Страхування майна громадян

 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Реферат на тему:

       СТРАХУВАННЯ МАЙНА  ГРОМАДЯН 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      СТРАХУВАННЯ БУДІВЕЛЬ

     Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного  майна. Знищення або пошкодження  будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Тому кожний власник будівлі чи будівель повинен заздалегідь подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити їх. У пригоді тут можуть стати грошові заощадження та страхування. При цьому страхування має переваги, які полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування починають виконуватися з моменту його укладення. А для нагромадження значних заощаджень потрібний тривалий час. Тому страхування будівель відіграє велику роль у захисті економічних інтересів громадян, які можуть зазнати матеріальних збитків унаслідок непередбачуваних подій.

     У сучасних умовах фізичні особи, власники будівель або повнолітні члени їхніх  родин, а також особи, які тимчасово  користуються або розпоряджаються  будівлями на законних підставах, можуть бути страхувальниками й укладати договори добровільного страхування.

     До  переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). Договором можна передбачити страхування цивільної відповідальності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпоряджанні) будівлями. При цьому страхувальник має право вільно вибирати об'єкт страхування, а саме, він може застрахувати:

     усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

     окремі  будівлі (лише житловий будинок або  гараж);

     окремі  конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

     будівлі, зведення яких не закінчено.

     Винятком  з переліку об'єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває.

     Відповідальність  страховика зі страхування будівель полягає у відшкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід підґрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу); неправомірних дій третіх осіб.

     Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських заворушень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи.

     Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви  страхувальника терміном на 1 рік або  на кілька місяців.

     Укладати  договір страхування починають  з таких дій:

     уточнюють факт належності будівель особі, з якою укладається договір;

     з'ясовують, оголошено чи ні в даній місцевості про загрозу обвалу, повені або  іншого стихійного лиха. Якщо про таку загрозу оголошено, договір не укладається (крім поновлення на ще один строк);

     обов'язково оглядають будівлі у присутності страхувальника;

     з'ясовують, чи забезпечені будівлі (особливо садові, дачні будинки) належним доглядом (постійне проживання, систематичне відвідування, нагляд родичів, сусідів і т. ін.);

     дають страхову оцінку будівель, щоб правильно  визначити страхову суму.

     При укладанні договору страхування  будівель насамперед важливо визначити  їх вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі страхової  оцінки визначають розмір страхової  суми, страхового платежу, а в разі знищення або пошкодження будівель - розмір збитку та страхового відшкодування. Крім того, правильність визначення страхової оцінки впливає на загальні фінансові результати страховика.

     Для визначення вартості будівель страховики користуються послугами експертів  або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. Оцінні документи складають на підставі інвентаризаційних документів (поверхових планів, опису будівель і т. ін.). При оцінюванні будівель використовуються оцінні норми, під якими розуміють вартість у грошових одиницях певної одиниці вимірювання (метра квадратного, метра кубічного, метра погонної довжини) нової будівлі. В оцінних документах зазначається первісна та дійсна вартість будівель. Первісна вартість - це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними нормами. Дійсна вартість обчислюється відніманням від первісної вартості суми зносу.

     У страховій практиці застосовують кілька варіантів визначення страхової оцінки будівель.

     Варіант І - страховою оцінкою може бути дійсна вартість будівель на день укладення  або поновлення договору.

     Варіант JI - передбачає визначення страхової  оцінки із застосуванням відповідних  ринкових цін, що склалися на будівлі  в даному регіоні (тобто первісної вартості). У такому разі реалізується принцип повноти страхового захисту. Коли б не існувало страхування на базі ринкової вартості, страхувальникові довелося б самостійно нести витрати, які перевищують дійсну вартість при відбудові будівель.

     В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається  на страхування, за домовленістю страхувальника зі страховиком, але не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхова оцінка). Коли договір укладено на страхову суму, що менша за страхову оцінку, страховик несе пропорційну відповідальність, тобто страхове відшкодування виплачується у розмірі, меншому від заподіяних збитків, пропорційно до відношення Страхова сума / Дійсна вартість будівлі

     Якщо  страхувальник має намір збільшити страхову суму в період дії договору страхування (через інфляційне зростання вартості будівлі, у зв'язку з прибудовою до останньої або в разі страхування не на повну вартість), укладається додатковий договір на термін, що залишився до кінця чинності основного договору. При цьому загальна страхова сума за основним та додатковим договорами не повинна перевищувати дійсної вартості будівель.

     Страхові  платежі визначають за розміром страхової  суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості - від 0,2 до 0,45% страхової суми; на будівлі в міській місцевості - від 0,18 до 0,4% страхової суми. Якщо страховий платіж становить значну суму, страхувальникові може бути надане право сплатити її як одноразово, так і частинами: у два або три строки. Сплата можлива готівкою - представникові страховика або безготівкове - через бухгалтерію підприємства, де працює страхувальник. При сплаті платежу готівкою страхувальник одночасно одержує страхове свідоцтво певної форми. Для того щоб сплатити платіж безготівкове, страхувальник подає доручення до бухгалтерії підприємства, яка має утримати платіж із його заробітної плати та перерахувати на рахунок страховика в установі банку. Страхове свідоцтво видається страхувальникові в обумовлений договором термін після надходження платежу на рахунок страхової компанії. У разі неперерахування страхового платежу за страхувальника, який подав доручення, договір страхування вважається таким, що не відбувся.

     Договір страхування набирає чинності з  наступного дня, якщо він сплачується  готівкою, або з дня надходження  його на рахунок страховика - у разі безготівкового розрахунку. Такий порядок  вступу договорів у силу стосується договорів, які укладаються вперше чи поновлюються на новий строк після закінчення дії попереднього договору, а також додаткових договорів, укладених у зв'язку зі збільшенням страхової суми. Дія договору страхування припиняється через такий строк, на який його було укладено, у день, що передує числу, з якого договір набрав чинності. Водночас припиняється дія додаткового договору. Якщо страхувальник не сплатив чергової частини платежу, дія договору припиняється наступного дня після числа, зазначеного у страховому свідоцтві для сплати платежу. Дія такого договору може бути поновлена, якщо протягом певного (передбаченого його умовами) терміну, з дня, визначеного для сплати чергового платежу, страхувальник звернувся із заявою про поновлення договору, страховик оглянув будівлі і за час прострочки сплати страхового платежу не сталося страхового випадку.

     Передбачається  також умова дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права  власності у разі продажу або  дарування будівель і т. ін.). Тоді, якщо за період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частка сплаченого платежу. Обчислюється вона пропорційно до невикористаного строку, за який страховик має нести відповідальність, зі зменшенням на певну суму, використану для ведення справи страхової компанії. У разі зміни страхувальником будівель (замість проданих будівель придбані інші) укладається новий договір. Страховий платіж обчислюють тоді на підставі характеристики нових будівель з урахуванням невикористаної частки платежу за попереднім договором.

     Щоб заохотити страхувальників до подальшої  співпраці, страховики передбачають різні  пільги. Постійним страхувальникам, які протягом кількох років безперервно  укладали договори страхування будівель, може бути наданий пільговий строк для укладення нового договору. Такий договір, незалежно від дня сплати страхових платежів, вважається поновленим і набирає чинності з дня закінчення дії попереднього договору. Якщо в такий пільговий строк станеться страховий випадок, а договір страхування не поновлено, страхове відшкодування виплачується згідно з умовами, установленими попереднім договором. При цьому постійним страхувальникам, які за час страхування не отримували страхового відшкодування, у разі поновлення договорів можуть надаватися знижки в певному розмірі від страхового платежу.

     Укладений договір страхування свідчить про  те, що в разі настання страхового випадку  страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питання про  виплату страхового відшкодування  створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому, якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком; повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції і т. ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представникові страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страховик має право не виплачувати страхового відшкодування.

     Обов'язки страховика:

     прийняти  та зареєструвати заяву страхувальника про знищення або пошкодження  будівель;

     запросити особу, відповідальну за заподіяну шкоду (якщо така є), для складання страхового акта;

     скласти страховий акт;

     при потребі про інформацію, пов'язану  зі страховим випадком, зробити запит  до компетентних органів або самостійно з'ясувати причини та обставини  страхового випадку;

     обчислити суму збитку та страхового відшкодування;

     виплатити страхувальникові страхове відшкодування;

     на  суму виплаченого страхового відшкодування  пред'явити винній особі (якщо така є) регресний позов.

     Розмір  заподіяного страхувальникові збитку та страхового відшкодування визначається на підставі страхового акта.

     На  кожний страховий випадок, внаслідок  якого було знищено або пошкоджено будівлі, страховик складає акт  певної форми, в якому беруть участь страхувальник або повнолітній  член його родини, двоє свідків та винна особа (якщо така є).

     У страховому акті, що складається на місці страхової події, у результаті ретельного огляду пошкодженої (знищеної) будівлі подається характеристика випадку, який стався; зазначаються розміри  будівлі та будівельні матеріали  її конструктивних елементів; наводяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель; перелічуються роботи з рятування будівель; констатується наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання.