Страховий ринок США

Відбуваються на американському ринку і якісні зміни, пов'язані, природно, з розвитком прогресу. Страхові полі си раніше продавалися майже виключно агентами - кептивні, тобто представляють одну страхову компанію або неза залежності, тобто представляють кілька компаній. Але вже з кінця 90-х рр.. минулого століття страховики все активніше викорис товують та інші комунікаційні канали продажів: Інтернет, «страхові моли», прямі продажі в професійних органи заціях і на робочих місцях. Проте продажі через Інтернет зі ставляют дуже малу частину всіх реалізованих полісів.

Що стосується популярності різних видів страхування, то ситуація в США кардинально відрізняється від російської. У організа ганізації незалежних страхових агентів і брокерів Америки (The IndependentInsurance AgentsBrokers of America) говорять, що в 2000 р. страхові поліси від нещасних випадків приносило агенціям 53% доходів. Комерційне страхування (майна компаній і інших ризиків для юридичних осіб) забезпечувало 39% доходів, страхування життя і здоров'я - приблизно 5% та страхування від втрати роботи - близько 3%.

Характерно, що на американському ринку зростає концентрація страховиків, хоча, звичайно, далеко ще не тільки до появи монополій, але навіть  помітної олігополії. Як повідомляють дані «Insurance Services Office Inc.», показник концентрації ринку (за методикою "Herfindahl") збільшився з 229 в 1980 р. до 312 в 2002 р. Міністерство юстиції США класифікувалали будь-який ринок з показником менше 1000 як неконцентрований. Рівень монополії досягається на позначці 10000.

Державна система соціальної безпеки в США включає дві форми соціального страхування (за рахунок податку на соціальне страхування ) і державні допомоги (за рахунок бюджету). Соціальне страхування проводиться за рахунок внесків робітників і роботодавців та включає пенсійне страхування та страхування від безробіття. Пенсійне страхування передбачає пенсійні виплати після досягнення пенсійного росту (до 2002 р. відбувалося його підвищення від 65 до 67 років), виплати по втраті годувальника (якщо померлий мав право на державну пенсію), допомоги по непрацездатності особам до 65 років. У систему соціального страхування включені особи, непрацюючі за наймом (лікарі, адвокати і т.п.), які сплачують внески сукупні як працівники і як роботодавці.

Страхування від безробіття регулюється законодавствами штатів і фінансується за рахунок податку на роботодавців у визначеному відсотку від заробітку працівника.

3. Медичне страхування США

Приватна система медичного страхування, найбільш широко представлена в США, характеризується децентралізованістю, високим розвитком інфраструктури страхових організацій і відсутністю державного регулювання. У США система медичного страхування базується на поєднанні центрального страхового фонду із сіткою місцевих незалежних страхових організацій. Кошти акумулюються в центральному фонді, що не несе адміністративних функцій, а потім розділяється страховим організаціям на основі законодавчо затвердженої форми розрахунків.

Для більшості населення США страхування здоров'я є приватною справою кожного. Добровільною, приватною формою медичного страхування охоплено понад 80% населення. У США приблизно 1500 приватних страхових компаній. З них дві найбільші, що займаються лише страхуванням здоров'я - "Синій Хрест" та "Синій Щит". Це приватні страхові компанії, які займаються лише добровільним страхуванням, і одержують при цьому надприбуток.

Поряд із приватною системою медичного страхування в США існує дві урядові програми, які знаходяться на державному фінансуванні - це "Медікер" (для медичної допомоги літнім - після 65 років) і "Медікейд" (для безробітних, незаможних і деяких груп інвалідів).

Як свідчать дані, лише 46% американців з низьким доходом одержали можливість зареєструватися й одержувати допомогу в рамках програми "Медікейд". Програмою обов'язкового соціального страхування літніх людей ("Медікер") охоплені всі громадяни старші 65 років, тому вона вважається більш успішною. Однак старі пацієнти змушені самі платити зі своєї кишені за перший день госпіталізації, за відвідування лікарів у поліклініці і майже за всю довгострокову допомогу в будинках для літніх.

Варто нагадати, що саме в США розробляються і впроваджуються ефективні медичні технології, розгортаються передові наукові дослідження і, у результаті, успішно реалізується медична допомога високої якості.

Таким чином, у США медичне страхування тісно пов’язане із трудовою діяльністю (Staples C.L., 1989). Економіка медичного обслуговування в  США – парадоксальне об’єднання недоліків та надмірностей. США витрачують на охорону здоров’я 11,5% валового прибутку – більш ніж будь- яка країна у світі і, в той же час, більш ніж 15% населення американців не мають ніякого фінансового захисту від великих витрат на медичну допомогу у зв’язку з відсутністю у них страхових медичних полісів.

4. Методи регулювання страхової системи США

Відповідно до Акту Маккарена-Фергюсона від 1945 р., регулювання страхування в США відноситься до компетенції штатів, а не федеральних органів. Це означає, що на федеральному рівні не існує спеціального законодавства в області страхового бізнесу. Федеральні власті залучені в регулювання деяких аспектів страхування, пов'язаного з ядерним страхуванням, а також в управління національними програмами страхування від повені, страхування проти злочинів і страхування зернових культур.

Не дивлячись на те, що цілий діапазон регулюючих інструментів переданих до рук властей окремих штатів, є загальними принципами регулювання. До їх числа відносяться:

      внутрішні заходи (що розповсюджуються на даний штат);

      федеральні заходи (США, що розповсюджуються на інші штати);

      зовнішні заходи (що розповсюджуються за межі США).

Регулюючий орган штату несе відповідальність за:

      визнання страховиків відповідно до їх статусу (внутрішнім, федеральним або зовнішнім);

      визначення вимог до розміру капіталу і вимог до платоспроможності;

      визначення вимог щодо резервів;

      оподаткування;

      форми страхового поліса;

      регулювання норм, якщо це передбачено чинним законодавством;

      нагляд;

      контроль за розподілом прибутків страховиків.

Координуючим органом на федеральному рівні є Національна Асоціація спеціальних уповноважених страховиків (NAIC), яка об'єднує регуляторів окремих штатів. Асоціація не відноситься до органів федеральної влади. Необхідність в її створенні була викликана труднощами і для страхових компаній, і для клієнтів, враховуючи відмінності в регулюючих умовах окремих штатів. Це служило істотною перешкодою до розвитку страхового бізнесу в США.

Діяльність Асоціації направлена на гармонізацію законів державного страхування. З цією метою була розроблена принципова модель законопроектів, що охоплюють різні аспекти страхової справи. На основі цієї моделі законодавчі органи штатів виробляють власні закони. Завдяки цьому досягнутий реальний прогрес в загальнонаціональній одноманітності законів страхування. Якщо законодавчі акти грунтуються на єдиній моделі, то вони отримують Свідоцтво про Акредитацію NAIC.

Проблеми, які стоять в даний час перед NAIC, - створення “зразкового” закону, згідно якому власті того або іншого штату були б підготовлені до ліцензування іноземних страховиків (заснованих за межами США) без того, щоб вимагати (як у багатьох випадках в даний час) їх реєстрації і ліцензування в межах кожного штату. Модельний закон дозволив би також розробити уніфіковані вимоги, що існують вже в деяких штатах, згідно яким в Раді директорів іноземної страхової компанії повинні бути присутніми американські громадяни.

Таким чином, основні особливості регулювання страхової справи в США включають наступні аспекти:

      деталі, регулюючі статути в кожному окремому штаті;

      всі страховики, агенти і брокери повинні отримати ліцензію, і, наприклад у Вісконсіні повинні представляти детальний 5-річний бізнес-план і всі необхідні дані, що стосуються керівництва компанії;

      мінімальні вимоги до капіталу для страховиків (від 100 тис. дол. в Алабамі до 3 млн. дол. страхових суспільств взаємного кредитування в Канзасі);

      вимоги платоспроможності у формі депозитів і/або мінімальних резервів (від мінімального депозиту в 300 тис. дол. в Ілінойсі до мінімальної резервної вимоги в 2,5 млн. дол. у Флоріді і в 3 млн. дол. у Вісконсіні);

      обов'язкове страхування безлічі ризиків, включаючи автоцивільну відповідальність на користь “третіх” осіб, медичне страхування і страхування компенсацій робочим;

      оподаткування премій в межах від 1% для страхування життя в Алабамі до 5% для деяких видів страхування в Північній Кароліні і Вісконсіні. В середньому воно рівне 2%.

Деякі штати регулюють страхові тарифи. Так, Алабама регулює більшість тарифів по видах страхування, що не відносяться до страхування життя і страхування здоров'я, Ілінойс - тарифи на страхування компенсацій робочим, відповідальність підприємців і медичне страхування. У Канзасі регулюються тарифи при страхуванні від нещасних випадків, хвороб і деяких інших видів страхування. У Північній Кароліні встановлені обов'язкові стандартні вимоги для деяких видів автотранспорту і страхування ризику пожежі. Форми поліса і їх формулювання можуть також регулюватися.

У деяких штатах власті самі можуть бути залучені в процес обов'язкового страхування або страхування професійної відповідальності, наприклад в страхування компенсацій робочим, медичне страхування, або страхування на випадок стихійних лих.

ВИСНОВКИ

Страхові компанії США, що займаються страхуванням майна від нещасних випадків, зазнали рекордних збитків за підсумками 1-го кварталу 2009 року на тлі скорочення інвестицій і перевищення обсягів страхових виплат над надходженнями, повідомляє "Фінмаркет" з ссликою на "Bloomberg". За даними Insurance Services Offices, сукупні чисті збитки в цьому секторі становили, за словами заступника віце-президента ISO Майкла Мюррея, $ 1,3 млрд у січні-березні. За аналогічний період 2008 року страховики отримали $ 8,5 млрд прибутку. AIG в 1-му кварталі втратила $ 4,4 млрд, Allstate - $ 274 млн.

Збитки страховиків ростуть, зокрема, тому, що вони змушені знижувати тарифи на тлі рецесії, щоб не втратити клієнтів, що зазнають труднощі з фінансами. Зниження цін може погіршити результати андеррайтингу по всій галузі, вважає головний фінансовий директор XL Capital Ltd. Брайан НОКК.

Продажу страхових полісів скоротилися в січні-березні на рекордні 3,6% - до $ 106,4 млрд, за даними ISO.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Закон України «Про страхування» // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).

2.      Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» )із змінами, внесеними законами України № 607/97-ВР від 04.11.97 р. та № 639/97-ВР від 18.11.97 р.) // Галицькі контракти. - 1998. - « 1-2.

4. Експерт. Рубрика: Страхування в інших країнах. 29.02.2008

5.      Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.

6.      Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.

7.      Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу  // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 85-93.

8.      Воблый К.Г. Основы экономики страхования. - М.: Изд. центр «АНКИЛ», 1993. - 226 с.

      9.Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навч. посіб. - К.: Знання, 1998.

- 188 с.

     10.http://readbookz.com/book/114/2902.html