторських прав (згідно з пунктом 2 розділу I Положення «Про авторське право і правах, правову охорону програм ЕОМ і баз даних, топологий інтегральних мікросхем в ПМР») національний режим щодо авторських прав іноземців встановлено стосовно творам, оприлюднених на території ПМР або неоприлюдненим, але які є біля ПМР в будь-якої об'єктивної формі. Що стосується інших творів іноземців авторські права зізнаються у відповідності з міжнародними договорами.

ВИСНОВКИ

Іноземцем вважається будь-яка фізична особа, яке, перебувають у певної правової в зв'язку зі державою, перестав бути його громадянином і полягає у громадянство (підданстві) іншої держави.

Усіх які живуть і тимчасово які перебувають іноземців можна розділити на:

— іноземців, котрі мають імунітетами і привілеями.

— іноземців, наділених певними імунітетами і привілеями (які мають повним чи частковим імунітетом від юрисдикції ПМР).

— іноземців, отримали притулок (біженців).

Сутність конституційно-правового статусу іноземців визначається, передусім, основними правами і обов'язками, які взаємодіють із іншими правовими компонентами (громадянство, правоздатність, гарантії) і утворюють у єдності зміст конституційно-правового статусу іноземців.

Отже, іноземці мають у своєму ПМР таку ж майнові та особисті немайнові права, як і наших громадян. Ці права має здійснюватися ними так само, як і придністровськими громадянами. Реалізація зазначених прав має відповідати їх призначенню в суспільстві.

Іноземці, як й україномовні громадяни ПМР, можуть володіти, користуватися й розпоряджатися своєї власністю не більше, встановлених нашим законом.

Що стосується права власності іноземців діє принцип національного режиму. На іноземців поширюються загальні правила нашого законодавства про власність громадян. Ідеться кола предметів, які взагалі можуть належати іноземцям, і меж здійснення іноземцями їхніх прав власності. Встановлені такому випадку правила законодавства мають дотримуватися біля ПМР усіма особами, у цьому числі іноземці.

Список використаної літератури

1.                      Закон України «Про міжнародні договори України», № 3767-ХІІ від 22 грудня 1993 р.

2.                      Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: навчальний посібник, К., : АМУПП - 1997 - 200с.

3.                      Будяченко О.М. - Деякі аспекти правового статусу іноземців як суб'єктів права на землю в Україні. // Південноукраїнський правничий часопис, № 4, 2006

4.                      Зовнішня політика і міжнародні відносини зарубіжних країн. Посібник.. - К., 2002. - 354с.

5.                      Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – С. 239.

6.                      Чехович С.Б. - Загальна характеристика суб'єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства. // Бюлетень Міністерства юстиції України № 6 (44) 2005

7.                      Чубарев В. Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2008. – С. 172.